Жозе Пезейру — Вікіпедія

Ф
Жозе Пезейру
Жозе Пезейру
Жозе Пезейру
Особисті дані
Народження 4 квітня 1960(1960-04-04) (64 роки)
  Коруше
Громадянство  Португалія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1977—1979 Португалія «Корушенсе»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979–1980 Португалія «Карташу» ? (?)
1980–1982 Португалія «Корушенсе» ? (?)
1982–1983 Португалія «Орієнтал» ? (?)
1983–1984 Португалія «Амора» 6 (0)
1984–1987 Португалія «Орієнтал» 51 (3)
1987–1988 Португалія «Самора-Корреа» 33 (7)
1988–1989 Португалія «Торрінсе» 5 (1)
1989–1991 Португалія «Уніан» (Сантарем) ? (?)
1991–1992 Португалія «Алканенсе» ? (?)
1992–1994 Португалія «Уніан» (Сантарем) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1992–1994 Португалія «Уніан» (Сантарем)
1994–1996 Португалія «Уніан де Монтемор»
1996–1999 Португалія «Орієнтал»
1999–2003 Португалія «Насьонал»
2003–2004 Іспанія «Реал Мадрид» (помічник)
2004–2005 Португалія «Спортінг»
2006–2007 Саудівська Аравія «Аль-Хіляль»
2007–2008 Греція «Панатінаїкос»
2008–2009 Румунія «Рапід» (Бухарест)
2009–2011 Саудівська Аравія Саудівська Аравія
2012–2013 Португалія «Брага»
2013–2015 ОАЕ «Аль-Вахда» (Абу-Дабі)
2015–2016 Єгипет «Аль-Аглі»
2016 Португалія «Порту»
2016 Португалія «Брага»
2017 ОАЕ «Шарджа»
2018 Португалія «Віторія» (Гімарайнш)
2018 Португалія «Спортінг»
2020–2021 Венесуела Венесуела
2022– Нігерія Нігерія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Жозе Пезейру (порт. José Peseiro, нар. 4 квітня 1960, Коруше) — колишній португальський футболіст, виступав на позиції нападника. Після завершення кар'єри — футбольний тренер.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Корушенсе» з рідного міста Коруше. Протягом кар'єри грав у ряді нижчолігових португальських клубів, проте в елітному дивізіоні ніколи не виступав. 34-річний Пезейру заккінчив ігрову кар'єру наприкінці сезону 1993/94 років, будучи граючим тренером клубу «Уніан» (Сантарем) з четвертого за рівнем дивізіону Португалії.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Жозе Пезейру — випускник тих же тренерських курсів, що і Жозе Моурінью, проте він почав тренувати раніше. У 1992 році він очолив аматорський клуб «Уніан де Сантарем». До 1999 року Пезейру працював ще у двох аматорських клубах — «Уніан де Монтемор» та «Орієнтал», перш ніж отримати запрошення в свій перший серйозний клуб — «Насьонал» з Фуншала.

Перші успіхи[ред. | ред. код]

З клубом з острова Мадейра Пезейру виграв третій за рівнем дивізіон, а потім фінішував на третьому місці в Лізі де Онра, що дозволило «Насьоналу» вийти в Лігу Сагріш, вищий дивізіон Португалії[1]. Закінчивши чемпіонат на 11-му місці і виконавши завдання збереження клубу в Лізі, Пезейру прийняв пропозицію Карлуша Кейроша стати його помічником в іспанському клубі «Реал Мадрид»[2]. Однак Кейруша незабаром звільнили[3], він повернувся в «Манчестер Юнайтед» на посаду помічника, а Пезейру було запропоновано місце в команді «Спортінг» з Лісабону.

«Спортінг»[ред. | ред. код]

Пезейру прибув до «Спортінга» у складний час. Жозе Моурінью залишив створений ним чемпіонський «Порту», і фанати «Спортінга» сподівалися, що Пезейру зможе повернути в столицю титул. Поганий початок сезону (3 поразки і 2 нічиїх до 9 туру) тим не менш дозволив «Спортінгу» боротися за титул чемпіона, користуючись посередньою грою «Порту» та «Бенфіки». Все вирішилося в останньому турі, коли лідер перегонів «Спортінг» програв «Бенфіці» через помилку воротаря Рікарду[4].

