Біотин — Вікіпедія

Біотин
Систематична назва Біотин
Ідентифікатори
Номер CAS 58-85-5
Номер EINECS 200-399-3
DrugBank 00121
KEGG D00029 і C00120
Назва MeSH D03.383.129.308.080 і D08.211.096
ChEBI 15956
Код ATC A11HA05
SMILES C1C2C(C(S1)CCCCC(=O)O)NC(=O)N2[1]
InChI InChI=1S/C10H16N2O3S/c13-8(14)4-2-1-3-7-9-6(5-16-7)11-10(15)12-9/h6-7,9H,1-5H2,(H,13,14)(H2,11,12,15)/t6-,7-,9-/m0/s1
Номер Бельштейна 86838
Номер Гмеліна 1918703
Властивості
Молярна маса 244.31
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Біотин (вітамін H або B7, біос-ІІ[2], коензим R[2]) С10Н16О3N2S — водорозчинний вітамін групи В. Молекула біотину складається з тетрагідро імідазольного і тетрагідро тіофенового кільця, в тетрагідротіофеновому кільці один з атомів водню заміщений на валеріанову кислоту. Біотин є кофактором у метаболізмі жирних кислот, лейцину і в процесі глюконеогенезу.

Біохімічна роль[ред. | ред. код]

Входить до складу ферментів, що регулюють білковий і жировий обмін, має високу активність. Бере участь в синтезі глюкокінази — ферменту, який регулює обмін цукрів. Є коферментом різних ферментів, у тому числі і транскарбоксілаз. Бере участь в синтезі пуринових нуклеотидів. Є джерелом сірки, яка бере участь у синтезі колагену. За участю біотину протікають реакції активації і перенесення СО2.

Рекомендована добова норма споживання[ред. | ред. код]

Фізіологічна потреба для дорослих — 50 мкг / добу. Для дітей — від 10 до 50 мкг / добу залежно від віку. Верхній допустимий рівень споживання не встановлений.

Причини недостатності біотину[ред. | ред. код]

  • спадковість;
  • вживання антибіотиків і сульфаніламідних препаратів пригнічує здорову флору кишки, яка синтезує біотин;
  • зловживання дієтами, які обмежують нормальне харчування;
  • порушення травлення, обумовлені атрофією слизової оболонки шлунка і тонкої кишки (синдром мальабсорбції після резекції тонкої кишки);
  • регулярне вживання сахарину, який негативно впливає на засвоєння і метаболізм біотину, а також пригнічує мікрофлору кишки, яка синтезує біотин;
  • вживання сирих яєць, білок яких містить глікопротеїн авідин, який утворює міцний зв'язок з біотином, що перешкоджає його всмоктуванню в кишці.
  • вживання продуктів, які містять сірчані сполуки як консерванти (E221 — E228) (сірчистий ангідрид, який утворюється при нагріванні таких продуктів, а також при контакті їх з повітрям, руйнує біотин);
  • зловживання алкоголем (алкогольні напої заважають нормальному засвоєнню біотину).

Прояви нестачі біотину[ред. | ред. код]

При нестачі біотину спостерігаються:

  • ураження шкіри рук і ніг
  • сухість і нездоровий відтінок шкіри
  • блідий гладкий язик
  • сонливість, депресія
  • болючість і слабкість м'язів
  • гіпотензія
  • високий рівень холестеролу і цукру в крові
  • анемія
  • втрата апетиту і нудота
  • погіршення стану волосся

Вміст у харчових продуктах і лікарських препаратах[ред. | ред. код]

Вміст у харчових продуктах[ред. | ред. код]

У малих кількостях біотин міститься у всіх продуктах, але більше всього цього вітаміну міститься в печінці, нирках, дріжджах, бобових (соя, арахіс), цвітній капусті, горіхах. У меншій мірі він міститься в томатах, шпинаті, яйцях (не сирих), в грибах. Здорова флора кишки синтезує біотин в достатній для організму кількості. Тому вживання продуктів, які нормалізують флору кишеки (молочнокислі продукти, квашена капуста) надає хоча і непрямий, але значний внесок у забезпечення потреби організму в біотині.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. biotin
  2. а б Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп. ред. А. М. Гродзінський.—К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—544с. ISBN 5-88500-055-7

Джерела[ред. | ред. код]