Старший сержант — Вікіпедія

Старший сержант
Сухопутні війська ЗСУ
Повітряні сили ЗСУ
Позначення Військове звання Збройних сил України
Категорія звання Сержантський склад
Існування з 1991
ВМС ЗСУ
еквівалент
Головний старшина
НАТО
еквівалент
OR-7

Старший сержант — військове звання в Збройних силах України та багатьох інших країн, за рангом нижче за головного сержанта і вище за сержанта.

В категорії військовослужбовців корабельного складу Військово-морських сил України званню «старший сержант» відповідає звання головний старшина.

В арміях різних країн світу званню старший сержант можуть відповідати різні військові звання (як штаб-сержанти так і оберфельдфебелі).

Україна[ред. | ред. код]

Звання в Збройних Силах України[ред. | ред. код]

Збройні сили України які утворилися в 1991 році внаслідок розпаду СРСР, перейняли радянський зразок військових звань, а також радянських знаків розрізнення.

В Українській армії було три сержантських звання молодший сержант, сержант, старший сержант. Звання старшого сержанта було з них найстаршим за рангом. Старший сержант був вище зі рангом від сержанта, та нижче від старшини. Знаками розрізнення старшого сержанта була одна широка стрічка на погоні (знаки розрізнення перейняті від Радянської армії і які були введені в ній в 1943 році).

Зміни 2009 року[ред. | ред. код]

В 2009 році була зроблена спроба зміни знаків розрізнення військовослужбовців Збройних сил України[1]. Ці нововведення були спрямовані на наближення до стандартів НАТО. Стрічки на погонах сержантського та старшинського складу повинні були замінені на знаки розрізнення у вигляді певної кількості кутів. Слід зауважити, що знаки розрізнення прапорщиків повинні були наближені до сержантського складу (раніше мали знаки розрізнення подібні до офіцерів). Знаками розрізнення старшого сержанту за цими нововведеннями ставали чотири кути на погоні.

Експериментальні знаки розрізнення 2009 року повністю не набули широкого вжитку. Якщо система знаків розрізнення офіцерського корпусу не змінилася, то пропозиція 2009 року для сержантського та старшинського складу ВПС здобула широке визнання.

Реформа 2016 року[ред. | ред. код]

5.07.2016 року був затверджений Президентом України «Проєкт однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України»[2], де серед іншого були розглянуті зміни серед військових звань та нові знаки розрізнення військовослужбовців. Кількість сержантських звань повинна була значно розширитися, так за Проєктом кількість сержантських звань налічувала сім (сержант, старший сержант, головний сержант, штаб-сержант, головний штаб-сержант, майстер-сержант, головний майстер-сержант). Звання молодшого сержанта замінювалося на звання капрал. Здебільшого нововведенні знаки розрізнення сержантського та старшинського складу були побудовані на основі знаків розрізнення 2009 року.

18.07.2017 року виходить наказ Міністерства оборони України № 370 «Про затвердження Зразків військової форми одягу та загальних вимог до знаків розрізнення військовослужбовців та ліцеїстів військових ліцеїв»[3], де частково затверджуються нововведення 2016 року. Так вводилися перехідні знаки розрізнення зі збереженням старих військових звань зразку 1991 року. Старший сержант отримав по чотири кути на погон.

Зміни 2019 року[ред. | ред. код]

В 2019 році Верховна рада України, затвердила законопроєкт яким скасовувалися звання прапорщик та мічман, а також вводилися нові сержантські звання. Так до сержантського та старшинського складу входили звання: молодший сержантський та старшинський склад (молодший сержант, сержант), старший сержантський та старшинський склад (старший сержант, перший сержант, штаб-сержант), вищий сержантський та старшинський склад (майстер-сержант, старший майстер-сержант, головний майстер-сержант)[4].

Реформа 2020 року[ред. | ред. код]

30.06.2020 року виходить наказ Міністерства оборони України № 238 «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року N 606»[5], де фігурують нові сержантські звання та надано опис знаків розрізнення.

4 листопада 2020 року виходить наказ Міністерства оборони України № 398 «Про затвердження Змін до Правил носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та ліцеїстами військових ліцеїв»[6], де серед іншого надавався опис знаків розрізнення та опис одностроїв, а також надано зображення знаків розрізнення.

