Даріо Марколін — Вікіпедія

Ф
Даріо Марколін
Даріо Марколін
Даріо Марколін
Особисті дані
Народження 28 жовтня 1971(1971-10-28) (52 роки)
  Брешія, Італія
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
?–1984
1984–1989
Італія «Рігамонті»
Італія «Кремонезе»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989–1992 Італія «Кремонезе» 60 (5)
1992–1993 Італія «Лаціо» 19 (0)
1993–1994   Італія «Кальярі» 18 (0)
1994–1995   Італія «Дженоа» 22 (2)
1995–1999 Італія «Лаціо» 51 (2)
1999   Англія «Блекберн Роверз» 10 (1)
1999–2000 Італія «Лаціо» 0 (0)
2000–2002 Італія «Сампдорія» 71 (2)
2002–2003 Італія «П'яченца» 5 (0)
2003–2004 Італія «Наполі» 47 (0)
2004–2005 Італія «Палаццоло» 27 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1989 Італія Італія U-18 10 (0)
1992–1994 Італія Італія U-21 22 (0)
1992–1993 Італія Італія (ол.) 10 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2006–2007 Італія «Брешія» (помічник)
2007–2008 Італія «Інтернаціонале» (техн. асс.)
2008 Італія «Монца»
2009–2010 Італія «Катанія» (помічник)
2010–2011 Італія «Фіорентина» (помічник)
2012–2013 Італія «Модена»
2013 Італія «Падова»
2015 Італія «Катанія»
2016 Італія «Авелліно»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Даріо Марколін (італ. Dario Marcolin, нар. 28 жовтня 1971, Брешія) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 28 жовтня 1971 року в місті Брешія. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Рігамонті» та «Кремонезе».

У дорослому футболі дебютував 1989 року виступами за команду клубу «Кремонезе», в якій провів три сезони, взявши участь у 60 матчах чемпіонату.

1992 року уклав контракт з римським «Лаціо», в якому відразу стати гравцем основного складу не вдалося і з наступного року Марколін приєднався на умовах оренди до «Кальярі», а ще за рік, також як орендований гравець, до «Дженоа».

Своєю грою за ці клуби повернув увагу представників тренерського штабу клубу «Лаціо», до складу якого повернувся 1995 року. Цього разу відіграв за «біло-блакитних» наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. У складі «Лаціо» виборов титул володаря Кубка Італії (двічі), ставав чемпіоном Італії, володарем Суперкубка Італії з футболу (двічі), володарем Кубка Кубків УЄФА, володарем Суперкубка УЄФА.

Частину 1999 року провів в оренді в англійському «Блекберн Роверз», а 2000 року на умовах повноцінного контракту став гравцем «Сампдорії». Протягом 2002—2004 років захищав кольори клубів «П'яченца» та «Наполі».

Завершив професійну ігрову кар'єру у нижчоліговому клубі «Палаццоло», за команду якого виступав протягом 2004—2005 років.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1989 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 10 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 1992–1994 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 22 офіційних матчах.

З 1992 по 1993 рік захищав кольори олімпійської збірної Італії. У складі цієї команди провів 10 матчів. У складі збірної — учасник футбольного турніру на Олімпійських іграх 1992 року у Барселоні.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2006 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Брешія».

В подальшому очолював команду клубу «Монца», а також входив до тренерських штабів клубів «Інтернаціонале», «Катанія» та «Фіорентина».

З 2012 року очолював тренерський штаб «Модени». Згодом нетривалий час тренував «Падову», «Катанію» та «Авелліно».

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Лаціо»: 1999–00
«Лаціо»: 1997–98, 1999–00
«Лаціо»: 1998, 2000
«Лаціо»: 1998–99
«Лаціо»: 1999

Джерела[ред. | ред. код]