Перший уряд Віктора Януковича — Вікіпедія

Перший уряд Віктора Януковича
Україна Україна
10-й Кабінет Міністрів України
Перший уряд Януковича у Верховній Раді
Дата формування 21 листопада 2002
Дата розпуску 5 січня 2005
Люди та організації
Президент України Кучма Леонід Данилович
Прем'єр-міністр Янукович Віктор Федорович
Список голів уряду Прем'єр-міністри України
Партія(ї) Партія Регіонів
Історія
Вибори Парламентські вибори в Україні 2002
Попередній Уряд Анатолія Кінаха
Наступний Перший уряд Юлії Тимошенко

Пе́рший у́ряд Ві́ктора Януко́вича був 10-м складом Кабінету Міністрів України, який діяв у 2002–2005 роках і очолювався Віктором Януковичем за президентства Леоніда Кучми. Віктор Янукович був призначений премʼєр-міністром 21 листопада 2002 року, а персональний склад уряду був призначений з 26 до 30 листопада 2002 року. Уряд був відправлений у відставку 5 січня 2005 року, однак продовжував діяти до 3 лютого 2005 року. Після відставки уряду обовʼязки премʼєр-міністра спочатку виконував Перший віце-премʼєр Микола Азаров, а згодом Юлія Тимошенко, яка була призначена новообраним президентом Віктором Ющенком та потім очолила новий уряд.

Центральною проблемою цього уряду був триваючий конфлікт з переважаючими у Верховній Раді опозиційними силами на чолі з Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко.[джерело?]

Історія[ред. | ред. код]

27 вересня 2002 року у Верховній Раді України було оголошено про утворення парламентської більшості на базі 9 фракцій.[1] Наприкінці жовтня різні фракції більшості запропонували на розгляд Президента України Леоніда Кучми чотири кандидатури на посаду нового Премʼєр-міністра України: Анатолія Кінаха, Олега Дубину, Миколу Азарова і Віктора Януковича.[2]

16 листопада 2002 року президент Кучма підписав указ про відставку діючого уряду Анатолія Кінаха та вніс до Верховної Ради подання щодо призначення премʼєр-міністром Голову Донецької обласної державної адміністрації Віктора Януковича.[3]

20 листопада 2002 року Віктор Янукович та лідери фракцій парламентської більшості підписали угоду щодо формування коаліційного уряду, до якого за пропорційним принципом мали увійти представники фракцій і груп, а також позафракційних депутатів більшості.[4]

21 листопада 2002 року Верховна Рада України 234-ма голосами погодила призначення Віктора Януковича новим прем'єр-міністром.[5][6][7] У той же день Президент України Леонід Кучма призначив Януковича на посаду.[8]

26 листопада 2002 року президент Кучма призначив Першим віце-прем'єр-міністром Миколу Азарова, а віце-прем'єрами — Віталія Гайдука, Дмитра Табачника та Івана Кириленка.[9][10] 30 листопада Кучма призначив решту міністрів.[11] Водночас на посадах міністрів закордонних справ, внутрішніх справ, оборони й юстиції залишилися колишні керівники.[9]

7 грудня 2002 року за участі Президента України Леоніда Кучми відбулося підписання «Політичної угоди між постійно діючою парламентською більшістю у Верховній Раді України четвертого скликання і коаліційним Кабінетом Міністрів України про співпрацю та солідарну відповідальність». Угоду підписали Віктор Янукович, Голова Верховної Ради Володимир Литвин та керівники депутатських груп і фракцій, які входили до парламентської більшості.[12]

17 квітня 2003 року Верховна Рада схвалила Програму діяльності, запропоновану урядом, під назвою «Відкритість, дієвість, результативність».[13][14]

16 березня 2004 року Верховна Рада визнала діяльність уряду щодо виконання попередньої Програми діяльності у 2013 році задовільною та схвалила нову програму під назвою «Послідовність. Ефективність. Відповідальність».[15][16]

1 грудня 2004 року, у звʼязку з неналежним виконанням органами виконавчої влади своїх обовʼязків, що призвело до порушень виборчого законодавства під час президентських виборів і загострення політичної кризи в Україні, Верховна Рада висловила недовіру Кабінету Міністрів і запропонувала президенту Кучмі за участю Голови Верховної Ради невідкладно сформувати персональний склад Кабінету Міністрів — «Уряду народної довіри» з урахуванням пропозицій депутатських фракцій і груп у Верховній Раді України.[17] Однак Віктор Янукович тоді заявив, що не піде у відставку.[18]

