Чемпіонат світу з футболу 1958 (кваліфікаційний раунд) — Вікіпедія

Відбір на чемпіонат світу 1958
Деталі турніру
Дата жовтень 1956 — лютий 1958
Кількість команд 55 (з 6 конфедерацій)
Статистика турніру
Матчів зіграно 89
Голів забито 341 (3.83 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Англія Томмі Тейлор (8 голів)
← 1954
1962 →

У кваліфікаційному раунді чемпіонату світу з футболу 1958 року 55 збірних змагалися за 14 місць у фінальній частині футбольної світової першості. Ще дві команди, господарі турніру збірна Швеції і діючий чемпіон світу збірна ФРН, кваліфікувалися автоматично, без участі у кваліфікаційному раунді.

Враховуючи досвід кваліфікаційних раундів попередніх чемпіонатів світу, що відрізнялися складними правилами відбору і масовими зняттями зі змагання, ФІФА ухвалила рішення запровадити поділ на зони за географічним принципом, надавши кожній зоні конкретну кількість путівок до фінальної частини першості світу та делегувавши організацію відбіркових змагань континентальним футбольним конфедераціям. Це дозволило провести більш організований кваліфікаційний турнір, проте не вирішило проблему відмов від участі у відборі по ходу турніру.

16 місць у фінальній частині чемпіонату світу 1958 року були розподілені між континентами наступним чином:

  • Європа (УЄФА): 11 місць, включаючи 2 місця які автоматично отримали збірна Швеції (господар турніру) і збірна ФРН (діючий чемпіон світу). За решту 9 місць змагалися збірні 27 країн.
  • Південна Америка (КОНМЕБОЛ): 3 місця, що розігрувалися між 9 збірними.
  • Північна, Центральна Америка і Карибський регіон: 1 місце, за яке боролися 6 команд.
  • Африка (КАФ) і Азія (АФК): 1 місце, на яке претендували представники 11 країн (включаючи збірні Ізраїлю, Кіпру і Туреччини).

Крім того ФІФА запровадила правило, за яким для виходу на чемпіонат світу команда мала взяти участь щонайменше в одній відбірковій грі, аби унеможливити ситуацію, що неодноразово виникала раніше, коли учасниками світової першості ставали команди, усі суперники яких відмовлялися від участі у відборі. Це правило було застосоване до збірної Ізраїлю вже по ходу відбору на ЧС-1958, оскільки всі її суперники відмовилися проти неї грати. Тому ізраїльска команда була змушена проводити матчі плей-оф проти представника Європи, що фактично збільшило квоту УЄФА до 11,5 місць і зменшило квоту регіону Африки і Азії до 0,5 місця.

Загалом 46 команд взяли участь у бодай одній грі відбіркового раунду. Загалом було зіграно 89 матчів, у яких було забито 341 гол (у середньому 3.83 гола за гру).

Європа[ред. | ред. код]

27 команд-учасниць були розділені на 9 груп, по 3 команди у кожній. Команди грали між собою по дві гри (одній удома і одній у гостях). До фінальної частини чемпіонату світу виходила команда-переможець групи. Збірні СРСР та Ісландії брали участь у відборі на світову першість уперше у своїй історії.

Група 1 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Англія Англія 7 4 3 1 0 15 5 3.00
2 Ірландія Ірландія 5 4 2 1 1 6 7 0.86
3 Данія Данія 0 4 0 0 4 4 13 0.31


Збірна Англії кваліфікувалася.

Група 2 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Франція Франція 7 4 3 1 0 19 4 4.75
2 Бельгія Бельгія 5 4 2 1 1 16 11 1.45
3 Ісландія Ісландія 0 4 0 0 4 6 26 0.23


Збірна Франції кваліфікувалася.

Група 3 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Угорщина Угорщина 6 4 3 0 1 12 4 3.00
2 Болгарія Болгарія 4 4 2 0 2 11 7 1.57
3 Норвегія Норвегія 2 4 1 0 3 3 15 0.20


Збірна Угорщини кваліфікувалася.

Група 4 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Чехословаччина Чехословаччина 6 4 3 0 1 9 3 3.00
2 Уельс Уельс 4 4 2 0 2 6 5 1.20
3 НДР НДР 2 4 1 0 3 5 12 0.42


Збірна Чехословаччини кваліфікувалася. Уельс отримав другий шанс потрапити до фінальної частини світової першості як учасник спеціального плей-оф проти збірної Ізраїлю. Див. Фінальний раунд КАФ / АФК і плей-оф.

Група 5 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Австрія Австрія 7 4 3 1 0 14 3 4.67
2 Нідерланди Нідерланди 5 4 2 1 1 12 7 1.71
3 Люксембург Люксембург 0 4 0 0 4 3 19 0.16


Збірна Австрії кваліфікувалася.

