Об'єднане Балтійське герцогство — Вікіпедія

	Історія Латвії;
	Культура ямково-гребінцевої кераміки (4 та 3 тисячоліття до н. е.) Угро-фінські народи; ; Культура шнурової кераміки (кін. З — сер. 2 тисячоліття до н. е.) Балти; ; Епоха вікінгів (9 — першої половини 11 сторіч н. е.) Шлях із варягів у греки; ; Чудь;
	Курляндія, Семігалія, Латгалія, Селія; Лівонія; Герцікське князівство; Кукейноське князівство; Орден мечоносців (1204—1237); Лівонський орден (1237—1561); Лівонська конфедерація (1207—1561); Ганзейський союз (1157—1669);
	Лівонська війна (1558—1583) Віленська унія (1561); ; Герцогство Курляндії і Семигалії (1562—1795); Шведська Ліфляндія (1629—1721); Велика Північна війна (1700—1721); Ліфляндська губернія (1712—1918); Курляндська губернія (1795—1918);
	Перша світова війна (1914—1918) Обер Ост (1914—1918); Берестейський мир (1918); Герцогство Курляндії і Семигалії (1918); ; Латвійська війна за незалежність (1918—1920) Об'єднане Балтійське герцогство (1918); ; Латвійська Республіка (1918—1940) Державний переворот (1934); ; Пакт Молотова — Ріббентропа (1939); Друга світова війна (1939—1945) Окупація балтійських країн (1940); Рейхскомісаріат Остланд (1941—1945); ; Латвійська РСР (1940—1941, 1944—1990); Лісові брати (1944—1953);
	Латвійська Республіка (з 1990 року);

	Vereinigtes Baltisches Herzogtum ; Об'єднане Балтійське герцогство
	Маріонеткова держава
Прапор	Герб
	Об'єднаного Балтійського герцогства: історичні кордони на картіКурляндська губернія, Ливонська губернія, Естонська губернія в складі Російської імперії до Лютневої революції 1917
Столиця	Рига
Мови	Німецька
Форма правління	Військова адміністрація
Історичний період	Перша Світова війна
- Засновано	1918
- Брест-Литовський мир	3 березня, 1918
- Німецька революція 1918-1919	9 листопада, 1918
- Ліквідовано	1918
Валюта	Німецька паперова марка
Попередник	Наступник
	Герцогство Курляндії і Семигалії (1918)
	Обер Ост
Естонська республіка
Латвійська республіка
Латиська Соціалістична Радянська Республіка
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Об'єднане Балтійське герцогство

Об'єднане Балтійське герцогство (нім. Vereinigtes Baltisches Herzogtum) — маріонеткова держава, пов'язана персональною унією з Пруссією. Проголошена 1918 правлячими колами остзейських німців за підтримки окупаційної німецької армії на території сучасних Латвії (крім Латгалії) та Естонії після укладення Брестського миру.

Передісторія[ред. | ред. код]

Під час Першої світової війни, німецька армія окупувала Курляндську губернію Російської імперії до осені 1915. Фронт стабілізувався вздовж смуги Рига—Даугавпілс—Барановичі.

Після Лютневої революції в Росії з колишніх Естляндської та півночі Ліфляндської губерній 12 квітня (30 березня) 1917 створили Естонську автономну губернію. Після Жовтневого перевороту 28 листопада 1917 обраний парламент автономної губернії проголосив себе верховною владою в Естонії і 24 лютого 1917 (за день до окупації німецькими військами) видав Декларацію про незалежність Естонії. Західні союзники визнали Естонську Республіку де-факто в травні 1918^[1]

Латвійську національну раду сформували 16 листопада 1917. 30 листопада 1917 в приміщенні Латвійського етнографічного музею Рада проголосила автономію Латвійського краю в етнічних кордонах. Офіційно незалежність Латвійської Республіки проголошено 15 січня 1918^[1].

Після більшовицького перевороту в Росії німецькі війська почали наступ із Курляндії, а до кінця лютого 1918 німецькі війська контролювали території Лівонської губернії і Естонської автономної губернії, остання з яких оголосила про незалежність. Згідно з Берестейським миром від 3 березня 1918 Росія втратила Курляндську губернію, і згідно з Берлінськими домовленостями від 27 серпня 1918, втратила Естонську автономну губернію і Лівонську губернію^[1].

Історія[ред. | ред. код]

Після підписання Брестського миру, що закріпив відокремлення Латвії та Естонії від Росії, Курляндський (8 березня) і Ліфляндський (12 квітня) сейми (т. зв. ландесрати) оголосили про відтворення на території колишніх Курляндської, Ліфляндської, Естляндської губерній герцогств Курляндія і Лівонія відповідно.

Німецьке командування Східного фронту (Обер Ост) передбачало об'єднати ці самопроголошені утворення в буферне «велике герцогство Лівонське», поєднане особистою унією з прусською короною. Ставка при цьому робилася на сприяння німецького населення Балтії (остзейських німців) і антибільшовицьких збройних формувань на чолі з Бермондтом-Аваловим.

Восени 1918, німецький імператор після багатомісячних коливань визнав незалежність балтійського герцогства. На цьому етапі передбачалося, що формальним главою «об'єднаного герцогства» зі столицею в Ризі стане Адольф Фрідріх Мекленбург-Шверинський, але на кшталт інших німецьких квазідержавних утворень Балтія увіллється до складу федеративної Німецької імперії.

У жовтні 1918 рейхсканцлер Максиміліан Баденський віддав розпорядження про передачу управління Балтією від військових в руки цивільного уряду. На час відсутності герцога владні повноваження мала здійснювати утворена в листопаді регентська рада, до складу якої увійшли чотири німця, три естонця і три латиша. Очолював раду барон Адольф Пілар фон Пільхау.

Скасування Балтійського герцогства[ред. | ред. код]

30 січня 1918 Латвійська тимчасова національна рада ухвалила рішення про створення суверенної і демократичної Латвії, до якої мають бути включені всі населені латишами регіони.

Після початку Листопадової революції в Німеччині 9 листопада 1918 , причиною якої була поразка кайзерівської імперії в Першій світовій війні, міністр оборони проголошеної німецькими революціонерами Веймарської республіки віддав наказ про виведення дивізій Німецької імперської армії , що підтримували Балтійське герцогство, з Балтії.

Балтійське герцогство припинило своє існування, а вже 18 листопада 1918, Народною радою на чолі з Карлісом Ульманісом і Янісом Чаксте, який представляв низку латвійських партій і громадських організацій була проголошена незалежність Латвійської Республіки.