Георг Квінке — Вікіпедія

Георг Квінке
нім. Georg Hermann Quincke
Народився 19 листопада 1834(1834-11-19)[1][2][…]
Франкфурт-на-Одері, Королівство Пруссія, Німецький союз[1]
Помер 13 січня 1924(1924-01-13)[1][2][…] (89 років)
Гайдельберг, Німеччина[1]
Країна  Королівство Пруссія
 Німецька імперія
Діяльність фізик, хімік, викладач університету
Alma mater HU Berlin
Кенігсберзький університет
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Галузь фізика[4]
Заклад JMU
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
HU Berlin
Науковий ступінь доктор філософії[5] (7 серпня 1858)
Науковий керівник Генріх Густав Магнус[6] і Франц Ернст Нойман
Відомі учні Джеймс Едвард Кілер
Аспіранти, докторанти Карл Фердинанд Браун[7]
Філіп Едуард Антон фон Ленард[8]
James William McBaind[9]
Членство Лондонське королівське товариство
Прусська академія наук
Баварська академія наук
Гайдельберзька академія наук
Геттінгенська академія наук
Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії
Батько Hermann Quincked
Брати, сестри Генріх Квінке
Wolfgang Quincked
Діти Фрідріх Квінкеd
Нагороди
Автограф

CMNS: Георг Квінке у Вікісховищі

Георг Герман Квінке (нім. Georg Hermann Quincke; нар. 19 листопада 1834, Франкфурт-на-Одері, Німеччина — пом. 13 січня 1924, Гайдельберг, Німеччина) — німецький фізик.

Його батько, Герман Квінке, та молодший брат, Генріх Квінке — відомі німецькі лікарі. Навчався у Берлінському, Кенігсберзькому і Гайдельберзькому університетах; з 1859 року приват-доцент, у 1865 році — екстраординарний професор фізики в Берлінському університеті; у 1872 році — ординарний професор фізики у Вюрцбурзькому університеті, з 1875 року — в Гайдельберзькому університеті.

Відомі його дослідження з капілярності (ваги капель), часткової фізики (поглинання газів рідкими та твердими телами), акустики (інтерференція звуку), гальванізму (руху рідин від гальванічного струму, розподіл струму в пластинці), а також праці з оптики та магнетизму. З 1856 його наукові праці друкували в «Annalen der Chemie und Physik» Поггендорфа та Відеманна.

Іноземний член Лондонського королівського товариства (1879)[10].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Храмов Ю. А. Квинке Георг Герман (Quincke Georg Hermann) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 128. — 400 с. — 200 000 экз. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • ВТ-ЭСБЕ+ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)