Історія Сьєрра-Леоне — Вікіпедія

Сьє́рра-Лео́не розташована на західному узбережжі Африки.

Давні часи[ред. | ред. код]

Перші португальські мореплавці відкрили півострів ще в 1462. Вони назвали його «Сьєрра-Леоне», що в перекладі з іспанської означає «Левові гори». Ця назва згодом поширилася на всю територію країни.

Колонізація[ред. | ред. код]

1788 — утворення колонії. У цей час місцевий вождь Ньямба́на віддав частину території, що належала йому, капітанові англійського королівського флоту Джо́ну Те́йлору, який діяв від імені «общини вільних поселенців, їх нащадків і спадкоємців, які нещодавно прибули з Англії і перебувають під захистом уряду Великої Британії». До общини входило 400 незаможних чорношкірих і 60 жінок з Англії, які оселились тут роком раніше. Чорношкірими поселенцями були звільнені раби, які воювали на боці англійців під час американської революції, і раби-втікачі, які знайшли притулок у Великій Британії. Поселення отримало назву Фрітаун («місто вільних»).

1791 — «Компанія Сьєрра-Леоне» під керівництвом Генрі Торнтона, якому допомогли Ґренвіль Шарп та Вільям Вілберфорс, заснувала нове поселення неподалік від першого, оскільки місце його розташування було вибране невдало. У 1792 р. з Нової Шотландії прибула група звільнених рабів чисельністю 1100 осіб. У 1800 р. до них приєднались раби-втікачі з Ямайки.

1807 — Велика Британія заборонила работоргівлю і звільнення рабів з захоплених торговельних суден, які і досі перевозили «чорний товар», тому чисельність поселенців значно зросла. Поступово майже всю територію півострова Сьєрра-Леоне було викуплено у місцевих правителів — короля Тома і короля Фаріми.

1808 — Поселення оголошено колонією британської корони.

Колонія Великої Британії[ред. | ред. код]

1825 — Площа колонії збільшилася насамперед за рахунок приєднання всього району Шербро.

1896 — Велика Британія проголосила внутрішні райони Сьєрра-Леоне своїм протекторатом.

1898 — Введення новою англійською адміністрацією податку на житло спровокувало повстання народів темне і менде. Після цього в протектораті створено управління громадянської адміністрації і поновили роботу місіонерські товариства. Найбільшу активність виявляло Церковне місіонерське товариство, яке поширювало свій вплив на внутрішні райони з центрів, що виникли на узбережжі ще на початку XIX століття.

Здобуття незалежності[ред. | ред. код]

Хоча політичні традиції креольського населення колонії беруть початок ще з перших років 19 століття, національна політика сформувалася лише в 1950-ті роки. Основні питання: побоювання креолів, пов'язані з тим, що найчисельніше населення протекторату може зайняти панівне становище в житті Сьєрра-Леоне, і боротьба проти англійського колоніального панування.

1960 рік. У Лондоні відбулася конференція за участі представників уряду Великої Британії і всіх політичних партій Сьєрра-Леоне. Було досягнуто угоди про проведення ряду конституційних реформ.

27 квітня 1961 року. Відбулося проголошення незалежності Сьєрра-Леоне. У цей час законодавча і виконавча влада в країні перебувала в руках парламенту і кабінету міністрів, а номінальним главою держави вважався британський монарх, представлений генерал-губернатором.

Після 1961[ред. | ред. код]

1962 — Мі́лтон Марґа́ї (який у 1951 р. на території протекторату створив Народну партію Сьєрра-Леоне /НПСЛ/) здобув перемогу на перших виборах у незалежному Сьєрра-Леоне і був при владі до самої смерті в 1964 році. До коаліційного уряду увійшов і його брат Альберт Маргаї, який змінив М. Маргаї на посаді прем'єр-міністра і одночасно очолив НПСЛ. Ця партія представляла інтереси народу менде, консервативних вождів і процвітаючих торговців. Головною опозиційною силою був Всенародний конгрес (ВК) на чолі з Сіа́кою Сті́венсом. ВК користувався підтримкою серед населення північних областей Сьєрра-Леоне, в першу чергу народів темне і лімба, а також дрібних торговців і найманих робітників у різних частинах країни.

1967 — Перемогу на загальних виборах здобув Всенародний конгрес (ВК), його лідер Сіака Стівенс змінив Маргаї на посаді прем'єр-міністра. С. Стівенсу було запропоновано сформувати уряд, але під час воєнного перевороту 21 березня 1967 року владу захопили прибічники А. Маргаї. 23 березня відбувся новий воєнний переворот, який здійснила інша група офіцерів. Для управління країною було створено Раду національного перетворення (РНП).