Група 6 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1= СРСР СРСР 6 4 3 0 1 16 3 5.33
1= Польща Польща 6 4 3 0 1 9 5 1.80
3 Фінляндія Фінляндія 0 4 0 0 4 2 19 0.11


Збірні Польщі та СРСР фінішували з однаковою кількістю очок і для визначення учасника фінальної частини першості світу було проведено гру плей-оф на нейтральному полі.


Збірна СРСР кваліфікувалася.

Група 7 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Югославія Югославія 6 4 2 2 0 7 2 3.50
2 Румунія Румунія 5 4 2 1 1 6 4 1.50
3 Греція Греція 1 4 0 1 3 2 9 0.22


Збірна Югославії кваліфікувалася.

Група 8 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Північна Ірландія Північна Ірландія 5 4 2 1 1 6 3 2.00
2 Італія Італія 4 4 2 0 2 5 5 1.00
3 Португалія Португалія 3 4 1 1 2 4 7 0.57


Гра 15 січня 1958 року між збірними Північної Ірландії та Італії мала відбутися 4 грудня 1957 року, проте щільний туман в Лондоні завадив арбітру гри Іштвану Жолту, співробітнику Угорського державного оперного театру, вчасно прибути на гру. Вібіркову гру було відклашено, однак матч в оригінальну дату було вирішено все ж провести, але у форматі товариської гри. Цей матч закінчився з рахунком 2:2 і безчинствами з боку вболівальників північноірландців, спровокованими відкладенням відбіркової гри і доволі грубою грою італійських футболістів. Вболівальники вибігли на поле і перетворили товариську гру на інцидент, відомий як Белфастська битва[1]. Денні Бланчфлауер, капітан команди господарів, допоміг уникнути ескалації ситуації, наказавши своїм гравцям супроводити італійців з поля доки поліція стримувала натовп[2].

Збірна Північної Ірландії кваліфікувалася.

Збірна Італії уперше в своїй історії не змогла подолати відбір на чемпіонат світу, наступного разу вона не стала учсником світової першості лише 2018 року.

Група 9 (УЄФА)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г- СГ
1 Шотландія Шотландія 6 4 3 0 1 10 9 1.11
2 Іспанія Іспанія 5 4 2 1 1 12 8 1.50
3 Швейцарія Швейцарія 1 4 0 1 3 6 11 0.55


Збірна Шотландії кваліфікувалася.

Південна Америка[ред. | ред. код]

9 команд-учасниць були розділені на три групи по три команди в кожній. Команди грали між собою по дві гри (одній удома і одній у гостях). До фінальної частини чемпіонату світу виходила команда-переможець групи.

Група 1 (КОНМЕБОЛ)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Бразилія Бразилія 3 2 1 1 0 2 1
2 Перу Перу 1 2 0 1 1 1 2
— Венесуела Венесуела знялася


Збірна Бразилії кваліфікувалася.

Група 3 (КОНМЕБОЛ)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Аргентина Аргентина 6 4 3 0 1 10 2
2 Болівія Болівія 4 4 2 0 2 6 6
3 Чилі Чилі 2 4 1 0 3 2 10


Збірна Аргентини кваліфікувалася.

Група 3 (КОНМЕБОЛ)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Парагвай Парагвай 6 4 3 0 1 11 4
2 Уругвай Уругвай 5 4 2 1 1 4 6
3 Колумбія Колумбія 1 4 0 1 3 3 8


Збірна Парагваю кваліфікувалася.

Північна і Центральна Америка[ред. | ред. код]

Відбір передбачав два раунди:

  • Перший раунд: Шість команд були розділені на 2 групи по 3 команди в кожній (Групу 1 складали збірні Північної Америки, а Групу 2 — команди Центральної Америки і Кариб). Команди грали між собою по дві гри (одній удома і одній у гостях). До фінального раунду виходили команди-переможці кожної з груп.
  • Фінальний раунд: Дві команди-учасниці проводили між собою по одній грі удома і одній у гостях. Переможець за сумою двох ігор кваліфікувався до фінальної частини чемпіонату світу.

Перший раунд (КОНКАКАФ)[ред. | ред. код]

Група 1 (КОНКАКАФ)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Мексика Мексика 8 4 4 0 0 18 2
2 Канада Канада 4 4 2 0 2 8 8
3 США США 0 4 0 0 4 5 21


Збірна Мексики вийшла до Фінального раунду.

Група 2 (КОНКАКАФ)[ред. | ред. код]

Місце Команда О І В Н П Г+ Г-
1 Коста-Рика Коста-Рика 8 4 4 0 0 15 4
2 Нідерландські Антильські острови Нідерландські Антильські острови 2 3 1 0 2 4 7
3 Гватемала Гватемала 0 3 0 0 3 4 12