31 грудня 2004 року, після поразки у переголосуванні другого туру президентських виборів Янукович заявив про свою відставку з посади премʼєр-міністра.[19][20]

5 січня 2005 року президент Кучма затвердив відставку Януковича та усього складу уряду. Водночас Кучма доручив уряду виконувати свої обов'язки до призначення нового складу Кабінету Міністрів та доручив Першому віце-прем'єру Миколі Азарову виконувати обов'язки прем'єр-міністра.[18][21][22][23]

23 січня 2005 року новообраний Президент України Віктор Ющенко, у зв'язку зі складенням повноважень Кабінетом Міністрів перед новообраним президентом, доручив уряду продовжувати виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.[24]

24 січня 2005 року президент Ющенко звільнив Миколу Азарова від виконання обов'язків прем'єра і призначив на цю посаду Юлію Тимошенко.[25][26][27] Після цього Тимошенко двічі проводила засідання з діючим складом уряду і протягом двох тижнів вони спільно вирішували невідкладні питання до затвердження Тимошенко на посаді прем'єр-міністра та формування нового складу уряду 4 лютого.[28][29] Формально Ющенко звільнив 18 міністрів колишнього уряду у попередній день 3 лютого.[30][31]

Склад[ред. | ред. код]

Посада в Уряді Квота[11][12] Особа
Прем'єр-міністр України Фракція «Регіони України»
(Пропозиція Президента України)
Янукович Віктор Федорович
Перший віце-прем'єр-міністр, Міністр фінансів Група «Європейський вибір»
(Партія регіонів)
Азаров Микола Янович (з 26 листопада 2002[32])
Віце-прем'єр-міністр Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) Гайдук Віталій Анатолійович (з 26 листопада 2002[33])
Віце-прем'єр-міністр Фракція партій ППУ та «Трудова Україна» Табачник Дмитро Володимирович (з 26 листопада 2002[34])
Віце-прем'єр-міністр Фракція Аграрної партії України Кириленко Іван Григорович (з 26 листопада 2002[35])
Міністр аграрної політики Фракція Аграрної партії України Рижук Сергій Миколайович (з 30 листопада 2002[36])
Міністр внутрішніх справ Квота Президента України Смирнов Юрій Олександрович (з 30 листопада 2002[37])
Міністр оборони Квота Президента України Шкідченко Володимир Петрович (з 30 листопада 2002[38])
Міністр охорони здоров'я Група «Народовладдя» Підаєв Андрій Володимирович (з 30 листопада 2002[39])
Міністр праці та соціальної політики Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) Папієв Михайло Миколайович (з 30 листопада 2002[40])
Міністр юстиції Квота Президента України Лавринович Олександр Володимирович (з 30 листопада 2002[41])
Міністр з питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
Група «Народовладдя» Рева Григорій Васильович (з 30 листопада 2002[42])
Міністр закордонних справ Квота Президента України Зленко Анатолій Максимович (з 30 листопада 2002[43] до 2 вересня 2003[44])

Грищенко Констянтин Іванович (з 2 вересня 2003[45] до 3 лютого 2005[46])

Міністр економіки та з питань європейської інтеграції Фракція партій ППУ та «Трудова Україна» Хорошковський Валерій Іванович (з 30 листопада 2002[47])
Міністр культури і мистецтв Фракція Народно-демократичної партії Богуцький Юрій Петрович (з 30 листопада 2002[48])
Міністр екології і природних ресурсів Фракція Народно-демократичної партії Шевчук Василь Якович (з 30 листопада 2002[49])
Міністр транспорту Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) Кірпа Георгій Миколайович (з 30 листопада 2002[50])
Міністр палива і енергетики Група «Демократичні ініціативи» Єрмілов Сергій Федорович (з 30 листопада 2002[51])
Міністр освіти і науки Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) Кремень Василь Григорович (з 30 листопада 2002[52])
Міністр промислової політики Фракція партій ППУ та «Трудова Україна» М'ялиця Анатолій Костянтинович (з 30 листопада 2002[53])