У квітні 1968 р. група молодших офіцерів скинула РНП і поновила в країні громадянське правління. Спочатку С. Стівенс сформував коаліційний уряд, але поступово вивів із його складу всіх представників НПСЛ. Уряд Стівенса не зміг домогтися політичної стабілізації. У 1968—1970 р. р. на території Сьєрра-Леоне було введено надзвичайний стан, а в 1971 році, коли було здійснено спробу чергового воєнного перевороту, С. Стівенс змушений був звернутися за допомогою до уряду Гвінеї. Частини гвінейської армії знаходилися в Сьєрра-Леоне протягом двох років.

1971 — Після внесення поправок у Конституцію Сьєрра-Леоне було проголошено республікою, де виконавчу владу покладено на президента.

1973 — Кандидати НПСЛ були відсторонені від участі у загальних виборах.

1977 — Масові демонстрації змусили уряд провести позачергові вибори, НПСЛ отримала ряд місць у парламенті.

1978 — Було ухвалено нову Конституцію, якою передбачалося встановлення однопартійного правління. Ця Конституція отримала схвалення більшості парламентаріїв і населення країни на проведеному у терміновому порядку загальнонаціональному референдумі. С.Стівенса було переобрано президентом на семирічний термін.

1985 — С.Стівенс, якому виповнився 81 рік, подав у відставку і передав президентську владу 41-річному генерал-майору Джо́зефу Саї́ду Мо́мо. Його призначення у цьому ж році було схвалене парламентом.

1986 — Відбулися загальні парламентські вибори за однопартійною системою.

1991 — Відбувся всенародний референдум, на якому було вирішено повернутися до багатопартійної системи.

1992 рік. В результаті воєнного перевороту до влади прийшла Національна тимчасова керівна рада (НТКР). Було розпущено парламент і заборонено діяльність партій, а президента Джозефа Саїда Момо усунуто від влади. Головою НТПР і главою держави став капітан Валенти́н Ме́лвін Стра́ссер. НТПР заявила про готовність відновити в країні багатопартійну систему.

16 січня 1996 року стався воєнний переворот, у результаті якого до влади прийшов генерал Джу́ліус Маа́да Бі́о. Главу держави Валентина Мелвіна Страссера усунуто.

31 березня 1996 року військові передали владу президенту Ахма́ду Теджа́ну Кабба́, якого було обрано в лютому-березні 1996 року терміном на 5 років. 26-27 лютого 1996 року відбулися парламентські вибори в один тур за принципом пропорційного представництва.

25 травня 1997 року в результаті державного перевороту скинуто президента Ахмада Теджана Кабба. До влади прийшов майор Джо́нні Пол Коро́ма. Він проголосив себе главою держави і головою Революційної ради збройних сил, яка була найвищим органом державної влади. Було призупинено дію конституційних актів, розпущено парламент, заборонено діяльність політичних партій.

1998 — на початку року на розвиток подій вплинула Група контролю з припинення вогню Економічного співтовариства держав Західної Африки. Сили з підтримання миру, які складалися переважно з нігерійців, усунули Корому від влади і витіснили його прибічників із столиці. Кабба, який повернувся з вигнання, зайняв президентське крісло.

16 січня 1999 — Об'єднаний революційний фронт (ОРФ), який вів повстанську війну проти влади і контролював частину території країни, захопив східну частину столиці.

20 січня 1999 — розташовані в Сьєрра-Леоне миротворчі сили західноафриканських країн звільнили Фріта́ун.

18 травня 1999 — президент Ахмад Теджан Кабба і лідер ОРФ Фоде́ Санко́ підписали угоду про припинення вогню з 24 травня 1999 року. ОРФ порушив мирну угоду, і 22 жовтня 1999 року Рада Безпеки ООН санкціонувала розгортання в країні військового контингенту для роззброєння повстанської організації.

18 січня 2002 — відбулася церемонія спалення зброї на честь офіційного закінчення процесу роззброєння і громадянської війни, що тривала упродовж останніх 10 років. Президент Сьєрра-Леоне Ахмад Теджан Кабба і президент Гани Джон Кофі Агьєку́м Куфуо́р розпалили вогнище, щоб переплавити майже 3000 гвинтівок і автоматів. Лідер Об'єднаного революційного фронту (ОРФ) Ісса́ Сесса́й також привітав цю подію, визнавши, що вона покладе край періоду насилля і руйнувань.

11 серпня 2007 — пройшли нові вибори, які були названі споглядачами вільними і справедливими.

У 2014 році країна постраждала від епідемії вірусу Ебола.

