Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (2022) — Вікіпедія

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/77/229 «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» схвалена 15 грудня 2022 року на 77-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Документ прийнятий з урахуванням умов, що склалися з початком широкомасштабного російського вторгнення.

За текст резолюції проголосували 82 країни, проти 14, утримались 80.

Ініціатори[ред. | ред. код]

Проєкт резолюції A/C.3/77/L.35 від 1 листопада 2022 представили Албанія, Австралія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Канада, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Гватемала, Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Латвія, Ліберія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Маршаллові Острови, Мікронезія, Чорногорія, Нідерланди, Нова Зеландія, Північна Македонія, Норвегія, Палау, Польща, Республіка Молдова, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Туреччина, Україна, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки[1].

16 листопада він був схвалений третім комітетом ООН[2].

Зміст[ред. | ред. код]

Крім положень, які містилися в резолюціях за попередні роки щодо прав людини на півострові, цей документ засуджує використання Росією Криму з метою агресії проти України та для підтримки спроби незаконної анексії Херсонської та Запорізької областей.

Генасамблея засуджує «розпалювання ненависті до України та українців, а також поширення дезінформації, що виправдовує агресію Російської Федерації проти України, у тому числі через систему освіти».

Резолюція посилається, серед іншого, на постанову Міжнародного суду ООН від 16 березня 2022 «Щодо звинувачень у вчиненні геноциду відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти Російської Федерації)[3].

Генасамблея рішуче засудила «нову безпрецедентну хвилю довільних затримань у Криму, насильницькі переміщення в Крим і з Криму», насильницькі зникнення, а також «так звані процедури фільтрації, зокрема щодо переміщених осіб».

У документі зазначається, що тимчасова окупація Криму стала основою для серйозної кризи в галузі прав людини на інших територіях України, що перебувають під тимчасовим військовим контролем Російської Федерації.

Резолюція «вимагає, щоб РФ негайно припинила свою агресію проти України та беззастережно вивела всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів». Крім іншого, резолюція вимагає від Росії негайно скасувати рішення про оголошення Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборону його діяльності, вироки щодо кримських татар та їхніх лідерів і негайно звільнити затриманих, включаючи лідерів Меджлісу. Також Генасамблея вимагає припинити насильницьку депортацію українських дітей у Росію і вжити необхідних заходів щодо безпечного повернення і возз'єднання з родинами.

Відповідно до документа, Росія має припинити політику насильницької зміни демографічного, зокрема й етнічного, складу населення і вжити заходів, спрямованих на обмеження вільної міграції громадян РФ до окупованого Криму[4].

Голосування[ред. | ред. код]

«За» резолюцію проголосували 82 країни-члени ООН, включаючи авторів постанови. «Проти» проголосували 14 країн. 80 країн утримались під час голосування[5].

Голос Кількість Держави
за 82 Албанія, Андорра, Аргентина, Австралія, Австрія, Багамські острови, Барбадос, Бельгія, Беліз, Бутан, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Кабо Верде, Канада, Чад, Чилі, Коста-Рика, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Домініканська республіка, Еквадор, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Гватемала, Гаяна, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Ізраїль, Італія, Ямайка, Японія, Кірибаті, Кувейт, Латвія, Ліберія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Малаві, Мальта, Маршаллові острови, Мікронезія, Монако, Чорногорія, М'янма, Нідерланди, Нова Зеландія, Північна Македонія, Норвегія, Палау, Панама, Папуа Нова Гвінея, Польща, Португалія, Катар, Республіка Корея, Республіка Молдова, Румунія, Самоа, Сан-Марино, Словаччина, Словенія, Сомалі, Іспанія, Суринам, Швеція, Швейцарія, Тимор-Лешті, Туреччина, Тувалу, Україна, Об'єднане Королівство, Сполучені Штати, Уругвай, Вануату
проти 14 Білорусь, Китай, Куба, Корейська Народно-Демократична Республіка, Еритрея, Ефіопія, Іран, Казахстан, Малі, Нікарагуа, Російська Федерація, Судан, Сирійська Арабська Республіка, Зімбабве
утрималися 80 Алжир, Ангола, Антигуа і Барбуда, Вірменія, Бахрейн, Бангладеш, Бенін, Болівія, Ботсвана, Бразилія, Бруней Даруссалам, Бурунді, Камбоджа, Камерун, Центральноафриканська Республіка, Колумбія, Республіка Конго, Кот-д'Івуар, Джибуті, Єгипет, Сальвадор, Есватіні, Фіджі, Габон, Гамбія, Гана, Гренада, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Гондурас, Індія, Індонезія, Ірак, Йорданія, Кенія, Киргизстан, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Лівія, Мадагаскар, Малайзія, Мальдіви, Мавританія, Маврикій, Мексика, Монголія, Мозамбік, Намібія, Непал, Нігер, Нігерія, Оман, Пакистан, Парагвай, Перу, Філіппіни, Руанда, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини, Саудівська Аравія, Сенегал, Сербія, Сьєрра-Леоне, Сінгапур, Соломонові острови, Південна Африка, Шрі Ланка, Таджикистан, Таїланд, Того, Тонга, Тринідад і Тобаго, Туніс, Уганда, Об'єднані Арабські Емірати, Об'єднана Республіка Танзанія, В'єтнам, Ємен, Замбія
не голосували 17 Афганістан, Азербайджан, Буркіна Фасо, Коморські острови, Демократична Республіка Конго, Домініка, Екваторіальна Гвінея, Ліван, Лесото, Марокко, Науру, Сан-Томе і Принсіпі, Сейшельські острови, Південний Судан, Туркменістан, Узбекистан, Венесуела
Разом 193

Значення і реакція[ред. | ред. код]

Україна Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця: Голос Генеральної Асамблеї на підтримку та засудження всіх злочинів, скоєних державою-агресором, має бути голоснішим і сильнішим, ніж будь-коли. З цією метою щойно прийнятий цьогорічний проект резолюції «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» був суттєво оновлений на основі широких висновків і рекомендацій Генерального Секретаря, що містяться в його двох Доповідях з цього приводу, а також посилається на триваючу загарбницьку війну Росії проти України. Він залишатиметься практичним інструментом в руках ООН, її Секретаріату та Моніторингової місії в Україні для надання достовірної інформації про порушення та зловживання правами людини в тимчасово окупованому Криму[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/LTD/N22/668/47/pdf/N2266847.pdf?OpenElement
  2. Third Committee Approves Six Draft Resolutions, Including Texts on Human Rights in Iran, Myanmar, Syria, Democratic People’s Republic of Korea, Crimea. reliefweb.int. 17 листопада 2022. Процитовано 20.12.2022.
  3. https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N22/460/81/PDF/N2246081.pdf?OpenElement
  4. Генасамблея ООН ухвалила оновлену резолюцію про порушення прав людини в Криму. Укрінформ. 15.12.2022. Процитовано 20.12.2022.
  5. https://digitallibrary.un.org/record/3997713?ln=en
  6. Виступ Постійного представника України при ООН Сергія Кислиці з мотивів голосування проєкту резолюції щодо ситуації з правами людини в тимачсово окупованому Криму. Постійне представництво України при ООН. 15 грудня 2022. Процитовано 20 грудня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]