Неліньйо — Вікіпедія

Ф
Неліньйо
Неліньйо
Неліньйо
Неліньйо у 2014 році
Особисті дані
Повне ім'я Мануел Ресенде де Матос Кабрал
Народження 26 липня 1950(1950-07-26) (73 роки)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 180 см
Вага 80 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1966-1969 Бразилія «Америка» (Ріо-де-Жанейро)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1969–1970 Бразилія «Америка» (Ріо) ? (?)
1970–1971 Португалія «Баррейренсі» 6 (0)
1971 Венесуела «Депортіво Ансоатегі» ? (?)
1972 Бразилія «Бонсусессо» 6 (6)
1972 Бразилія «Клуб Ремо» 10 (0)
1973–1980 Бразилія «Крузейру» 138 (30)
1980 Бразилія «Греміо» 6 (0)
1981–1982 Бразилія «Крузейру» 17 (4)
1982–1987 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 77 (18)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1974–1980 Бразилія Бразилія 21 (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1993 Бразилія «Атлетіко Мінейру»
1994 Бразилія «Крузейру»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Неліньйо (порт. Nelinho, нар. 26 липня 1950, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за «Крузейру» та «Атлетіко Мінейру», які потім очолював і як тренер. Також виступав за національну збірну Бразилії, з якою є бронзовим призером чемпіонату світу та дворазовим бронзовим призером Кубка Америки.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 26 липня 1950 року в місті Ріо-де-Жанейро. Розпочав свою кар'єру в молодіжному складі клубу «Оларія»[1], звідки він перейшов в клуб «Америка» (Ріо-де-Жанейро), підписавши свій перший професійний контракт.

У 1970 році Неліньйо поїхав до Португалії, де провів сезон за клуб «Баррейренсі», потім повернувся до Південної Америки і виступав 9 місяців у венесуельському клубі «Депортіво Ансоатегі», а потім знову на батьківщині в клубах «Бонсусессо» та «Ремо».

1973 року Неліньйо перейшов у «Крузейру»[2] , куди його запросив тренер клубу Орландо Фантоні, відомий тим, що вмів знаходити таланти в невеликих клубах[3]. У складі «Крузейро» Неліньо виграв чотири чемпіонату штату Мінас-Жерайс і один Кубок Лібертадорес. Будучи в клубі, його також тричі відбирали до символічної збірної чемпіонату (Срібний м'яч), в 1975, 1979 і 1980 роках. Загалом він провів 411 матчів з «Крузейру» і забив 105 голів[4].

У 1980 році Неліньйо вирішив покинути «Крузейро» після критики з боку президента клубу Фелісіо Бранді і перейшов до клубу «Греміо», де провів наступні два сезони і виграв чемпіонат штату Ріу-Гранді-ду-Сул.

У 1982 році Неліньйо був куплений клубом «Атлетіко Мінейро», що заплатив за трансфер захисника 20 млн крузейро, порушивши домовленості між «Атлетіко» і «Крузейро» не купувати гравців, які виступали за ці протиборчі команди[5]. З «Атлетіко» Неліньо виграв 4 чемпіонати штату, ставши одним з найкращих гравців команди, а також вчетверте за кар'єру отримав Срібний м'яч. Він прийшов до клубу у віці 32 років, намагаючись довести президенту «Крузейро», що він ще може грати на високому рівні. У середині 80-х років Неліньйо сказав, що багато досвідчених футболістів в Бразилії, користуються дружбою президентів і тренерів клубу, які тільки через це ставлять їх до складу[6]. Свій останній матч Неліньйо зіграв 18 лютого 1987 року з клубом «Ріо-Бранко», що завершився внічию 0:0. Пізніше він зіграв прощальний матч, в якому «Атлетіко Мінейро» і «Крузейро» зустрічалися між собою, в тій грі Неліньйо забив 2 голи.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

28 квітня 1974 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Бразилії в товариському матчі з Грецією (0:0), а вже влітку поїхав з командою на чемпіонат світу 1974 року у ФРН, де зіграв у трьох матчах і посів з командою 4 місце.

Надалі у складі збірної був учасником Кубка Америки 1975 року, чемпіонату світу 1978 року в Аргентині та Кубка Америки 1979 року, і на усіх трьох команда здобула бронзові нагороди.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 21 матч, забивши 6 голів, один з яких на чемпіонаті світу 1978 року у ворота збірної Італії (2:1) приніс бразильцям перемогу і бронзові медалі першості.