Проте, країна досі залишається однією з найбідніших у світі.

Джерела[ред. | ред. код]

• Sierra Leone: Information on the 1997 coup d'etat, ECOMOG harassment of civilians, and the current situation in Sierra Leone by U.S Citizenship and Immigration Services 5 січня 2000
• Text of the 1999 Lomé Peace Accord [Архівовано 24 листопада 2007 у Wayback Machine.]
• History of Sierra Leone

п о р Заморські території Британської імперії Умовні позначення: залежні території нинішньої Великої Британії виділені напівжирним шрифтом, члени Співдружності націй — курсивом, королівства Співдружності підкреслені. Втрачені до початку періоду деколонізації (1947) території виділені темно-зеленим кольором.   Європа і Середземномор'я     з 1066 Гернсі¹,² з 1066 Джерсі¹,² 1171—1541 Лордство Ірландія з 1346 Острів Мен¹ 1541—1801 Ірландія в унії 1708—1757 Менорка з 1713 Гібралтар 1763—1782 Менорка 1794—1796 Корсика 1798—1802 Менорка 1800—1964 Мальта³ 1801—1922 Велика Британія та Ірландія 1807–1890 Гельґоланд 1809–1864 Іонічні острови 1878–1960 Кіпр 1921–1922 Південна Ірландія 1921–1937 Ірландська Вільна держава (сьогодні Ірландія)4 з 1921 Північна Ірландія 1945–1949 Окупаційна зона в Німеччині 1945–1949 Окупаційна зона в Австрії з 1960 Акротирі і Декелія ¹ Коронні володіння британської монархії, що не входять до Великої Британії. ² В 1940–1945 під окупацією Третього Рейха. ³ Пізніше вийшла з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. 4 У 1949 вийшла зі Співдружності.   Північна Америка     1583—1907 Ньюфаундленд 1607—1776 Вірджинія з 1619 Бермудські Острови 1620—1691 Плімутська колонія 1622—1691 Мен 1629—1691 Колонія Массачусетс-Бей 1632—1776 Меріленд 1635—1644 Сейбрук 1636—1776 Коннектикут 1636—1776 Род-Айленд 1638—1665 Нью-Гейвен 1663—1712 Кароліна 1664—1783 Нью-Йорк 1665—1686 Нью-Джерсі 1670—1870 Земля Руперта 1674—1702 Східна Джерсі 1674—1702 Західна Джерсі 1680—1686 Нью-Гемпшир 1681—1783 Пенсильванія 1686—1689 Нова Англія 1689—1783 Нью-Гемпшир 1691—1780 Массачусетс 1701—1776 Делавер 1702—1776 Нью-Джерсі 1712—1776 Північна Кароліна 1712—1776 Південна Кароліна 1713—1867 Нова Шотландія 1732—1776 Джорджія 1759—1867 Нью-Брансвік 1763—1873 Острів Принца Едварда 1763—1791 Квебек 1763—1783 Східна Флорида 1763—1783 Західна Флорида 1776 Тринадцять колоній 1791—1841 Верхня Канада 1791—1841 Нижня Канада 1815—1858 Округ Нова Каледонія 1818—1846 Колумбія/Орегон¹ 1841—1867 Провінція Канади 1849—1866 Ванкувер 1853—1863 О-ви Королеви Шарлотти 1858—1866 Британська Колумбія 1859—1870 Північно-Західна територія 1862—1863 Територія Стікін 1866—1871 Ванкувер і Брит. Колумбія 1867—1931 Канадська конфедерація² 1907—1949 Домініон Ньюфаундленд ¹ Спільне володіння з США. ² Після 1931 — домініон Канада.   Латинська Америка, острови Карибського басейну та Південної Атлантики     1605—1979 Сент-Люсія 1623—1883 Сент-Кіттс 1624—1966 Барбадос 1625—1650 Острів Святого хреста 1627—1779 Сент-Вінсент 1627—1816 Підвітряні острови 1628—1883 Невіс 1632—1782 Монтсеррат 1632—1860 Антигуа 1643—1860 Острови Бей з 1650 Ангілья 1651—1667 Суринам¹ 1655—1859 Москітовий берег 1655—1962 Ямайка з 1658 Острів Святої Єлени² з 1666 Британські Віргінські Острови 1666—1860 Барбуда з 1670 Кайманові Острови 1650—1973 Багамські острови 1630—1641 Острів Провіденс 1670—1689 Острови Сент-Андрес і Провіденсія 1762—1779 Гренада 1763—1778 Домініка 1763—1888 Тобаго 1775—1908 Південна Джорджія з 1783 Монтсеррат 1783—1974 Гренада 1783—1979 Сент-Вінсент і Гренадини 1783—1978 Домініка з 1783 Теркс і Кайкос 1797—1888 Тринідад з 1815 Острів Вознесіння² з 1816 Тристан-да-Кунья² 1814—1966 Брит. Гвіана (Гаяна)³ 1833—1958 Навітряні острови 1833—1958 Підвітряні острови з 1833 Фолклендські Острови4 1860—1981 Антигуа і Барбуда 1862—1981 Британський Гондурас (Беліз) 1882—1983 Сент-Кіттс і Невіс 1888—1962 Тринідад і Тобаго з 1908 Південна Джорджія та Південні Сандвічеві Острови4 1958—1962 Федерація Вест-Індії ¹ Крім того перебував під окупацією Великої Британії в 1795—1802 та в 1802—1815. ² Входить до складу залежної території Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья. ³ З 1970 перестала бути королівством Співдружності, зберігши членство в ньому. 4 Знаходилися під окупацією Аргентини в 1982; приналежність оскаржується нею з 1816.   