Ландо Норріс — Вікіпедія

Ландо Норріс
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Народився13 листопада 1999(1999-11-13) (24 роки)
Бристоль, Англія[1][2][3]
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
ДебютГран-прі Австралії 2019
Остання гонкаГран-прі Сінгапуру 2024
Сезони6 (2019-2024)
КомандиМакларен
Гран-прі (старти)122 (122)
Перемоги3
Подіуми24
Поули6
Найшвидші кола10
Очки912
Перша перемога Гран-прі Маямі 2024
Остання перемога Гран-прі Сінгапуру 2024
Місце у сезоні
2023 року		 6-те (205 оч.)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Норріс.

Ландо Норріс (англ. Lando Norris; нар. 13 листопада 1999) — британський і бельгійський гонщик,[4] який зараз виступає під британським прапором у Формулі-1 за команду McLaren.

Після успішної картингової кар’єри, кульмінацією якої стала його перемога на Чемпіонаті світу з картингу з прямим приводом у 2014 році, Норріс перейшов до юніорських формул. Він здобув свій перший титул у Чемпіонаті Формули MSA 2015 року з командою Carlin Motorsport. У 2016 році він також здобув титули чемпіона в Toyota Racing Series, Єврокубку Формули-Рено 2.0 і Північноєвропейському кубку Формули-Рено 2.0, отримавши Autosport BRDC Award того ж року. Норріс здобув титул чемпіона в Європейській Формулі-3 у 2017 році та посів друге місце після Джорджа Расселла в чемпіонаті Формули-2 2018 року, виступаючи за команду Carlin.

Він був учасником Програми молодих гонщиків McLaren з 2017 по 2018 роки, після чого приєднався до McLaren у 2019 році, де став напарником Карлоса Сайнса-молодшого та дебютував у Формулі-1 на Гран-прі Австралії. Він здобув свій перший подіум у Формулі-1 на Гран-прі Австрії 2020 року та свій перший поул на Гран-прі Росії 2021 року. У 2024 році Норріс здобув свою першу перемогу в кар'єрі на Гран-прі Маямі, повторивши це досягнення в Нідерландах і Сінгапурі.

Станом на Гран-прі Сінгапуру 2024 року Норріс здобув три перемоги в гонках, шість поул-позицій, 10 найшвидших кіл і 24 подіуми у Формулі-1. Норріс має залишитися в McLaren щонайменше до кінця сезону 2027 року.[5]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ландо Норріс народився в Бристолі, Англія.[6] Його батько — Адам Норріс, пенсійний менеджер у відставці,[7] один із найбагатших людей Брістоля, а також 501-ша найбагатша людина в країні (станом на 2018 рік).[8] Його мати Сіска (уроджена Вауман) походить з регіону Фландрії в Бельгії.[9] У нього є дві молодші сестри та старший брат Олівер, який також професійно займався картингом до 2014 року.[10][11] Норріс має як британське, так і бельгійське громадянство[12] і трохи розмовляє фламандською нідерландською.[10][13] У ранньому дитинстві Норріс пробував займатися верховою їздою, потім кататися на квадроциклах і мотоциклах, перш ніж зацікавитись картингом після того, як батько взяв його на етап Британського чемпіонату з картингу у віці семи років.[14] Норріс отримав освіту в школі-інтернаті Міллфільд у Стріті, Сомерсет. Він залишив школу, не отримавши загальний атестат про середню освіту,[15] але вивчав фізику та математику з персональним репетитором.[16] Пізніше його сім'я переїхала до Гластонбері, щоб він міг жити вдома і продовжити кар'єру гонщика.[12] На початку своєї кар'єри у Формулі-1 він спочатку проживав у Вокінгу поблизу штаб-квартири команди McLaren,[17] але пізніше переїхав до Монако в 2022 році з фінансових причин.[18]

У період із серпня 2021 року по вересень 2022 року Норріс зустрічався з португальською моделлю Луїзою Олівейрою.[19] Норріс заявив, що він і Олівейра піддавалися жорстокому поводженню та погрозам смерті з боку онлайн-тролів.[20][21][22]

Рання кар'єра

[ред. | ред. код]
Норріс за кермом боліда Формули-4 команди Mücke Motorsport в 2015 році.

Норріс розпочав свою гоночну кар'єру у віці семи років, коли завоював поул-позицію в своєму першому національному змаганні. У 2013 році Норріс виступав у класі KF-Junior, вигравши Європейський чемпіонат CIK-FIA, Міжнародний суперкубок CIK-FIA та Євросерію WSK.[23][24][25] Наступного року він виграв Чемпіонат світу CIK-FIA у класі KF з командою Ricky Flynn Motorsport, що зробило його наймолодшим чемпіоном світу з картингу в цій категорії.[26]

У 2014 році Норріс дебютував в автомобільних перегонах у чемпіонаті Ginetta Junior Championship, серії підтримки Британського турингового чемпіонату. Він посів третє місце в чемпіонаті, вигравши чотири гонки та Кубок новачка.[27] У 2015 році Норріс підписав контракт з Carlin Motorsport, щоб взяти участь у нещодавно заснованому чемпіонаті Формули MSA (тепер відомому як Британська Формула-4). Норріс переміг у чемпіонаті, здобувши вісім перемог, десять поул-позицій і чотирнадцять подіумів.[28] Він також взяв участь в частині раундів Формули-4 ADAC та Італійської Формули-4 з командою Mücke Motorsport, де загалом здобув сім подіум та одну перемогу.[29][30][31]

Норріс за кермом боліда команди Carlin Motorsport під час чемпіонату Формули-2 2018 року.

