Фракції у Верховній Раді — Вікіпедія

Депута́тська фра́кція у Верхо́вній Ра́ді Украї́ни — це група народних депутатів України, в основі якої лежить спільний партійний інтерес. До складу фракції входять депутати, що були обрані за виборчим списком відповідної політичної партії, а також депутати, що були обрані в мажоритарних округах (останні — тільки у разі виявлення такого бажання).

Згідно з Регламентом Верховної Ради України фракцію можуть формувати не менше ніж 15 народних депутатів^[1].

Станом на сьогодні у Верховній Раді України дев'ятого скликання сформовано 5 фракцій: Фракція політичної партії «Слуга народу», Фракція політичної партії «Опозиційна платформа — За життя», Фракція політичної партії «Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина“», Фракція політичної партії «Європейська Солідарність» та Фракція політичної партії «Голос».

Історія[ред. | ред. код]

1990—1994[ред. | ред. код]

Поняття «фракція» у Верховній Раді вперше з'явилось у травні 1994 року, коли постановою Верховної Ради України було затверджено положення про депутатські групи (фракції) у Верховній Раді України^[2]^[3]. Жодної фракції Верховна Рада першого скликання не мала.

1994—1998[ред. | ред. код]

Верховна Рада другого скликання була представлена трьома депутатськими фракціями:

Комуністи України — за соціальну справедливість і народовладдя;
Фракція Народного Руху України;
Соціалістична фракція^[3].

1998—2002[ред. | ред. код]

На початку діяльності парламенту третього скликання було зареєстровано 8 депутатських фракцій, в той час як накінець — їх кількість збільшилась майже вдвічі^[3].

2002—2006[ред. | ред. код]

У Верховній Раді четвертого скликання діяло 28 депутатських фракцій^[3]^[4].

2006—2007[ред. | ред. код]

Унаслідок порушення конституційних норм щодо формування коаліції депутатських фракцій Верховна Рада п'ятого скликання була розпущена через рік після складення присяги народними депутатами. Мала 5 фракцій^[3].

2007—2012[ред. | ред. код]

Верховна Рада шостого скликання мала 5 фракцій:

Фракція Партії регіонів;
Фракція Блоку Юлії Тимошенко;
Фракція Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона»;
Фракція Комуністичної партії України;
Фракція Блоку Литвина.

2012—2014[ред. | ред. код]

Верховна Рада сьомого скликання мала 5 фракцій:

Фракція Партія регіонів;
Фракція Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»;
Фракція УДАР;
Фракція Комуністична партія України;
Фракція Всеукраїнське об'єднання «Свобода»;

2014—2019[ред. | ред. код]

Верховна Рада восьмого скликання мала 6 фракцій:

Фракція партії «Блок Петра Порошенка»;
Фракція політичної партії «Народний фронт»;
Фракція політичної партії «Опозиційний блок»;
Фракція політичної партії «Об'єднання „Самопоміч“»;
Фракція Радикальної партії Олега Ляшка;
Фракція Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ЗУ «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України» від 8 жовтня 2010 року № 2600-VI. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 23 березня 2020.
↑ Постанова Верховної Ради України від 13 травня 1994 року № 11/94-ВР «Про депутатські групи (фракції) у Верховній Раді України»
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Депутатська фракція у Верховній Раді України: елемент політичної структуризації парламенту чи інструмент лобізму? [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.] / Н. Гнатенко // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. — 2009. — Вип. 2. — С. 235—242
↑ Верховна Рада України: інформ. довід. / авт.-упоряд. В. О. Зайчук та ін. — Вип. 3. — К. : Парлам. вид-во, 2006. — С. 35