Африка     1661—1702 Острів Джеймс 1765—1816 Сенегамбія 1787—1961 Сьєрра-Леоне¹ 1794—1976 Сейшельські острови 1795—1803 Капська колонія 1806—1910 Капська колонія 1807—1814 Мадейра 1810—1968 Маврикій¹ 1810—1965 Чагос 1816—1965 Гамбія² 1834—1839 Сокотра 1843—1910 Наталь 1861—1906 Колонія Лагос 1868—1966 Басутоленд (Лесото) 1867—1957 Золотий берег (Гана)¹ 1877—1881 Республіка Трансвааль 1878—1910 Волфіш-Бей 1881—1900 Протекторат Ойл-Ріверс 1882—1922 Султанат Єгипет 1884—1960 Британський Сомаліленд 1885—1895 Колонія Бечуаналенд 1885—1966 Протекторат Бечуаналенд (Ботсвана) 1887—1897 Зулуленд 1889—1924 Баротселанд 1890—1962 Уганда¹ 1890—1963 Занзібар 1890—1895 Вітуленд 1891—1907 Британська Центральна Африка 1895—1920 Британська Східна Африка 1899—1956 Англо-Єгипетський Судан 1900—1914 Північна Нігерія 1900—1914 Південна Нігерія 1900—1910 Колонія Оранжевої Річки 1900—1910 Трансвааль 1902—1968 Свазіленд 1907—1964 Ньясаленд (Малаві)¹ 1910—1931 Південно-Африканський Союз¹ 1914–1960 Нігерія¹ 1915–1931 Південно-Західна Африка³ 1916–1956 Британський Тоголенд³ 1922—1961 Британський Камерун³ 1920—1963 Кенія¹ 1922—1961 Танганьїка³ 1923—1965 Південна Родезія 1924—1964 Північна Родезія (Замбія) 1953—1963 Федерація Родезії та Ньясаленду з 1965 Британська Територія в Індійському Океані 1979—1980 Південна Родезія (Зімбабве)4 ¹ Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. ² З 1970 перестала бути королівством Співдружності, в 2013 вийшла із Співдружності. ³ По мандату Ліги Націй. 4 В 2003 вийшла із Співдружності.   Азія     1640—1858 Мадрасське президентство 1685—1824 Бенкулєн 1687—1858 Бомбейське президентство 1690—1858 Бенгальське президентство 1702—1705 Пуло-Кондор 1721—1949 Туземні князівства Індії 1762–1764 Маніла і Кавіте 1786—1826 Пенанг 1789—1796 Великий Андаман 1796—1948 Цейлон (Шрі-Ланка)¹ 1812—1814 Бангка 1812—1824 Біллітон 1819—1826 Сінгапур 1820—1971 Договірний Оман (ОАЕ) 1820—1971 Бахрейн 1824—1948 Бірма² 1826—1946 Стрейтс-Сетлментс² 1839—1963 Колонія Аден 1839—1842 Афганістан (окупація) 1841–1997 Гонконг² 1841—1946 Королівство Саравак² 1848—1890 Лабуан 1858—1947 Британська Індія (Індія¹, Пакистан¹, М'янма, Бангладеш) 1858—1872 Андаманські і Нікобарські острови² 1861—1947 Сіккім 1873—1896 Негері-Сембілан 1874—1896 Селангор 1874—1896 Перак 1879—1919 Афганістан (протекторат) 1881–1946 Протекторат Північний Борнео² 1887–1896 Паханг 1886—1963 Протекторат Аден 1887—1965 Мальдівські острови 1888—1984 Бруней² 1891—1971 Маскат і Оман (Оман) 1895—1946 Федеровані малайські держави² 1898–1930 Вейхай 1899–1961 Кувейт 1904–1948 Джохор 1910–1949 Бутан 1909–1946 Нефедеровані малайські держави³ 1916–1971 Катар 1920–1932 Месопотамія4 1920—1948 Палестина4 1921—1946 Трансйорданія4 1946—1963 Колонія Північний Борнео 1946—1963 Колонія Саравак 1946—1963 Сінгапур 1946—1948 Малайський Союз 1947—1950 Індійський Союз 1948—1972 Домініон Цейлон 1948—1957 Малайська Федерація (Малайзія) 1962—1967 Федерація Південної Аравії 1963—1967 Протекторат Південної Аравії ¹ Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. ² В 1941—1945 під окупацією Японської імперії. ³ В 1942—1945 в складі Таїланду. 4 По мандату Ліги Націй.   Австралія, Океанія і Антарктика     1788—1901 Новий Південний Уельс 1788—1901 Острів Норфолк 1803—1901 Земля Ван-Дімена / Тасманія 1807—1863 Оклендські острови 1824—1980 Нові Гебриди¹ (Вануату) 1826—1901 Західна Австралія 1829—1832 Колонія Свон-Рівер 1836—1901 Південна Австралія з 1838 Піткерн 1839—1907 Колонія Нова Зеландія 1841—1933 Земля Вікторії 1851—1901 Колонія Вікторія 1857—1955 Кокосові острови 1859—1901 Квінсленд 1874—1970 Фіджі² 1877—1976 Британські Західно-Тихоокеанські Території 1878—1931 Острови Ашмор і Картьє 1884—1902 Британська Нова Гвінея³ (Папуа Нова Гвінея) 1888—1893 Раротонга 1888—1958 Острів Різдва² 1889—1926 Токелау 1892—1976 Острови Гілберта і Елліс³ (Кірибаті і Тувалу) 1893—1901 Федерація островів Кука 1893—1978 Британські Соломонові острови³ (Соломонові Острови) 1900—1970 Тонга 1900—1901 Савідж 1901–1942 Австралійський Союз 1907–1953 Домініон Нова Зеландія 1908—1962 Південні Шетландські острови5 1908—1962 Південні Оркнейські острови5 1908—1962 Земля Ґреяма5 1909—1931 Острови Ашмор і Картьє 1910—1947 Острів Херд і острови Макдональд 1923 Залежна територія Росса 1923—1968 Науру3,6 1930—1933 Земля Ендербі 1939—1979 О-ви Кантон і Ендербері³ з 1962 Британська Антарктична Територія5 ¹ Спільне володіння з Францією з 1906. ² З 1987 перестали бути королівством Співдружності, в 2006 виключені із Співдружності. ³ В 1942—1945 під окупацією Японської імперії. 4 Спільне володіння з США. 5 З 1961 територіальні претензії заморожені згідно Договору про Антарктику. 6 Под управлінням Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії по мандату Ліги Націй. У списки не включені території, що були окуповані Британською імперією в ході Другої світової війни.