У січні 2016 року Норріс відправився в Нову Зеландію, щоб взяти участь в Toyota Racing Series з командою M2 Competition.[32] Він переміг в чемпіонаті, здобувши шість перемог у гонках, включаючи Гран-прі Нової Зеландії.[33][34] Після цього Норріс повернувся до Європи, щоб виступити у гонках Формули-Рено 2.0 з командою Josef Kaufmann Racing, взявши участь як в Єврокубку, так і в Північноєвропейському кубку.[35] Він виграв обидві серії, здобувши загалом одинадцять перемог у гонках і та десять поспіль поул-позицій в Північноєвропейському кубку.[36][37] У той же час Норріс взяв участь в частині раундів Британської Формули-3 BRDC і здобув чотири перемоги в одинадцяти гонках.[38] У жовтні він виступив у якості гостя у фінальному раунді Європейської Формули-3 на Гоккенгаймринзі, готуючись до Гран-прі Макао в листопаді.[39] Норріс посів дев'яте місце в кваліфікації в Макао,[40] але вибув з кваліфікаційної гонки після аварії на першому колі.[41] В основній гонці він просунувся з двадцять шостого місця на стартовій решітці до одинадцятого на фініші.[42][43]

У 2017 році Норріс провів повний сезон Європейської Формули-3 з командою Carlin,[44] де боровся за чемпіонський титул з Йоелем Ерікссоном, Максиміліаном Ґюнтером та Каллумом Айлоттом. Норріс фінішував на подіумі у двадцяти з тридцяти гонок, включаючи дев'ять перемог, і також здобув вісім поулів.[45] Він став чемпіоном за дві гонки до кінця, здобувши свій п'ятий чемпіонський титул за чотири роки.[46] У листопаді Норріс вдруге виступив на Гран-прі Макао.[47] Він посів друге місце в кваліфікації,[48] але опустився на сьоме місце в кваліфікаційній гонці.[49] Завдяки аварії між лідерами на останньому колі Норрісу вдалося фінішувати другим позаду Дена Тіктума.[50] У наступні вихідні Норріс дебютував у Формулі-2 FIA з Campos Racing, замінивши Ральфа Бошунга в фінальному раунді на трасі Яс-Марина.[51]

У 2018 році Норріс провів повний сезон Формули-2 FIA разом із напарником Серхіо Сетте Камарою в команді Carlin. Норріс виграв першу гонку на Міжнародному автодромі Бахрейну з поул-позиції,[52][53] однак це виявилося його єдиною перемогою в сезоні.[31] Він постійно набирав очки та займав подіуми, утримуючи лідерство в чемпіонаті до шостого раунду на Ред Булл Ринзі, де його обійшов в турнірній таблиці Джордж Расселл.[54][55] Норріс зійшов в обох гонках одинадцятого раунду на автодромі Сочі, що виключило його з боротьби за чемпіонство та опустило його на третє місце в турнірній таблиці позаду Алекса Албона,[56][57] хоча він повернувся на друге місце в чемпіонаті після останнього раунду на автодромі Яс-Марина.[58]

Формула-1

[ред. | ред. код]

У лютому 2017 року Норріс увійшов в програму молодих гонщиків McLaren.[59] Після оголошення Зак Браун сказав, що Норріс був «чудовою перспективою», що заслуговує на нагороду.[60] Пізніше того ж року Норріс взяв участь у запланованому тесті в середині сезону за кермом McLaren MCL32.[61] Він встановив друге найшвидше коло у другий день тестів на Хунгароринзі.[62] Наприкінці 2017 року Норріс став офіційним тестовим і резервним пілотом McLaren на сезон 2018.[63] Норріс взяв участь у своєму першому вільному заїзді на Гран-прі Бельгії, проїхавши 26 кіл.[64] Протягом року Норріс взяв участь ще в шести вільних заїздах.[65]

McLaren (2019–дотепер)

[ред. | ред. код]

2019

[ред. | ред. код]

В сезоні 2019 року Норріс отримав роль основного пілота McLaren, ставши напарником Карлоса Сайнса-молодшого.[66] Він кваліфікувався восьмим та завершив гонку на дванадцятому місці під час свого дебюту на Гран-прі Австралії.[67][68] Він набрав свої перші очки у Формулі-1, фінішувавши шостим на наступній гонці в Бахрейні.[69] На Гран-прі Китаю Норріс вперше за сезон був змушений завершити свою гонку достроково, після пошкоджень від зіткнення на першому колі з Даніїлом Квятом.[70] Наступні сходи сталися на Гран-прі Іспанії після зіткнення з Ленсом Строллом і на Гран-прі Канади, де вогонь від гальм спричинив поломку підвіски.[71][72]

