Відлучення від церкви — Вікіпедія

Відлучення від церкви або відлучення від синагоги (екскомуніка, екскомунікація) — міра покарання, що практикується в деяких релігіях, за дії, несумісні із схвалюваним церквою способом життя, за порушення церковних правил, за відступництво (апостасію) або за єресь. Полягає в перериванні всяких стосунків між церквою і особою що відлучається. Релігійний сенс відлучення полягає у відмові церкви відповідати за думки, слова і дії відлученого.

Відлучення практикується в багатьох релігіях, зокрема, в християнстві і юдаїзмі. Практично, відлучення зазвичай полягає в тому, що відлученому заборонено брати участь в здійсненні суспільних релігійних дій та отримувати можливість до здійснення певних обрядів ( наприклад відпущення гріхів).

Відлучення в християнстві[ред. | ред. код]

Християнська церква практикує наступні види відлучення:

  • Анафема (або велике відлучення, грец. ἀνάθεμα) — накладається вищою церковною інстанцією, застосовується до відступників та єретиків. Анафима має невизначений термін дії і передбачає заборону на будь-які зв'язки церкви з відлученим.
  • Заборона (або мале відлучення, грец. ἀφορισμός) — накладається церковною владою регіонального або місцевого рівня (у православ'ї — єпископом), головним чином, за порушення церковних правил і за відступ від заповідей, полягає в тимчасовій забороні на участь в релігійних церемоніях, на причащання і благословення.
  • Інтердикт — застосовувався, головним чином, в західних християнських церквах. Є відлученням від церкви не окремого прихожанина, а відразу великої групи: села, міста, області, або навіть держави. На території, що знаходиться під інтердиктом, не працювали храми, не проводилися релігійні свята, не проводились обряди (хрещення, вінчання, відспівування та інше).

Відлучення в юдаїзмі[ред. | ред. код]

Харам — найвище духовне осудження в юдаїзмі. Це повне виключення людини з єврейської громади.

Сирув — це розпорядження релігійного рабинського руху (бейт дін), яке накладається при невиконанні його попередніх рішень, та несе за собою деякі обмеження на участь у релігійному житті, з метою примусити виконання попереднього рішення.

Подібні покарання в інших релігіях[ред. | ред. код]

Буддизм[ред. | ред. код]

У деяких буддистських монастирях можуть виганяти монахів за порушення основних правил монашого життя, але аналогу загального відлучення немає.

Індуїзм[ред. | ред. код]

В індуїзмі концепції відлучення від релігії немає, але може мати місце відчуження від касти. Хоча цей процес частіше має не релігійний контекст, а соціальний та політичний.

Іслам[ред. | ред. код]

В ісламі немає поняття відлучення аналогічного християнському. Найближче поняття — це такфір (кафір), явище коли один мусульманин об'являє іншого мусульманина невіруючим, тобто кафіром. Але це не перешкоджає участі другого у релігійних обрядах.

Посилання[ред. | ред. код]