Гудима Борис Миколайович — Вікіпедія

Борис Миколайович Гудима
Представник України при Європейському Союзі
10.12.1997 — 21.03.2000
Народився	29 грудня 1941(1941-12-29) (82 роки) Приморський край
Відомий як	дипломат
Місце роботи	Організація Об’єднаних Націй
Громадянство	Україна
Alma mater	Київський університет
Професія	дипломат
Нагороди

Борис Миколайович Гудима (29 грудня 1941) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 29 грудня 1941 року в селі Сосновка Яковлевського району Приморського краю (Росія). Закінчив Київський державний університет ім. Т.Шевченка (1969), факультет романо-германської філології; Київський державний університет ім. Т.Шевченка (1982), юридичний факультет; Курси удосконалення дипломатичних представників при Дипломатичній академії МЗС СРСР(1983). Володіє іноземними мовами: англійською, російською та французькою.

З 1959 по 1960 — слюсар-ремонтник Спеціалізованого управління № 12 тресту «Будмеханізація» м. Києва. З 1960 по 1963 — служба в збройних силах. З 1963 по 1969 — студент Київського державного університету ім. Т.Шевченка. З 1969 по 1971 — перекладач англійської мови групи радянських спеціалістів м. Дамаск Сирійської Арабської Республіки. З 1971 по 1974 — викладач кафедри теорії і практики перекладу факультету романо-германської філології Київського державного університету ім. Т.Шевченка. З 1974 — старший лаборант, референт-перекладач інституту держави і права АН України. З 1974 по 1975 — аташе консульського відділу МЗС Української РСР. З 1975 по 1980 — співробітник Міжнародної організаційної праці м. Женева. З 1980 по 1982 — 2-й секретар Генсекретаріату МЗС Української РСР. З 1982 по 1983 — слухач курсів удосконалення керівних дипломатичних працівників при Дипломатичній академії МЗС СРСР. З 1983 по 1984 — 2-й секретар МЗС Української РСР. З 1984 по 1989 — 2-й, 1-й секретар Постійного представництва Української РСР при ООН в Нью-Йорці. З 1989 по 1993 — 1-й секретар, радник відділу міжнародних економічних організацій, радник, начальник відділу міжнародних організацій. Член делегації Української РСР на 46-у сесію Генеральної Асамблеї ООН.^[1] З 12.1992 по 1994 — начальник Управління міжнародних організацій, член колегії МЗС України.^[2] З 1994 по 1996 — заступник Постійного представника України при ООН в Нью-Йорці. З 03.1996^[3] по 01.1998^[4] — заступник міністра МЗС України. Голова Міжвідомчої комісії з питань співробітництва України в рамках Центральноєвропейської ініціативи.^[5] Член Комісії для підготовки проектів двосторонніх угод України з Болгарією, Чехією та Федеративною Республікою Німеччини з питань Ямбурзьких угод.^[6] Член Консультативної ради незалежних експертів з комплексного вирішення проблем, пов'язаних з Чорнобильською АЕС^[7] Член Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій.^[8] З 04.1996 по 11.1997 — Член Комісії при Президентові України з питань громадянства. З 12.1997 по 07.2000 — член Комісії з питань ядерної політики і екологічної безпеки при Президентові України.^[9] З 10.12.1997^[10] по 21.03.2000^[11] — Представник України при ЄС. З 21.03.2000^[12] по 19.04.2004^[13] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Італійській Республіці. Підписав від імені України Конвенцію про міжнародні права на мобільне обладнання та Протокол до Конвенції про міжнародні права на мобільне обладнання з питань, що стосуються авіаційного обладнання, прийнятих 16 листопада 2001 року у м. Кейптаун.^[14] З 21.03.2000 по 19.04.2004 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Мальта за сумісництвом. Підписав Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Мальта про співробітництво у боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та організованою злочинністю.^[15] З 21.03.2000 по 19.04.2004 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Сан-Марино за сумісництвом. З 19.01.2004^[16] по 04.2004 — Постійний представник України при Продовольчій та сільськогосподарській організації (ФАО) ООН за сумісництвом. З 26.08.2004^[17] по 09.06.2006^[18] — Надзвичайний та Повноважний Посол у Королівстві Марокко. З 26.08.2004 по 26.12.2006 — Надзвичайний та Повноважний Посол у Мавританії за сумісництвом.

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

• Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

• Орден «За заслуги» III ст. (1999)^[19]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• В. М. Матвієнко. Гудима Борис Миколайович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання[ред. | ред. код]

• У Римі делегацію Українського Реєстрового Козацтва прийняв Надзвичайний та Повноважний посол України в Італії Борис Гудима
• Свято відкрив посол України в Італії Гудима Борис Миколайович [Архівовано 11 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Заява ветеранів дипломатичної служби України^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Відкрита Україна^{[недоступне посилання]}
• Borys Hudyma relieved of position of Extraordinary and Plenipotentiary Ambassador to Italy and of combining several positions [Архівовано 16 січня 2015 у Wayback Machine.]
• PRESIDENT LEONID KUCHMA SIGNS DECREE TO APPOINT BIRYS HUDYMA UKRAINIAN PERMANENT REPRESENTATIVE TO UN FOOD AND AGRICULTURAL ORGANIZATION

п о р Постійні представники України в Організації Об'єднаних Націй  УРСР Мануїльський Дмитро Захарович (1945—1952) • Барановський Анатолій Максимович (1952—1954) • Паламарчук Лука Хомич (1954—1958) • Удовиченко Петро Платонович (1958—1961) • Кизя Лука Єгорович (1961—1964) • Шевченко Сергій Тимофійович (1964—1968) • Поляничко Михайло Деонисович (1968—1973) • Мартиненко Володимир Никифорович (1973—1979) • Кравець Володимир Олексійович (1979—1984) • Удовенко Геннадій Йосипович (1984—1991)  Україна Удовенко Геннадій Йосипович (1991—1992) • Батюк Віктор Гаврилович (1992—1993) • Хандогій Володимир Дмитрович (1993—1994) • Гудима Борис Миколайович (1994) • Зленко Анатолій Максимович (1994—1997) • Єльченко Володимир Юрійович (1997—2001) • Кучинський Валерій Павлович (2001—2006) • Крижанівський Віктор Володимирович (2006—2007) • Сергеєв Юрій Анатолійович (2007—2015) • Єльченко Володимир Юрійович (2015—2019) • Кислиця Сергій Олегович (з 2019)