Норріс був близьким до фінішу сьомим на Гран-прі Франції, але наприкінці гонки виникла проблема з гідравлічною системою, і в підсумку він фінішував на дев'ятій позиції.[73] На Гран-прі Австрії він фінішував шостим, повторивши свій найкращий результат на той момент.[74] Він був змушений стартувати дев'ятнадцятим на Гран-прі Німеччини через штрафи за перевищення дозволеної кількості компонентів двигуна на сезон.[75] В гонці він зіштовхнувся з втратою потужності та був вимушений зійти.[76] На Гран-прі Бельгії він пробився з одинадцятого місця до п'ятого на перших етапах гонки. Він залишався на п'ятій позиції майже до кінця гонки, але зіштовхнувся з втратою потужності на останньому колі і був класифікований одинадцятим.[77]

Норріс фінішував в очках в трьох гонках поспіль на Гран-прі Італії, Сінгапуру та Росії.[78][79][80] На Гран-прі Японії Норріс йшов на п'ятій позиції, перш ніж Алекс Албон зіштовхнувся з ним під час спроби обгону. Норріс втратив позиції після того, як отримав пошкодження, і зрештою фінішував тринадцятим, але був класифікованим одинадцятим після дискваліфікації пілотів Renault.[81][82][83] Під час піт-стопу на Гран-прі Мексики механік неправильно встановив колесо на його боліді. Він провів майже дві хвилини в боксах, поки його механіки вирішували проблему, але пізніше йому довелося завершити гонку достроково для збереження ресурсу боліда.[84][85][86] Він завершив сезон, набравши очки в трьох останніх Гран-прі.[87][88][89]

Норріс закінчив свій дебютний сезон у Формулі-1 одинадцятим у чемпіонаті серед пілотів, набравши 49 очок.[90] Товариш по команді Сайнс набрав 96 очок, однак Норріс випередив іспанця в одинадцяти кваліфікаціях з двадцяти однієї.[91] У свій дебютний рік Норріс підписав новий багаторічний контракт з McLaren, який був розрахований до кінця сезону 2022 року.[92]

2024

[ред. | ред. код]

Напередодні сезону 2024 року Норріс підписав новий багаторічний контракт з McLaren.[93] Він фінішував шостим у першій гонці сезону в Бахрейні і здобув свій перший подіум у сезоні на Гран-прі Австралії, стартувавши та фінішувавши третім.[94][95] На Гран-прі Китаю він взяв поул в кваліфікації до першого спринту в сезоні,[96] але втратив позиції на першому колі спринту та фінішував шостим.[97] До основної гонки він кваліфікувався четвертим.[98] В гонці він обігнав Фернандо Алонсо, а згодом випередив Серхіо Переса завдяки вдалому піт-стопу під час режиму віртуального автомобіля безпеки, що дозволило йому фінішувати другим.[99] На Гран-прі Маямі він зійшов із спринту після зіткнення з Алонсо в першому повороті.[100] Він кваліфікувався п'ятим до основної гонки.[101] В гонці Норріс вийшов в лідери після того, як пілоти попереду заїхали на піт-стопи. Пізніше автомобіль безпеки дозволив Норрісу заїхати в бокси без втрати лідерства, яке йому пізніше вдалося відстояти в боротьбі з Ферстаппеном під час рестарту гонки, щоб здобути свою першу перемогу на Гран-прі після 110 гонок і 16-го місця на подіумі, повторивши рекорд за кількістю здобутих подіумів до першої перемоги, який він тепер розділяє з Патріком Депайє, Мікою Гаккіненом, Едді Ірвайном і Жаном Алезі.[102]

Після своєї перемоги Норріс здобув п'ять подіумів до літньої перерви. Він піднявся на подіуми в Імолі, де він наздогнав Ферстаппена, але не зміг його обійти, щоб виграти,[103] Канаді, де він ненадовго лідирував у гонці, але програв Ферстаппену через стратегію,[104] та в Іспанії, де він здобув поул-позицію, але втратив лідерство на початку гонки.[105] Незважаючи на втрату кількох можливостей здобути перемогу, Норріс заявляв, що вважає себе суперником Ферстаппена в чемпіонаті, після вдалих оновлень його MCL38.[106][107] Норріс не зміг піднятися на подіум у Монако, фінішувавши четвертим, позаду свого товариша по команді Оскара Піастрі,[108] а також в Австрії, де тривала боротьба з Ферстаппеном завершилася зіткненням та сходом з гонки.[109] На Гран-прі Великої Британії Норріс знову піднявся на подіум, фінішувавши третім після невдалої стратегії.[110] В Угорщині він здобув поул-позицію, але поступився в першому повороті своєму напарнику Піастрі. Після того, як Норріс обійшов Піастрі завдяки ранішому піт-стопу, команда віддала йому наказ сповільнитися, щоб повернути Піастрі лідерство та остаточну перемогу в гонці.[111] На Гран-прі Бельгії Норріс фінішував шостим, позаду Ферстаппена, але піднявся до п'ятого місця після дискваліфікації Джорджа Расселла.[112]