Також за квотою Президента України Володимир Яцуба був залишений на посаді Державного секретаря Кабміну.[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Новонароджена більшість. Українська правда (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  2. КІНАХ, ДУБИНА, АЗАРОВ ЧИ ЯНУКОВИЧ - КУЧМА ОБИРАЄ НОВОГО ПРЕМ'ЄРА?. Українська правда (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  3. КУЧМА ЗВІЛЬНИВ КІНАХА І ВНІС ЯНУКОВИЧА. Українська правда (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  4. Янукович подписал договор о поддержке с 8 фракциями. Українська правда (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  5. Стенограма пленарного засідання 21 листопада 2002. www.rada.gov.ua. Процитовано 22 лютого 2023.
  6. Про надання згоди на призначення Януковича В.Ф. Прем'єр-міністром України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  7. ПОІМЕННЕ ГОЛОСУВАННЯ ПО КАНДИДАТУРІ ЯНУКОВИЧА. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  8. Про призначення В. Януковича Прем'єр-міністром України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  9. а б Депутати поділили міністерські портфелі. Справа Кучми їх затвердити. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  10. НОВА ПОСАДА АЗАРОВА - "ВЛУЧАННЯ У ДЕСЯТКУ", ВВАЖАЄ КУЧМА. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  11. а б Команда Януковича. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  12. а б в Дванадцятий уряд України: призначення і повноваження. polityka.in.ua. Процитовано 22 лютого 2023.
  13. Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  14. Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Відкритість, дієвість, результативність". Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  15. Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України та її виконання. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  16. Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Послідовність. Ефективність. Відповідальність". Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  17. Про стабілізацію політичної та соціально-економічної ситуації в Україні та запобігання антиконституційним діям і сепаратистським проявам, що загрожують суверенітету і територіальній цілісності України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  18. а б КУЧМА ЗВІЛЬНИВ ЯНУКОВИЧА. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  19. ЯНУКОВИЧ ПОДАВ У ВІДСТАВКУ. Кучма вже святкує і не реагує. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  20. Обращение Януковича: я иду в отставку, впереди испытания на прочность. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  21. Кучма відправив у відставку всіх міністрів. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  22. Про звільнення В. Януковича з посади Прем'єр-міністра України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  23. Про відставку Кабінету Міністрів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  24. Про продовження виконання Кабінетом Міністрів України його повноважень. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  25. Про увільнення М. Азарова від виконання обов'язків Прем'єр-міністра України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  26. ТИМОШЕНКО – В.О. ПРЕМ'ЄРА, ЗІНЧЕНКО – ДЕРЖСЕКРЕТАР ПРЕЗИДЕНТА, ПОРОШЕНКО – СЕКРЕТАР РНБО. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  27. Про призначення Ю. Тимошенко виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  28. Кабмін Тимошенко. І губернатори. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  29. Азаров не прийшов здавати справи Тимошенко. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  30. ПРЕЗИДЕНТ ЗВІЛЬНИВ СТАРИЙ УРЯД та деяких губернаторів. Українська правда (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  31. Список «Укази Президента України від 3 лютого 2005 року» / Законодавство України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  32. Про призначення М. Азарова Першим віце-прем'єр-міністром України, Міністром фінансів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  33. Про призначення В. Гайдука Віце-прем'єр-міністром України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  34. Про призначення Д. Табачника Віце-прем'єр-міністром України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  35. Про призначення І. Кириленка Віце-прем'єр-міністром України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  36. Про призначення С.Рижука Міністром аграрної політики України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  37. Про призначення Ю. Смирнова Міністром внутрішніх справ України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  38. Про призначення В. Шкідченка Міністром оборони України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  39. Про призначення А.Підаєва Міністром охорони здоров'я України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  40. Про призначення М.Папієва Міністром праці та соціальної політики України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  41. Про призначення О.Лавриновича Міністром юстиції України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  42. Про призначення Г.Реви Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  43. Про призначення А.Зленка Міністром закордонних справ України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  44. Про звільнення А. Зленка з посади Міністра закордонних справ України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  45. Про призначення К. Грищенка Міністром закордонних справ України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  46. Про звільнення К. Грищенка з посади Міністра закордонних справ України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  47. Про призначення В.Хорошковського Міністром економіки та з питань європейської інтеграції України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  48. Про призначення Ю.Богуцького Міністром культури і мистецтв України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  49. Про призначення В.Шевчука Міністром екології та природних ресурсів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  50. Про призначення Г.Кірпи Міністром транспорту України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  51. Про призначення С.Єрмілова Міністром палива та енергетики України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  52. Про призначення В.Кременя Міністром освіти і науки України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  53. Про призначення А.М'ялиці Міністром промислової політики України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.