Кубок УЄФА для клубу пройшов більш ніж вдало. Послідовно вибивши з турніру «Феєнорд», «Мідлсбро», «Ньюкасл Юнайтед» та «АЗ» у півфіналі завдяки голу Мігеля Гарсії на останній хвилині компенсованого часу, «Спортінг» вийшов у фінал на московський ЦСКА. Фінал пройшов на домашньому стадіоні «Спортінга» «Жозе Алваладе», і рідні вболівальники гнали «левів Лісабону» вперед. Лісабонці відкрили рахунок зусиллями Рожеріо, але росіяни зрівняли, забив Олексій Березуцький. Другий гол ЦСКА забив Юрій Жирков, а крапку в провальному для «Спортінга» фіналі поставив Вагнер Лав. «Спортінг» програв 1:3.

Старт наступного сезону був ще більш невдалим. Виліт з кваліфікації Ліги чемпіонів (поразка від італійського «Удінезе»[5]) вивів «Спортінг» у Кубок УЄФА, але і з цього турніру португальці вилетіли, на цей раз програвши шведського клубу «Хальмстад»[6][7]. У чемпіонаті країни команда грала середньо. 16 жовтня після поразки 0:1 від «Академіки» з Коїмбри, яка опустила лісабонців на 7 місце в чемпіонаті, Пезейру подав у відставку. 18 жовтня вона була прийнята президентом Антоніу Діашем да Куньєю.

Після того як Пезейру пішов з команди, на нього обрушилася ціла хвиля критики. Йому дорікали в тому, що він слабкий мотиватор, і що він не може підтримувати позитивну атмосферу в роздягальні, а також у відсутності хороших результатів.

Подальша кар'єра[ред. | ред. код]

Після «Спортінга» він був головним тренером арабського клубу «Аль-Хіляль», з яким виграв чемпіонат Саудівської Аравії. На наступний сезон прийняв грецький «Панатінаїкос»[8]. Однак, завершивши чемпіонат на 3 місці, він був змушений піти з клубу через протести фанатів.

Жозе Пезейру під час роботи з «Панатінаїкосом». 2007 рік.

У 2008 році він підписав трирічний контракт з румунським клубом «Рапід». За сезон 2008/09 Пезейру був двічі видалений на трибуни за відкидання м'яча і участь у скандалі між «Рапідом» і ЧФР у матчі 9 серпня. Після того як 2 жовтня «Рапід» програв клубу «Вольфсбург» в Кубку УЄФА, Пезейру був звільнений[9], але через кілька днів відновлений на посаді[10]. Однак він все одно пішов з клубу 12 січня 2009 року, не зумівши домовитися про новий контракт[11].

Саудівська Аравія[ред. | ред. код]

У тому ж 2009 році Пезейру запросили на посаду тренера збірної Саудівської Аравії на зміну Нассеру аль-Джохару. Перед ним було поставлено завдання кваліфікувати Саудівську Аравію на Чемпіонат світу 2010 року в ПАР. Почавши з перемоги у Тегерані над збірною Ірану з рахунком 2:1 (це була перша виїзна перемога Саудівської Аравії над Іраном і перша іранська поразка вдома за 40 ігор), збірна саудівців проте не змогла пройти на ЧС, і робота Пезейру опинилася під більш пильним контролем. Збірна кваліфікувалася на Кубок Азії у Катарі. Однак вже після першої гри на турнірі, яку саудівці програли 1:2 збірній Сирії, Пезейру був звільнений[12].

«Брага»[ред. | ред. код]

Влітку 2012 року Пезейру було призначено головним тренером «Браги»[13]. Він вивів клуб до групового етапу Ліги чемпіонів, лише удруге в історії клубу, пройшовши в кваліфікації в серії пенальті італійське «Удінезе»[14][15].