Після літньої перерви Норріс здобув поул-позицію на Гран-прі Нідерландів.[113] Під час гонки він програв старт Ферстаппену, який стартував другим, але згодом повернув собі перше місце завдяки DRS. Він збільшив лідерство до 22 секунд та здобув свою другу перемогу, що також стало першою перемогою McLaren на трасі в Зандворті з моменту перемоги Нікі Лауди в 1985 році.[114] На Гран-прі Італії Норріс знову здобув поул-позицію,[115] ставши першим пілотом McLaren, якому вдалося досягти двох послідовних поулів підряд після Льюїса Гамільтона в 2012 році.[116] Він стартував гонку попереду Піастрі, що також стало першим стартом з найвищих двох позицій у Монці для McLaren з 2012 року.[117] Норріс втратив лідерство на першому колі, після того як Піастрі обійшов його в четвертому повороті, і в підсумку фінішував третім після Піастрі та переможця гонки Шарля Леклера.[118] Під час кваліфікації на Гран-прі Азербайджану Норріс вибув в першому сегменті кваліфікації, що трапилося з ним вперше з Гран-прі Лас-Вегаса 2023 року.[119][120] Норрісу довелося перервати своє коло після короткочасного жовтого прапора, який був показаний у третьому секторі, через Естебана Окона, що зачепив стіну, пошкодивши свій болід.[121] Він стартував сімнадцятим, але зумів пробитися на четверте місце на фініші, випередивши Ферстаппена.[122]

Норріс взяв свій п'ятий поул у сезоні на Гран-прі Сінгапуру та встановив новий кваліфікаційний рекорд кола на трасі Марина Бей.[123] Він лідирував протягом усіх кіл гонки та здобув свою третю перемогу з перевагою в 20 секунд над Ферстаппеном.[124][125]

Перегони на витривалість

[ред. | ред. код]

У 2018 році Норріс приєднався до команди United Autosports, щоб взяти участь у гонці 24 години Дайтони в чемпіонаті IMSA SportsCar Championship разом із дворазовим чемпіоном Формули-1 Фернандо Алонсо, а також чемпіоном Азійської серії Ле-Ман в класі LMP3 2016–17 років Філіпом Гансоном.[126] Норріс та його команда закінчили гонку на 13-му місці у своєму класі та на 38-му місці в загальному заліку.[127] Після гонки Алонсо відзначив «вражаючу швидкість» Норріса та заявив: «Ті проміжки, в які він був за кермом, були дуже вражаючими — командна робота, підготовка, зосередженість».[128]

В 2020 році Норріс взяв участь у віртуальній гонці 24 години Ле-Мана з Team Redline у ​​класі LMP2 разом із іншим учасником Формули-1 Максом Ферстаппеном і кіберспортсменами Атце Керкгофом і Ґреґером Гутту.[129] Кваліфікувавшись п'ятими,[130] команда зіткнулася з низкою технічних проблем на стороні Ферстаппена і згодом була змушена зійти з гонки через аварію Ферстаппена в ночі. Однак через зупинку гонки червоним прапором їхній команді дозволили повернутися до гонки, відстаючи на 18 кіл і будучи останніми серед команд LMP2.[131] Зрештою, Норріс і команда фінішували 25-ми як в класі LMP2, так і в загальному заліку.[132]

Результати виступів

[ред. | ред. код]

Гоночна кар'єра

[ред. | ред. код]
Сезон Серія Команда Перегони Перемоги Поули Н/к Подіуми Очки Місце
2014 Ginetta Junior Championship HHC Motorsport 20 4 8 2 11 432 3
2015 Формула MSA Carlin 30 8 10 9 15 413 1
Формула-4 ADAC Mücke Motorsport 8 1 0 3 6 131 8
Італійська Формула-4 9 0 0 3 1 51 11
Осінній кубок британської Формули-4 HHC Motorsport 4 2 1 1 4 128 5
2016 Єврокубок Формули-Рено 2.0 Josef Kaufmann Racing 15 5 6 4 12 253 1
Формула-Рено 2.0 ПЄК 15 6 10 4 11 316 1
Toyota Racing Series M2 Competition 15 6 8 5 11 924 1
Британська Формула-3 Carlin 11 4 4 3 8 247 8
Європейська Формула-3 3 0 0 0 0 0 НК†
Гран-прі Макао 1 0 0 0 0 Н/Д 11
2017 Європейська Формула-3 Carlin 30 9 8 8 20 441 1
Гран-прі Макао 1 0 0 0 1 Н/Д 2
Формула-2 FIA Campos Racing 2 0 0 0 0 0 25
Формула-1 McLaren Honda Тест-пілот
2018 Формула-2 FIA Carlin 24 1 1 1 9 219 2
WeatherTech SportsCar Championship United Autosports 1 0 0 0 0 18 58
Формула-1 McLaren F1 Team Тест-пілот
2019 Формула-1 McLaren F1 Team 21 0 0 0 0 49 11
2020 Формула-1 McLaren F1 Team 17 0 0 2 1 97 9
2021 Формула-1 McLaren F1 Team 22 0 1 1 4 160 6
2022 Формула-1 McLaren F1 Team 22 0 0 2 1 122 7
2023 Формула-1 McLaren F1 Team 22 0 0 1 7 205 6
2024 Формула-1 McLaren F1 Team 18 3 5 4 11 279* 2*

† Норріс брав участь в змаганні за запрошенням, тому йому не нараховувалися очки чемпіонату.
* Сезон триває.

