Комітети Європейського парламенту — Вікіпедія

Європейський Союз

Це одна із статей, що входять до серії: Політичний устрій Європейського Союзу

Європейський парламент Голова: Роберта Мецола Найбільші фракції: Манфред Вебер: ЄНП Іратхе Гарсія: СіД 9-а сесія Депутат Європарламенту (705) 2019—2024 Бюро: Заступники Голови Квестор Конференція Законодавча процедура Комітети

Рада ЄС Головування: Швеція У складі: Загальна політика Зовнішня політика Економічна політика Єврогрупа Законодавча процедура Голосування Секретаріат Генеральний секретар Комітет

Європейська рада Голова: Шарль Мішель Партії Саміти

Європейська комісія Комісія фон дер Ляєн Президент: Урсула фон дер Ляєн Віцепрезиденти Комісари Генеральний секретар

Суд ЄС Суд ЄС Суд загальної юрисдикції Трибунал цивільної служби Члени суду Постанови

Інші установи Центральний банк: Голова ЄСЦБ Євро EMU Єврозона Європейський суд аудиторів: Бюджет ЄС OLAF Інвестиційний банк Комітет регіонів СЕК Омбудсмен Інші органи Агентства Національні парламенти

Внутрішня політика Бюджет «Чотири свободи»: Економічна зона Спільний ринок Зона FS&J Шенген Політика: Сільськогосподарська Енергетична Рибна Регіональна Громадянство: Ідентичність Пан'європеїзм Євроскептицизм Інтеграція: Наддержавність Єврофедералізм СШЄ Європа різних швидкостей Право на неучасть Тісніша співпраця Вихід із ЄС

Зовнішня політика Верховний представник: Жозеп Боррель Служба зовнішніх справ Спільна зовнішня політика Безпека та оборона Розширення

Вибори 1979, 1984, 1989 1994, 1999, 2004 2009 2014 2019 Політичні партії: ЄНП СіД ЄКР АЛДЄ ЄВА ЄКР ЛЗП Зелені — ЄВА ЄОЛ/ЛЗП ЄСПД Незалежні Виборчі округи Референдуми

Право Спільні досягнення: Верховенство Субсидіарність Договори: Римські договори (1957) Договір злиття (1965) Єдиний європейський акт (1986) Маастрихтський договір (1992) Амстердамський договір (1997) Ніццький договір (2001) Лісабонська угода (2007) Хартія основних прав Членство п о р

Комітети Європейського парламенту — одна з ключових ланок законодавчої процедури Європейського Союзу. Постійні комітети складаються з депутатів Європейського парламенту, які обираються на прямих виборах кожні п'ять років. Кожен комітет має голову та чотирьох віце-голів, а також багато членів, кожен із яких має члена-заступника. Також кожен комітет має репортера, який призначається головою комітету зі складу його членів, обов'язком якого є складання звітів від імені комітету. Місця в комітетах розподіляються за методом д'Ондта.

Цікавий факт[ред. | ред. код]

Це 750 000 стаття в українській Вікіпедії

Процедура роботи[ред. | ред. код]

В процесі внесення пропозицій та законопроєктів Європейська комісія, якій належить виключне право на законодавчу ініціативу, консультується із різними комітетами відповідно до законодавчої процедури Європейського Союзу, і ці комітети надають поради Європейській комісії шляхом створення звітів, пропонування змін до законопроєкту чи створення законопроєкту самостійно. У випадку якщо хоча б десята частина складу комітету висловлюється проти якоїсь пропозиції, вона виноситься на голосування на наступному засіданні комітету. Також комітет може повернути законопроєкт до Європейської комісії без змін, якщо проти цього висловлюється менше десятої частини складу комітету.

Комітети також можуть створювати незаконодавчі звіти. Репортер комітету готує такий звіт і представляє його всьому парламенту від імені комітету. Такі звіти мають містити мотивувальну частину, пояснювальну частину та опис фінансових наслідків. Окрім цього, комітети можуть за власною ініціативою створювати звіти, пов'язані із їх компетенцією. Комітет має отримати дозвіл від Ради Президентів Європейського парламенту^[en] дозвіл на створення такого звіту і Рада має два місяці на надання відповіді.

Під час підготовки звіту комітет може запитати в іншого комітету його позицію з даного питання, якщо вважає що запропонована зміна стосується компетенції іншого комітету. Голова та репортер цього іншого комітету можуть бути запрошеними на засідання основного комітету. Зміні запропоновані іншим комітетом ставляться на голосування в основному комітеті. Якщо Рада Президентів вирішить, що запитуваний звіт в рівній мірі належить до компетенції двох комітетів, вони будуть проводити спільні засідання і готувати звіт спільно.

Рада голів комітетів та Рада голів делегацій[ред. | ред. код]

Рада голів комітетів та Рада голів делегацій є двома важливими органами Європейського парламенту. Рада голів комітетів є політичним органом, який складається із голів всіх постійних та тимчасових комітетів та який покращує взаємодію між різними комітетами. Рада голів делегацій так само є політичним органом, який забезпечує належну роботу міжпарламентських делегацій та делегацій до парламентських асамблей. Ці два органи можуть видавати рекомендації Раді Президентів, а також отримувати доручення від Бюро Європейського парламенту.

