Пандемія коронавірусної хвороби 2019

Пандемія коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19)
13981210000546637185832344644223 بخش ویژه «بیماران کرونا» بیمارستان امام خمینی.jpg
2020 coronavirus task force.jpg蔡總統視導33化學兵群 02.jpg
Passengers' body temperature check in KBP (6).jpgDried pasta shelves empty in an Australian supermarket.jpg
  • Госпіталізовані пацієнти в Тегерані, Іран
  • Уряд Італії на засіданні щодо боротьби з коронавірусом
  • Дезінфекція транспорту в Тайбеї
  • Перевірка стану здоров'я людей в аеропорту «Бориспіль»
  • Пусті полиці в супермаркетах Австралії через панічні покупки
COVID-19 Outbreak World Map.svg
Карта загальної кількості підтверджених випадків зараження
   100,000+ випадків
   10,000-99,999 випадків
   1,000–9,999 випадків
   100–999 випадків
   10–99 випадків
   1–9 випадків
   Немає випадків інфікування або немає даних
Кількість захворювань на мільйон жителів
COVID-19 Outbreak World Map per Capita.svg
Карта підтверджених випадків захворювання на мільйон жителів
   1,000+ випадків на мільйон
   100–1,000 випадків на мільйон
   10–100 випадків на мільйон
   1–10 випадків на мільйон
   >0–1 випадків на мільйон
   Немає підтверджених випадків або немає даних
Карта смертей
COVID-19 Outbreak World Map Total Deaths per Capita.svg
Карта смертей від COVID-19 на мільйон жителів
   100+ смертей на мільйон
   10–100 смертей на мільйон
   1–10 смертей на мільйон
   0.1–1 смертей на мільйон
   0.01–0.1 смертей на мільйон
   >0–0.01 смертей на мільйон
   Немає смертей або даних
Хронологічна карта захворювань на COVID-19
(перетягніть коло для налаштування; може не працювати на мобільних телефонах)
Хвороба COVID-19
Вірус SARS-CoV-2
Місце Світ Світ
Перший випадок КНР Ухань
30°37′11″ пн. ш. 114°15′28″ сх. д. / 30.61972° пн. ш. 114.25778° сх. д. / 30.61972; 114.25778
Дата 17 листопада 2019 — донині
(2 роки, 8 днів)
Походження Ухань, Хубей, КНР
Підтверджені випадки 249 541 892[1]
Одужало [1]
Смертей
5 044 839[1]
Територій
192[1]

Пандемія коронавірусної хвороби 2019—2021 — поточна пандемія коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19), спричинена SARS-CoV-2. Спалах захворювання розпочався у грудні 2019 у м. Ухань, Хубей, КНР, та визнаний ВООЗ пандемією 11 березня 2020 року.[2] Станом на 21 лютого 2021 року: 111 434 139 випадків, у майже всіх країнах та територіях. Унаслідок захворювання 2 467 481 померли[3]. 62 896 305 людей одужало[4][3].

13 липня 2020 року глава Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Адан Гебрейесус назвав чотири основні сценарії поширення коронавірусу в різних регіонах світу: перший сценарій реалізувався в країнах, які були попереджені і обізнані про спалах хвороби — в результаті їм вдалося уникнути великих спалахів (деякі країни Південно-Східної Азії, Карибського басейну, Африки та Тихоокеанського регіону), другий сценарій спостерігався в багатьох країнах Європи (масштабні спалахи захворювання, проте їх вдалося взяти під контроль завдяки сильному керівництву), третій сценарій розвертався в країнах, яким вдалося подолати перший пік спалаху хвороби, проте вони послабили обмеження і тепер змушені боротися з новою хвилею захворювання (глава ВООЗ не навів приклади), четвертий сценарій — фаза інтенсивної передачі інфекції (Америка, Південна Азія і кілька країн Африки).[5]

Вірус передається переважно під час близьких контактів і повітряно-крапельно, коли людина кашляє або чхає[6][7][8]. Людина може заразитися, доторкнувшись до зараженої поверхні (дверної ручки, стола), а потім до обличчя (очі, ніс, рот)[6][8]. Найбільш заразною є людина із симптомами, але можливе й зараження від людини без симптомів[8]. Проміжок часу між моментом зараження і появою перших симптомів, як правило, складає 5 днів, але може бути від 2 до 14 днів[9][10]. Серед поширених симптомів — гарячка, кашель, задишка[9]. Ускладнення можуть включати запалення легень і гострий респіраторний дистрес-синдром[11].

На початку 2020 року проти хвороби не існувало вакцини та специфічних противірусних препаратів[6]. Первинне лікування — симптоматичне й підтримувальне[12]. Важливими для профілактики є миття рук із милом, прикривання рота при кашлі, соціальне дистанціювання, а також нагляд і самоізоляція для людей, що підозрюють зараження[6][13].

Заходи із запобігання поширення вірусу включають обмеження подорожей[en], карантин, комендантська година, контроль ризику на робочому місці, відтермінування або скасування подій, закриття деяких об'єктів. Серед інших заходів: сувора ізоляція у Хубеї[en], національний або регіональний карантин в інших країнах, комендантська година в КНР[14] і Південній Кореї[15][16][17], закриття кордонів та обмеження в'їзду пасажирів[18][19], перевірка в аеропортах та вокзалах, заборона на виїзд пасажирів[20][21][22][23]. Усі навчальні заклади закрили[en] на національному або місцевому рівні в понад 124 країнах, що вплинуло на понад 1,2 млрд студентів[24].

Із кінця 2020-початку 2021 року почалася масова вакцинація населення.

Станом на серпень 2021 року частина країн Заходу вакцинувала більшість своїх жителів. Так ЄС вакцинував 70 % населення, Ізраїль 85 %, Сейшельські острови 80%, США — більше половини.[25]

Пандемія призвела до серйозних глобальних соціально-економічних наслідків[26], відтермінування чи скасування спортивних, релігійних та культурних подій[en][27] та поширення побоювань дефіциту постачань різних товарів та продуктів, що в певних регіонах спричинили панічні покупки[en][28][29]. Дезінформація та теорії змови про вірус поширювались інтернетом[30][31]. У низці країн спалахнули протести та спостерігалися випадки ксенофобії і расизму[en] проти китайців та інших жителів Східної та Південно-Східної Азії[32].

Епідеміологічні особливості[ред. | ред. код]