Формула-1

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 Місце Очки
2018 McLaren F1 Team McLaren MCL33 Renault R.E.18 1.6 V6 t АВС БАХ КИТ АЗЕ ІСП МОН КАН ФРА АВТ ВЕЛ НІМ УГО БЕЛ
тест 		ІТА
тест 		СІН РОС
тест 		ЯПО
тест 		США
тест 		МЕК
тест 		БРА
тест 		АБУ - -
2019 McLaren F1 Team McLaren MCL34 Renault E-Tech 19 1.6 V6 t АВС
12 		БАХ
6 		КИТ
18† 		АЗЕ
8 		ІСП
Схід 		МОН
11 		КАН
Схід 		ФРА
9 		АВТ
6 		ВЕЛ
11 		НІМ
Схід 		УГО
9 		БЕЛ
11† 		ІТА
10 		СІН
7 		РОС
8 		ЯПО
11 		МЕК
Схід 		США
7 		БРА
8 		АБУ
8 		11 49
2020 McLaren F1 Team McLaren MCL35 Renault E-Tech 20 1.6 V6 t АВТ
3 		ШТИ
5 		УГО
13 		ВЕЛ
5 		70
9 		ІСП
10 		БЕЛ
7 		ІТА
4 		ТОС
6 		РОС
15 		АЙФ
Схід 		ПОР
13 		ЕМІ
8 		ТУР
8 		БАХ
4 		САХ
10 		АБУ
5 		9 97
2021 McLaren F1 Team McLaren MCL35M Mercedes-AMG F1 M12 E Performance 1.6 V6 t БАХ
4 		ЕМІ
3 		ПОР
5 		ІСП
8 		МОН
3 		АЗЕ
5 		ФРА
5 		ШТИ
5 		АВТ
3 		ВЕЛ
4 		УГО
Схід 		БЕЛ
14 		НІД
10 		ІТА
2 		РОС
7 		ТУР
7 		США
8 		МЕХ
10 		САП
10 		КАТ
9 		САУ
10 		АБУ
7 		6 160
2022 McLaren F1 Team McLaren MCL36 Mercedes-AMG F1 M13 E Performance 1.6 V6 t БАХ
15 		САУ
7 		АВС
5 		ЕМІ
35 		МАЯ
Схід 		ІСП
8 		МОН
6 		АЗЕ
9 		КАН
15 		ВЕЛ
6 		АВТ
7 		ФРА
7 		УГО
7 		БЕЛ
12 		НІД
7 		ІТА
7 		СІН
4 		ЯПО
10 		США
6 		МЕХ
9 		САП
Схід7 		АБУ
6 		7 122
2023 McLaren F1 Team McLaren MCL60 Mercedes-AMG F1 M14 E Performance 1.6 V6 t БАХ
17 		САУ
17 		АВС
6 		АЗЕ
9 		МАЯ
17 		МОН
9 		ІСП
17 		КАН
13 		АВТ
4 		ВЕЛ
2 		УГО
2 		БЕЛ
76 		НІД
7 		ІТА
8 		СІН
2 		ЯПО
2 		КАТ
33 		США
24 		МЕХ
5 		САП
22 		ЛВГ
Схід 		АБУ
5 		6 205
2024 McLaren F1 Team McLaren MCL38 Mercedes-AMG F1 M15 E Performance 1.6 V6 t БАХ
6 		САУ
8 		АВС
3 		ЯПО
5 		КИТ
26 		МАЯ
1 		ЕМІ
2 		МОН
4 		КАН
2 		ІСП
2 		АВТ
20†3 		ВЕЛ
3 		УГО
2 		БЕЛ
5 		НІД
1 		ІТА
3 		АЗЕ
4 		СІН
1 		США
 МЕХ
 САП
 ЛВГ
 КАТ
 АБУ
 2* 279*
Джерело:[65]

