French
DeutschМатті Маасікас — Вікіпедія
| Матті Маасікас | |
|---|---|
| ест. Matti Maasikas | |
 | |
| Глава представництва ЄС в Україні | |
| 2019 — 2023 | |
| Попередник | Хюг Мінгареллі |
| Наступник | Катаріна Матернова |
| Народився | 12 червня 1967 (56 років) Таллінн |
| Відомий як | дипломат |
| Місце роботи | Міністерство закордонних справ Естонії, Європейська служба зовнішніх справ, Естонський національний музей і Міністерство оборони Естонії |
| Громадянство |  Естонія |
| Національність | Естонець |
| Alma mater | Тартуський університет (1993) |
| Батько | Уно Маасікас |
| Професія | дипломат |
| Нагороди | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Матті Маасікас (ест. Matti Maasikas; нар. 12 червня 1967) — естонський дипломат. Глава представництва ЄС в Україні (з вересня 2019 до вересня 2023)[1]. Вільно володіє українською мовою[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 12 червня 1967 року в Таллінні. У 1985 році закінчив 4-ту Талліннську середню школу, а у 1993 році — історичний факультет Тартуського університету[3].
У 1993—1994 рр. — працював виконавчим директором Національного музею Естонії, згодом консультантом Міністерства оборони Естонії.
У 1994—1996 рр. — відповідав за зовнішні зв'язки Патріотичної партії, потім до 1999 року очолював департамент зовнішніх зв'язків Управління Рійгікогу, а в 1999—2001 роках очолював Управління прем'єр-міністра Марта Лаара.
З 2001 року на дипломатичній роботі в МЗС Естонії.
У 2001—2005 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії у Фінляндії.
У 2005—2008 рр. — Генеральний секретар Міністерства закордонних справ Естонії[4].
У 2009—2010 рр. — працював в офісі Європейського комісара з розширення Оллі Рен.
З серпня 2010 року в команді радників президента Комісії Жозе Мануеля Баррозу.
У 2011—2016 рр. — постійний представник Естонії в Європейському Союзі. Під час головування Естонії в Раді Європи Маасікас був призначений Спеціальним представником Естонії до Європейського Союзу. Його роль полягала в тому, щоб представляти Естонію на пленарних засіданнях Європейського парламенту, захищаючи спільні позиції Ради ЄС[5].
У 2016—2019 рр. — заступник міністра закордонних справ Естонії з європейських питань. Особистий підпис Матті Маасікаса стоїть під одним із важливих для України документів: у 2017 році, під час головування Естонії в Раді ЄС, він як представник головування підписав рішення про надання Україні торговельних преференцій[6].
З вересня 2019 року очолив представництво Європейського Союзу в Україні, змінивши на цій посаді Хюга Мінгареллі.
7 листопада 2019 року вручив вірчі грамоти Президенту України Володимиру Зеленському[7].
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- 2016 Орден Білої зірки III класу
- 2016 Європеєць року[8]
Сім'я[ред. | ред. код]
- Батько — Уно Маасікас, естонський журналіст.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Новим послом ЄС в Україні стане естонець Матті Маасікас. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ Ексклюзивне інтерв‘ю Матті Маасікаса для Суспільного (uk-UA) , процитовано 2 травня 2023
- ↑ Riigikogu Toimetised. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ Kolm Eesti suursaadikut alustasid tööd rahvusvaheliste organisatsioonide juures[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 20 червня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Новим послом ЄС у Києві стане естонець Маасікас, прибічник твердої позиції щодо РФ, який ухвалював рішення на користь України — ЗМІ. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ Президент України прийняв вірчі грамоти у послів Швеції, Швейцарії, Грузії, Мексики та ЄС. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ «Aasta eurooplane on diplomaat Matti Maasikas» [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] Postimees, 7. mai 2016
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| ||||||||||||||||||||||||||
|
