Новаціанізм — Вікіпедія

Новаціанізм — ранньохристиянський рух послідовників антипапи Новаціана, 250 року був оголошений єретичним.

Новаціан[ред. | ред. код]

Докладніше: Новаціан

Новаціан був римським священиком, який 251 року виступив проти обрання папою римським Корнелія з тієї причини, що той був надто слабовільним. Став одним із перших антипап. Вважав, що ті, хто відійшов від вчення церкви, не можуть повертатись до неї, також вважав незаконними другі шлюби. Він та його послідовники були відлучені синодом, який відбувся в Римі у жовтні 251 року. Новацій прийняв мученицьку смерть за часів правління імператора Валеріана (253–260).

Новаціанізм після Новаціана[ред. | ред. код]

Після смерті Новаціана секта його послідовників швидко поширилась майже в усіх римських провінціях, а в деяких місцинах мала значну чисельність. Вони зайшли настільки далеко, що повторно хрестили своїх новонавернених братів. Рим визнав новаціаністів єретиками.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Novatian, Catholic Encyclopedia, New Advent, 1908.
  • Vogt, HJ (1968), Coetus Sanctorum. Der Kirchenbegriff des Novatian und die Geschichte seiner Sonderkirche, Бонн.
  • Papandrea, JL (2008), The Trinitarian Theology of Novatian of Rome: A Study in Third-Century Orthodoxy, Льюїстон, Нью-Джерсі.