Рада Білоруської Народної Республіки, Рада БНР (біл. Рада Беларускай Народнай Рэспублікі; Rada Biełaruskaj Narodnaj Respubliki) — вищий керівний орган БНР. З 5 січня 1919 року діє в екзилі.
Первинно було створено Раду І Всебілоруського конгресу. До її складу входили члени Виконавчого комітету Ради конгресу. Згодом до складу ради було включено представників мінського самоврядування та національних меншин. Після цього її чисельність сягнула 71 члена.
Після проголошення незалежності Білорусі у 1991 році Рада БНР планувала передати свої повноваження новій легітимній білоруській владі. Але після того, як у 1994 році президентом Білорусі став Олександр Лукашенко, Рада не стала цього робити. Причини: авторитаризм нової влади, порушення прав людини, продовження русифікації всіх сфер життя[1].
У червні 2023 року стало відомо, що Комітет державної безпеки Республіки Білорусь оголосив Раду екстремістським формуванням[2].
У 106-ту річницю проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки вперше з 1950 року Голова Ради Білоруської Народної Республіки Івонка Сурвіла підписала укази про нагородження за заслуги перед білоруським народом низку діячів.[3]
Старшини (голови) Ради БНР[ред. | ред. код]
- Гардзіенка, А. Беларускі кангрэсавы камітэт Амэрыкі (БККА) / Алег Гардзіенка. — Смаленск: [б.в.], 2009.
- Максімюк, Я. Аднаўленьне Рады БНР пасьля Другой Сусьветнай вайны // Запісы = Zapisy. — 2001. — № 25. — С. 41 — 48.
|
---|
| Сибір | нерадянські | |
---|
| радянські | |
---|
| війни¹ | |
---|
|
---|
| Ідель-Урал | |
---|
| Середня Азія | |
---|
| Північний Кавказ | |
---|
| Південний Кавказ | нерадянські | |
---|
| радянські | |
---|
| війни¹ | |
---|
|
---|
| Північний Захід | нерадянські | |
---|
| пронімецькі | |
---|
| радянські | |
---|
| війни¹ | |
---|
|
---|
| Південний Захід | нерадянські | |
---|
| радянські | |
---|
| війни¹ | |
---|
|
---|
| Імперіалісти² | |
---|
| Сили | самостійники та автономісти | |
---|
| об'єднання самостійників³ | |
---|
| централісти | |
---|
| інші | |
---|
|
---|
| Події | |
---|
| ¹ Більшість військових конфліктів більшовиків та білих з новими державними утвореннями не виділяють з Громадянської війни. ² Претенденти на усю територію колишньої імперії. ³ Включно з автономістами. ⁴ Есери офіційно визнавали право націй на самовизначення. ⁵ Більшовики офіційно визнавали право націй на самовизначення за умови встановлення більшовицького уряду. |
|
|
---|
| Функціонуючі | |
---|
| Припинили існування | |
---|
| <с> — саморозпустився • <у> — передав повноваження уряду України |
|