Пандемія COVID-19 за країнами та територіями[33]
Станом на 8 грудень 2021
Розташування Захворіло Померло
Всесвіт[a] 267 156 259 5 271 226
США Сполучені Штати Америки 49 387 208 791 514
Європейський Союз Європейський Союз[b] 48 576 093 859 697
Індія Індія 34 656 822 473 952
Бразилія Бразилія 22 157 726 616 018
Велика Британія Велика Британія 10 620 535 146 281
Росія Росія 9 692 411 278 131
Туреччина Туреччина 8 945 807 78 215
Франція Франція 8 091 667 120 883
Німеччина Німеччина 6 312 346 104 051
Іран Іран 6 141 335 130 356
Аргентина Аргентина 5 346 242 116 703
Іспанія Іспанія 5 246 766 88 237
Італія Італія 5 134 318 134 386
Колумбія Колумбія 5 084 466 128 874
Індонезія Індонезія 4 258 076 143 893
Мексика Мексика 3 902 015 295 313
Польща Польща 3 704 040 86 205
Україна Україна 3 683 044 94 499
ПАР Південна Африка 3 051 222 90 002
Філіппіни Філіппіни 2 835 154 49 499
Нідерланди Нідерланди 2 832 502 20 222
Малайзія Малайзія 2 667 999 30 718
Чехія Чехія 2 262 666 33 902
Перу Перу 2 246 633 201 450
Таїланд Таїланд 2 148 766 20 997
Ірак Ірак 2 085 586 23 919
Бельгія Бельгія 1 879 784 27 360
Канада Канада 1 823 674 29 880
Румунія Румунія 1 788 260 57 260
Чилі Чилі 1 775 212 38 535
Японія Японія 1 727 382 18 363
Бангладеш Бангладеш 1 578 011 28 010
Ізраїль Ізраїль 1 347 474 8 210
В'єтнам В'єтнам 1 337 523 26 700
Пакистан Пакистан 1 287 703 28 793
Сербія Сербія 1 267 112 11 995
Словаччина Словаччина 1 244 362 15 004
Швеція Швеція 1 219 557 15 177
Австрія Австрія 1 207 336 12 921
Португалія Португалія 1 172 420 18 572
Угорщина Угорщина 1 161 879 35 835
Швейцарія Швейцарія 1 078 503 11 661
Казахстан Казахстан 1 060 125 17 958
Йорданія Йорданія 988 159 11 817
Греція Греція 978 402 18 815
Куба Куба 963 269 8 311
Марокко Марокко 950 801 14 788
Грузія Грузія 871 580 12 466
Непал Непал 823 102 11 545
ОАЕ Об'єднані Арабські Емірати 742 438 2 149
Туніс Туніс 718 696 25 407
Болгарія Болгарія 707 885 29 163
Ліван Ліван 681 332 8 795
Білорусь Білорусь 666 137 5 193
Хорватія Хорватія 635 027 11 329
Гватемала Гватемала 620 435 15 999
Ірландія Ірландія 602 726 5 707
Азербайджан Азербайджан 598 503 8 004
Шрі-Ланка Шрі-Ланка 569 171 14 505
Коста-Рика Коста-Рика 567 706 7 324
Саудівська Аравія Саудівська Аравія 549 997 8 847
Болівія Болівія 546 155 19 264
Еквадор Еквадор 529 456 33 488
Данія Данія 528 297 2 978
М'янма М'янма 525 005 19 152
Південна Корея Південна Корея 489 484 4 020
Литва Литва 482 458 6 886
Панама Панама 479 231 7 375
Парагвай Парагвай 463 479 16 484
Палестинська держава Палестинська держава 462 621 4 822
Венесуела Венесуела 435 461 5 202
Словенія Словенія 432 793 5 336
Кувейт Кувейт 413 555 2 465
Домініканська Республіка Домініканська Республіка 409 002 4 212
Уругвай Уругвай 401 340 6 137
Монголія Монголія 383 978 2 020
Гондурас Гондурас 378 251 10 412
Лівія Лівія 375 869 5 514
Ефіопія Ефіопія 372 462 6 808
Молдова Молдова 367 339 9 270
Єгипет Єгипет 364 922 20 821
Вірменія Вірменія 341 058 7 718
Оман Оман 304 631 4 113
Норвегія Норвегія 294 754 1 096
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 279 179 12 814
Бахрейн Бахрейн 277 894 1 394
Сінгапур Сінгапур 270 588 771
Латвія Латвія 258 419 4 300
Кенія Кенія 255 544 5 337
Катар Катар 244 545 611
Естонія Естонія 225 837 1 826
Австралія Австралія 222 260 2 072
Північна Македонія Північна Македонія 217 775 7 674
Нігерія Нігерія 214 896 2 980
Алжир Алжир 211 859 6 114
Замбія Замбія 210 374 3 668
Албанія Албанія 202 295 3 122
Фінляндія Фінляндія 196 180 1 384
Ботсвана Ботсвана 195 552 2 420
Узбекистан Узбекистан 194 703 1 424
Киргизстан Киргизстан 183 712 2 762
Косово Косово 161 147 2 985
Чорногорія Чорногорія 158 838 2 334
Афганістан Афганістан 157 508 7 317
Мозамбік Мозамбік 152 120 1 941
Зімбабве Зімбабве 141 601 4 713
Кіпр Кіпр 138 157 602
Гана Гана 131 246 1 228
Намібія Намібія 130 051 3 574
Уганда Уганда 127 775 3 258
Камбоджа Камбоджа 120 286 2 967
Сальвадор Сальвадор 119 803 3 789
Камерун Камерун 107 148 1 804
Руанда Руанда 100 449 1 343
КНР Китайська Народна Республіка[c] 99 448 4 636
Мальдіви Мальдіви 92 501 255
Люксембург Люксембург 91 908 888
Ямайка Ямайка 91 554 2 411
Лаос Лаос 82 082 214
Тринідад і Тобаго Тринідад і Тобаго 76 601 2 303
Сенегал Сенегал 74 036 1 886
Ангола Ангола 65 301 1 735
Малаві Малаві 62 015 2 307
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 61 844 706
ДР Конго Демократична Республіка Конго 59 175 1 113
Фіджі Фіджі 52 562 697
Суринам Суринам 51 052 1 174
Сирія Сирія 48 801 2 788
Есватіні Есватіні 48 358 1 248
Мадагаскар Мадагаскар 44 800 972
Судан Судан 44 170 3 200
Мальта Мальта 40 101 468
Мавританія Мавританія 39 621 844
Кабо-Верде Кабо-Верде 38 460 351
Гаяна Гаяна 38 261 1 009
Габон Габон 37 511 281
Папуа Нова Гвінея Папуа Нова Гвінея 35 662 573
Беліз Беліз 30 888 588
Гвінея Гвінея 30 798 388
Того Того 26 326 243
Барбадос Барбадос 26 306 240
Танзанія Танзанія 26 270 730
Гаїті Гаїті 25 638 750
Бенін Бенін 24 863 161
Сейшельські Острови Сейшельські Острови 23 689 127
Сомалі Сомалі 23 051 1 331
Багамські Острови Багамські Острови 22 846 705
Маврикій Маврикій 22 156 240
Лесото Лесото 21 838 663
Бурунді Бурунді 20 523 38
Східний Тимор Східний Тимор 19 829 122
Республіка Конго Республіка Конго 19 066 359
Андорра Андорра 18 815 133
Ісландія Ісландія 18 765 35
Малі Малі 18 112 619
Таджикистан Таджикистан 17 493 125
Нікарагуа Нікарагуа 17 328 213
Тайвань Тайвань 16 683 848
Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо 16 334 290
Бруней Бруней 15 229 98
Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея 13 599 175
Джибуті Джибуті 13 508 188
Сент-Люсія Сент-Люсія 13 052 283
Південний Судан Південний Судан 12 826 133
Нова Зеландія Нова Зеландія 12 518 44
Гонконг Гонконг 12 471 213
ЦАР Центральноафриканська Республіка 11 742 101
Ємен Ємен 10 043 1 955
Гамбія Гамбія 9 998 342
Еритрея Еритрея 7 513 62
Нігер Нігер 7 099 265
Гвінея-Бісау Гвінея-Бісау 6 444 149
Сьєрра-Леоне Сьєрра-Леоне 6 405 121
Сан-Марино Сан-Марино 6 308 94
Домініка Домініка 6 086 42
Гренада Гренада 5 909 200
Ліберія Ліберія 5 829 287
Чад Чад 5 703 181
Сент-Вінсент і Гренадини Сент-Вінсент і Гренадини 5 645 76
Ліхтенштейн Ліхтенштейн 5 053 64
Коморські Острови Коморські Острови 4 548 151
Антигуа і Барбуда Антигуа і Барбуда 4 148 117
Монако Монако 3 942 36
Сан-Томе і Принсіпі Сан-Томе і Принсіпі 3 733 56
Сент-Кіттс і Невіс Сент-Кіттс і Невіс 2 791 28
Бутан Бутан 2 641 3
Ватикан Ватикан 27 0
Соломонові Острови Соломонові Острови 20
Палау Палау 8 0
Вануату Вануату 6 1
Маршаллові Острови Маршаллові Острови 4
Самоа Самоа 3
Кірибаті Кірибаті 2
Федеративні Штати Мікронезії Федеративні Штати Мікронезії 1 0
Тонга Тонга 1
  1. Країни, які не повідомляють дані для стовпця, не включаються в загальну суму цього стовпця.
  2. Дані про країни-члени Європейського Союзу перераховані окремо, але для зручності тут також підсумовані. Вони не враховуються подвійно в загальній світовій кількості.
  3. Не включає спеціальні адміністративні регіони (Гонконг і Макао) або Тайвань.

Спалах коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) почався в Уханю, сьомому за величиною місті в Китаї, населення якого перевищує 11 мільйонів людей. Це головний транспортний вузол у центральному Китаї, приблизно за 1000 кілометрів на південь від Пекіна[34], за 600 кілометрів на захід від Шанхая і за 900 кілометрах на північ від Гонконгу.[35] Прямі авіарейси пов'язували Ухань з країнами Європи (6 рейсів до Парижа, 3 до Лондона та 5 до Рима щотижня)[36], Азії, Австралії, Північної Америки. Занепокоєння посилювалося очікуванням великої кількості мандрівників на китайський Новий рік, який розпочинався 25 січня 2020 року[37].

Хронологія[ред. | ред. код]

Інтерактивна карта зараження COVID-19
(перетягніть коло для налаштування; може не працювати на мобільних пристроях)


Інтерактивна карта смертей від COVID-19

Про перші випадки повідомлено 31 грудня 2019 року[38], а перші клінічні прояви у хворих з'явились раніше, 8 грудня 2019 року.[39] Ринок було закрито 1 січня 2020 року, а людей із клінічними проявами ізолювали. Згодом було проведено моніторинг понад 700 осіб, у тому числі понад 400 медичних працівників, які мали тісні контакти з підозрілими випадками[40]. При застосуванні специфічного діагностичного ПЛР-тесту було підтверджено наявність SARS-CoV-2 у 41-ї людини в районі Уханя[41]. Пізніше було повідомлено про подружню пару, де один із подружжя не був на ринку, але зрештою захворів, тоді як ще троє, що були членами тієї ж сім'ї, працювали на згаданому ринку[42][43]. 9 січня 2020 року в Уханю від нової хвороби померла 61-річна людина[44]. 16 січня 2020 року влада Китаю оголосила, що попереднього дня помер ще 69-річний чоловік в Уханю, у якого теж підтверджено цю хворобу[45][46][47].

30 грудня 2019 року повідомлення про лікування «пневмонії невідомого походження» опубліковано Медичною адміністрацією Китаю та медичною адміністрацією муніципального комітету охорони здоров'я Уханя[48].

31 грудня 2019 року про 27 хворих на пневмонією невідомого походження повідомлено ВООЗ. Більшість були власниками торгових точок на ринку морепродуктів в Уханю. Семеро були в тяжкому, небезпечному для життя стані. Як результат, Гонконг, Макао та Тайвань посилили свій прикордонний нагляд[49][50].

1 січня 2020 року рибний і тваринний ринок, який підозрювався в зв'язку із випадками пневмонії як можливий осередок хвороби, був закритий для очищення та дезінфекції.[49]

3 січня 2020 року Таїланд розпочав перевірку пасажирів, які прибувають з Уханя, у чотирьох різних аеропортах.[51][52][53]

5 січня 2020 року на початку раннього дослідження причин пневмонії було виключено сезонний і пандемічний грип, ГРВІ, ТГРС, БКРС та пташиний грип[41][54]. Кількість підозрюваних випадків сягнула 59, а сім пацієнтів були в критичному стані. Усі були на карантині та за 163 контактними особами розпочато моніторинг. На цей час не зафіксовано випадків передачі від людей до людей або медичним працівникам[55][56].

Січень[ред. | ред. код]

6 січня 2020 року Центри контролю та профілактики захворювань у США (CDC) видали рекомендації щодо миття рук та поради щодо уникання тварин, ринків тварин та контактів із нездоровими людьми, якщо вони подорожують з Уханя[55][54].

9 січня 2020 року ВООЗ підтвердила, що новий коронавірус було виділено від однієї людини, яку госпіталізували[57]. Того ж дня Європейський центр профілактики та контролю захворювань опублікував свою першу оцінку ризику[58]. ВООЗ також повідомила, що влада Китаю діяла швидко[59] ідентифікувавши новий коронавірус упродовж кількох тижнів від початку спалаху, при цьому загальна кількість позитивних результатів підтвердження досягла 41-го[60]. Перша смерть від хвороби сталася у 61-річного чоловіка, який був постійним клієнтом на ринку. У нього було кілька фонових тяжких хвороб, серед яких ураження печінки, і він помер від серцевої недостатності та пневмонії. Про інцидент у Китаї повідомила медична комісія через китайські державні ЗМІ 11 січня[40][44][36][61].

