Сильвестр Штадлер — Вікіпедія

Сильвестр Штадлер
Sylvester Stadler
Народження	30 грудня 1910; Фонсдорф, Штирія
Смерть	23 серпня 1995 (84 роки); Аугсбург, Баварія
Країна	Третій Рейх
Приналежність	Ваффен-СС
Вид збройних сил	Ваффен-СС
Рід військ	мотопіхота, танкові війська
Роки служби	1912–1945
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член	СС
Звання	Бригадефюрер СС,; генерал-майор військ СС
Формування	2-га танкова дивізія СС «Дас Райх»
Командування	4-й панцергренадерський полк СС «Фюрер»; 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»; 9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен»
Війни / битви	Друга світова війна:; Східний фронт Польська кампанія; Західний фронт Французька кампанія; Східний фронт Операція «Барбаросса» Смоленська битва; ; Операція «Тайфун»; Ржевська битва; Третя битва за Харків; Операція «Цитадель» Битва під Прохоровкою; ; Міуська операція (1943); Західний фронт Операція «Оверлорд» Битва за Кан; ; Прорив «Лінії Зігфрида»; Операція «Маркет-Гарден»; Арденнська операція; Східний фронт Операція «Фрюлінгсервахен»; Будапештська операція;
	Сильвестр Штадлер у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штадлер.

Сильвестр Штадлер (нім. Sylvester Stadler; нар. 30 грудня 1910, Фонсдорф, Штирія — пом. 23 серпня 1995, Аугсбург) — німецький воєначальник, СС-бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС часів Третього Рейху (1945). Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (6 травня 1945; №152).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив технічне училище, працював електриком.

Брав участь в нацистському русі в Австрії задовго до аншлюсу. 2 травня 1933 року вступив в СС (службове посвідчення №139 495), членом НСДАП ніколи не був.

В 1933 році переїхав до НІмеччини, де вступив у частини підсилення СС. В 1933 році закінчив юнкерське училище СС в Бад-Тельці і отримав звання унтерштурмфюрера СС. Командував взводом штандарту СС "Дойчланд".

У складі полку "Дойчланд" брав участь у Польській кампінї. А 1940 році переведений у полк СС "Фюрер", в складі якого брав участь у Французькій кампінії та перших боях на Східному фронті. 20 вересня 1941 року знову переведений у полк СС "Фюрер", командував 2-м батальйоном.

На початку 1942 року переведений в юнкерське училище СС у Бад-Тельці в якості інструктора.

З березня 1942 року знову призначений командиром 2-го батальйону полку СС "Фюрер". Відзначився у боях під Харковом та на Курській дузі.

В середині 1943 року призначений командиром 4-го моторизованого полку СС "Фюрер" у складі 2-ї моторизованої дивізії СС "Дас Райх".

Нагороди бригадефюрера СС Штадлера[ред. | ред. код]

Німецький Олімпійський знак 2-го класу (1 вересня 1936)
Йольський свічник СС (грудень 1936)
Кільце «Мертва голова» (20 квітня 1937)
Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1937)
Спортивний знак СА в бронзі (1 грудня 1937)
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі (1 грудня 1937)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
Залізний хрест 2-го класу (25 вересня 1939)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному (16 червня 1940)
Штурмовий піхотний знак в сріблі (21 червня 1940)
Залізний хрест 1-го класу (27 червня 1940)
Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го (1 травня 1941) ступеня (8 років)
Німецький хрест в золоті (21 квітня 1942)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1942)
2 нарукавних знаки «За знищений танк» 2-го ступеня — за 2 знищених ворожих танки.
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- Хрест (6 квітня 1943) — за заслуги в боях під Харковом.
- Дубове листя (16 вересня 1943; №303) — як командир моторизованого полку СС «Фюрер»
- Мечі (6 травня 1945; №152) — як командир 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен».
Нагрудний знак ближнього бою в золоті (12 грудня 1943)

Військова кар'єра

2 травня 1933 — СС-анвертер
3 січня 1934 — СС-манн
20 квітня 1934 — СС-роттенфюрер
20 травня 1934 — СС-шарфюрер
20 квітня 1935 — СС-обершарфюрер
21 січня 1936 — СС-штандартенюнкер
25 лютого 1936 — СС-штандартеноберюнкер
20 квітня 1936 — СС-унтерштурмфюрер
12 вересня 1937 — СС-оберштурмфюрер
30 червня 1939 — СС-гауптштурмфюрер
1 вересня 1942 — СС-штурмбаннфюрер
20 квітня 1943 — СС-оберштурмбаннфюрер
30 січня 1944 — СС-штандартенфюрер
1 серпня 1944 — СС-оберфюрер
20 квітня 1945 — СС-бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сильвестр Штадлер

Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.
Berger, Florian (2004). Ritterkreuzträger mit Nahkampfspange in Gold. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-3-X.
Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
Krätschmer, Ernst-Günther (1999). Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS. Coburg, Germany: Nation Europa Verlag. ISBN 978-3-920677-43-9.
Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941–1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
Schaulen, Fritjof (2005). Eichenlaubträger 1940–1945 Zeitgeschichte in Farbe III Radusch — Zwernemann. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-22-X.
Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L-Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L-Z]. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.204-205
Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.218, 700-701 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

Посилання[ред. | ред. код]

Stadler, Sylvester. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 25 січня 2014. (нім.)
Sylvester Stadler. на desertwar.net. (англ.)
Stadler, Sylvester «Vestel» — нагороди бригаденфюрера Штадлера (англ.)
ϟϟ-Sturmbannführer der Waffen-SS Stadler
Stadler, Silvester

Примітки[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: СС-оберфюрер Фріц Фрайтаґ	командир 14-ї гренадерської дивізії СС «Галичина» 22 квітня — 10 липня 1944	Наступник: СС-бригадефюрер Ніколаус Гайльманн
Попередник: СС-штандартенфюрер Томас Мюллер	командир 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен» 10 — 31 липня 1944	Наступник: СС-бригадефюрер Фрідріх-Вільгельм Бок
Попередник: СС-оберфюрер Вальтер Гарцер	командир 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен» 10 жовтня 1944 — 8 травня 1945	Наступник: капітуляція