Буяр Османі — Вікіпедія

Буяр Османі
мак. Бујар Османи
Міністр закордонних справ Північної Македонії
Нині на посаді
На посаді з	30 серпня 2020
Прем'єр-міністр	Зоран Заєв Димитар Ковачевський
Попередник	Нікола Дімітров
Голова Організації з безпеки і співробітництва в Європі
Нині на посаді
На посаді з	1 січня 2023
Попередник	Збіґнєв Рау
Заступник прем'єр-міністра з європейської інтеграції
31 травня 2017 — 30 серпня 2020
Прем'єр-міністр	Зоран Заєв Олівер Спасовський
Наступник	Нікола Дімітров
Міністр охорони здоров'я
27 липня 2008 — 28 липня 2011
Прем'єр-міністр	Никола Груєвський
Попередник	Імер Селмані
Наступник	Нікола Тодоров
Народився	11 вересня 1979(1979-09-11) (44 роки) Скоп'є, Соціалістична Республіка Македонія, СФРЮ
Відомий як	лікар, політик
Країна	Північна Македонія
Alma mater	Університет св. Кирила і Мефодія
Політична партія	Демократичний союз за інтеграцію
Медіафайли у Вікісховищі

Буяр Османі (мак. Бујар Османи, алб. Bujar Osmani; нар. 11 вересня 1979, Скоп'є) — македонський політик албанського походження, міністр закордонних справ Північної Македонії з 30 серпня 2020 року, колишній міністр охорони здоров'я Північної Македонії. Голова ОБСЄ з 1 січня 2023 року^[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1997—2004 навчався на медичному факультеті університету в Скоп'є за напрямом «загальна медицина». 2004 продовжив здобуття освіти у столичній спеціалізованій лікарні хірургічних захворювань ім. св. Наума Охридського у відділенні загальної та абдомінальної хірургії. З жовтня по грудень 2004 року викладав мікробіологію, фармакологію та гінекологію у медучилищі ім. Панче Караджозова в Скоп'є. 2006 проходив спеціалізацію з загальної хірургії на медичному факультеті столичного університету. У 2006—2007 роках перебував у Лондоні з метою підвищення кваліфікації в галузі хірургії печінки, жовчного міхура та підшлункової залози. 2008 — асистент кафедри хірургії медичного факультету Скопського університету.

З 2008 по 2011 рік був міністром охорони здоров'я в уряді Ніколи Груєвського. З 2011 року працював хірургом в університетській клініці абдомінальної хірургії в Скоп'є. З цього самого року був також речником (прессекретарем) своєї партії. З червня 2017 року був одним із заступників прем'єр-міністра Зорана Заєва, відповідальним за європейську політику.

У другому уряді Зорана Заєва призначений міністром закордонних справ, обійнявши цю посаду з серпня 2020 року. Тим самим став першим за часів незалежності Македонії представником албанської меншини цієї країни на посаді міністра закордонних справ.

Голова ОБСЄ з 1 січня 2023 року^[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Біографічна довідка [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.] на урядовому сайті (мак.)

Словники та енциклопедії Prabook Довідкові видання OpenSanctions Нормативний контроль Freebase: /m/0gvv1b9

п о р Чинні міністри закордонних справ країн Європи  Європейського Союзу (Жозеп Боррель)  Австрії (Александер Шалленберг) •  Албанії (Ольта Джачка) •  Андорри (Марія Убах Фонт) •  Бельгії (Аджа Лябіб) •  Білорусі (Сергій Алейник) •  Болгарії (Марія Габрієл) •  Боснії і Герцеговини (Ельмедин Конакович) • Ватикану (Пол Річард Галлахер) •  Великої Британії (Девід Кемерон) •  Греції (Георгос Герапетрітіс) •  Данії (Ларс Люкке Расмуссен) •  Естонії (Маргус Тсахкна) •  Ірландії (Міхал Мартін) •  Ісландії (Тордіс Колбрун Рейкфьорд Гильфадоттір) •  Іспанії (Хосе Мануель Альбарес) •  Італії (Антоніо Таяні) •  Латвії (Байба Браже) •  Литви (Ґабріелюс Ландсберґіс) •  Ліхтенштейну (Домінік Гаслер) •  Люксембургу (Жан Ассельборн) •  Мальти (Єн Борґ) •  Молдови (Ніку Попеску) •  Монако (Ізабель Берро) •  Нідерландів (Вопке Гукстра) •  Німеччини (Анналена Бербок) •  Норвегії (Аннікен Гуйтфельдт) •  Північної Македонії (Буяр Османі) •  Польщі (Радослав Сікорський) •  Португалії (Жуан Гомес Кравіньйо) •  Росії (Сергій Лавров) •  Румунії (Лумініца Одобеску) •  Сан-Марино (Лука Беккарі) •  Сербії (Івиця Дачич) •  Словаччини (Юрай Бланар) •  Словенії (Таня Файон) •  Угорщини (Петер Сіярто) •  України (Дмитро Кулеба) •  Фінляндії (Еліна Валтонен) •  Франції (Стефан Сежурне) •  Хорватії (Гордан Грлич Радман) •  Чехії (Ян Ліпавський) •  Чорногорії (Ранко Кривокапич) •  Швейцарії (Ігнаціо Кассіс) •  Швеції (Тобіас Більстрем)