10 січня 2020 року дані про секвенування генів виділеного коронавірусу Уханя, з тієї самої родини, що й коронавірус SARS, розмістили на Virological.org дослідники з Фуданьського університету, Шанхай. Ще три послідовності з Китайського центру контролю та профілактики захворювань, одна — з Китайської академії медичних наук та одна — з лікарні в Уханю були розміщені на порталі Глобальної ініціативи щодо обміну всіма даними про грип (GISAID)[40][62][51]. Того ж дня керівництво Public Health England видало свої вказівки[58].

11 січня 2020 року у Китаї було проведено моніторинг понад 700 тісних контактів 41-го підтвердженого хворого, у тому числі серед контактів було понад 400 медичних працівників, а в Китаї з 5 січня не повідомлялося про нові випадки[40][54][55][63]. ВООЗ опублікувала початкові рекомендації щодо подорожей, тестування в лабораторії та медичного розслідування.

13 січня 2020 року CDC оголосив, що геном був розміщений у базі даних генетичних послідовностей NIH, GenBank[64]. Того ж дня Таїланд повідомив про перший підтверджений випадок SARS-CoV-2 поза межами Китаю[65]. Постраждала 61-річна китаянка, яка мешкала в Уханю, не відвідувала ринок морепродуктів, але, як зазначалося, ходила на інші ринки. Вона прибула до Бангкока 8 січня[39].

14 січня 2020 року у двох чоловіків із 41-го підтвердженого випадку в Ухані було зареєстровано захворювання і в дружини, що підвищило ймовірність безпосередньої передачі вірусу від людини до людини[39][66].

15 січня 2020 року в Китаї сталася друга смерть, помер 69-річний чоловік[45][67].

ВООЗ опублікувала протокол діагностичного тестування SARS-CoV-2, розроблений командою вірусологів із лікарні Шаріте[45].

16 січня 2020 року ВООЗ попередила Міністерство охорони здоров'я, праці та добробуту Японії про те, що 30-річний громадянин Китаю під час перебування в лікарні між 10 та 15 січня мав позитивний тест на вірус. Він не відвідував ринок морепродуктів, але, можливо, тісно контактував із ураженою людиною в Уханю.[68][69]

17 січня 2020 року Другий підтверджений випадок у Таїланді — було повідомлено про 74-річну жінку, яка прибула до Бангкока рейсом з Уханя.[70][71] Кількість підтверджених лабораторно випадків у Китаї зросла до 45[72].

18 січня 2020 року Китай повідомив про 17 додаткових підтверджених лабораторно випадків, причому троє з цих хворих на той час перебували в критичному стані. Кількість підтверджених лабораторно випадків у Китаї зросла до 62-х, вік хворих становив від 30 до 79, з них 19 було виписано, а вісім залишалися в критичному стані[73].

19 січня 2020 року Повідомлено про перші підтверджені випадки за межами Уханя в самому Китаї: один — у південній провінції Гуандун та два — в Пекіні[74]. Ухань повідомив про 136 додаткових підтверджених лабораторно випадків, їх кількість у Китаї досягла 201. Повідомлено про нову смерть у Уханю, третю в країні[75][76].

20 січня 2020 року Південна Корея повідомила про перший підтверджений випадок коронавірусної хвороби 2019 в країні[77]. Пекін та Гуандун повідомили про додаткові три та тринадцять випадків відповідно, підтверджених лабораторно. Шанхай підтвердив перше зараження, загальна кількість підтверджених лабораторно випадків у Китаї зросла до 218[78].

27 січня 2020 стався перший випадок смерті від коронавірусної хвороби 2019 у Пекіні[79].

Лютий[ред. | ред. код]

2 лютого 2020 перша смерть від коронавірусної хвороби 2019 за межами Китаю, у Філіппінах[80].

10 лютого 2020 налічувалося 40 536 лабораторно підтверджених випадків нової коронавірусної хвороби[81]. Керівник ВООЗ Тедрос Адганом Ґебреєус заявив, що поточна ситуація з поширенням вірусу недооцінена, а швидкість його поширення може бути значно більшою, ніж оцінюється експертами[82].

11 лютого 2020 — коронавірус і хвороба, спричинена ним, отримали офіційні назви — SARS-CoV-2 від «Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2» і Covid-2019 від «Coronavirus disease» відповідно. Про це заявив гендиректор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус[83][84].

Станом на 14 лютого зареєстровано 64 437 лабораторно підтверджених випадків зараження коронавірусом та 1383 летальних випадки[85].

15 лютого в Китаї було запроваджено кримінальне переслідування в разі приховування симптомів коронавірусної хвороби 2019 або історії подорожей. Як вирок можливе багаторічне ув'язнення або навіть смертна кара[86]. У Парижі помер 80-річний турист із Китаю, ставши першим померлим від коронавірусної хвороби 2019 в Європі.

19 лютого в Китаї заявили про успішне подолання піку епідемії коронавірусної хвороби 2019. Науковці заявили, що більшість заражених людей мають легкі симптоми. Ризику для життя при захворюванні піддаються літні пацієнти та пацієнти із супутніми захворюваннями[87].

20 лютого прибулих із Уханя до України помістили на карантин у Нових Санжарах.[88]

Станом на 21 лютого найбільша кількість уражених коронавірусом була в Китаї (понад 75 тисяч).

У Японії налічувалося понад 700 заражених, більша частина з яких (близько 500 осіб) заразилися на судні Diamond Princess. Третьою за масштабами епідемії країною була Південна Корея, де кількість заражених перевищила 200. Осередком епідемії у Південній Кореї стало місто Тегу. Більшість випадків зараження (щонайменше 144) пов'язували з тамтешньою релігійною громадою Сінчонджі. Джерелом поширення стала 61-річна послідовниця культу, ім'я якої не повідомлялося. 10 лютого в неї було виявлено симптоми хвороби, однак вона відмовилася від тестування під приводом, що нікуди не виїжджала, та продовжувала відвідувати служби.[89]

Березень[ред. | ред. код]

1 березня помер один із представників іранського уряду.[90]

3 березня стало відомо про першого хворого в Україні (Чернівці).[91]

3 березня Польща (Зелена Гура) повідомила про першого хворого.[92]

5 березня епідемія поширилася практично на весь Іран (30 із 31 провінцій). Тільки за добу померло 15 осіб, загальна кількість померлих становить 92, кількість заражених близько 3000 чоловік. Вірусом інфіковані вже кілька представників іранського уряду.[90] Евакуйованих із Уханю українців та кількох іноземців випустили з карантину. Вони провели 14 днів під карантином у санаторії в Нових Санжарах.[93] В Європі найбільше хворих (близько 3000 чоловік) в Італії, там же і найбільша летальність після Китаю. Майже така ж сама ситуація і в Ірані.

7 березня кількість заражених коронавірусом перевищило 100 тис.[94].

8 березня кількість зареєстрованих у ЄС випадків коронавірусної хвороби 2019 перевищила 9 тисяч, найбільше випадків в Італії — 5883[95].

11 березня ВООЗ офіційно оголосила пандемію коронавірусної хвороби 2019 у у світі. Востаннє ВООЗ оголошувала пандемію «свинячого грипу» N1H1 в 2009 році[96].

13 березня Україна оголосила, що закриває кордони для іноземців терміном на 2 тижні із 16 березня[97]. На 13 березня епіцентром хвороби стала Європа, де реєструвалося найбільше інфікованих, в Китаї було зареєстровано 11 випадків за добу.[98] США ввели надзвичайний стан[99].

Станом на 14 березня кількість випадків коронавірусної хвороби 2019 перевищила 150 тисяч, було зареєстровано 6 тисяч летальних випадків[100].

16 березня Євросоюз закрив кордони для «несуттєвих» поїздок терміном на 30 днів[101].

Пізно ввечері 16 березня надійшла інформація, що 2 особи заражені в Києві.[102]

20 березня вилікувався перший хворий в Україні. Ним виявився 39-річний чоловік із Чернівців.[103][104]

21 березня кількість інфікованих сягнула 300 тисяч, жертвами хвороби стали 12 тисяч осіб[105], 26 березня кількість заражених сягнула 500 тисяч, зафіксовано 23 тисячі летальних випадків[106].

26 березня ООН запустила Глобальний план гуманітарного реагування на COVID-19 на 2 млрд $ для підтримки найбільш вразливих країн світу[107].

27 березня кількість інфікованих у світі сягнула 500 тисяч осіб[108]. В Іспанії заразилися майже 9,5 тисяч медиків, 39 лікарів вже померли.[109]

31 березня у Китаї за минулу добу не було випадків смерті або нових інфікованих.[110] Капітан авіаносця USS Theodore Roosevelt (CVN-71) Брет Крозьєр написав лист до Міністерства оборони США з проханням вжити заходів, оскільки серед моряків поширюється коронавірус, кількість інфікованих досягла 673 осіб із 4000 членів екіпажу.[111][111][112]

Квітень[ред. | ред. код]

2 квітня кількість інфікованих перевищила мільйон.[113] Померло 51 356 осіб, а вилікувалися 210 199. Найбільше заразилися у США — понад 235 тисяч.

14 квітня. Гренландія стала першою територією, яка подолала COVID-19. Перший випадок на острові зареєстровано 16 березня. Загалом тут було зафіксовано 11 випадків коронавірусу, всі у столиці — місті Нуук. З 4 квітня в країні не зафіксовано жодного нового випадку, а 14 квітня одужав останній пацієнт.

15 квітня кількість інфікованих перетнула позначку 2 мільйони. Станом на цей день зафіксовано 129,045 смертей, 502,389 одужало, середня летальність склала 6,4 %[114].

