Вінсент дю Віньо — Вікіпедія

Вінсент дю Віньо
англ. Vincent du Vigneaud
Народився	18 травня 1901; Чикаго, Іллінойс, США
Помер	11 грудня 1978 (77 років); Ітака, Нью-Йорк, США
Країна	США
Діяльність	біолог, біохімік, викладач університету, хімік
Alma mater	Іллінойський університет в Урбана-Шампейн
Галузь	Біохімія
Заклад	Единбурзький університет ; Інститут кайзера Вільгельма ; Університет Джорджа Вашингтона ; Корнельський університет
Аспіранти, докторанти	Sofia Simmondsd
Членство	Американська академія мистецтв і наук; Королівське товариство Единбурга; Американське філософське товариство; AAAS; Національна академія наук США
Нагороди	премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (1948) Нобелівська премія з хімії (1955) медаль Вілларда Гіббза (1956) Член Американської академії мистецтв і наук[d] медаль Джона Скотта (1954) William H. Nichols Medald (1945) премія Ремсенаd (1954)
	Вінсент дю Віньо у Вікісховищі

|Підпис= |Знамениті учні= |Ім'я=

Вінсент Дю Віньо (англ. Vincent du Vigneaud; 18 травня 1901, Чикаго — 11 грудня 1978, Ітака) — американський біохімік^[2], лауреат Нобелівської премії з хімії (1955).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив університет Іллінойсу в 1923 році, медичну школу Рочестерського університету (1927), викладав в медичних школах університету Дж. Гопкінса, Единбурзького університету (Велика Британія), Інституту кайзера Вільгельма (Німеччина). У 1929-32 — на кафедрі біохімії університету в Іллінойсі, в 1932—38 — в університеті Дж. Вашингтона, з 1938 керував кафедрою біохімії медичного коледжу Корнельського університету, з 1967 професор кафедри хімії цього університету.

Основні роботи[ред. | ред. код]

Основні праці по дослідженню хімічної будови інсуліна, біотина, процесів трансметилювання, обміну амінокислот. Ряд робіт присвячено синтезу пеніциліна. Визначив будову і синтезував гормони задньої частки гіпофіза — вазопресин і окситоцин.

Особливості характеру, цікаві факти[ред. | ред. код]

В доповнення до своїх наукових досягнень, Вінсент дю Віньо був прекрасним вчителем і лектором. Один із його співробітників, Клаус Хофман, пізніше згадував, що лекції дю Віньо студентам були цікаві і добре підготованими. Він підкреслював важливість викладання і казав, що викладання важливіше за дослідження. Було справжнім задоволенням слухати його презентації, котрі були також кропітливо підготовлені і відрепетировані, як і його наукові статті. Його лабораторія була навдивовижно добре організована.

Нобелівська премія[ред. | ред. код]

У 1955 році Вінсента дю Віньо було нагороджено Нобелівською премією з хімії — «За роботу з біологічно активними сполуками, і перш за все за вперше здійснений синтез поліпептідного гормону»^[3].

Наукові праці[ред. | ред. код]

A trail of research in Sulfur chemistry and metabolism and related fields, Ithaca (NY), 1952.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513
↑ Klaus Hofmann. Vincent du Vigneaud // Biographical Memoirs of the National Academy of Sciences. — 1987.
↑ Нобелівська премія з хімії 1955 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 27 липня 2010.(англ.)

Це незавершена стаття про біохіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q43229"_data-entity-id="Q1373513">NNDB<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1373513]]</div>-1] а ^б NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513

[ReferenceA-2] Klaus Hofmann. Vincent du Vigneaud // Biographical Memoirs of the National Academy of Sciences. — 1987.

[3] Нобелівська премія з хімії 1955 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 27 липня 2010.(англ.)

[1]

[2]

[3]

Вінсент дю Віньо
англ. Vincent du Vigneaud

Народився	18 травня 1901(1901-05-18) Чикаго, Іллінойс, США
Помер	11 грудня 1978(1978-12-11) (77 років) Ітака, Нью-Йорк, США
Країна	США
Діяльність	біолог, біохімік, викладач університету, хімік
Alma mater	Іллінойський університет в Урбана-Шампейн
Галузь	Біохімія
Заклад	Единбурзький університет Інститут кайзера Вільгельма Університет Джорджа Вашингтона Корнельський університет
Аспіранти, докторанти	Sofia Simmonds^d
Членство	Американська академія мистецтв і наук Королівське товариство Единбурга Американське філософське товариство^[1] AAAS^[1] Національна академія наук США
Нагороди	премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (1948) Нобелівська премія з хімії (1955) медаль Вілларда Гіббза (1956) Член Американської академії мистецтв і наук^[d] медаль Джона Скотта (1954) William H. Nichols Medal^d (1945) премія Ремсена^d (1954)
Вінсент дю Віньо у Вікісховищі