* Сезон триває.
† Не фінішував на гран-прі, але був класифікований, оскільки подолав понад 90% дистанції.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.bristolpost.co.uk/sport/other-sport/who-mclarens-f1-lando-norris-1967437
  2. ↑ https://www.record.pt/modalidades/motores/formula-1/detalhe/lando-norris-vive-um-sonho-bem-real
  3. ↑ https://www.formula1.com/en/drivers/lando-norris.html
  4. ↑ Osten, Phillip van (25 серпня 2020). Spa feels like 'second home Grand Prix' for Norris. F1i.com (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  5. ↑ Galloway, James (27 січня 2024). Lando Norris: McLaren driver signs extended multi-year F1 deal to stay at team beyond 2025 as he targets world title. skysports.com (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  6. ↑ Lando Norris - F1 Driver for McLaren. www.formula1.com (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  7. ↑ Cooper, Marc (19 жовтня 2016). Bristol Rich List 2016 revealed: Who is worth the most money this year. bristolpost.co.uk. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.
  8. ↑ Wilkes, Joseph (4 жовтня 2016). Who is Adam Norris, millionaire father of Lando Norris, McClaren's new Bristol-born Formula 1 star?. bristolpost.co.uk. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 21 листопада 2018.
  9. ↑ Tetaert, Chris (17 вересня 2019). Lance Stroll en Lando Norris: halve Belgen in de F1. Knack (нід.). Процитовано 23 вересня 2024.
  10. ↑ а б Pinkham, Natalie (17 травня 2020). In The Pink. Pinks talks racing and beyond with F1 starlet Lando Norris (час - 43:30). acast.com (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  11. ↑ Driver: Ollie Norris | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  12. ↑ а б Lando Norris. planetf1.com (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  13. ↑ Roberts, James (1 вересня 2018). Out for a drive with Lando Norris. GP Racing (UK) (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  14. ↑ Ward, Tom (18 січня 2023). Lando Norris is coming in hot. British GQ (брит.). Процитовано 23 вересня 2024.
  15. ↑ 5 things you may not know about F1's British teen sensation Lando Norris. motorsport.co.uk (англ.). 7 листопада 2017. Процитовано 23 вересня 2024.
  16. ↑ Marshall, Scott (17 вересня 2021). Lando Norris came from the top and might end up reaching even bigger heights. The Safe Driver (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  17. ↑ Lando Norris promises he will not swap hometown Woking to join other F1 stars living in Monte Carlo as Surrey’s more fun. sportingexcitement.com (англ.). 17 квітня 2021. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 23 вересня 2024.
  18. ↑ Lando Norris: 'I don't think there will be as much Mr Nice Guy'. BBC Sport (брит.). 30 листопада 2021. Процитовано 23 вересня 2024.
  19. ↑ F1 Star Lando Norris Announces Split From Model GF, Luisinha Oliveira. TMZ (англ.). 1 вересня 2022. Процитовано 23 вересня 2024.
  20. ↑ Jain, Soham Raj (1 липня 2022). Lando Norris says he has been subject to 'death threats,' and wants to protect his girlfriend from online trolls. FirstSportz (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  21. ↑ D, Sourav (1 липня 2022). Lando Norris opens up on death threats, horrific messages on girlfriend's twitter. Financial World (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  22. ↑ Griffin, Louise (1 вересня 2022). Lando Norris splits from girlfriend Luisinha Oliveira after a year of dating. metro.co.uk (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  23. ↑ FIA Karting European Champ - KF Junior 2013 | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  24. ↑ FIA International Super Cup - KF Junior 2013 | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  25. ↑ WSK Euro Series - KF Junior 2013 | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  26. ↑ F1 Pokes Fun at Lando Norris for His Kiddish Past Tweets. EssentiallySports (англ.). 25 лютого 2020. Процитовано 23 вересня 2024.
  27. ↑ Advani, Alejandro (8 травня 2024). Ginetta Alumni Score Triple Win at Miami F1 Weekend 2024. Ginetta (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  28. ↑ MSA Formula 2015 | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  29. ↑ ADAC Formula 4 Germany 2015 | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  30. ↑ Italian F4 2015 | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  31. ↑ а б Lando Norris. RaceFans (брит.). Процитовано 23 вересня 2024.
  32. ↑ Allen, Peter (9 січня 2016). Toyota Racing Series set for 19 cars in 2016 edition. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  33. ↑ David, Gruz (14 лютого 2016). Norris claims New Zealand GP title as Toyota Racing Series concludes. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  34. ↑ 2016 Toyota Racing Series | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  35. ↑ Allen, Peter (30 листопада 2015). Formula Renault 2.0 and BRDC F4 programmes for Lando Norris in 2016. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  36. ↑ 2016 Eurocup Formula Renault 2.0 | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  37. ↑ 2016 Formula Renault 2.0 Northern European Cup | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  38. ↑ GB3 Championship Standings 2016 | Motorsport Stats. motorsportstats.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  39. ↑ Simmons, Marcus (11 жовтня 2016). Carlin returns to European Formula 3 with Norris, Hughes, Ticktum. autosport.com (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  40. ↑ Allen, Peter (18 листопада 2016). George Russell grabs pole in Macau. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  41. ↑ Allen, Peter (19 листопада 2016). Felix da Costa beats Ilott to win Macau qualifying race. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  42. ↑ Suncity Group Formula 3 Macau Grand Prix - FIA F3 World Cup Macau Grand Prix - Final Starting Grid (PDF). fia.com (англ.). 20 листопада 2016. Процитовано 23 вересня 2024.
  43. ↑ Allen, Peter (20 листопада 2016). Felix da Costa passes Sette Camara to win Macau GP again. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  44. ↑ Allen, Peter (15 грудня 2016). Norris remains with Carlin for 2017 European F3 campaign. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  45. ↑ FIA Formula 3 European Championship Standings 2017 | Motorsport Stats. motorsportstats.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  46. ↑ Hensby, Paul (15 листопада 2017). Season Review: FIA European Formula 3 Championship – Norris’ Rise Continues. The Checkered Flag (брит.). Процитовано 23 вересня 2024.