22 квітня. На острові Сен-Бартельмі одужали всі хворі на COVID-19. Перший випадок захворювання на COVID-19 на острові було зафіксовано 1 березня. 16 березня їх було вже три, 27 березня — п'ять, а 31 березня діагностували шостий випадок. За весь час там не було жодної смерті від коронавірусу. Також не залишилося жодного активного захворювання в Мавританії. Там було виявлено сім випадків зараження, з них одна людина померла. У Бурунді на сході Африки також більше немає активних випадків COVID-19. З п'яти хворих один помер, четверо вилікувалися.

26 квітня Польща повідомила про інформаційну атаку. Невідомі атакували деякі новинні та військові сайти. Вони розповсюджували антиамериканську інформацію, подібну до тої, яку розповсюджує Росія. Польща розслідує даний випадок і оголосить результати пізніше[115].

27 квітня США так само займають перше місце за новими випадками інфікування та смертністю. Росія вийшла на друге місце за кількістю нових інфікованих, обійшовши Велику Британію. Померли 206 529 (+3 698 за добу, що є найменшим показником останніх двох тижнів, але це може бути пов'язано із затримкою даних через вихідні). Одужали 865 088 (+ 49 048 за добу). На першому місці Іспанія, де за добу одужало більше 22 тисяч хворих[116]. Нова Зеландія перша у світі оголосила про закінчення епідемії у країні. В Новій Зеландії зафіксували лише 5 нових випадків за ту добу.

Травень[ред. | ред. код]

10 травня кількість нових випадків інфікування в Росії перевалила за 200000 осіб. За цим показником Росія залишається 5 у світі і за кілька діб стане другою у світі після США[117].

15 травня Словенія першою серед країн ЄС оголосила, що перемогла коронавірус[118][119]. Це оголошення насправді було більше піарним, оскільки кілька країн ЄС мали значно кращу епідемічну ситуацію, але не оголошували про «перемогу». Серед них — Чорногорія, Андорра та Ісландії. Ще кілька країн мали за деякими окремими параметрами ліпшу ситуацію (Греція та Естонія).

17 травня Камбоджа третя у світі (після Словенії та Нової Зеландії) оголосила про закінчення епідемії у країні. За цей час у країні було зафіксовано 122 випадків інфікування, переважно серед іноземців, 16 травня останню хвору, 36-річну жінку було виписано із лікарні. Від 12 квітня нових випадків не фіксували.

21 травня у світі кількість інфікованих зросла до 5 млн чоловік, у США до 1,5 млн, а в Росії — до 308 тис.[120] Росія перебуває на другому місці у світі за кількістю інфікованих, але її наздоганяє Бразилія. За добу кількість інфікованих зростає в середньому на 10 тис. осіб, а в Бразилії на 12 тис. ВООЗ зафіксувала зафіксувала 106 тисяч нових випадків коронавірусної інфекції за добу у світі — це найбільший показник із початку пандемії. У той же час більшість країн Європи практично справилися із епідемією і послабили карантин. У Греції, Ісландії, Чорногорії, Монако, Андоррі та Словенії абсолютна більшість хворих вилікувалися і в лікарнях залишається не більше 20—30 пацієнтів, кількість нових випадків інфікування не перевищує 10 за добу. Найгірша ситуація у Великій Британії та Франції, там щоденний приріст нових інфікованих найбільша. Трохи ліпше в Італії та Іспанії. Ще менше хворих у Німеччині.

30 травня Бразилія (465 166 заражених) наздогнала Росію (396 575 заражених). У країнах Бразилія, Індія, Іран, Перу, Чилі, Мексика, Пакистан, Катар, Бангладеш, GLGG, Швеція, Південна Африка, Колумбія, Кювет, Єгипет, Філіппіни, Аргентина, Панама, багри, Оман, Нігерія, за день різко піднявся денний зараження, деякі країни навіть побили рекорд за денним зараження.

Червень-липень[ред. | ред. код]

8 червня глава ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус підтвердив поліпшення ситуації з коронавірусом у Європі. Проте в глобальному масштабі спостерігається погіршення показників поширення коронавірусу. У зв'язку з цим Гебреісус закликав усі країни «не знімати ногу з педалі газу» в боротьбі з пандемією[121][121][122].

18 червня в світі було поставлено черговий рекорд. В цей день інфікувалося 150 тис. осіб, загальна кількість інфікованих 8,6 млн випадків. Половина цих випадків припадає на Північну і Південну Америку, пандемія продовжує активно поширюватися в південній Азії і на Близькому Сході[123].

28 червня кількість виявлених хворих сягнула 10 млн осіб, при цьому 5,46 млн осіб одужало та 501 тис. пацієнтів померли[124].

18 липня було встановлено черговий рекорд, за попередню добу зафіксовано 259,8 тисяч нових випадків зараження, загальне число заражень сягнуло 13,8 млн[125].

26 липня кількість інфікованих у світі сягнула 16 мільйонів, зафіксовано 647 тис. летальних випадків. Найбільше виявлених заражень припадає на США (4,3 млн), Бразилію (2,4 млн), Індію (1,2 млн)[126].

27 липня керівник ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус заявив про посилення пандемії, скликавши надзвичайну комісію. Протягом останніх 6 тижнів кількість виявлених випадків подвоїлася[127].

Серпень[ред. | ред. код]

Жовтень[ред. | ред. код]

2 жовтня Мадрид першим із європейських столиць ввів локдаун, на той час він був епіцентром епідемії в Іспанії.[128]

5 жовтня Україна увійшла до топ-10 країн світу за кількістю виявлених хворих за добу (перед цим була більше тижня на 11-му).[129] В Україні 4140 інфікованих, у дев'ятій Мексиці зафіксовано 4863 таких випадки, а в 11-х Нідерландах — 4003. В топ-5 (як вже майже місяць до того) Індія (74 767), США (34 066), Франція (12 565), Росія (10 499) і Бразилія (8456). Серед цих країн тільки Франція була відсутня в попередній місяць, але була раніше. Україна зайняла 25 місце за загальною кількістю зареєстрованих випадків із 226 462 випадків, Ізраїль — 24 місце (266 775) і Канада — 26 (166 156). Останніми місяцями в Ізраїлі різко виросла захворюваність і він у черговий раз обігнав Україну за загальною кількістю випадків. Проте він має значно кращі показники за смертністю — 1719 померлих проти 4430 в Україні.

Грудень[ред. | ред. код]

Британія та Росія на початку грудня 2020 року розпочали вакцинацію, більшість країн ЄС — в кінці грудня, частина — на початку 2021.

Лютий 2021[ред. | ред. код]

22 лютого 2021 року до України прибула індійська вакцина. 24 лютого першим вакцинувався лікар із Черкас[130][131].

Березень[ред. | ред. код]

2 березня Президент Зеленський зробив щеплення вакциною AstraZeneca.[132]

Квітень[ред. | ред. код]

21 квітня 2021 р. Pfizer заявляє, що їй відомо про підроблені версії своєї вакцини COVID-19, які виробник ліків розробив за допомогою BioNTech, оскільки злочинці прагнуть нажитися на світовому попиті на вакцини, який продовжує випереджати пропозицію.

Фальшиві версії вакцини були виявлені в Мексиці і Польщі, повідомив представник Pfizer в електронному листі CBS MoneyWatch, підтвердивши раніше опубліковане Wall Street Journal повідомлення про підробки[133].

Червень[ред. | ред. код]

26 червня 2021 року Ісландія перша в Європі зняла всі коронавірусні обмеження.[134] На цей час 87 % населення було вакциновано, в країні перехворіло 6 637 осіб, померло 30.

Червень[ред. | ред. код]

Станом на серпень 2021 року ЄС вакцинував 70 % населення, Україна лише 13 %.[25]

Жовтень[ред. | ред. код]

У світі станом на 3 жовтня зробили понад 6,33 млрд щеплень від коронавірусу. Лідерами за кількістю введених доз є:

  • материковий Китай (2,2 млрд доз, повністю вакциновано 74,8% населення);
  • Індія (905,1 млн. доз, повністю вакциновано 17,6% населення);

країни Євросоюзу (568.4 млн. доз, повністю вакциновано 65,29% населення);

  • США (394,7 млн доз, повністю вакциновано 55,8% населення);
  • Бразилія (240 млн доз, повністю вакциновано 43,2% населення).

Найвищий відсоток повністю вакцинованого населення – на Мальдівах (91,3%). [135]

Ситуація за регіонами[ред. | ред. код]

Світова мапа з зафіксованими та можливими випадками 2019-nCoV інфекцій.
   10,000+ Підтверджених випадків
   1000–9999 Підтверджених випадків
   100–999 Підтверджених випадків
   10–99 Підтверджених випадків
   1–9 Підтверджених випадків

З 31 грудня 2019 року деякі регіони та країни, розташовані поблизу Китаю, посилили обстеження туристів[50]. Пізніше американські Центри контролю та профілактики захворювань (CDC) видали рекомендації 1-го рівня[55][54]. Інструкції та оцінки ризиків були незабаром розміщені й іншими організаціями, включаючи Європейський центр профілактики та контролю захворювань та Британську службу охорони здоров'я[58]. У Китаї в аеропортах, залізничних станціях та автобусних станціях встановлено інфрачервоні термометри. Людей із гарячкою згодом стали доставляти до медичних закладів[73].

Африка[ред. | ред. код]

Південно-Африканська Республіка[ред. | ред. код]

Азія[ред. | ред. код]

В'єтнам[ред. | ред. код]

Перший випадок інфікування на території країни зареєстровано 23 січня 2020 року[136][137]. До середини квітня першу хвилю пандемії було подолано, на цей час у країні перехворіли 268 осіб, жодна не померла[138][139]. У липні в країні спалахнула друга хвиля епідемії, а кількість інфікованих у серпні перевищила тисячу осіб, серед носіїв інфекції — китайці, що незаконно перетнули державний кордон[140].

Китай[ред. | ред. код]

Спалах, що розпочався з міста Ухань наприкінці 2019 р., попри надзвичайні заходи ізоляції поширився й у інші провінції. Втім, на початок березня 2020 року ситуація стабілізувалася.

