Едуардо Ріканьї — Вікіпедія

	Едуардо Ріканьї
	Едуардо Ріканьї
Особисті дані
Народження	29 квітня 1926
	Буенос-Айрес, Італія
Смерть	1 січня 2010 (83 роки)
	Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст	168 см
Вага	73 кг
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
	«Платенсе» (Вісенте-Лопес)
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
Едуардо Ріканьї у Вікісховищі

Едуардо Ріканьї (ісп. Eduardo Ricagni, нар. 29 квітня 1926, Буенос-Айрес) — аргентинський і італійсьий футболіст, що грав на позиціях півзахисника і нападника за низку аргентинських та італійських клубних команд, а також національну збірну Італії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 29 квітня 1926 року в місті Буенос-Айрес. Вихованець футбольної школи клубу «Платенсе» (Вісенте-Лопес). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1944 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 35 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Бока Хуніорс», до складу якого приєднався 1947 року. Відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Бока Хуніорс», був основним гравцем команди і одним із її головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,41 гола за гру першості.

Згодом з 1949 по 1953 рік грав у складі команд «Чакаріта Хуніорс» та «Уракан». У складі останньої команди 1952 року став найкращим бомбардиром аргентинської першості, забивши 28 голів.

1953 року перебрався до Європи, ставши гравцем італійського «Ювентуса». У першому ж сезоні у новій команді став її найкращим бомбардиром, 17 разів вразивши ворота суперників у 24 іграх іграх Серії A.

Перед початком сезону 1954/55 забивний гравець перейшов до «Мілана», де вже не демонстрував високої результативності, проте допоміг команді у першому ж сезоні після переходу вибороти титул чемпіона Італії. Загалом відіграв за «россонері» два сезони.

Згодом два роки провів у «Торіно», звідки був відданий в оренду до «Дженоа», за яку взяв участь лише в одній грі на Кубок Італії, після чого перейшов до «Катанії». Завершив ігрову кар'єру в цій друголіговій команді по завершенні сезону 1958/59.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Маючи італійське походження, після переїзду до Італії отримав громадянство цієї країни. Наприкінці 1953 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії грою на Кубок Центральної Європи 1948—1953 проти збірної Чехословаччини, в якій став автором одного з трьох м'ячів італійців.

Протягом наступних двох років ще двічі виходив на поле в іграх національної команди Італії, в яких ще одного разу відзначився забитим голом.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів в Італії[ред. | ред. код]

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Усього
Сезон	Команда	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1953–54	«Ювентус»	A	24	17	-	-	-	-	-	-	24	17
1954–55	«Мілан»	A	26	6	-	-	-	ЛК	2	1	28	7
1955–56	«Мілан»	A	17	5	-	-	-	КЧ	3	2	20	7
Усього за «Мілан»			43	11		-	-		5	3	48	14
1956–57	«Торіно»	A	31	5	-	-	-	-	-	-	31	5
1957-черв. 1958	«Торіно»	A	14	4	КІ	0	0	-	-	-	14	4
Усього за «Торіно»			45	9		0	0		-	-	45	9
черв. 1958	«Дженоа»	A	0	0	КІ	1	0	-	-	-	1	0
1958–59	«Катанія»	B	28	2	КІ^[1]	1	0	-	-	-	29	2
Усього за кар'єру			140	39		2	-		5	3	147	42

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Статистика матчів і голів за збірну — Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи
13-12-1953	Генуя	Італія	3 – 0	Чехословаччина	Кубок Центральної Європи 1948—1953	1
24-1-1954	Мілан	Італія	5 – 1	Єгипет	Відбір до ЧС 1954	1
16-1-1955	Барі	Італія	1 – 0	Бельгія	товариський матч	-
Усього		Матчів	3		Голів	2

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Чемпіон Італії (1):

«Мілан»: 1954-1955

Найкращий бомбардир чемпіонату Аргентини (1):

1952 (28 голів)

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Un Catania giù di corda cede al Catanzaro (0-1). Corriere dello Sport. 8 вересня 1958. с. 2. Архів оригіналу за 18 травня 2011. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка) (італ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Едуардо Ріканьї на сайті ФІФА (англ.)

Едуардо Ріканьї на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Едуардо Ріканьї на сайті Eu-football.info (англ.)
Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.] (італ.)

[1] Un Catania giù di corda cede al Catanzaro (0-1). Corriere dello Sport. 8 вересня 1958. с. 2. Архів оригіналу за 18 травня 2011. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка) (італ.)

[1]