Викладач університету — Вікіпедія

Викла́дач(-ка) за́кладу ви́щої осві́ти — особа, яка за основним місцем роботи у закладах вищої освіти проводить навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) або організаційну діяльність.^[1]

В Україні[ред. | ред. код]

В Україні присвоюються такі вчені звання: старший дослідник, доцент, професор.^{[джерело?]}

Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів є: керівник (ректор, президент, начальник, директор); заступник керівника (проректор, віцепрезидент, заступник начальника, заступник директора, заступник завідувача), діяльність якого безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом; директор (начальник) інституту, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом; декан (начальник) факультету, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом; директор бібліотеки; завідувач (начальник) кафедри; професор; доцент; старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист; науковий працівник бібліотеки; завідувач аспірантури, докторантури.

Основними посадами педагогічних працівників вищих навчальних закладів є такі: викладач; методист.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Про вищу освіту | від 01.07.2014 № 1556-VII (ст. 35 п. 7). zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 12 січня 2017.

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.

[1] Про вищу освіту | від 01.07.2014 № 1556-VII (ст. 35 п. 7). zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 12 січня 2017.

[1]