Бої за Довжанський (2014) — Вікіпедія

Бої за Довжанський
Бої на українсько-російському кордоні 2014
Довжанський Місце події на карті України
Дата: 17 червня 2014 — 8 серпня 2014 Місце: с. Довжанське Луганської області Результат: Контроль над пропускним пунктом «Довжанський» було відновлено 1 липня, проте українські війська змушені були відступити у серпні.
Сторони
Україна	ЛНР  Росія[ком. 1]
Військові сили
Сухопутні війська  24 ОМБр  51 ОМБр  Прикордонна служба	Збройні сили РФ[ком. 2]  Проросійські бойовики  Донські козаки
Втрати
щонайменше 10 загиблих	невідомо

Бої за Довжанський влітку 2014 року — бої між українською армією з однієї сторони, і терористичними угрупованнями «ЛНР», російських донських козаків та підрозділами російської армії з іншої, в ході війни на сході України за розташований в с. Довжанському пункт пропуску державного кордону «Довжанський».

Передісторія[ред. | ред. код]

Контроль над пунктом пропуску «Довжанський» з червня належав частинам російських козаків та бойовикам ЛНР.

12 червня через пункт пропуску Росія вперше передала проросійським збройним угрупованням важку бронетехніку — колону танків Т-64.

Хід боїв[ред. | ред. код]

Повернення контролю над пунктом пропуску[ред. | ред. код]

В результаті боїв 17 червня^[1] — 1 липня^[2][3][4] українські військові змогли повернути контроль Україні над пунктом пропуску «Довжанський»^[5].

10 липня 2014-го на дорозі «Довжанський-Бірюкове» БМП 24-ї бригади підірвалась на фугасному заряді великої потужності. Внаслідок вибуху загинув майор Шірпал Леонід Вікторович, сержант Леськів Андрій Ігорович та старший солдат Проць Сергій Володимирович^[6]. За інформацією Дмитра Тимчука та щоденному звіту АТО, від вибуху загинуло 4 військовослужбовців.^[7][8]

Відступ[ред. | ред. код]

Внаслідок серії артилерійських ударів з російської території^[9], було виведено з ладу або нейтралізовано опорні пункти українських військ, що забезпечували безпеку наземного шляху сполучення. Українські з'єднання опинилися відрізаними від основних сил і мали розпочати відступ^[10].

22 липня 2014-го уночі при виконанні бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу загинули старші солдати 24-ї механізованої бригади Васькало Роман Вікторович та Савченко Олександр Юрійович. Четверо українських військовиків знаходилися в бліндажі тиждень, заблоковані противником, підмоги не було змоги надіслати. Буквально наступного дня, 23 липня, російський військовослужбовець виклав фото самохідних мінометів 2С9 «Нона», окопаних на позиціях навпроти Довжанського.^[11][12][13]

27 липня від обстрілів «Градами» загинули прикордонники Володимир Блажко, Павло Дмитренко, Олександр Дзюбелюк, Віктор Соколовський.

1 серпня 2014 року українські військові залишили позиції біля КПП «Довжанський».^[14][15] Під час відходу українських формувань відзначився Бувалкін Владислав Віталійович — старший матрос Державної прикордонної служби України, котрий, ризикуючи власним життям, повернувся, аби забрати Прапор України і не полишити його на плюндрування.^[16]

8 серпня 2014 року контроль над КПП «Довжанський» перейшов до донських козаків.^{[17][неавторитетне джерело]}

Список загиблих[ред. | ред. код]

п/п	Прізвище, ім'я, по-батькові	Звання	Формування	Дата загибелі
1.	Шірпал Леонід Вікторович	майор	Прикордонна служба	10 липня 2014
2.	Леськів Андрій Ігорович	сержант	24 ОМБр	10 липня 2014
3.	Проць Сергій Володимирович	старший солдат	24 ОМБр	10 липня 2014
4.	Трохимук Юрій Васильович	молодший сержант	51 ОМБр	14 липня 2014
5.	Савченко Олександр Юрійович	старший солдат	24 ОМБр	22 липня 2014
6.	Васькало Роман Вікторович	старший солдат	24 ОМБр	22 липня 2014
7.	Блажко Володимир Олексійович	прапорщик	Прикордонна служба	27 липня 2014
8	Дзюбелюк Олександр Миколайович	старший лейтенант	Прикордонна служба	27 липня 2014
9	Дмитренко Павло Петрович	старший солдат	Прикордонна служба	27 липня 2014
10	Соколовський Віктор Іванович	старший сержант	Прикордонна служба	27 липня 2014
11	Кислицький Олег Володимирович	сержант	Прикордонна служба	6 серпня 2014

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі

Посилання на джерела