п о р  Сьєрра-Леоне в темах Державний лад Конституція • Парламент (політичні партії) • Прем'єр-міністр • Уряд • Президент • Верховний суд • Конституційний суд • адміністративний поділ • зовнішня політика • збройні сили (Сухопутні війська • ВПС • ВМС) • державні символи (прапор • герб • гімн) Природа місцевий час • кордони • геологія • рельєф • клімат • річки • озера • флора • фауна (ссавці • птахи • плазуни • земноводні • риби) • охорона природи • екорегіони Історія португальська колонізація (Педру де Сінтра) • работоргівля • Балтасар Барейра • Комітет спасіння чорношкірих (Гренвіл Шарп) • Фрітаун • британська колонізація • проголошення незалежності • Мілтон Марґаї • громадянська війна (українська місія) Економіка валюта • центральний банк • промисловість • гірнича промисловість • корисні копалини • агровиробництво • енергетика • туризм • транспорт (автошляхи • залізниці • аеропорти • морські порти) • зовнішня торгівля Населення столиця • міста • темне • менде • лімба • мандінка • коно • українська діаспора • мови • релігія • освіта • охорона здоров'я Культура архітектура • кухня • література • мистецтво • музеї • музика • кінематограф • ЗМІ (газети • радіо • телебачення) • наука • свята • спорт (Олімпіади) • світова спадщина Інше інтернет • пошта • поштові марки • паспорт Категорія • Портал • Проєкт