Йоганнес Маєр — Вікіпедія

Йоганнес Маєр
Johannes Mayer
Народження	6 вересня 1893; Маріенфліс, Провінція Бранденбург
Смерть	7 серпня 1963 (69 років); Гамбург
Країна	Німецька імперія; Веймарська республіка; Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер; Рейхсвер; Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота
Освіта	Берлінський технічний університет, Грайфсвальдський університет і Школа Пфорта
Роки служби	1926–1945
Звання	генерал від інфантерії
Формування	290-та піхотна дивізія
Командування	329-та піхотна дивізія; X армійський корпус; II армійський корпус
Війни / битви	Перша світова війна; Західний фронт; Східний фронт; Салонікський фронт; Румунська кампанія; Друга світова війна; Західний фронт Французька кампанія; Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви; Прибалтійська операція; ; Блокада Ленінграда; Дем'янська операція (1942); Староруська операція; Невельська операція; Прибалтійська операція; Курляндський котел;
Інше	доктор економіки

Йоганнес Маєр (нім. Johannes Mayer; нар. 6 вересня 1893, Маріенфліс, Провінція Бранденбург — пом. 7 серпня 1963, Гамбург) — німецький офіцер часів Третього Рейху, генерал від інфантерії (1945) Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Йоганнес Маєр народився 6 вересня 1893 у Маріенфліс у прусській провінції Бранденбург.

З початком Першої світової війни покинув навчання у Грайфсвальдському університеті на факультеті богослов'я та записався на фронт добровольцем до 3-ї піхотної дивізії. Бився на Західному фронті, брав участь у битві на Марні, пізніше на Східному фронті, в Македонії та в Румунії. У листопаді 1915 року присвоєне офіцерське звання лейтенант. Служив у 42-му піхотному полку. Наприкінці світового конфлікту отримав звання обер-лейтенант. За бойові заслуги був удостоєний Залізних хрестів обох ступенів.

Після капітуляції Німеччини залишився в лавах Рейхсверу, служив у піхотних частинах. У 1928 році підвищений до гауптмана. Залишив військову службу та пішов навчатися до Берлінського технічного університету, який закінчив із отриманням ступеня доктора економіки та інженера.

У 1932 році повернувся на військову службу. В 1937 прийнятий на навчання до військової академії в Потсдамі.

Напередодні Другої світової війни командир I-го піхотного батальйону 65-го піхотного полку в Дельменгорсті, оберст-лейтенант.

З початком війни на фронті, бився у Французькій кампанії, за що отримав планки до Залізних хрестів (нагородження вдруге). З лютого 1940 року командир 501-го полку 290-ї піхотної дивізії. У жовтні 1940 отримав чергове звання оберст.

З вторгненням до Радянського Союзу на північному фланзі сил вторгнення у складі групи армій «Північ». Бої в Прибалтиці, в районі Себежа, блокада Ленінграда.

У вересні 1941 нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

З березня 1942 — командир 329-ї піхотної дивізії VIII-го армійського корпусу, на чолі якої бився в районі Старої Русси, потім за Дем'янський котел. У квітні 1942 присвоєне чергове звання генерал-майор, а в лютому 1943 — генерал-лейтенант.

Командуючи дивізією протистояв спробам радянсьских військ прорвати фронт у Старорусській операції, пізніше — в Невельській операції.

13 квітня 1944 нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста. В ході боїв у Прибалтійській операції дістав поранення та був евакуйований з Латвії до Німеччини.

23 серпня 1944 отримав мечі (№ 89) до Лицарського хреста.

Наприкінці року нетривалий час командир X-го армійського корпусу, з січня 1945 року — командир II-го армійського корпусу, що бився в Курляндському котлі.

1 квітня 1945 року підвищений у званні до генерала від інфантерії, але за станом здоров'я вивезений літаком до Німеччини та зарахований у резерв фюрера.

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Залізний хрест
- 2-го класу (24 серпня 1915)
- 1-го класу (16 грудня 1916)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (6 червня 1940)
- 1-го класу (6 червня 1940)
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- Лицарський хрест (13 вересня 1941)
- Дубове листя (№453; 13 квітня 1944)
- Мечі (№89; 23 серпня 1944)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Двічі відзначений у Вермахтберіхт (16 березня і 18 липня 1944)
Нарукавна стрічка «Курляндія»

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Preisbildung und Preisprüfung in der Kriegswirtschaft. Hanseatische Verlagsanstalt, Hamburg 1937.

Література[ред. | ред. код]

Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.
Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
Stockert, Peter (2007). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 5. Bad Friedrichshall, Germany: Friedrichshaller Rundblick. OCLC 76072662.
Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L–Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.

Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання[ред. | ред. код]

Mayer, Johannes. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 29 липня 2016. (нім.)
General der Infanterie Dr. Dr. Johannes Mayer. на geocities.ws. (англ.)
Mayer, Johannes [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] — нагороди генерала від інфантерії Маєра (англ.)
General der Infanterie Dr. Dr. Johannes Mayer [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.](нім.)

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски

Джерела

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал-майор Бруно Гіпплер	командир 329-ї піхотної дивізії 22 березня 1942 — 9 серпня 1943	Наступник: генерал-лейтенант Пауль Вінтер
Попередник: генерал-лейтенант Пауль Вінтер	командир 329-ї піхотної дивізії вересень 1943 — 19 липня 1944	Наступник: генерал-майор Вернер Шульце
Попередник: генерал від інфантерії Герман Ферч	командир X-го армійського корпусу 21 — 27 грудня 1944	Наступник: генерал артилерії Зіґфрід Томашкі
Попередник: генерал від інфантерії Вільгельм Хассе	командир II-го армійського корпусу 21 лютого — 4 квітня 1945	Наступник: генерал-лейтенант Альфред Гаус

Біографії Нацистська Німеччина Друга світова війна Війна