French
DeutschЛітус Микола Гнатович — Вікіпедія
| Літус Микола Гнатович | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 15 січня 1925 або 1 січня 1925[1] |
| Місце народження | Цибулеве, Знам'янський район, Олександрійська округа, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР |
| Дата смерті | 21 лютого 2022 (97 років) |
| Місце смерті | Кіровоградська область, Україна |
| Громадянство |  СРСР Україна |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | кінорежисер, актор, сценарист |
| Членство | НСКУ |
| Нагороди |       |
| IMDb | ID 0514816 |
Микола Гнатович Літус (15 січня 1925, с. Цибулеве — 21 лютого 2022) — радянський український кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв України (2005)[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у с. Цибулеве Кіровоградської області 15 січня 1925 року.
Учасник нацистсько-радянської війни.
Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1955, майстерня Г. Александрова, М. Ромма).
Поставив на «Таджикфільмі» стрічку «Мій друг Наврузов» (1957).
На Київській кіностудії художніх фільмів створив кінокартини: «Київський театр імені І. Франка», «Веселка» (1959), «Звичайна історія» (1960, у співавт. з I. Земгалом), «Королева бензоколонки» (1963, з О. Мішуріним), «Дні льотні» (1966, у співавт. з . Різіним), «Лише три тижні...» (1971, у співавт. з М. Резніковичем), «Якщо ти підеш...» (1977, у співавт. з В. Шуньком), «Дачна поїздка сержанта Цибулі» (1979, у співавт. з В. Шуньком; також співавт. сценар.), «Подолання» (1982, у співавт. з І. Симоненком), «Пароль знали двоє» (1985), «На крутозламі» (1985), «Випадок із газетної практики» (1987, т/ф), «Зірка шерифа» (1991), «Ленін у вогненному кільці» (1993), «Дар божий» (1998), «У бога мертвих немає» (1999, к/м) та ін.
У 1968—1983 рр. викладав у КДІТМ ім. Карпенка-Карого[3].
Член Національної спілки кінематографістів України.
Помер 21 лютого 2022 року[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Указ Президента України № 1677/2005 від 30.11.2005 Про присвоєння почесних звань України діячам кіномистецтва. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.
- ↑ Національна спілка кінематографістів України: Микола Літус. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.
- ↑ Лютнева втрата. Відійшов у засвіти кінорежисер Микола ЛІТУС. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Кино и время. Вып. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.163.
Посилання[ред. | ред. код]
- Микола Літус на сайті IMDb (англ.)
- http://www.kino-teatr.ru/kino/director/post/11934/works/ [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія кіно. 2010: Літус Микола Гнатович (dic.academic.ru)(рос.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Національна спілка кінематографістів України: Микола Літус [Архівовано 6 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Засідання «Краєзнавчих студій», присвячені 90-річчю від дня народження знаменитого режисера Миколи Літуса [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Не місце прикрашає людину, а людина — місце
|