31 березня 2020 у Китаї не було випадків смерті або нових інфікованих, карантин було припинено[110]. На той час у Китаї перехворіло 81 804 осіб (близько 0,006 % населення країни), з яких близько 50 тисяч — в Ухані (близько 0,5 % населення цього міста). Починаючи з 11 травня в Китаї фіксуються поодинокі випадки захворювання серед людей, що приїжджають до Китаю з-за кордону. У серпні 2020 в Китаї нараховувалось від 1 до 2 тисяч хворих, а загальна кількість «імпортованих» інфікованих складала 2,5 тисячі[141].

Індія[ред. | ред. код]

20 квітня 2021 р. влада країни оголосила про нову хвилю захворюваності через різкий ріст числа хворих. 24 квітня в Індії зафіксували рекорд за кількістю випадків COVID за добу — понад 346 тисяч осіб[142].

Корея[ред. | ред. код]

Перший випадок у Південній Кореї було підтверджено 20 січня 2020[143] року і походив безпосередньо з провінції Хубей. 23 лютого Південна Корея оголосила найвищий рівень небезпеки через коронавірусну хворобу 2019. На цей час Південна Корея стає другою країною в світі, за рівнем поширення вірусу, після Китаю[144] і залишатиметься на цій позиції до 7 березня, коли на друге місце за кількістю інфікованих вийде Італія. З 6 травня країна почала послаблювати карантин, пояснюючи це тим, що спалах частково вдалося поставити під контроль[145].

Гонконг[ред. | ред. код]

Підозри на випадки появи коронавірусної хвороби 2019 у Гонконзі

Перший випадок зафіксовано 23 січня[146]. В подальшому Гонконг, незважаючи на тісний зв'язок із Китаєм, був менше вражений першою хвилею спалаху COVID-19 і мав більш плоску криву епідемії, ніж більшість інших регіонів та країн[147]. Друга хвиля епідемії в Гонконгу мала місце на початку серпня, інфікування зазнавали переважно працівники морського та авіаційного міжнародного транспорту[148].

Сінгапур[ред. | ред. код]

Першим інфікованим у Сінгапурі став турист з Ухані, якого виявили 23 січня 2020[149] Кількість хворих стрімко почала зростати у квітні завдяки заробітчанам, що приїхали до країни[150] і в окремі дні перевищувала тисячу нових випадків на день. Після того, як 22 квітня за наказом уряду усі заробітчани були заперті по своїх гуртожитках на карантин до 4 травня[151], кількість нових інфікувань у країні поступово почала зменшуватись і до серпня досягла рівня сотні нових випадків на день. При цьому в гуртожитках застосовували «агресивне тестування» з метою недопущення інфікованих до роботи[152].

Таїланд[ред. | ред. код]

13 січня 2020 року Таїланд повідомив про перший підтверджений випадок хвороби за межами Китаю — 61-річну китаянка, що мешкала в Ухані і прилетіла до Тайваню.[39][153][154][155] Про другий випадок повідомлено в Таїланді, коли виявлено хвору 74-річну жінку, яка прибула до Бангкоку рейсом з Уханя 17 січня[70]. Найбільша кількість мешканців перехворіли з середини березня до середини квітня — усього близько 3 тисяч осіб. З 3 квітня по 15 червня в нічні години в країні діяла комендантська година[156][157].

Туреччина[ред. | ред. код]

Японія[ред. | ред. код]

Перший підтверджений випадок на території Японії було виявлено 16 січня 2020 у префектурі Канаґава, інфікований повернувся з Ухані[13]. 13 лютого в країні померла перша людина від вірусу — 80-літня жінка в префектурі Канаґава[158]. 7 квітня в кількох префектурах[159], а 3 16 квітня — по всій країні було оголошено надзвичайний стан, який тривав до 25 травня[160].

Смертність від коронавірусу в Японії лишається однією з найнижчих у світі попри високий середній вік населення. Імовірними чинниками вважають дисциплінованість японців, вакцинацію БЦЖ та генетичні чинники.[161]

Близький Схід[ред. | ред. код]

Найбільший спалах розпочався 20 лютого в Ірані. Попри обмежувальні заходи влади спалах швидко розрісся та перекинувся на сусідні країни.

21 лютого було оголошено про перший зафіксований випадок в Ізраїлі, жінка заразилася на SARS-CoV-2 на судні Diamond Princess, звідки була евакуйована до Ізраїлю[162]. 24 лютого було зареєстровано перший випадок зараження в Іраку — у літнього громадянина Ірану, в південному місті Наджаф[163][164].

Європа[ред. | ред. код]

Вогнищем у Європейському Союзі стала Італія весною 2020. Попри пропозиції закрити кордони всередині Шенгенської зони, влада країни зволікала з цим рішенням. Невдовзі епідемія охопила Німеччину, Францію, Іспанію. Станом на 13 березня Європа стала центром пандемії, де реєструвалися сотні нових інфікованих, порівняно з лише 11 осіб за добу в Китаї.[98] При цьому до 55 % випадків імовірно залишились незадокументованими.[165]

16 березня ЄС ввів на 30 днів повну заборону на всі поїздки без поважної причини на свою територію[166].

Із середини квітня Іспанія обігнала Італію за кількістю інфікованих. У Франції кількість інфікованих почала різко зростати, у той час як в Італії зменшуватися. Британія увійшла до трійки країн світу за смертністю.

22 квітня генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус сказав, що в Західній Європі епідемія пішла на спад, у той час коли в Східній Європі, в Африці та Америці йде ріст.[167]

Британія[ред. | ред. код]

Перший підтверджений випадок на території Британії було виявлено 31 січня 2020 у Йорку, Північний Йоркшир, хворий інфікувався під час перебування в Італії[168]. На відміну від більшості країн Європи у Британії початково було оголошено, що населення має перехворіти на новий вірус і виробити до нього імунітет[169]. Згодом від цієї ідеї відмовилися і 23 березня, коли в країні було близько 8 тисяч інфікованих, ввели карантин[170]. 6 травня в Британії було зафіксовано 30 тисяч летальних випадків, за цим показником країна посіла перше місце в Європі і друге місце, поступаючись США з 70 тисячами випадків[171]. Станом на серпень Британія лишається країною з найбільшою кількістю померлих від коронавірусу серед країн Європи (40 тис. осіб).

Іспанія[ред. | ред. код]

Із середини квітня Іспанія обігнала Італію за кількістю інфікованих. Із середини літа кількість хворих, після спаду до цього, знову почала рости. 2 жовтня 2020 року в Мадриді знову ввели локдаун — заборону виїжджати із міста, зменшили час та умови роботи ресторанів та інших закладів харчування. Мадрид на той час був епіцентром епідемії в Іспанії[128].

Італія[ред. | ред. код]

В Італії епідемія досить швидко поширилася із північних регіонів країни на всю країну. Спочатку карантин був введений тільки в деяких містечках півночі Італії, потім у північних регіонах і згодом, на всій території країни. Вже із середини березня 2020 року Італія вийшла за темпами поширення вірусу на третє місце в світі після Ірану, а потім і на друге після Китаю і в кінці березня на друге місце після США, обійшовши Китай. У країні найвища у світі смертність серед інфікованих — близько 8 %, в той час, як у Китаї близько 3 % і менше 1 % в Німеччині. Таку високу смертність пов'язують із тим, що італійці дуже контактні люди (вони цілуються при зустрічі, навіть із незнайомцями; дуже часто ходять у гості один до одного) та Італія має найстаріше населення на Землі після Японії. Абсолютна більшість померлих (за даними Bloomberg 99 %[172][173]) мали хронічні хвороби. Причому середній вік померлих 79,5 роки.

Епідемія досягла максимальних позначок наприкінці березня, коли щоденно фіксували до 900 інфікованих, а загальна кількість перевищила 100 тисяч, з яких 11 тисяч — померли[174]. За кількістю померлих Італія займала перше місце у світі з 19 березня[175] по 7 квітня[176], і друге за кількістю інфікованих (поступаючись Китаю, а з 26 березня — США). Медична система Італії із середини березня перестала справлятися із великою кількістю хворих, а близько 20 % лікарів виявилися хворими[177]. У травні пандемія в Італії пішла на спад, було послаблено карантин. Станом на 23 серпня в Італії — 259 тис. осіб, що зазнали інфікування (4-й показник у Європі) і 35 тис. померлих (2-й показник у Європі)[178].

Німеччина[ред. | ред. код]

26 лютого у Німеччині офіційно було оголошено про епідемію коронавірусної хвороби 2019[179]. 8 березня стало відомо про першу жертву вірусу з Німеччини, це 60-літній німець, що помер у Єгипті.[180] 9 березня зареєстровано дві перші жертви вірусу: в окрузі Гайнсберг і місті Ессен[181]. 18 березня країна оголосила про припинення прийому біженців на невизначений термін. Пік епідемії припав на кінець березня — початок квітня, коли кількість нових інфікувань сягала понад 6 тисяч на день, після чого кількість інфікованих почала зменшуватись. В країні одна з найнижчих у світі летальність серед інфікованих — близько 0,29 % (44 смерті на 15320 інфікованих на 21.03.20), в той час, як у Китаї близько 3 % і близько 8 % в Італії.[182]

Починаючи з квітня 2020 року, коли Конституційний суд Німеччини постановив, що пандемічний режим не дозволяє загальних заборон на мітинги, в Німеччині було проведено кілька акцій протесту проти локдаунів та антипандемічних нормативних актів.

Приблизно з середини 2020 року головним організатором протестів була група під назвою ''Querdenken''[en] («латеральне мислення»), яка спочатку базувалася в Штутгарті  але незабаром почала організовувати мітинги також у Берліні та інших містах[183].

Польща[ред. | ред. код]

21 квітня 2021 р. Pfizer заявляє, що їй відомо про підроблені версіях своєї вакцини COVID-19, які виробник ліків розробив за допомогою BioNTech, оскільки злочинці прагнуть нажитися на світовому попиті на вакцини, який продовжує випереджати пропозицію.

