Мізюк Андрій Іванович — Вікіпедія

Мізюк Андрій Іванович
Народився	1912 Колки, Луцький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	не раніше 1985
Країна	Російська імперія  Російська республіка  УНР  Українська Держава  Польська Республіка  СРСР
Діяльність	державний діяч
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія	ВКП(б) і Комуністична партія Західної України (1938)
Нагороди

Андрі́й Іва́нович Мізю́к (1912, Колки, Луцький повіт, Волинська губернія, Російська імперія — не раніше 1985) — український радянський і компартійний діяч, голова Волинського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 1–4-го скликань (1940–1959), голова виконавчого комітету Луцької міської Ради депутатів трудящих Волинської області (1954–1957).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1912(1912) року в родині селянина-бідняка в містечку Колки, тепер смт Колки, Маневицький район, Волинська область, Україна. Під час 1-ї світової війни його родина разом з іншими односельцями була евакуйована у район Бєлгорода Курської губернії і лише у 1921 році повернулася у рідне село Колки. Працював в одноосібному сільському господарстві батьків, був підручним ковалем у приватного власника.

У 1930 році обраний секретарем Колківського місцевого осередку Комуністичної спілки молоді Західної України (КСМЗУ). Брав активну участь в діяльності «Сельробу».

15 січня 1933 року вступив у Комуністичну партію Західної України (КПЗУ).

За революційну діяльність у 1932, 1934–1936, 1938–1939 роках перебував у польських тюрмах. У вересні 1939 року звільнений Червоною армією із Брестської тюрми.

Восени 1939 року брав участь в організації повітового ревкому, вибирався головою тимчасового волосного управління села Колки Волинського воєводства. Вибирався депутатом Народних зборів Західної України. У 1940 році був обраний депутатом Верховної Ради Української РСР.

У 1940–1941 р. — заступник голови виконавчого комітету Колківської районної ради депутатів трудящих Волинської області, голова Колківської районної планової комісії.

У червні 1941 року був евакуйований до Південно-Казахстанської області Казахської РСР, де працював ковалем у колгоспі «Червона зірка» села Корніловки Тюлькубарського району.

Призваний до лав Червоної армії у січні 1943 року. Закінчив Рязанське артилерійське училище. Артилерист, командир взводу управління 12-ї батареї, учасник німецько-радянської війни. Був двічі поранений.

1944 року повернувся у Волинську область. У 1944–1946 роках — заступник голови, голова виконавчого комітету Колківської районної ради депутатів трудящих Волинської області.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1946–1948 роках — слухач республіканської партійної школи при ЦК КП(б)У.

У 1948 – лютому 1949 року — 1-й секретар Турійського районного комітету КП(б)У Волинської області.

У лютому 1949 — вересні 1952 року — голова виконавчого комітету Волинської обласної ради депутатів трудящих.

У листопаді 1952 року виїхав до Москви на навчання на курсах при ЦК КПРС.

У 1953–1954 роках — заступник голови виконавчого комітету Ізмаїльської обласної ради депутатів трудящих.

У липні 1954 — лютому 1957 року — голова виконавчого комітету Луцької міської ради депутатів трудящих Волинської області.

У 1956–1960 роках — голова Волинської обласної ради професійних спілок.

У 1960 — після 1971 року — завідувач відділу соціального забезпечення Волинської обласної ради депутатів трудящих.

Потім — на пенсії в місті Луцьку. На 1983 рік — голова Волинської обласної ради добровільного товариства автомотолюбителів.

Військове звання[ред. | ред. код]

• молодший лейтенант

Нагороди[ред. | ред. код]

• орден Вітчизняної війни 1-го ст. (23.12.1985)
• орден Червоної Зірки (11.02.1945)
• орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
• орден «Знак Пошани»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі.

Джерела[ред. | ред. код]

• Мізюк Андрій Іванович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 206.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 61.
• Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР]. — 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 1.
• Мизюк Андрей Иванович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)

п о р Керівники Волинської області Перші секретарі Волинського обласного комітету КПУ Петро Таценко (1939—1941) Олексій Федоров (1943—1944) Михайло Слонь (1944) (в.о.) Ілля Профатілов (1944—1951) Іван Грушецький (1951—1961) Федір Калита (1961—1969) Семен Заїченко (1969—1973) Микола Корж (1973—1979) Леонід Палажченко (1979—1984) Зиновій Ковальчук (1984—1987) Леонід Павленко (1987—1990) Володимир Блаженчук (1990) Іван Лазорко (1990—1991) Голови Волинського обласного виконавчого комітету Григорій Гришко (1939—1941) Пилип Решетняк (1944—1949) Андрій Мізюк (1949—1952) Марко Ткачук (1952—1956) Юхим Ярощук (1956—1972) Іван Церковний (1972—1975) Борис Свенцицький (1975—1985) Володимир Федоров (1985—1988) Михайло Парасунько (1988—1991) Голови Волинської обласної ради Володимир Блаженчук (1990—1992) Борис Клімчук (1992—1998) Василь Дмитрук (1998—2006) Анатолій Грицюк (2006—2010) Володимир Войтович (2010—2014) Валентин Вітер (2014—2015) Ігор Палиця (2015—2019) Ірина Вахович (2019—2020) Григорій Недопад (з 2020) Голови Волинської обласної державної адміністрації Володимир Блаженчук (1990—1994) Юрій Ленартович (1994—1995) Борис Клімчук (1995—2002) Анатолій Француз (2002—2005) Володимир Бондар (2005—2007) Микола Романюк (2007—2010) Борис Клімчук (2010—2014) Олександр Башкаленко (2014) Григорій Пустовіт (2014) Володимир Гунчик (2014—2018) Олександр Савченко (2018—2019) Олександр Киричук (т.в.о., 2019) Юрій Погуляйко (з 2019)