Татушин Борис Георгійович — Вікіпедія

	Борис Татушин
Особисті дані
Повне ім'я	Борис Георгійович Татушин
Народження	31 березня 1933
	Москва, РРФСР
Смерть	15 січня 1998 (64 роки)
	Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Зріст	169 см
Вага	68 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
	«Буревісник» (М)
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди	;
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Борис Георгійович Татушин (рос. Борис Георгиевич Татушин; нар. 31 березня 1933, Москва, РРФСР — пом. 15 січня 1998, Москва, Росія) — радянський футболістта тренер. Олімпійський чемпіон 1956 року. Заслужений майстер спорту СРСР (1957; позбавлений звання в 1958, згодом відновлений).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець московської команди «Буревісник». З 1951 року був гравцем московського «Спартака»^[1], разом з яким тричі вигравав чемпіонат СРСР (1953, 1956, 1958). Його швидкість і дриблінг на позиції правого вінгера не залишилися непоміченими, англійська преса охрестила Бориса «російським Стенлі Метьюзом»^[1]. 26 травня 1958 року разом з гравцями збірної Стрельцовим та Огоньковим заарештований за звинуваченням у згвалтуванні^[2], але незабаром з'ясувалося, що Татушин непричетний до злочину. Незважаючи на це, він був дискваліфікований.

Працював закрійником в ательє, також грав за аматорські колективи «Торпедо» (Карачарово) та «Труд» (Калінінград). У 1961 році йому дозволили повернутися в «Спартак», поновили звання заслуженого майстра спорту. Грати закінчив у 30-річному віці в Кишиневі.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У футболці національної збірної СРСР дебютував 8 вересня 1954 року в товариському матчі проти Швеції. Два роки по тому став переможцем Олімпійських ігро 1956 року, обігравши в фіналі Югославію. Борис вийшов у вище вказаному матчі в стартовому складі. Грав у кваліфікації чемпіонату світу 1958 року, але через арешт не зміг поїхати на фінальну частину турніру. Загалом у збірній провів 25 матчів, забив 7 м'ячів.

Переможець Спартакіади народів СРСР 1956 року в складі збірної Москви.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У 1968 році закінчив школу тренерів при МОДІФК. З 1975 по 1977 рік тренував орловський «Спартак». Наступного року очолив новомосковський «Хімік». У 1980 році тренував владивостоцький «Промінь». Тренував також клубні команди в Істрі, Дедовську, Наро-Фомінську (1964-1974), «Алай» (Ош, Киргизька РСР, 1961 рік).

Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Досягнення[ред. | ред. код]

Олімпійський чемпіон: 1956

«Спартак» (Москва)

Чемпіонат СРСР
- Чемпіон (3): 1953, 1956, 1958

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Edelman, Robert (2009). Spartak Moscow: A History of the People's Team in the Workers' State. Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-4742-6.
↑ Wilson, Jonathan (2006). Behind the Curtain: Travels in Eastern European Football. London: Orion Books. ISBN 978-0-7528-7945-1.

Посилання[ред. | ред. код]

Татушин Борис Георгійович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Татушин Борис Георгійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
Татушин Борис Георгійович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Профіль гравця [Архівовано 13 лютого 2017 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
Профіль гравця [Архівовано 17 листопада 2020 у Wayback Machine.] на сайті eu-football.info
Профіль гравця [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайті olympedia.org
Профіль на сайті footbook.ru
Профіль гравця на сайті sports-reference.com (архівна версія)
Профіль та біографія [Архівовано 4 лютого 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Збірна Росії з футболу» (рос.)
Спортивный некрополь (рос.)

Портал «Футбол» Портал «Спорт»

[Edelman-1] а ^б Edelman, Robert (2009). Spartak Moscow: A History of the People's Team in the Workers' State. Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-4742-6.

[2] Wilson, Jonathan (2006). Behind the Curtain: Travels in Eastern European Football. London: Orion Books. ISBN 978-0-7528-7945-1.

[1]

[2]