Фальшиві версії вакцини були виявлені в Мексиці і Польщі, повідомив представник Pfizer в електронному листі CBS MoneyWatch, підтвердивши раніше опубліковане Wall Street Journal повідомлення про підробки[133].

Станом на 29 травня 2021 року в Польщі 6,3 мільйона людей повністю вакциновані.[184]

Станом на вересень 2021 року в Польщі повністю вакциновано більше 50% населення.[185]

Україна[ред. | ред. код]

Першу інфіковану особу виявлено 3 березня 2020 року. 16 березня Кабінет Міністрів оголосив карантин і заходи для боротьби з епідемією. 20 березня вилікувався перший хворий в Україні. Ним виявився 39-річний чоловік із Чернівців[103][104]. Упродовж 4,5 місяців, з квітня по серпень 2020 року, Україна за кількістю інфікованих піднялась з 53[186] на 26 місце[187] у світі, а до квітня 2021 - до 21-го[188]/ З кінця серпня 2020 року з’являються повідомлення про випадки повторного зараження, станом на серпні 2020 - два[189], у березні 2021 - 1200[190].

24 лютого в Україні стартувала вакцинація проти коронавірусу[191]. Згідно з Національним планом вакцинації українців від коронавірусу, Кабмін до кінця 2021 року планує зробити 47 млн щеплень[192], проте станом на початок жовтню було зроблено лише 13 млн[193].

23 квітня 2021 Кабінет міністрів України встановив розмір виплат українцям у разі смерті або отримання групи інвалідності після вакцинації від коронавірусу[194]. Станом на кінець вересня 2021 в Україні було зафіксовано 95 випадків смерті після вакцинації, проте лише 77 з них були визнані МОЗ такими, що наступили внаслідок вакцинації[195]

Станом на вересень 2021 року в Донецьку справжня катастрофа із захворюваністю на коронавірус. Шпиталі завантажені на 100%, швидкі не приїжджають на виклики, тестів немає, лікарі, отримавши російські паспорти, масово звільняються та їдуть до Росії, не бажаючи працювати за 8 тисяч рублів, кисневих концентраторів не вистачає, наявні коштують майже тисячу доларів (хоча їх можна купити в інтернеті за 300-400). Допомагає таке обладнання слабо (сатурація з 60 піднялася до 70), але це хоч щось. Іншої допомоги у «ЛДНР» людям немає. [196]

Чорногорія[ред. | ред. код]

Чорногорія — остання країна, в якій було виявлено інфікованого в Європі, це сталося 17 березня 2020 року[197]. Вже 23 березня кількість хворих зросла до 22 осіб. У період з 24 травня по 14 червня випадки коронавірусу в країні не фіксувалися[198], проте після цієї дати кількість інфікованих у країні знову почала рости і в серпні перевищила 4000.

Хорватія[ред. | ред. код]

25 лютого 2020 року зафіксовано перший випадок зараження коронавірусом у Хорватії. Хворим виявився молодий чоловік із Загреба. З 10 по 21 лютого він перебував у Мілані, адміністративному центрі регіону Ломбардія, у якому на той час уже спалахнула коронавірусна хвороба 2019[199].

Чехія[ред. | ред. код]

16 березня в країні було введено карантин щонайменше до 24-го[200]. Також було введено заборону на в'їзд іноземців та на виїзд громадян країни за кордон[201]. До 16-го в Чехії офіційно виявили 117 випадків захворювання.

Швейцарія[ред. | ред. код]

25 лютого було повідомлено про перше зараження вірусом у Швейцарії[202]. 16 березня в країні було запроваджено надзвичайний стан[13].

Північна Америка[ред. | ред. код]

Канада[ред. | ред. код]

У січні 2020 року Канадське агентство прикордонних служб (CBSA) заявило, що не буде застосовувати додаткові заходи щодо контролю, але планує «впровадити наглядну інформацію» в аеропортах Торонто, Ванкувера та Монреаля для підвищення обізнаності щодо нової хвороби. Прямих рейсів з Уханя в Канаду немає[203]. 13 березня дружина Джастіна Трюдо захворіла на коронавірусну хворобу 2019[204]. 16 березня Канада закриває кордони для в'їзду іноземців та людей, що не мають права на проживання на її території, заборона не стосується жителів США[205].

США[ред. | ред. код]

Перший випадок коронавірусної хвороби 2019 у США був підтверджений у штаті Вашингтон 21 січня 2020 року[206][207]. На момент оголошення пандемії (11 березня), в США інфікування зазнали 1285 осіб (8-й показник у світі), з них 36 — померли (7-й показник у світі). 13 березня США ввели надзвичайний стан[99], а з 17 березня зупинили пасажирське сполучення з Британією[208].

22 березня США вийшли на третє місце в світі за кількістю хворих після Китаю та Італії, число інфікованих перевищило 26 тис. осіб[209], а вже 26 березня з кількістю понад 82 тисячі осіб — на перше[210]. Протягом квітня — червня США щоденно повідомляли про 20—30 тисяч інфікованих, а в липні — понад 60 тисяч. Починаючи з 11 квітня[211] (за іншими даними — з 8 квітня)[212] США посідає перше місце за кількістю жертв коронавірусної хвороби. 9 серпня кількість випадків інфікування перевищила 5 млн[213].

Мексика[ред. | ред. код]

21 квітня 2021 р. Pfizer заявляє, що їй відомо про підроблені версії своєї вакцини COVID-19, які виробник ліків розробив за допомогою BioNTech, оскільки злочинці прагнуть нажитися на світовому попиті на вакцини, який продовжує випереджати пропозицію.

Фальшиві версії вакцини були виявлені в Мексиці і Польщі, повідомив представник Pfizer в електронному листі CBS MoneyWatch, підтвердивши раніше опубліковане Wall Street Journal повідомлення про підробки[133].

Південна Америка[ред. | ред. код]

У травні різко погіршилася епідемічна ситуація в Південній Америці, насамперед у Бразилії, де кількість нових випадків інфікування зросла до 12 тис. за добу. Також важка ситуація в Перу, де на 22 травня було більше 100 тис. інфікованих.

Південна Америка стала одним із епіцентрів пандемії[214].

Бразилія[ред. | ред. код]

У травні різко погіршилася епідемічна ситуація в Бразилії, де кількість нових випадків інфікування зросла до 12 тис. за добу. Бразилія спочатку увійшла в топ-10 країн за кількістю інфікованих, швидко піднялася і 23 травня перегнала Росію і зайняла друге місце.

У Бразилії така ситуація склалася не в останню чергу через президента країни, який відмовився вводити карантин, назвавши коронавірус «ще одним грипом», «грипком»[214]. За травень президент Жаїр Болсонару звільнив двох міністрів охорони здоров'я тому, що вони відмовлялися підтримувати його у тому, що вірус не страшний і немає потреби вводити карантин.

На середину липня кількість інфікованих людей у Бразилії становила 1,8 млн хворих, 79 тисяч — померли.

Перу[ред. | ред. код]

У травні різко погіршилася епідемічна ситуація в Перу, де кількість нових випадків інфікування зросла до 5 тис. за добу.

Чилі[ред. | ред. код]

У травні різко погіршилася епідемічна ситуація в Чилі, де кількість нових випадків інфікування зросла до 2 тисяч за добу.

Аргентина[ред. | ред. код]

У травні різко погіршилася епідемічна ситуація в Аргентині, де кількість нових випадків інфікування зросла до 600 за добу.

Австралія[ред. | ред. код]

13 березня американський актор Том Хенкс повідомив, що він заразився коронавірусом в Австралії. Їх із дружиною ізолювали та надали необхідну медичну допомогу.[215]

Інші[ред. | ред. код]

Грузія[ред. | ред. код]

26 лютого 2020 року було зафіксовано перший випадок коронавірусної хвороби 2019 в Грузії у 50-річного громадянина країни, що приїхав з Ірану через Азербайджан і в'їжджав у Грузію маршрутним таксі. Симптоми у нього виявили на кордоні[216].

Влада Грузії посилила запобіжні заходи, після призупинення авіасполучення з Китаєм, було скасовано прямі рейси з Іраном. Також на два тижні закрито кордон Грузії з Азербайджаном. На 29 лютого в країні зафіксовано три випадки хвороби[217].

Російська Федерація[ред. | ред. код]

На 22 березня в країні було зареєстровано 438 випадків захворювання, одна жінка загинула.

27 квітня Російська Федерація обігнала Китай за кількістю інфікованих із цифрою 87 147 осіб (Китай 83 912), за кількістю нових інфікованих Росія стабільно входила до трійки країн світу (США та Британія). Найбільше інфікованих було у Москві (3524) і Петербурзі (489) із 6198 нових випадків за добу.[218]

10 травня кількість нових випадків інфікування в Російській Федерації перевалила за 200000 осіб. За цим показником Росія залишалася 5 у світі і за кілька діб стане другою у світі після США.[117]

21 травня кількість інфікованих у Російській Федерації зросла до 308 тис.[120] Росія перебувала на другому місці у світі за кількістю інфікованих, але її наздоганяє Бразилія. За добу кількість інфікованих зростає в середньому на 10 тис. осіб, а в Бразилії на 12 тис.

Клінічні прояви[ред. | ред. код]

Докладніше: Симптоми COVID-19
Летальність за віковою групою від SARS-COV-2 в Китаї.[219]
Вікові групи %
Усі
2,3
10—19
0,2
20—29
0,2
30—39
0,2
40—49
0,4
50—59
1,3
60—69
3,6
70—79
8
80+
14,8

Зафіксовані симптоми у тяжких хворих включали підвищення температури у 90 % випадків,[41] втому та сухий кашель у 80 %,[220] та задишку у 20 %, респіраторний дистрес-синдром дорослих у 15 %.[55][54] Рентгенографія органів грудної клітки виявила зміни судинного малюнку в обох легенях. Життєві показники, як правило, були стабільними на момент прийому госпіталізованих. Аналізи крові зазвичай показали низький рівень лейкоцитів (лейкопенія) та лімфопенію.