Подальше життя[ред. | ред. код]

З 1987 по 1990 рік Неліньйо працював депутатом штату Мінас-Жерайс. З 31 січня по 27 червня 1993 року тренував «Атлетіко Мінейро»[7], під його керівництвом клуб провів 27 матчів (перший з клубом «Унаї», виграний «Атлетіко» 2:0 в гостях, останній з клубом «Крузейро», програний 0:1 вдома), з яких виграв 17, 5 звів внічию і 5 програв[8]. Наступного року також недовго очолював «Крузейру».

З 2005 по 2008 рік Неліньйо працював футбольним коментатором на каналах TV Globo і SporTV.

По завершенні тренерської кар'єри відкрив спортзал для жінок Ванда Бамбірра, академією спорту і танців[9].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Крузейру»: 1973, 1974, 1975, 1977
«Атлетіко Мінейру»: 1978, 1979, 1986, 1987
«Греміо» : 1980
«Крузейру»: 1976

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Профіль на 100anosgalo
  2. ↑ O craque disse e eu anotei: Nelinho. Futebol de Todos os Tempos (порт.). 22 березня 2013. Процитовано 23 вересня 2015.
  3. ↑ Nelinho e a parabola[недоступне посилання з жовтня 2018]
  4. ↑ Manoel Rezende de Mattos Cabral. Cruzeiropedia (порт.). 23 квітня 2015. Процитовано 23 вересня 2015.
  5. ↑ Профіль на galodigital.com.br. Архів оригіналу за 19 серпня 2009. Процитовано 3 вересня 2009.
  6. ↑ стаття на fcbarreirense.com
  7. ↑ Manoel Rezende de Matos Cabral. Galo Digital (порт.). 4 серпня 2014. Процитовано 23 вересня 2015.
  8. ↑ тренерський профіль на 100anosgalo
  9. ↑ Futebol, Memória e Patrimônio | Nelinho | CPDOC. Fundação Getúlio Vargas (порт.). 1 жовтня 2012. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 23 вересня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Шико Нетто (1926–1928) · Меддьєші (1928–1929) · Шико Нетто (1929) · Меддьєші (1930–1931) · Мело (1931–1933) · Пейшото Корреа (1934–1936) · Саїд (1936) · Пейшото Корреа (1937) · Гімараес (1937–1938) · Беккер (1938–1939) · Саїд (1939–1941) · Суарес (1944) · Саїд (1944) · Беккер (1945) · Магно (1946–1947) · Летона (1947) · Магно (1948) · Айртон Морейра (1949) · Шико Тріндаде (1949) · Дієс (1950–1951) · А. Аржес (1951) · Юстріч (1951–1953) · Мартін Франсіско (1953–1954) · А. Аржес (1954) · Вієра (1954–1955) · Л. Коутіньйо (1955) · Дієс (1955–1956) · Ніжиньйо (1956) · Саїд (1956) · Беккер (1956) · Деліо Невес (1957) · Пауло Беніньйо (1957–1958) · Дієс (1958–1959) · А. Аргес (1959) · Айртон Морейра (1959) · Неккесаурт (1959–1960) · Дієс (1960) · О. Перейра (1960–1961) · Мойзес (1961) · Кафунга (1961–1962) · Міранда (1962) · Афонсіньйо (1962) · Антоніньйо (1962–1963) · Вілсон де Олівейра (1963–1964) · Маран (1964) · Мартін Франсіско (1964) · А. Сілва (1964) · Маран (1964–1965) · Вілсон де Олівейра (1965) · Амарал (1966) · Градін (1966) · Вілсон де Олівейра (1966) · Барбатана (1966) · Міралья (1966) · Жерсон дос Сантос (1966–1967) · Декінья (1967) · Флейтас Соліч (1967–1968) · Айртон Морейра (1968) · Декінья (1968) · Тотінья (1968) · А. Лопес (1968) · Барбоза (1968) · Юстріч (1968–1969) · Барбоза (1969–1970) · Муссула (1970) · Барбатана (1970) · Теле Сантана (1970–1972) · Л. Коутіньйо (1972) · Барбатана (1972) · Пауло Беніньйо (1973) · С. Мартінс (1973) · Теле Сантана (1973–1975) · Муссула (1975–1976) · Барбатана (1976–1978) · Муссула (1978) · Ж. Вієйра (1978) · Кардозо (1978–1981) · Ласерда (1981) · Пепе (1981) · Гомес (1981) · Сілва (1981–1982) · Барбатана (1982) · Ласерда (1982) · Пауліньйо де Алмейда (1983) · Муссула (1983) · Мінеллі (1984) · Саломан (1984) · Ласерда (1984) · П. Кардозо (1984–1985) · Лаже (1985) · Луїзіньйо (1985) · Вальтер Олівейра (1985) · Пальїнья (1985) · Ілтон Шавес (1986–1987) · Пальїнья (1987) · Вантуїр (1987) · Теле Сантана (1987–1988) · Мойзес Андраде (1988) · Вантуїр (1988) · Паулінью да Алмейда (1988) · Абреу (1989) · Жаїр Перейра (1989) · Р. Гімараес (1990) · Бернардіс (1990) · Перейра Кафе (1991) · Барбатана (1991) · Жаїр Перейра (1991–1992) · Вантуїр (1992) · П. Кардозо (1992) · Мейрелес (1992) · Неліньйо (1992–1993) · Муссула (1993) · Ерівелтон (1993) · О. Гонсалвес (1993) · Мойзес Андраде (1993) · Мейрелес (1993) · Вантуїр (1993–1994) · Еспіноза (1994) · Ерівелтон (1994) · Кульпі (1994–1995) · Муссула (1995) · Гаушу (1995) · П. Кардозо (1995–1996) · Ласерда (1996) · Фернандес Аморін (1996–1997) · Антоніо Ласерда (1997) · Леао (1997) · Сілва (1998) · Вантуїр (1998) · Карлос Альберто (1998) · Рікардо Друбскі (1999) · Тоніньйо Серезо (1999) · Д. Перейра (1999) · Еріберто (1999) · У. Рамос (1999–2000) · Жуан Франсіско (2000) · М. Араужо (2000) · Паррейра (2000) · Шав'єр (2000) · Брага (2001) · Зе Марія (2001) · Кульпі (2001–2002) · Женіньйо (2002) · Марсело Олівейра (2002–2003) · Рот (2003) · П. Кардозо (2003) · Бонаміго (2004) · Пісерні (2004) · Маріо Серджіо (2004) · П. Кардозо (2004–2005) · Тіте (2005) · Марко Ауреліо (2005) · Сандрі (2005–2006) · Марсело Олівейра (2006) · Кульпі (2006–2007) · Клеосір Маркос (2007) · Дзетті (2007) · Сілас (2007) · Марсело Олівейра (2007) · Леао (2007) · Женіньйо (2008) · Марсело Олівейра (2008) · Галлу (2008) · Леао (2009) · Рот (2009) · Лушембурго (2010) · Мікале (2010) · Дорівал Жуніор (2010–2011) · Кука (2011–2013) · Аутуорі (2014) · Кульпі (2014–2015) · Жакоміні (2015) · Агірре (2016) · Марсело Олівейра (2016) · Рожер (2017) · Жакоміні (2017) · Мікале (2017) · Освалдо де Олівейра (2017–2018) · Ларгі (2018) · Кульпі (2018–2019) · Родріго Сантана (2019) · Мансіні (2019) · Дудамель (2020) · Фрейтас (2020) · Сампаолі (2020–2021) · Лукас Гонсалвес (2021) · Кука (2021) · Мохамед (2022) · Лукас Гонсалвес (2022) · Кука (2022) · Коудет (2023) · Лукас Гонсалвес (2023) · Сколарі (2023–)