  47. ↑ Wood, Ida (24 жовтня 2017). Lando Norris heads depleted Macau GP entry list. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  48. ↑ Allen, Peter (17 листопада 2017). Eriksson beats Norris for Macau Grand Prix F3 pole. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  49. ↑ Allen, Peter (18 листопада 2017). Ilott passes Eriksson for Macau Grand Prix F3 qualification race win. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  50. ↑ Allen, Peter (19 листопада 2017). Dan Ticktum steals astonishing Macau Grand Prix victory after final corner crashes. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  51. ↑ Norris replaces Boschung at Campus. Inside Racing (en-gb) . 13 листопада 2017. Процитовано 23 вересня 2024.
  52. ↑ Wood, Ida (7 квітня 2018). Lando Norris dominates Bahrain F2 opener. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  53. ↑ Wood, Ida (6 квітня 2018). Norris starts F2 season with pole in Bahrain, Russell second in all-rookie front row. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  54. ↑ FIA Formula 2 Championship Standings 2018 | Motorsport Stats. motorsportstats.com. Процитовано 23 вересня 2024.
  55. ↑ Allen, Peter (1 липня 2018). Markelov wins Red Bull Ring F2 sprint, Russell leads points after charge to second. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  56. ↑ Paterson, Cameron (29 вересня 2018). Albon wins Sochi F2 feature race, Norris retires after pit drama. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  57. ↑ Paterson, Cameron (30 вересня 2018). George Russell nears F2 title with victory in rain-hit Sochi F2 sprint race. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  58. ↑ Allen, Peter (25 листопада 2018). Antonio Fuoco wins F2 season finale in Abu Dhabi. Formula Scout (амер.). Процитовано 23 вересня 2024.
  59. ↑ Lando Norris: McLaren sign British teenager to young driver programme. BBC Sport (брит.). 22 лютого 2017. Процитовано 23 вересня 2024.
  60. ↑ McLaren F1 team signs Lando Norris to its junior programme. autosport.com (англ.). 22 лютого 2017. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 23 вересня 2024.
  61. ↑ McLaren young driver Norris to test in Hungary. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). 27 липня 2017. Процитовано 23 вересня 2024.
  62. ↑ Kubica fourth fastest on return as Vettel sets testing pace. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). 2 серпня 2017. Процитовано 23 вересня 2024.
  63. ↑ Norris to be McLaren’s 2018 F1 reserve. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). 6 листопада 2017. Процитовано 23 вересня 2024.
  64. ↑ Mitchell, Scott (24 серпня 2018). Vettel heads Verstappen and Hamilton in 2018 Belgian Grand Prix FP1. autosport.com (англ.). Процитовано 23 вересня 2024.
  65. ↑ а б Lando NORRIS - Involvement • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 2 березня 2024.
  66. ↑ Lando Norris to drive for McLaren from 2019. www.mclaren.com (брит.). 3 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2024.
  67. ↑ Australian Grand Prix qualifying 2019: Lando Norris: ‘Q3 definitely not what McLaren were expecting’ | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  68. ↑ Richards, Giles (17 березня 2019). Valtteri Bottas dominates Australian Grand Prix to win Formula One opener. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 25 вересня 2024.
  69. ↑ Slater, Luke (2 квітня 2019). Lando Norris's impressive Bahrain Grand Prix hints at a McLaren revival. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 25 вересня 2024.
  70. ↑ Lewis Hamilton wins F1's race 1,000 in China. BBC Sport (брит.). 14 квітня 2019. Процитовано 25 вересня 2024.
  71. ↑ F1 Spanish Grand Prix 2019 race report & highlights - Fast-starting Hamilton beats Bottas in Spain for fifth Mercedes one-two | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  72. ↑ Cooper, Adam (18 липня 2019). McLaren reveals cause of Norris' suspension breakage. motorsport.com (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  73. ↑ French Grand Prix 2019 race report: Hamilton takes commanding win in France as Bottas holds off Leclerc for second | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  74. ↑ Austrian Grand Prix 2019 race report and highlights - Verstappen completes stunning comeback win in Austria | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  75. ↑ German Grand Prix 2019: Norris to join Vettel at the back of the grid after taking new power unit elements | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  76. ↑ Cooper, Adam (31 липня 2019). McLaren, Renault trace cause of Norris' Germany failure. motorsport.com (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  77. ↑ Grounds, Ben (1 вересня 2019). Lando Norris left frustrated by final-lap mechanical failure at Belgian GP. skysports.com (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  78. ↑ Italian Grand Prix 2019 race report and highlights: Leclerc defeats Bottas to end Ferrari win-drought in Monza| Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  79. ↑ Singapore Grand Prix 2019 race report and highlights: Opportunistic Vettel snatches Singapore Grand Prix victory to end barren run. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  80. ↑ Russian Grand Prix 2019 race report: Hamilton snatches Sochi win after Ferrari fail to make advantage count. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  81. ↑ Norris ‘screwed’ by early lap incidents | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  82. ↑ Renault disqualified from results of the Japanese Grand Prix | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  83. ↑ FORMULA 1 JAPANESE GRAND PRIX 2019 - RACE RESULT. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  84. ↑ Mexican Grand Prix 2019 report & highlights: Hamilton closes in on title with supreme Mexico victory | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  85. ↑ Cooper, Adam (28 жовтня 2019). McLaren escapes unsafe release penalty for Norris at F1 Mexican GP. autosport.com (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  86. ↑ 2019 United States Grand Prix: Norris unfazed about McLaren pit stops for US despite Mexican GP issue | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  87. ↑ United States Grand Prix 2019 race report & highlights: Hamilton crowned F1 world champion for sixth time as Bottas wins in Austin | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  88. ↑ Brazilian Grand Prix 2019 race report and highlights: Verstappen heads Gasly in Brazil as Ferraris take each other out | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  89. ↑ Abu Dhabi Grand Prix 2019 race report and highlights: Hamilton rounds off title-winning season with dominant Abu Dhabi win | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  90. ↑ 2019 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  91. ↑ Look at how the intra team battles panned out for the 2019 F1 season. EssentiallySports (англ.). 2 грудня 2019. Процитовано 25 вересня 2024.
