Королева бензоколонки — Вікіпедія

Королева бензоколонки
рос. Королева бензоколонки
Жанр Кінокомедія
Режисер Олексій Мішурін
Микола Літус
Сценарист Петро Лубенський
У головних
ролях		 Надія Рум'янцева
Андрій Сова
Нонна Копержинська
Олексій Кожевников
Юрій Бєлов
Оператор Михайло Іванов
Олександр Пищиков
Композитор Євген Зубцов
Кінокомпанія Київська кіностудія імені Олександра Довженка
Тривалість 78 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1962
Кошторис 400 000 крб.
Касові збори 15 000 000 крб.
IMDb ID 0057232
Q: Королева бензоколонки у Вікіцитатах

«Королева бензоколонки» (рос. Королева бензоколонки) — український радянський художній комедійний фільм за участю українських та російських акторів, знятий на студії ім. О. Довженка в 1962 році. Фільм знято на справжній автозаправці, що й нині працює в Пирятині, на трасі Київ—Харків.

Посідає 61-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Історія створення[ред. | ред. код]

Місце, де знімався фільм

Знімати стрічку почав молодий режисер Микола Літус. 16 липня 1961 року на кіностудії ім. О. Довженка розпочалися кінопроби акторів на виконання ролей у фільмі[1]. Без кінопроб затвердили Андрія Сову, Нонну Копержинську та Олександра Хвилю. На роль Людмили худрада та більшість членів знімальної групи пропонували російську акторку Надію Рум'янцеву, однак режисер прагнув запобігти штампів і наполіг на кандидатурі маловідомої естонської акторки Тер'є Луйк. З нею було відзнято чимало матеріалу, але на робочому перегляді дирекція кіностудії вирішила зняти Луйк з ролі, оскільки та «занадто інтелігентна, холодна та інтроверт», а тому комедії не виходить. Настала осінь, натурні зйомки внеможливилися й фільм законсервували. Наступного року зйомки відновилися заново з раніше затвердженою Рум'янцевою. На час зйомок Надії, що грала роль сімнадцятирічної дівчини, було тридцять два роки. Режисуру цього разу доручили досвідченому Олексієві Мішурину, котрий наполіг, аби Літуса залишили в стрічці як другого режисера.

Фільм знімався на території робочої АЗС, проте через пожежонебезпечну освітлювальну апаратуру на заправці групі знімати заборонили. Довелося поряд побудувати «знімальну» АЗС, несправжню. Справжня АЗС розташовувалася за бутафорською конторкою. Микола Літус розповідав, що макетна заправка була так схожа на справжню, що одного разу на знімальний майданчик заїхала вантажівка, водій якої зажадав її заправити. Акторська трійця Рум'янцева — Сова — Вінник розіграла чоловіка: його відмовилися заправляти й до того ж ще хотіли оштрафувати за грубість, але потім перепросили та пояснили, що тут знімається кіно. У підсумку водій не образився на акторів, а сам епізод згодом включили до фільму.[2]

Прізвище головної героїні Добривечір, можливо, взято в українського боксера 1920-х років — про нього згадував актор Борис Січкин у книзі «Я з Одєси! Здрастє!»: «Я не пропускав змагань з боксу. Був боксер на прізвище Добривечір. Коли оголошували його прізвище, зал зі сміхом відповідав: „Здрастє“. У Добривечора була незвичайна стійка, руки додолу, жодного захисту, весь відкритий, танцював по рингу, маневрував і в нього важко було влучити. Добре захищався та добре контратакував. Робив добре. Усі його знали та любили як боксера».[3]

Епізод з осами знімали в Білій Церкві, на площі Шевченка. У вересні 2010 року на честь цієї події на будівлі, навпроти якої знімали, встановлено меморіальну табличку із зображенням виконавиці головної ролі — Надії Рум'янцевої.

Оскільки основне місце дії біля АЗС, у фільмі задіяли чимало автомобілів 1950-х — початку 1960-х років. Персонажі фільму Славко та Ведмідь їздять на дослідних машинах: автобусах ЛАЗ-697 «Турист» і ЛАЗ-Україна-1 (1961) та вантажівці БєлАЗ-540 (1962), а в епізоді з іноземцями є навіть справжній Cadillac Series 62.[4]

Водонапірна вежа біля АЗС потрапляла в кадр не менше, аніж головна героїня Людмила Добривечір. Вежа збереглася до наших днів, і є візиткою Пирятина. Нині споруда перебуває в аварійному стані: вона нахилилася в бік траси приблизно на 20 сантиметрів – через проблеми з переливною трубою, що встановлена під цоколем. Вежу хотіли знести, але місцевий підприємець викупив її за 1 млн гривень; на реставрацію будівлі потрібно 2 млн гривень. Подальших варіантів для використання вежі чимало – кафе, музей, оглядовий майданчик для туристів.[5]

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм починається з невеличкої екскурсії Києвом з вікна автобуса «Київ — Ялта». Маршрут руху проходить по Хрещатику, камера затримується на вулиці Свєрдлова, готелі «Москва» на площі Калініна, по вулицях з квітучими каштанами, Дніпровській набережній, повз будівництво нових мікрорайонів, парк ім. Пушкіна (у кадрі мами з візочками, що прогулюються на фоні пам'ятника Пушкіну).

Полтавка Людмила Добривечір (Надія Рум'янцева) пробувалася диктором на телебаченні — не пройшла за конкурсом через проблеми з дикцією. Мріяла стати бортпровідницею на літаку Ту-104 — не вийшло. Тепер Людмила вкотре готується до вступу в ансамбль «Балет на льоду». Відсутність льоду вона компенсує тренуваннями на роликових ковзанах і тимчасово влаштовується працювати заправницею на автозаправку. Не все виходить у нової робітниці, але весела вдача й спритність допомагають їй не тільки опанувати нову спеціальність, а й докорінно змінити роботу всієї бензоколонки. У цьому їй «допомагає» директор заправки Панас Петрович (Андрій Сова) та ревнива буфетниця Рогніда Карпівна (Нонна Копержинська).

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Інститут історії України: цей день в історії. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 16 липня 2012.
  2. ↑ Художественный фильм «Королева бензоколонки», СССР, 1963 : [арх. 6 вересня 2013] // Россия-1.
  3. ↑ Сичкин, Б. М. Я из Одессы, здрасьте. — СПб. : СМИО Пресс, 1996. — 239 с. — ISBN 5-87461-013-8.
  4. ↑ Koroleva benzokolonki, Movie, 1963 [Архівовано 5 червня 2019 у Wayback Machine.] // Internet Movie Cars Database.
  5. ↑ Євген Руденко, Ельдар Сарахман. Стрітфуд по-пирятинськи та "Королева бензоколонки". Чим живе столиця біляшів

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Королева бензоколонки
Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Королева_бензоколонки&oldid=41657873