Ігнаціо Кассіс — Вікіпедія

Ігнаціо Кассіс
італ. Ignazio Cassis
Ігнаціо Кассіс
Ігнаціо Кассіс
176-й Президент Швейцарії
1 січня 2022 — 31 грудня 2022
Віцепрезидент Ален Берсе
Попередник Гі Пармелен
Наступник Ален Берсе
175-й віцепрезидент Швейцарії
1 січня 2021 — 31 грудня 2021
Президент Гі Пармелен
Попередник Гі Пармелен
Наступник Ален Берсе
Голова Департаменту закордонних справ Швейцарії
Нині на посаді
На посаді з 1 листопада 2017
Попередник Дідьє Буркгальтер
Член Федеральної ради Швейцарії
Нині на посаді
На посаді з 1 листопада 2017
Попередник Дідьє Буркгальтер
Народився 13 квітня 1961(1961-04-13)[1][2] (63 роки)
Сесса, Треза, Subdistrict Sessad, округ Лугано, Тічино, Швейцарія[3]
Відомий як політик, лікар
Країна Швейцарія
Alma mater Цюрихський університет
Політична партія FDP.The Liberalsd
eda.admin.ch/eda/it/dfae/dfae/ignazio-cassis.html
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Ігнаціо Кассіс (італ. Ignazio Cassis; нар. 13 квітня 1961, Сесса, Швейцарія) — швейцарський лікар та політик. Президент Швейцарії з 1 січня до 31 грудня 2022 року[4]. Віцепрезидент Швейцарії з 1 січня до 31 грудня 2021 року. Член партії «Вільна демократична партія. Ліберали», був обраний до Федеральної ради Швейцарії 20 вересня 2017 року. З 1 листопада 2017 року — голова департаменту закордонних справ[5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 13 квітня 1961 року в місті Сесса. 1987 року закінчив медичний факультет Цюріхського університету, спеціалізувався на внутрішніх хворобах і громадському здоров'ї. Здобув ступінь магістра в галузі громадської охорони здоров'я 1996 року. Здобув ступінь доктора медицини в Лозанському університеті (1998).

1991 року оформив подвійне громадянство Швейцарії та Італії. 2017 року відмовився від італійського паспорта.[6]

У 1988—1996 рр. — працював лікарем. Працював кантональним лікарем у Тічино з 1996 до 2008 року, був віцепрезидентом швейцарської медичної асоціації з 2008 до 2012 р.

Політика[ред. | ред. код]

Член швейцарської Національної ради з 4 червня 2007 до 30 жовтня 2017 роки (три скликання)[7]. 20 вересня 2017 року обраний Федеральними Зборами у Федеральній Раді в другому турі, набравши 125 з 244 голосів, ставши 117-м з 1848 року Федеральним радником.[8][9]

1 листопада 2017 року призначений на посаду міністра департаменту закордонних справ Швейцарії, змінивши на цій посаді Дідьє Буркгальтера.

1 січня 2021 року склав присягу віцепрезидента Швейцарії в уряді Гі Пармелена, обіймав посаду до 31 грудня 2021 року. З 1 січня до 31 грудня 2022 року — президент країни[10].

Примітки[ред. | ред. код]

Ігнаціо Кассіс
у соціальних мережах
Ігнаціо Кассіс на сайті Facebook
Ігнаціо Кассіс на сайті Twitter
Ігнаціо Кассіс на сайті Instagram
  1. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ https://www.parlament.ch/de/biografie?CouncillorId=3828
  4. ↑ У Швейцарії обрали президента на 2022 рік. Європейська правда (українською) . 8 грудня 2021. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
  5. ↑ Quiquerez, Florent (1 листопада 2017). Ignazio Cassis au pied du mur européen. 24Heures (фр.). ISSN 1424-4039. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 1 листопада 2017.
  6. ↑ FDP-Bundesratskandidat Cassis gibt italienischen Pass zurück. Neue Zürcher Zeitung (German) . 25 серпня 2017. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  7. ↑ Ignazio Cassis. parlament.ch. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
  8. ↑ ELETTO IGNAZIO CASSIS (Italian) . ticinonews.ch. 20 вересня 2017. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
  9. ↑ FOKUS: Der Tessiner Ignazio Cassis ist neuer Bundesrat (German) . 10vor10. 20 вересня 2017. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
  10. ↑ Парламент Швейцарії обрав нового президента країни. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
 
