Геомеханіка — Вікіпедія

Геомеханіка (рос.геомеханика, англ. geomechanics, нім. Geomechanik f) — наука про механічний стан земної кори й процеси, що відбуваються в ній внаслідок дії природних фізичних факторів (термічних, механічних).

Пояснює і прогнозує зміну напружено-деформаційного стану ділянок земної кори.

Пов'язана з інженерною геологією, газо-, і гідромеханікою, термодинамікою, механікою суцільного середовища.

Механічні властивості масивів гірських порід і механічні процеси, що відбуваються в них під час гірничих робіт (проведення й експлуатації гірничих виробок, видобування корисних копалин) досліджує гірнича геомеханіка[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Виокремлення гірничої геомеханіки є характерним для пострадянського наукового простору.