Південна Африка — Вікіпедія

Цей термін може також посилатися на назву країни на півдні Африки. Див. Південно-Африканська Республіка.
Карта Африки з виділеними країнами Південної Африки

Південна Африка — природна область Африки, що розташована на південь від водороздільного плато Конго—Замбезі (південніше 12–13° південної широти). До Південної Африки відносять також острови Мадагаскар, Коморські та Маскаренські.

Рельєф[ред. | ред. код]

Більша частина поверхні вкрита високими рівнинами Калахарі, оточеними плоскогір'ями висотою до 1500—2000 м (у Драконових горах до 3482 м, гора Табана-Нтленьяна), що переходять на прибережних низовинах Атлантичного та Індійського океанів у Великий уступ. На крайньому півдні Капські гори.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат переважно тропічний пасатний, здебільшого посушливий, на крайньому півдні субтропічний. Опадів від 250—300 мм на рік у західних плоскогір'ях до 500—700 мм на плато та 1000—2000 мм на схилах Великого уступу.

Річки[ред. | ред. код]

Слони на  Замбезі

Великі річки: Замбезі, Лімпопо, Оранжева та Кунене.

Рослинність[ред. | ред. код]

Сухі листопадні тропічні рідколісся, різні типи саван і пустель. На крайньому півдні сухі субтропічні вічнозелені ліси.

Країни[ред. | ред. код]

На території Південної Африки повністю або частково розташовані такі країни:

На островах — держави:

Колонізація[ред. | ред. код]

Кейптаун, 1900.

Європейське заселення Південної Африки почалося в середині XVII ст., коли голландські кальвіністи заснували поблизу мису Доброї Надії свою першу громаду, а 1652 р. — місто Капштадт (Кейптаун). Наприкінці XVIII ст. починається захоплення Капської колонії англійцями, що змусило голландських поселенців переселитися на незаймані північно-східні території та заснувати дві незалежні республіки Трансвааль і Оранжеву. Поселенці називали себе бурами (від «boere» — селяни, фермери) або африканерами, оскільки вважали себе громадянами Африки (подібно до американців у США).

Див. також[ред. | ред. код]