Наприкінці сезону, незважаючи на перемогу в Кубку ліги і четверте місце в чемпіонаті, «Брага» і Жозе домовились про припинення контракту[16].

«Аль-Вахда» та «Аль-Аглі»[ред. | ред. код]

З 11 листопада 2013 року по 11 січня 2015 року Пезейру працював з еміратською «Аль-Вахдою» (Абу-Дабі). 9 жовтня того ж року єгипетський «Аль-Аглі» оголосив про підписання тренера. Почувши новини, шанувальники клубу протестували проти рішення, виходячи з його слабкого резюме[17][18].

«Порту» і повернення до «Браги»[ред. | ред. код]

18 січня 2016 року, після розриву контракту з єгипетським клубом, Пезейру замінив Хулена Лопетегі у «Порту»[19]. Команда йшла на третій позиції на момент звільнення іспанця, проте з приходом Пезейру ситуація не покращилась і при ньому клуб зазнав навіть більше поразок, ніж з попередником[20], залишившись на третьому місці, а також програв фінал Кубка Португалії «Бразі» в серії пенальті[21].

Після цього тренер тріумфаторів Паулу Фонсека покинув клуб, а Пезейру 6 червня 2016 року повернувся в «Брагу», підписавши дворічну угоду[22]. Проте вже 14 грудня, після двох домашніх поразок, що призвели до вильоту з Ліги Європи (2:4 з «Шахтарем» (Донецьк)) та Кубку Португалії (1:2 з «Ковільяном»), його звільнили[23].

«Віторія» (Гімарайнш) і повернення до «Спортінга»[ред. | ред. код]

З січня по жовтень 2017 року був головним тренером еміратського клубу «Шарджа», а 28 лютого 2018 року очолив тренерський штаб команди «Віторія» (Гімарайнш)[24]. Контракт тренера из клубом був розрахований до літа 2019 року, проте вже у червні того ж 2018 сторони домовилися про його передчасне розірвання.