До сержантського та старшинського складу входять військові звання: молодший сержант, сержант, старший сержант, головний сержант, штаб-сержант, майстер-сержант, старший майстер-сержант, головний майстер-сержант. Знаки розрізнення побудовані на комбінації шевронів (кутів) та дугових шевронів, які розміщені на погоні. Знаками розрізнення старшого сержанта залишилися чотири кути на погоні.

Попередні знаки розрізнення старшого сержанта, Україна
1991-2016 2009-2016
Сухопутні
сили
Повітряні
сили
Повітряні
сили

Правоохоронні органи України[ред. | ред. код]

Докладніше: Сержант міліції

Однією з країн, що в 1991 році залишили міліційну систему правоохоронних органів стала Україна. Серед спеціальних звань української міліції, збереглося і звання старший сержант міліції[7][8].

Після отримання в 1991 році Україною незалежності, перший час в міліції використовувався однострій радянської міліції. Як і в збройних силах у міліції знаками розрізнення старшого сержанта була одна широка стрічка на погоні (чи металізована прямокутна плитка).

Постановою Верховної Ради України від 22 квітня 1993 р. № 3135-XII «Про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України» встановлені спеціальні звання для осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ[9].

Згідно з наказом МВС України № 535 від 24 травня 2002 року «Про затвердження Правил носіння форменого одягу та знаків розрізнення особами начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України» були переглянуті знаки розрізнення та однострої[10]. Знаками розрізнення сержантського та старшинського складу стають кути на погоні. Старший сержант міліції мав на кожному погоні по одному широкому куту.

2 липня 2015 року згідно зі ст. 80 розділу VII («Загальні засади проходження служби в поліції») Закону України «Про Національну поліцію», були встановлені спеціальні звання поліції. Нові звання дещо відрізняються від попередніх спеціальних звань міліції, звання старший сержант поліції належить до молодшого класу. Згідно з розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» при переатестації працівники міліції, що мали спеціальні звання: старший сержант міліції, старшина міліції, прапорщик міліції та старший прапорщик міліції — отримують спеціальне звання старший сержант поліції[11]. Старші сержанти поліції отримали чотири кути на погон (як старший сержант ЗСУ).

Аналог звання в різних державах[ред. | ред. код]

В арміях інших країн військове звання «старший сержант» умовно можливо порівняти зі званнями:

Знаки розрізнення старшого сержанта

Нижче за рангом:
Сержант


Збройні сили України
Старший сержант
Вище за рангом:
Старшина
(1991—2020)
Вище за рангом:
Головний сержант
(з 2020)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Військова форма 2009: нереалізований проект. www.ukrmilitary.com. Процитовано 6 січня 2018.
  2. Президент затвердив нові предмети однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України
  3. Наказ Міністерства оборони України №370 «Про затвердження Зразків військової форми одягу та загальних вимог до знаків розрізнення військовослужбовців та ліцеїстів військових ліцеїв», на сайті Liga Zakon. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  4. «Рада затвердила нову систему звань без прапорщиків і мічманів.», на сайті LB.ua
  5. Наказ Міністерства оборони України №238 «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року N 606», на сайті Liga Zakon. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  6. Наказ Міністерства оборони України №398 «Про затвердження Змін до Правил носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та ліцеїстами військових ліцеїв», на сайті Liga Zakon. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  7. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-12 Текст Закону України «Про Міліцію» на сайті Верховної ради України
  8. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3135-12 Текст Постанови Верховної ради України «Про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України» на сайті Верховної ради України
  9. Постанова Верховної Ради України від 22 квітня 1993 р. № 3135-XII «Про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України». http://zakon4.rada.gov.ua/. Верховна рада України. Процитовано 22 січня 2017.
  10. https://studfile.net/preview/5536008/page:12/#42 Наказ МВС України № 535 від 24 травня 202 року «Про затвердження Правил носіння форменого одягу та знаків розрізнення особами начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України»
  11. http://www.golos.com.ua/article/257729 Текст Закону України «Про Національну поліцію» на сайті Голос України

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
  • Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
  • Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
  • Военный энциклопедический словарь. Издание второе / Маршал Советского Союза С. Ф. Ахромеев — председатель. — М. : Воениздат, 1986. — 863 с. — 150 000 прим. (рос.)
  • Ганичев П.П. Воинские звания. — М. : ДОСААФ, 1989. — 144 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-7030-0073-4.
  • Мурашев Г.А. Титулы, чины, награды. 3-е издание. — СПб. : ООО «Издательство «Полигон», 2003. — 347 с. — (Историческая библиотека) — 10 000 прим. — ISBN 5-89173-148-7. (рос.)