French
DeutschФуста — Вікіпедія
Фуста (іт. fusta) — вузький, легкий і швидкий корабель галерного типу з малою осадкою, що був озброєний як веслами, так і вітрилами і був, по великому рахунку, невеликою галерою або галіотом. Зазвичай цей тип корабля мав довжину 20-25 м, від 12 до 18 лавок для гребців з кожного боку, одну щоглу з латинським (трикутним) вітрилом і, як правило, був озброєний декількома гарматами.
Вітрило використовувалося на фусті для круїзного плавання та заради економії енергії гребців, тоді як весла використовувались тоді, коли була потрібна висока маневреність — при заході в гавань та під час бою, а також у випадках відсутності сприятливого вітру. Зазвичай, від носової частини до основної щогли весла були розраховані на одного весляра, а від щогли до корми — на двох веслярів для кожного весла.
На фусти, як і на венеційські галери, зазвичай не набирали контингент солдатів, а військову функцію виконували ті ж самі веслярі, які були озброєні та використовувались як комбатанти у разі потреби.
Використання[ред. | ред. код]
Фуста була улюбленим кораблем північноафриканських корсарів Сале та Берберського узбережжя. Швидкість, мобільність, здатність пересуватися без вітру та здатність працювати на мілководді — що має вирішальне значення для переховування в прибережних водах для висліджування і несподіваного нападу на жертву — зробили його ідеальним для війни та піратства. Саме фусти переважно використовувались братами Барбаросса, Аруджем і Хайр ад Діном, під час османського завоювання Північної Африки та евакуації мудехарів і морисків з Іспанії після падіння Гранади. І саме на фустах вони, та інші корсари Північної Африки наводили жах на християнські судна та поселення на островах та прибережних районах Середземного моря в XVI—XVII століттях.[1]
Велика кількість фуст використовувалась османським флотом в битві при Лепанто в 1571 році.[2]
Португальці широко використовували це судно в XV—XVI століттях на півночі Африки та в Індійському океані, де воно було особливо придатним для розвідки, патрулювання та рейдів у мілководних прибережних і річкових водах.
У 1535 році португалець Діого Ботельо Перейра здійснив перехід на фусті з Індії до Португалії навколо мису Доброї Надії[3] А у 1545 році Манель де Васконселлос здійснював на фусті нагляд за османською флотилією, що готувала напад на португальців в Індії під час рейду османського військово-морського флоту в Індійському океані. Незважаючи на переслідування турецьких кораблів, йому вдалося врятуватися та попередити про напад на фортецю Діу[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ S.Souchek (1995)
- ↑ Bicheno (2004)
- ↑ а б K.M. Matthew: History of the Portuguese Navigation in India, 1497—1600
Джерела[ред. | ред. код]
- Bicheno, Hugh, Crescent and Cross: The Battle of Lepanto 1571, Phoenix Paperback, London, 2004, ISBN 1-84212-753-5
- Capulli M (2003), Le Navi della Serenissima — La Galea Veneziana di Lazise, Venezia, Marsilio Editore.
- Mathew, K.M, History of the Portuguese navigation in India, 1497—1600, Bombay, Univ., Diss., 1978
- Soucek, Svat «The Ottomans and Their Rivals, Galleys and Galleons, Portolan Charts and Isolarii», in his Piri Reis & Turkish Mapmaking After Columbus: The Khalili Portolan Atlas, Nour Foundation, 1995 (pp. 10–33).
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