Профілактика[ред. | ред. код]

Гонконг під час пандемії. Уряд Гонконгу рекомендував носити хірургічні маски в людних місцях.

ВООЗ рекомендувала такі заходи профілактики: «регулярне миття рук, закриття ліктем рота та рукою носа при кашлі та чханні, уникання тісного контакту з будь-ким, хто має прояви респіраторних захворювань (наприклад, кашель та чхання)».[221][222] За неможливості миття рук, рекомендовано користуватися дезінсекторами на спиртовій основі або 6% розчином перекису водню.[223]

Медичні маски[ред. | ред. код]

Докладніше: Медична маска

За рекомендаціями ВООЗ медичні маски потрібно носити винятково тим здоровим людям, які взаємодіють із хворими, зокрема лікарям. Крім того маски рекомендовано одягати всім, хто кашляє чи чхає. Маску можна одягати тільки чисто вимитими з милом чи протертими спиртом руками. Як тільки маска стає вологою, її потрібно зняти, а одноразові маски повторно використовувати не можна.[224]

Головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко закликав українців носити маски у громадських закладах.[225] Китай також офіційно радить носити одноразові медичні маски у громадських місцях.[226] Гонконг радить носити хірургічні маски у громадському транспорті та під час перебування в людних місцях.[227] Влада Таїланду радить населенню виготовляти маски удома із тканини і прати їх щоденно.[228] Для запобігання епідемії, маски також широко використовують здорові люди в інших країнах Азії, зокрема у Тайвані,[229][230] Японії і Південній Кореї.[231]

Натомість у Німеччині, США та інших країнах лікарі та влада закликають населення використовувати маски тільки в тих випадках, коли їх рекомендує ВООЗ, оскільки вони надають «фальшиве відчуття захищеності», тоді як надійних наукових доказів корисності масок для захисту людини, що їх носить, нема. Крім того, масове скуповування медичних масок може призводити до їхнього дефіциту для медичних працівників, які дійсно їх потребують. Утім носіння масок гіпотетично може завадити безсимптомним інфікованим вірусом SARS-Covid-2 заражати здорових людей.[232]

Діагностика[ред. | ред. код]

15 січня 2020 року ВООЗ оприлюднила протокол діагностичного тестування на 2019-nCoV, розроблений вірусологічною командою з лікарні Шаріте у Берліні[45]. Невдовзі з'явилися інші протоколи, що також використовують методику ПЛР після зворотної транскрипції.

Методи виявлення SARS-CoV-2 переважно належать до двох груп — лабораторного та «швидкого»[233].

«Швидкі тести» базовані на реакції імуноферментного аналізу, що визначає антитіла до коронавірусу SARS-CoV-2 у крові. Ці тести можуть давати хибно негативний результат, коли людина щойно захворіла, оскільки для формування антитіл у крові потрібен час, принаймні декілька діб. Попри негативний результат тесту, людина може переносити коронавірус і бути джерелом зараження для інших[233].

Лабораторний тест — це тест полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Для його визначення робиться забір слизу з дихальних шляхів та передача його до спеціалізованої лабораторії. Такий тест є точнішим, оскільки виявляє генетичний матеріал вірусу (РНК)[233].

Заходи з протидії[ред. | ред. код]

Засідання ВООЗ[ред. | ред. код]

Скликане 22 січня 2020 року засідання Міжнародного комітету ВООЗ із питань надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я, яке мало виробити рекомендації для Генерального директора ВООЗ стосовно можливості оголошення надзвичайної ситуації в галузі міжнародної охорони здоров'я, не дійшло згоди стосовно такого рішення. Вирішено, що наразі це не є необхідним через адекватні протиепідемічні дії особливо з боку влади та медичних організацій Китаю, невизначеність активності способу передавання вірусу від людини до людини. Таке рішення може бути відкладено до наступного засідання комітету, який може зібратися в режимі відеоконференції через 10 днів або раніше в залежності від прогресу ситуації чи від розпорядження Генерального директора[234].

Через необхідність оцінки розвитку епідемії в світі ВООЗ скликала на 30 січня 2020 року чергове засідання Міжнародного комітету ВООЗ із питань надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я. Після засідання Комітету Генеральний директор ВООЗ узяв до відома його рішення і оголосив спалах нової коронавірусної інфекції, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV, надзвичайною ситуацією в галузі міжнародної охорони здоров'я та видати цю пораду як Тимчасові рекомендації згідно з Міжнародних медико-санітарних правил 2005 року[235]. ВООЗ також запропонувала внести до ММСП 2005 року попередню назву хвороби «2019-nCoV acute respiratory disease» (гостра респіраторна хвороба, яку спричинює коронавірус 2019-nCoV)[236].

Пандемічна мережа постачань[ред. | ред. код]

ВООЗ у співпраці зі Всесвітнім економічним форумом створила державно-приватне об'єднання під назвою «Пандемічна мережа постачань (PSCN)». Це ринкова мережа прагне забезпечити платформу для обміну даними, прозорості ринку та оперативної координації. 29 січня 2020 року PSCN провела першу з декількох телеконференцій із понад 30 організаціями приватного сектора та 10 багатосторонніми організаціями для розробки ринкової спроможності та оцінки ризику для засобів індивідуального захисту (ЗІЗ). Ця оцінка буде використана як основа для узгодження світового попиту на ЗІЗ із світовою пропозицією. Очікується, що оцінка ринку та ризику для ЗІЗ буде завершена до 5 лютого 2020 року[237].

Евакуація іноземців з Уханя[ред. | ред. код]

Громадяни іноземних держав, що перебували в Уханю під час спалаху епідемії були евакуйовані. Першими евакуацію здійснили В'єтнам 24—27 січня[238] і США — 28 січня[239]

Україна евакуювала 73 громадян лише 20 лютого, при цьому плани української влади розмістити евакуйованих у медичному центрі в Нових Санжарах спровокували акції протесту місцевих жителів і сутички з поліцією.[240][241]

Постраждалі внаслідок заходів протидії[ред. | ред. код]

Внаслідок обмежувальних заходів, зокрема обмеження пересування, чимало людей не змогли вчасно отримати медичну допомогу. Зокрема:

  • За даними організації Marie Stopes International мільйони жінок у всьому світі втратили доступ до протизаплідних засобів і послуг щодо переривання вагітності через коронавірус. За пів року в 37 країнах послуги з планування сім'ї та контрацепції отримали майже на 2 мільйони жінок менше, ніж торік за такий період. В Індії ця проблема торкнулася найбільшу кількість жінок — 1,3 мільйона[242][243].
  • На думку Євгена Комаровського величезна кількість людей, які не змогли вчасно отримати допомогу, перенесуть інфаркти, замість того щоб вчасно отримати необхідні ліки, зароблять гіпертонічний криз і інсульти після цих кризів і на все життя залишаться інвалідами[244].

Вакцинація[ред. | ред. код]

Із грудня 2020 розпочалася вакцинація населення.

25 лютого 2021 року в Україні розпочалася масова вакцинація. На Чернігівщині і Черкащині вакцинування розпочалося ще 24 лютого, коли було вакциновано 80 медиків.[245]

2 березня 2021 року Президент України Володимир Зеленський зробив щеплення вакциною AstraZeneca.[132]

Опитування соціологами у серпні 2021 року (Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології за фінансової підтримки уряду Великої Британії) показало, що понад 56% українців, заявили що не мають наміру робити щеплення від коронавірусу і вважають, ніби можна захиститися від коронавірусу лише миючи руки і дотримуючись відстані. Ці показники одні з найвищих у світі порівняно з сусідніми державами, де наявні дані таких опитувань. Лише 23,4% опитаних українців, вважали вакцинацію дієвим засобом захисту від коронавірусу.[246]

Історико-статистичні дані[ред. | ред. код]

Поширення по світу відповідно до даних Центру системної науки і техніки ім. Джонса Гопкінса[247]. Таблиця з щоденним оновленням по усіх країнах.[248] Анімація глобального поширення з 12 січня по 29 лютого 2020 року

COVID-19-outbreak-timeline.gif


Кількість випадків[ред. код]

Кількість всього
виявлено
нових[a]
виявлено
всього
смертей
нових[a]
смертей
всього
видужало
нових[a]
видужало
всього
вибуло[b]
нових[a]
вибуло
поточна
летальність[c]
ймовірна
летальність[d]
умовно
хворіють[e]
зміна[f]
02.08.2020[249] 18 232 846 221 123 692 448 4 430 11 462 383 138 271 12 154 831 142 703 5.70 % 3.80 % 6 078 015 +81 736
01.08.2020 18 008 407 255 699 688 016 5 601 11 324 112 169 004 12 012 128 174 627 5.73 % 3.82 % 5 996 279 +81 072
31.07.2020 17 752 708 289 149 682 393 6 429 11 155 108 224 262 11 837 501 230 761 5.76 % 3.84 % 5 915 207 +58 727
30.07.2020 17 463 220 287 063 675 968 6 427 10 930 772 241 248 11 606 740 247 640 5.82 % 3.87 % 5 856 480 +38 020
29.07.2020 17 177 560 290 459 669 570 7 034 10 689 530 237 959 11 359 100 254 346 5.89 % 3.90 % 5 818 460 +48 150
28.07.2020 16 884 064 247 856 662 472 5 580 10 451 282 224 676 11 113 754 231 189 5.96 % 3.92 % 5 770 310 +16 948
27.07.2020 16 635 927 218 307 656 083 4 200 10 226 482 183 547 10 882 565 188 168 6.03 % 3.94 % 5 753 362 +37 280
26.07.2020 16 410 479 221 260 651 877 4 303 10 042 520 135 042 10 694 397 139 367 6.10 % 3.97 % 5 716 082 +81 468
25.07.2020 16 189 644 258 230 647 598 5 713 9 907 432 190 688 10 555 030 196 355 6.14 % 4.00 % 5 634 614 +61 875
24.07.2020 15 931 414 288 997 641 885 6 199 9 716 790 186 680 10 358 675 6.20 % 4.03 % 5 572 739
05.07.2020 11 550 542 175 499 536 445 3 572 6 531 107 97 176 7 067 552 100 748 7.59 % 4.64 % 4 482 990 +74 751
04.07.2020 11 375 043 189 687 532 873 4 500 6 433 931 141 408 6 966 804 145 909 7.65 % 4.68 % 4 408 239 +46 558
03.07.2020 11 182 576 209 028 528 372 5 170 6 292 523 157 251 6 820 895 162 381 7.75 % 4.72 % 4 361 681 +47 279
02.07.2020 10 972 916 208 860 523 242 5 155 6 135 272 200 278 6 658 514 205 462 7.86 % 4.77 % 4 314 402 -27 708
01.07.2020 10 795 162 196 963 518 058 4 847 5 934 994 132 758 6 453 052 137 605 8.03 % 4.80 % 4 342 110 +59 358


