Молитва за гетьмана Мазепу — Вікіпедія

Молитва за гетьмана Мазепу;
Жанр	Драма, авторське кіно, недокументальний історичний фільм
Режисер	Юрій Іллєнко
Продюсер	Юрій Іллєнко
Сценарист	Юрій Іллєнко
У головних ; ролях	Богдан Ступка; Людмила Єфименко; Микита Джигурда;
Оператори	Юрій Іллєнко
Композитор	Вірко Балей
Художник	Сергій Якутович
Кінокомпанія	Національна студія ім. Олександра Довженка
Тривалість	154 хв.
Мова	українська
Країна	Україна
Рік	2001
IMDb	ID 0323279
	Молитва за гетьмана Мазепу у Вікіцитатах

«Молитва за гетьмана Мазепу» — український художній фільм режисера Юрія Іллєнка знятий 2001 року на київській кіностудії ім. О.Довженка; перший повнометражний і великобюджетний фільм (12 млн грн.) за роки незалежності України^[1].

Світова прем'єра «Молитви…» відбулася у лютому 2002 р. на Берлінському міжнародному кінофестивалі у позаконкурсній програмі^[1].

Займає 36-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Акторський склад[ред. | ред. код]

Богдан Ступка — гетьман Іван Мазепа
Людмила Єфименко — Любов Кочубей, дружина Василя Кочубея, мати Мотрі
Микита Джигурда — шведський король Карл XII
В'ячеслав Довженко — цар Петро I
Віктор Демерташ — генеральний суддя Василь Кочубей
Катя Лісовенко — Мотря Кочубей
Сергій Романюк — Федір Лелека
Пилип Іллєнко — молодий Мазепа
Сергій Марченко — старший Мазепа
Марина Петренко — Люба Жученко (Кочубеївна)
Лесь Сердюк — гетьман Самойлович
Остап Ступка — Пилип Орлик, генеральний писар
Михайло Голубович — кошовий Іван Сірко
Олег Драч — князь Дмитро Голицин
Дмитро Миргородський — Семен Палій, полковник фастівський
Раїса Недашківська — Циганська чаклунка
Кость Степанков — Ватаг вільної волі
Юрій Іллєнко — Маршал Жук
Мирослав Домолевський — юний цар Петро I
Сергій Альошечкін — князь О. Д. Меншиков
Володимир Коляда — Іскра

Знімальний колектив[ред. | ред. код]

режисер — Юрій Іллєнко
сценарист — Юрій Іллєнко
композитор — Вірко Балей
художник — Сергій Якутович
оператор — Юрій Іллєнко
художник по костюмах — Володимир Фурик

Сюжет[ред. | ред. код]

В основі сюжету — діалог «на ножах» історичних антагоністів — Петра I, що плюндрує Іванів саркофаг, та гетьмана Івана, який встає з могили, щоб оповісти своє життя, передусім таке, що пов'язане з боротьбою двох державців^[2].

Особливості фільму[ред. | ред. код]

Намагаючись запобігти ефекту невиправданого сподівання, композитор фільму В. Балей порадив на неофіційному прем'єрному показі в Гарвардському університеті в США глядачам залишити перед входом до зали критерії, за якими вони звикли оцінювати кінематографічну продукцію. Мовляв, ідеться про фільм незвичайний, складний, шоковий, покликаний не розважати, а провокувати спочування, болючі рефлексії над драматичними екзистенційними дилемами українського буття. «Молитва» — це не історичне полотно і не кіноілюстрація періоду з минулого України.^[1]}}

Трансляція на ТБ та великому екрані[ред. | ред. код]

Фільм не рекомендував для показу в Росії міністр культури РФ Михайло Швидкий.

В Україні не було жодного показу по ТБ, не випущено на відео^[3]. Не продане за кордон. Телевізійний канал ICTV показав фільм з обмеженням +16.

Нова версія (2010 рік)[ред. | ред. код]

Коли наприкінці 2001 року було завершено роботу над фільмом «Молитва за гетьмана Мазепу», не вистачило державних коштів на його якісне сучасне озвучення. В лютому 2002 року на «Берлінале» фільм показували у версії звуку «моно», що відчутно знижувало враження від фільму. Хоча ще тоді велися пошуки можливостей завершити роботу, й Міністерство культури і мистецтв України, на чиє замовлення випускався фільм, уклало угоду з однією продюсерською компанією, якій передавались права показу фільму на 5 років, а вона зобовязувалась зробити звук «Долбі», забезпечити прокат і фестивальні покази. Однак жодного пункту угоди не виконано — була поїздка тільки на фестиваль до Берліна. В результаті технічно фільм не був завершений.

Влітку 2008 року новоствореній компанії «Іллєнко Фільм» вдалося укласти угоду з Державною Службою кінематографії про створення нової версії фільму. Її було завершено в лютому 2010 року.

У новій версії зроблено:

1) багатоканальний звук, що означає: фільм можна показувати у кінозалах з найсучаснішим устаткуванням,
2) додано закадровий авторський коментар Юрія Іллєнка, який пояснює історичні події, про які йдеться, а також долю самого фільму,
3) незначні купюри (приблизно 10 хвилин), що не впливає на зміст фільму. Тепер його тривалість — 144 хв.

Безперечно, якісний звук відчутно поліпшив фільм — добре чути репліки персонажів, музику, шуми. Зовсім інше сприйняття, зокрема сцени Полтавської битви.

Нова версія існує у форматі HD video — це вища якість, ніж DVD.