Йонас Фуррер (1848) • Йонас Фуррер (1849) • Анрі Друе (1850) • Мартін Йозеф Мунцінгер (1851) • Йонас Фуррер (1852) • Вільгельм Матіас Нефф (1853) • Фрідріх Фрей-Ерозе (1854) • Йонас Фуррер (1855) • Йонас Фуррер (1858) • Фрідріх Фрей-Ерозе (1860) • Луї Рюшонне (1883) • Луї Рюшонне (1890) • Марк-Еміль Руше (1905) • Марк-Еміль Руше (1911) • Ганс Шаффнер (1966) • Флавіо Котті (1991) • Рене Фельбер (1992) • Флавіо Котті (1998) • Рут Дрейфус (1999) • Йозеф Дейс (2004) • Самуель Шмід (2005) • Мішлін Кальмі-Рей (2007) • Доріс Лойтгард (2010) • Мішлін Кальмі-Рей (2011) • Евелін Відмер-Шлумпф (2012) • Улі Маурер (2013) • Дідьє Буркгальтер (2014) • Симонетта Соммаруга (2015) • Доріс Лойтгард (2017) • Ален Берсе (2018) • Улі Маурер (2019) • Симонетта Соммаруга (2020) • Гі Пармелен (2021) • Ігнаціо Кассіс (2022) • Ален Берсе (2023)• Віола Амгерд (2024)
* Вказані лише ті президенти Швейцарії, про які існують статті.
Європейський Союз Європейського Союзу (Жозеп Боррель)
Австрія Австрії (Александер Шалленберг) • Албанія Албанії (Ольта Джачка) • Андорра Андорри (Марія Убах Фонт) • Бельгія Бельгії (Аджа Лябіб) • Білорусь Білорусі (Сергій Алейник) • Болгарія Болгарії (Марія Габрієл) • Боснія і Герцеговина Боснії і Герцеговини (Ельмедин Конакович) • Ватикан Ватикану (Пол Річард Галлахер) • Велика Британія Великої Британії (Девід Кемерон) • Греція Греції (Георгос Герапетрітіс) • Данія Данії (Ларс Люкке Расмуссен) • Естонія Естонії (Маргус Тсахкна) • Ірландія Ірландії (Міхал Мартін) • Ісландія Ісландії (Тордіс Колбрун Рейкфьорд Гильфадоттір) • Іспанія Іспанії (Хосе Мануель Альбарес) • Італія Італії (Антоніо Таяні) • Латвія Латвії (Байба Браже) • Литва Литви (Ґабріелюс Ландсберґіс) • Ліхтенштейн Ліхтенштейну (Домінік Гаслер) • Люксембург Люксембургу (Жан Ассельборн) • Мальта Мальти (Єн Борґ) • Молдова Молдови (Ніку Попеску) • Монако Монако (Ізабель Берро) • Нідерланди Нідерландів (Вопке Гукстра) • Німеччина Німеччини (Анналена Бербок) • Норвегія Норвегії (Аннікен Гуйтфельдт) • Північна Македонія Північної Македонії (Буяр Османі) • Польща Польщі (Радослав Сікорський) • Португалія Португалії (Жуан Гомес Кравіньйо) • Росія Росії (Сергій Лавров) • Румунія Румунії (Лумініца Одобеску) • Сан-Марино Сан-Марино (Лука Беккарі) • Сербія Сербії (Івиця Дачич) • Словаччина Словаччини (Юрай Бланар) • Словенія Словенії (Таня Файон) • Угорщина Угорщини (Петер Сіярто) • Україна України (Дмитро Кулеба) • Фінляндія Фінляндії (Еліна Валтонен) • Франція Франції (Стефан Сежурне) • Хорватія Хорватії (Гордан Грлич Радман) • Чехія Чехії (Ян Ліпавський) • Чорногорія Чорногорії (Ранко Кривокапич) • Швейцарія Швейцарії (Ігнаціо Кассіс) • Швеція Швеції (Тобіас Більстрем)
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Політика Швейцарії Це незавершена стаття про політика чи політикиню Швейцарії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ігнаціо_Кассіс&oldid=40128043