Надлишкова смертність[ред. | ред. код]

У багатьох країнах світу спостерігалася надлишкова смертність у ті періоди пандемії, коли були піки захворюваності. Так, в Україні надлишкова смертність за 2020 рік склала 35 тис. осіб. Це при тому, що у 2019 році померли 581 тисяча українців, у 2020—616 тисяч. Найбільша надлишкова смертність в Україні спостерігалася восени-взимку 2020 року. У листопаді за місяць померло на 17 тисяч більше людей, ніж у середньому за п'ять попередніх років. У грудні у деяких регіонах смертність перевищила показники останніх п'яти років у 3—4 рази — у Київській, Дніпропетровській, Тернопільській областях. Хоча офіційна статистика із смертності від Ковід-19 дає цифру у 18 тис. смертей, реальна може складати 40—60 за даними НАН. Причинами такого становища є відкладання меддопомоги (скасування операцій, відвідування лікарів, лікарень тощо) і переведення лікарень та персоналу на лікування саме хворих на коронавірус[250].

У культурі[ред. | ред. код]

Музей «Чорнобиль» зачинений на карантин

Сфера культури зазнала значних збитків через пандемію. Задля зменшення ризику зараження, численні публічні місця культурної спадщини, музеї, бібліотеки, виставки були обмежені до відвідування чи й цілком закриті[251]. Натомість багато музеїв по світу організували віртуальні екскурсії через інтернет[252].

Також було скасовано численні спортивні заходи, фестивалі й концерти, конференції та покази мод. Олімпійські ігри в Токіо було перенесено на 2021 рік, мистецький фестиваль «Burning Man» змінив формат на віртуальний, була перенесена 74-а церемонія вручення премії «Тоні» та «iHeartRadio Music Awards», Каннський кінофестиваль, музичний та мистецький фестиваль «Bonnaroo», спортивні змагання NBA, NHL, LPGA, PGA та MLB, Чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщенні, виставку технологій EmTech Asia, саміт Google News Initiative Global. Вперше скасувався фестиваль «Євробачення» і виставка відеоігор E3, перенеслася на пізнішу дату Game Developers Conference. Крім того було припинено чи обмежено відвідування численних християнських культових споруд. Далай Лама скасував публічні заходи за своєю участю. Індустрія кінематографу через зачинення кінотеатрів зазнала значних збитків[253][254]. Натомість пандемія позитивно вплинула на ринок мобільних відеоігор, що за рік зріс завдяки їй на рекордні 13,3 %[255][256].

Після початку пандемії увагу громадськості привернув роман «Очі темряви» (англ. The Eyes of Darkness) американського письменника-фантаста Діна Кунца. Він епізодично описав у романі вигаданий вірус «Ухань-400», що вирізнявся майже стовідсотковою смертністю та відсутністю ліків проти нього. В романі вірус було отримано в китайській лабораторії як біозброю та доставлено до США вченим-перебіжчиком[257]. Втім, у первинній версії роману (1981 рік) вірус мав назву «Горки-400»[258]. Лише пізніше, у 1989 році, як данина закінченню холодної війни, у тогочасному виданні роману назву вірусу було змінено, втім навіть у тому виданні описані у романі симптоми та наслідки дії вірусу суттєво відрізнялися від COVID-19[258].

Економічні наслідки[ред. | ред. код]

Відповідно до звіту органу ООН з туризму, Пандемія коронавірусу може обійтися світовому туристичному сектору у 2 трильйони доларів США втрачених доходів у 2021 році.[259]


Цікаві факти[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г COVID-19 Dashboard by the Center for Systems Science and Engineering (CSSE) at Johns Hopkins University (JHU). ArcGIS. Johns Hopkins University. Процитовано 09 грудня 2021. 
  2. WHO Director-General's opening remarks at the media briefing on COVID-19—11 March 2020. World Health Organization. 11 March 2020. Архів оригіналу за 11 березня 2020. Процитовано 11 March 2020. 
  3. а б Coronavirus Update (Live) - Worldometer. www.worldometers.info. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. 
  4. Coronavirus COVID-19 Global Cases. Johns Hopkins University. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 20 March 2020. 
  5. Home. www.who.int (en). Архів оригіналу за 2019-12-17. Процитовано 2020-07-14. 
  6. а б в г Q&A on coronaviruses. World Health Organization. 11 February 2020. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 24 February 2020. 
  7. Q & A on COVID-19. European Centre for Disease Prevention and Control. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 23 March 2020. 
  8. а б в Coronavirus Disease 2019 (COVID-19)—Transmission. Centers for Disease Control and Prevention. 17 March 2020. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 23 March 2020. 
  9. а б Symptoms of Novel Coronavirus (2019-nCoV). US Centers for Disease Control and Prevention. 10 February 2020. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 11 February 2020. 
  10. Rothan, H. A.; Byrareddy, S. N. (February 2020). The epidemiology and pathogenesis of coronavirus disease (COVID-19) outbreak. Journal of Autoimmunity: 102433. PMID 32113704. doi:10.1016/j.jaut.2020.102433. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 28 березня 2020. 
  11. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). Centers for Disease Control and Prevention. 11 February 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 23 March 2020. 
  12. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). Centers for Disease Control and Prevention. 11 February 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 March 2020. 
  13. а б в Jan 16, Lisa Schnirring | News Editor | CIDRAP News |; 2020. Japan has 1st novel coronavirus case; China reports another death. CIDRAP (en). Архів оригіналу за 2020-08-11. Процитовано 2020-08-12.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:0» визначена кілька разів з різним вмістом Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:0» визначена кілька разів з різним вмістом
  14. Shao, Peng (17 March 2020). Impact of city and residential unit lockdowns on prevention and control of COVID-19. MedRxiv: 2020.03.13.20035253. doi:10.1101/2020.03.13.20035253. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. 
  15. Coronavirus: Shanghai neighbour Zhejiang imposes draconian quarantine. South China Morning Post. 6 February 2020. Архів оригіналу за 6 February 2020. Процитовано 8 February 2020. 
  16. Marsh, Sarah (23 February 2020). Four cruise ship passengers test positive in UK—as it happened. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 23 February 2020. 
  17. Нова епідемія пневмонії в Китаї "обмежила рух" до 780 мільйонів людей [China's new pneumonia epidemic 'restricted movement' to 780 million people]. CNN Japan (ja). Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. 
  18. Nikel, David. Denmark Closes Border To All International Tourists For One Month. Forbes. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 13 March 2020. 
  19. Coronavirus: Poland to close borders to foreigners, quarantine returnees. Reuters. 14 March 2020. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 13 March 2020 — через The Straits Times. 
  20. Coronavirus Disease 2019 Information for Travel. US Centers for Disease Control and Prevention (CDC). 3 February 2020. Архів оригіналу за 30 January 2020. Процитовано 6 February 2020. 
  21. Deerwester, Jayme; Gilbertson, Dawn. Coronavirus: US says 'do not travel' to Wuhan, China, as airlines issue waivers, add safeguards. USA Today. Архів оригіналу за 27 January 2020. Процитовано 26 January 2020. 
  22. Coronavirus Live Updates: Europe Prepares for Pandemic as Illness Spreads From Italy. The New York Times. 26 February 2020. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 February 2020. 
  23. Coronavirus (COVID-19): latest information and advice. Government of the United Kingdom. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 27 February 2020. 
  24. COVID-19 Educational Disruption and Response. UNESCO. 20 March 2020. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 22 March 2020. 
  25. а б Євросоюз повністю вакцинував від коронавірусу 70% дорослого населення Архівовано 1 вересня 2021 у Wayback Machine., Лівий берег, 31 серпня 2021
  26. Here Comes the Coronavirus Pandemic: Now, after many fire drills, the world may be facing a real fire. Editorial. The New York Times. 29 February 2020. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 1 March 2020. 
  27. Coronavirus Cancellations: An Updating List. The New York Times. 16 March 2020. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 28 березня 2020. 
  28. Scipioni, Jade (18 March 2020). Why there will soon be tons of toilet paper, and what food may be scarce, according to supply chain experts. CNBC. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 19 March 2020. 
  29. The Coronavirus Outbreak Could Disrupt the U.S. Drug Supply. Council on Foreign Relations. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 March 2020. 
  30. Perper, Rosie (5 March 2020). As the coronavirus spreads, one study predicts that even the best-case scenario is 15 million dead and a $2.4 trillion hit to global GDP. Business Insider. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020 — через Yahoo! News. 
  31. Clamp, Rachel (5 March 2020). Coronavirus and the Black Death: spread of misinformation and xenophobia shows we haven't learned from our past. The Conversation. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 14 March 2020. 
  32. Tavernise, Sabrina; Oppel Jr, Richard A. (23 March 2020). Spit On, Yelled At, Attacked: Chinese-Americans Fear for Their Safety. The New York Times. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 23 March 2020. 
  33. Ritchie, Hannah; Mathieu, Edouard; Rodés-Guirao, Lucas; Appel, Cameron; Giattino, Charlie; Ortiz-Ospina, Esteban; Hasell, Joe; Macdonald, Bobbie; Beltekian, Diana; Dattani, Saloni; Roser, Max (2020–2021). Coronavirus Pandemic (COVID-19). Our World in Data (en). Процитовано 2021-12-08.