У липні 2018 року після 13-річної перерви повернувся на тренерський місток лісабонського «Спортінга». Утім робота зі столичною командою також була нетривалою — вже 1 листопада Пезейру було звільнено через незадовільні результати.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Peseiro vs Vingada: sexto duelo marcante dez anos depois [Peseiro vs Vingada: sixth important duel ten years later] (Portuguese) . Mais Futebol. 21 січня 2016. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  2. ↑ Queiroz presenta a Peseiro y Di Salvo [Queiroz presents Peseiro and Di Salvo]. Diario AS (Spanish) . 9 липня 2003. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
  3. ↑ Camacho elegido, Queiroz cesado [Camacho chosen, Queiroz sacked] (Spanish) . Cadena SER. 24 травня 2004. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  4. ↑ Luisão, Ricardo e o golo aos 83’19 [Luisão, Ricardo and the goal at 83’19]. i (Portuguese) . 14 травня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  5. ↑ Udinese see off Sporting. UEFA. 24 серпня 2005. Архів оригіналу за 24 листопада 2014. Процитовано 7 червня 2016.
  6. ↑ Sporting 2–3 Halmstad. UEFA. 29 вересня 2005. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 7 червня 2016.
  7. ↑ Dez coisas que precisa saber sobre José Peseiro [Ten things you need to know about José Peseiro] (Portuguese) . Mais Futebol. 20 січня 2016. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  8. ↑ Peseiro answers Panathinaikos call. UEFA. 5 червня 2007. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  9. ↑ Peseiro a fost demis [Peseiro has been sacked] (Romanian) . Ziare. 2 жовтня 2008. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  10. ↑ El portugués Peseiro, restituido como entrenador del Rapid de Bucarest [Portuguese Peseiro, reinstated as Rapid Bucharest manager] (Spanish) . Terra. 9 жовтня 2008. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  11. ↑ Roménia: Rapid Bucareste cumpre acordo com José Peseiro [Romania: Rapid Bucharest honour deal with José Peseiro] (Portuguese) . Relvado. 28 січня 2009. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  12. ↑ Saudi Arabia sack Peseiro after loss. ESPN Soccernet. 10 січня 2011. Архів оригіналу за 12 січня 2011. Процитовано 10 січня 2011.
  13. ↑ José Peseiro certo nos bracarenses [José Peseiro confirmed at the bracarenses]. Record (Portuguese) . 3 червня 2012. Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 19 листопада 2012.
  14. ↑ Micael the hero as Braga oust Udinese in shoot-out. UEFA. 28 серпня 2012. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  15. ↑ Mil adeptos receberam a equipa, Salvador levado em ombros (fotos) [A thousand fans welcomed the team, Salvador lifted in the air (photos)]. A Bola (Portuguese) . 29 серпня 2012. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 11 жовтня 2012.
  16. ↑ European Football – Braga sack Peseiro despite Cup win. Yahoo! Sports. 29 травня 2013. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  17. ↑ Al Ahly appoint José Peseiro as new manager. KingFut. 9 жовтня 2015. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 9 жовтня 2015.
  18. ↑ جمهور الأهلي يهتف ويطالب برحيل مجلس محمود طاهر [Ahly fans protesting against the signing of Peseiro] (Arabic) . El Ahly. 11 жовтня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 жовтня 2015.
  19. ↑ Pinto da Costa decidiu, está decidido. Peseiro é o sucessor de Lopetegui [Pinto da Costa said it, it is said. Peseiro is Lopetegui's successor] (Portuguese) . Rádio Renascença. 18 січня 2016. Архів оригіналу за 15 травня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  20. ↑ FC Porto: José Peseiro já tem mais derrotas que Julen Lopetegui [FC Porto: José Peseiro has already more losses than Julen Lopetegui] (Portuguese) . Mais Futebol. 7 березня 2016. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  21. ↑ Sp. Braga vence Taça de Portugal [Sp. Braga win Portuguese Cup] (Portuguese) . Rádio Renascença. 22 травня 2016. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  22. ↑ SC Braga anuncia José Peseiro [SC Braga announce José Peseiro] (Portuguese) . S.C. Braga. 6 червня 2016. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 7 червня 2016.
  23. ↑ Sete meses de Peseiro em Braga. Quase tudo falhou [Seven months of Peseiro in Braga. Almost everything went wrong] (Portuguese) . Rádio Renascença. 15 грудня 2016. Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
  24. ↑ José Peseiro é o novo treinador. Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Спорт
Нормативний контроль
Саудівська Аравія
1 Фаріньєс (в) • 2 Ферраресі • 3 Вільянуева • 4 Чансельйор / Веласкес • 5 Морено • 6 Еррера • 7 Саваріно • 8 Ла Мантія • 9 Арістег'єта (к) • 10 Сотельдо • 11 Кордова • 12 Гратероль (в) • 13 Хосе Мартінес • 14 Маго • 15 Мурільйо / Уртадо • 16 Росалес • 17 Хосеф Мартінес • 18 Отеро • 19 Кадіс • 20 Ернандес • 21 Гонсалес • 22 Ромо (в) • 23 Кассерес • 24 Мансано • 25 Селіс • 26 Кастільйо • 27 Кумана • 28 А. Мартінес • Тренер: Жозе Пезейру
Венесуела
1 Узохо (в) • 2 Айна • 3 Санусі • 4 Юсуф • 5 Трост-Еконг • 6 Аджаї • 7 Муса • 8 Оньєка • 9 Осімген • 10 Арібо • 11 Чуквуезе • 12 Осаї-Семюел • 13 Оньємаєчі • 14 Іхеаначо • 15 Сімон (к) • 16 Оджо (в) • 17 Івобі • 18 Лукман • 19 Онуачу • 20 Авазьєм • 21 Бессі • 22 Омеруо • 23 Нвабілі (в) • 24 Моффі • 25 Оньєдіка • Тренер: Жозе Пезейру
Нігерія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жозе_Пезейру&oldid=41924704