  92. ↑ Richards, Giles (9 липня 2019). Lando Norris signs new McLaren contract after superb start to F1 career. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 25 вересня 2024.
  93. ↑ Norris agrees ‘extended multi-year’ contract with McLaren. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  94. ↑ Cleeren, Filip (3 березня 2024). Bahrain F1 pace "a good sign" as McLaren weaknesses remain - Norris. autosport.com (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  95. ↑ Lando Norris: When and where is McLaren driver most likely to claim an elusive first F1 victory?. skysports.com (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  96. ↑ Norris delighted as ‘all or nothing’ lap nets pole in China. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  97. ↑ Verstappen beats Hamilton in dramatic Shanghai Sprint. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  98. ↑ Verstappen seals pole position for Chinese GP. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  99. ↑ Verstappen charges to victory in action-packed Chinese GP. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  100. ↑ Verstappen charges to Sprint race win over Leclerc. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  101. ↑ Verstappen clinches pole position for Miami Grand Prix. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  102. ↑ FACTS AND STATS: Norris becomes 21st British winner on 110th McLaren start. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  103. ↑ 2024 Emilia Romagna Grand Prix race report and highlights: Verstappen holds off thrilling late charge from Norris to win Emilia-Romagna Grand Prix | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  104. ↑ Verstappen beats Norris to victory in thrilling Canadian GP. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  105. ↑ Verstappen seals Spanish Grand Prix victory. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  106. ↑ Norris says he and McLaren ‘have what it takes’ to win title. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  107. ↑ McLaren and Red Bull performance levels now ‘very, very close’ says Andrea Stella as Max Verstappen praises rivals | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  108. ↑ 2024 Monaco Grand Prix race report and highlights: Leclerc clinches long-awaited home win in Monaco ahead of Piastri and Sainz after early drama | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  109. ↑ 2024 Austrian Grand Prix race report and highlights: Russell claims surprise win in Austria after Verstappen and Norris dramatically collide in battle for the lead | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  110. ↑ 2024 British Grand Prix race report and highlights: Lewis Hamilton beats Max Verstappen to first win since 2021 with record-breaking 9th British Grand Prix victory | Formula 1®. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  111. ↑ Piastri wins in Hungary as Norris belatedly hands back lead. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  112. ↑ Hamilton wins thrilling Belgian GP as Russell disqualified. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  113. ↑ Norris surges to stunning Dutch GP pole ahead of Verstappen. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  114. ↑ Norris fights back against Verstappen to win Dutch GP. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  115. ↑ Norris seals pole position ahead of Piastri at Monza. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  116. ↑ Norris roars to Italian GP pole as Verstappen flounders at Monza. RacingNews365 (англ.). 31 серпня 2024. Процитовано 25 вересня 2024.
  117. ↑ FACTS AND STATS: Verstappen endures his worst qualifying in a year as Norris scores back-to-back poles for the first time. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  118. ↑ Leclerc thrills the Tifosi as he triumphs at Monza. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  119. ↑ Mann-Bryans, Mark (14 вересня 2024). Norris suffers bizarre Azerbaijan Q1 exit. autosport.com (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  120. ↑ FACTS AND STATS: Perez ends 33-race streak of being beaten by Verstappen as he out-qualifies the Dutchman in Baku. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  121. ↑ Kalinauckas, Alex (14 вересня 2024). The F1 safety system calls behind Norris’s Azerbaijan qualifying exit. autosport.com (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  122. ↑ Piastri edges out Leclerc for dramatic Azerbaijan GP win. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  123. ↑ Norris beats Verstappen to pole for Singapore GP. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  124. ↑ Richards, Giles (22 вересня 2024). Lando Norris eases to Singapore F1 GP win despite twice hitting wall. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 25 вересня 2024.
  125. ↑ FACTS AND STATS: Norris becomes fifth winner in five years at first Safety Car-free Singapore Grand Prix. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  126. ↑ Alonso Confirmed For Rolex 24 With United. www.dailysportscar.com. Процитовано 25 вересня 2024.
  127. ↑ 2018 24 Hours of Daytona – Race Provisional Results (PDF). imsa.com (англ.). 28 січня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2018. Процитовано 25 вересня 2024.
  128. ↑ Klein, Jamie (30 січня 2018). Alonso hails Norris's 'impressive' speed on Daytona 24 Hours debut. autosport.com (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  129. ↑ Verstappen and Norris commit to 24 Hours of Le Mans Virtual. 24h-lemans.com (англ.). 27 травня 2020. Процитовано 25 вересня 2024.
  130. ↑ 24H of Le Mans Virtual – Qualifying (PDF). alkamelsystems.com (англ.). 12 червня 2020. Архів оригіналу (PDF) за 31 грудня 2020. Процитовано 25 вересня 2024.
  131. ↑ Woodhouse, Jamie (14 червня 2020). Drama for Max Verstappen/Lando Norris in Le Mans. PlanetF1 (англ.). Процитовано 25 вересня 2024.
  132. ↑ 24h of Le Mans Virtual Race Classification (PDF). lemans.org (англ.). 14 червня 2020. Процитовано 25 вересня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ландо Норріс


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ландо_Норріс&oldid=43569687