п о р Керівники ОБСЄ Генеральні секретарі Вільгельм Хьоїнк (1993—1996) • Джанкарло Арагона (1996—1999) • Ян Кубіш (1999—2005) • Марк Перрен де Бришамбо (2005—2011) • Ламберто Заньєр (2011—2017) • Томас Гремінгер (2017—2020) • Гельґа Шмід (з 2020) Виконавчі голови Ганс-Дітріх Геншер (1991) • Іржі Дінстбір (01.01.1992-02.07.1992) • Йозеф Моравчик (03.07.1992-31.12.1992) • Маргарета Угглас (1993) • Беньяміно Андреатта (01.01.1994-11.05.1994) • Антоніо Мартіно (12.05.1994-31.12.1994) • Ласло Ковач (1995) • Флавіо Котті (1996) • Нільс Хельвег Петерсен (1997) • Броніслав Геремек (1998) • Кнут Воллебек (1999) • Вольфганг Шюссель (01.01.2000-04.02.2000) • Беніта Ферреро-Вальднер (05.02.2000-31.12.2000) • Мірче Дан Джоане (2001) • Жайме Гама (01.01.2002-06.04.2002) • Антоніо Мартінс да Круз (07.04.2002-31.12.2002) • Яап де Гооп Схеффер (01.01.2003-03.12.2003) • Бен Бот (04.12.2003-31.12.2003) • Соломон Пасі (2004) • Димитрій Рупель (2005) • Карел де Гюхт (2006) • Мігель Анхель Моратінос (2007) • Ілкка Канерва (01.01.2008-04.04.2008) • Олександр Стубб (05.04.2008-31.12.2008) • Дора Бакоянні (01.01.2009-05.10.2009) • Йоргос Папандреу (06.10.2009-31.12.2009) • Канат Саудабаєв (2010) • Аудронюс Ажубаліс (2011) • Еймон Гілмор (2012) • Леонід Кожара (2013) • Дідьє Буркгальтер (2014) • Івіца Дачич (2015) • Франк-Вальтер Штайнмаєр (2016) • Себастьян Курц (2017) • Анджеліно Альфано (2018) • Мирослав Лайчак (2019) • Еді Рама (2020) • Анн Лінде (2021) • Збіґнєв Рау (2022) • Буяр Османі (2023) Президенти Парламентської асамблеї ОБСЄ Ілкка Суомінен (1992—1994) • Френк Свелен (1994—1996) • Хав'єр Руперес (1996—1998) • Гелле Дайн (1998—2000) • Адріан Северин (2000—2002) • Брюс Джордж (2002—2004) • Елсі Гастінґс (2004—2006) • Ґоран Ленмаркер (2006—2008) • Жоао Соареш (2008—2010) • Петрос Ефтіміу (2010—2012) • Рикардо Мільйорі (2012—2013) • Вольфґанґ Ґроссрук (в.о., 2013) • Ранко Кривокапич (2013—2014) • Іллка Канерва (2014—2016) • Крістін Муттонен (2016—2017) • Гігі Церетелі (2017—2020) • Пітер Лорд Бовнесс (2020—2021) • Марґарета Седерфелт (з 2021) Представники ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Фраймут Дуве (1998—2004) • Міклош Гарасті (2004—2010) • Дуня Міятович (2010—2017) • Арлем Дезір (2017—2020) • Тереза Рібейру (з 2020) Верховні комісари ОБСЄ у справах національних меншин Макс ван дер Стул (1993—2001) • Рольф Ефекус (2001—2007) • Кнут Воллебек (2007—2013) • Астрід Турс (2013—2016) • Ламберто Заньєр (2017—2020) • Кайрат Абдрахманов (з 2020)