Список комітетів[ред. | ред. код]

Комітет	Абревіатура	Голова	Політична група, до якої належить голова	Вебсайт
Комітет із закордонних справ	AFET	Девід МакАллістер	Європейська народна партія	[1] [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Підкомітет із прав людини	DROI	Марія Арена	Прогресивний альянс соціалістів і демократів	[2] [Архівовано 30 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Підкомітет із безпеки та оборони	SEDE	Наталі Луазо	Оновлена Європа	[3] [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із розвитку	DEVE	Тобіас Тобе	Європейська народна партія	[4] [Архівовано 30 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із міжнародної торгівлі	INTA	Бернд Ланге	Прогресивний альянс соціалістів і демократів	[5] [Архівовано 2 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із бюджету	BUDG	Йоган Ван Овертвельдт	Європейські консерватори та реформісти	[6] [Архівовано 3 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із бюджетного контролю	CONT	Моніка Хольмаєр	Європейська народна партія	[7] [Архівовано 11 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із економічних та валютних справ	ECON	Ірене Тіналі	Прогресивний альянс соціалістів і демократів	[8] [Архівовано 25 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із зайнятості та соціальних питань	EMPL	Луція Дуріш Ніхолсонова	Європейські консерватори та реформісти	[9] [Архівовано 19 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Комітет із навколишнього середовища, охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів	ENVI	Паскаль Кафе	Оновлена Європа	[10] [Архівовано 30 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із промисловості, досліджень та енергетики	ITRE	Адіна-Йоана Велян	Європейська народна партія	[11] [Архівовано 26 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із внутрішніх ринків та захисту прав споживачів	IMCO	Петра Де Суттер	Зелені — Європейський вільний альянс	[12] [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із транспорту та туризму	TRAN	Каріма Деллі	Зелені — Європейський вільний альянс	[13] [Архівовано 29 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із регіонального розвитку	REGI	Юнус Омарі	Європейські об'єднані ліві/Ліво-зелені Півночі	[14] [Архівовано 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із сільського господарства та розвитку сільських територій	AGRI	Норберт Лінз	Європейська народна партія	[15] [Архівовано 2 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із рибальства	PECH	Кріс Девіс	Оновлена Європа	[16] [Архівовано 30 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із культури та освіти	CULT	Сабіне Ферхеєн	Європейська народна партія	[17] [Архівовано 2 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із правових питань	JURI	Люсі Нетсінга	Оновлена Європа	[18] [Архівовано 30 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ	LIBE	Хуан Фернандо Лопес Агілар	Прогресивний альянс соціалістів і демократів	[19] [Архівовано 2 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із конституційних справ	AFCO	Антоніо Таяні	Європейська народна партія	[20] [Архівовано 30 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із прав жінок та гендерної рівності	FEMM	Евелін Регнер	Прогресивний альянс соціалістів і демократів	[21] [Архівовано 3 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Комітет із петицій	PETI	Долорес Монсеррат	Європейська народна партія	[22] [Архівовано 30 листопада 2017 у Wayback Machine.]

Тимчасові комітети[ред. | ред. код]

Європейський парламент може створювати тимчасові комітети для вирішення специфічних питань чи розслідування якихось подій. Початковий термін повноважень тимчасового комітету складає один рік. Як приклади таких тимчасових комітетів можна навести:

• Тимчасовий комітет із розслідування діяльності розвідувальної системи «Ешелон» (2000-2001)
• Тимчасовий комітет із розслідування можливого використання європейських країн Центральним розвідувальним управлінням США для перевезення та незаконного позбавлення волі людей (2005-2007)
• Тимчасовий комітет із аналізу причин кризи в компанії «The Equitable Life Assurance Society» (2006-2007)
• Тимчасовий комітет із фінансової, економічної та соціальної кризи (2009-2011)

Делегації[ред. | ред. код]

Окрім комітетів, депутати також входять до складу делегацій Європейського парламенту до країн, груп країн або міжнародних організацій. Створюються об'єднані парламентські комітети із комітетами парламентів країн-кандидатів на вступ до ЄС.

Делегації до країн

Делегації до груп країн

Делегації до парламентських асамблей

• Об'єднана африкансько-карибсько-тихоокеансько-європейська парламентська асамблея
• Європейсько-латиноамериканська парламентська асамблея
• Парламентська асамблея ЄВРОНЕСТ
• Євро-Середземноморська парламентська асамблея
• Панафриканський Парламент
• Парламентська асамблея НАТО

Посилання[ред. | ред. код]

• Комісії парламентські [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Комітети на вебсайті Європейського парламенту (англ.)
• Делегації Європейського парламенту до країн, груп країн або міжнародних організацій [Архівовано 24 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Форма пошуку депутатів на вебсайті Європейського парламенту, де можливий пошук за комітетом [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Правила та процедури Європейського парламенту [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Остаточний звіт Тимчасового комітету із розслідування діяльності розвідувальної системи «Ешелон» [Архівовано 17 липня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
• Остаточний звіт Тимчасового комітету із розслідування можливого використання європейських країн Центральним розвідувальним управлінням США для перевезення та незаконного позбавлення волі людей [Архівовано 23 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Остаточний звіт Тимчасового комітету із аналізу причин кризи в компанії «The Equitable Life Assurance Society» [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
• Офіційний вебсайт Європейсько-латиноамериканської парламентської асамблеї [Архівовано 15 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Див. також[ред. | ред. код]

• Європейський парламент
• Законодавча процедура Європейського Союзу
• Право Європейського Союзу
• Комітет Верховної Ради України