«Крузейро» – Тренери

Фаббі (1928–1931) · Ріццо (1932) · Фаббі (1932–1935) · Нелло Ніколаї (1935–1937) · Нінан (1937) · Фаббі (1938–1939) · Бенгала (1939–1943) · Нінан (1943–1944) · Бенгала (1944) · Шико Тріндаде (1944–1946) · Нелло Ніколаї (1946) · Тунес (1946) · Бенгала (1946–1947) · Фуманшу (1947–1948) · Ніжиньйо (1948–1949) · Жералдо Соуза (1950–1951) · Жувенал Перейра (1951) · Коломбо (1952) · Дієс (1953) · Ніжиньйо (1953–1955) · Нуньєс (1955) · Бенгала (1955–1956) · Неккесаурт (1956) · Айртон Морейра (1957) · Жерсон дос Сантос (1957) · Коломбо (1957) · Неккесаурт (1958) · Даніло (1958) · Жерсон дос Сантос (1958–1959) · Нінан (1959) · Ніжиньйо (1959–1961) · Жерсон дос Сантос (1962) · Женіньйо (1962) · Жилсон Сантана (1962) · Ніжиньйо (1962–1963) · Мартін Франсіско (1963) · Аделіно Тесті (1964) · Маран (1964) · Айртон Морейра (1964–1967) · Фантоні (1967–1968) · Ілтон Шавес (1968–1969) · Жерсон дос Сантос (1969–1970) · Ілтон Шавес (1970) · Нуньєс (1970) · Ілтон Шавес (1970–1971) · Кріспін (1971) · Фантоні (1971–1972) · Юстріч (1972) · Ілтон Шавес (1972–1975) · Ласерда (1975) · Моасір Родрігес (1975) · Зезе Морейра (1975–1977) · Юстріч (1977) · Ласерда (1977) · Діді (1977) · Айморе Морейра (1977–1978) · Кардозо (1978) · Жуан Франсіско (1978) · Дуарте (1978–1979) · Барбатана (1979) · Ілтон Шавес (1979–1980) · Тім (1980) · Кардозо (1981) · Клаудіо Гарсія (1981) · Діді (1981–1982) · Юстріч (1982) · Фантоні (1983) · Ілтон Шавес (1983–1984) · Брандан (1984) · Жуан Франсіско (1984–1985) · Кардозо (1986) · Жаїр Бала (1986) · Сілва (1986–1987) · Руй Гімараес (1987) · Жуан Авеліно (1987) · Плассманн (1987) · Паулінью (1987) · Жаїр Перейра (1987–1988) · Сілва (1988) · Руй Гімараес (1988) · Ласерда (1988) · Форміга (1988) · Андраде (1989) · Сілва (1989) · Жуан Франсіско (1989) · Ласерда (1989) · Андраде (1990) · Карбоне (1990) · Дукі (1990) · Еварісто (1991) · Андраде (1991–1992) · Жаїр Перейра (1992) · Сілва (1993) · Піньєйро (1993) · Зе Маурісіо (1993) · Андраде (1994) · Пальїнья (1994) · Неліньйо (1994) · Андраде (1995) · Жаїр Перейра (1995) · Антоніо Лопес (1995) · Кульпі (1996) · Оскар (1997) · Аутуорі (1997) · Вантуїл Родрігес (1997) · Нельсінью Баптішта (1997) · Кульпі (1998–1999) · Аутуорі (1999–2000) · Марко Ауреліо (2000) · Сколарі (2000–2001) · Карпеджані (2001) · Вортман (2001) · Марко Ауреліо (2001–2002) · Ней Франко (2002) · Лушембурго (2002–2004) · Гусман (2004) · Ней Франко (2004) · Леао (2004) · Ней Франко (2004) · Марко Ауреліо (2004) · Ней Франко (2004) · Кульпі (2005) · Гусман (2005–2006) · Освалдо де Олівейра (2006) · Аутуорі (2007) · Емерсон Авіла (2007) · Дорівал Жуніор (2007) · Аділсон Батіста (2008–2010) · Емерсон Авіла (2010) · Кука (2010–2011) · Жоел Сантана (2011) · Емерсон Авіла (2011) · Мансіні (2011–2012) · Рот (2012) · Марсело Олівейра (2013–2015) · Лушембурго (2015) · Мано Менезес (2015) · Дейвід (2016) · Деламоре (2016) · Бенту (2016) · Перес (2016) · Мано Менезес (2016–2019) · Ресенді (2019) · Сені (2019) · Брага (2019) · Аділсон Батіста (2019–2020) · Ендерсон Морейра (2020) · Ней Франко (2020) · Селіо Лусіо (2020) · Сколарі (2020–2021) · Селіо Лусіо (2021) · Консейсан (2021) · Моцарт (2021) · Лушембурго (2021) · Пессолано (2022–2023) · Пепа (2023) · Сеабра (2023) · Зе Рікардо (2023–)

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Неліньйо&oldid=40798142