Балійське письмо — Вікіпедія
Балійське письмо ᬅᬓ᭄ᬱᬭᬩᬮᬶ | |
---|---|
Вид | |
Мови | Балійська |
Період | з 1 тис н.е. — сьогодення |
Походження | |
Напрям | зліва направо |
U+1B00—U+1B7F | |
Балійське письмо (балі. Aksara Bali) — писемність, що використовувалась на індонезійському острові Балі. Здебільшого була замінена латинською абеткою. Незважаючи на це, писемність використовується і до цього дня, хоча лише деякі люди вільно володіють нею. Головним чином застосовується в релігійних писаннях.
Балійське письмо переважає в традиційних церемоніях острова Балі та міцно асоціюється в індуїзмом. Письмо в основному використовується для копіювання лонтарів або манускриптів на пальмовому листі, що містять релігійні тексти[1][2].
Балійське письмо походить від письма каві, яке, в свою чергу, бере витоки від письма Брахмі - предка майже всіх письменностей південно-східній Азії.
Абетка включає в себе 47 символів, 14 з яких позначають голосні звуки, інші 33 - приголосні.
Приголосні називаються wianjana (ᬯ᭄ᬬᬦ᭄ᬚᬦ). У балійському письмі їх 33, проте лише 18 з них, звані wreṣāstra (ᬯᬺᬱᬵᬲ᭄ᬢ᭄ᬭ), використовуються для запису балійської мови. Решта застосовуються для запису слів, запозичених з каві та санскриту.
Приголосні | ||||||||
Місце творення | Pancawalimukha | Напівголосні | Фрикативні | Wisarga | ||||
Глухі | Дзвінкі | Носові | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Гортанні | (Ka) Ka1 | (Kha) Ka mahaprana | (Ga) Ga1 | (Gha) Ga gora | (Nga) Nga1 | (Ha) Ha12 | ||
Середньопіднебінні | (Ca) Ca murca1 | (Cha) Ca laca | (Ja) Ja1 | (Jha) Ja jera | (Nya) Nya1 | (Ya) Ya1 | (Śa) Sa saga | |
Ретрофлексні | (Ṭa) Ta latik | (Ṭha) Ta latik m. | (Ḍa) Da murda a. | (Ḍha) Da murda m. | (Ṇa) Na rambat | (Ra) Ra1 | (Ṣa) Sa sapa | |
Зубні | (Ta) Ta1 | (Tha) Ta tawa | (Da) Da lindung1 | (Dha) Da madu | (Na) Na kojong1 | (La) La1 | (Sa) Sa danti13 | |
Губні] | (Pa) Pa1 | (Pha) Pa kapal | (Ba) Ba1 | or (Bha) Ba kembang | (Ma) Ma1 | (Wa) Wa1 |
↑ Aksara wreṣāstra. В традиційному порядку: ha na ca ra ka / da ta sa wa la / ma ga ba nga / pa ja ya nya.
↑ Приголосний ha іноді не вимовляється. Наприклад, hujan вимовляється як ujan.[3]
↑ Насправді є альвеолярним, но класифікується як зубний за традицією.
Голосні називаються suara (ᬲ᭄ᬯᬭ) і можуть бути написані як окремі літери, якщо знаходяться на початку слова.
Голосні | |||||||
Короткі голосні | Назва | Довгі голосні | |||||
Символ | Транслітерація | МФА | Символ | Транслітерація | МФА | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|
A | [a] | A kara | Ā | [ɑː] | |||
I | [i] | I kara | Ī | [iː] | |||
Ṛ | [ɹ̩] | Ra repa | Ṝ | [ɹ̩ː] | |||
Ḷ | [l̩] | La lenga | Ḹ | [l̩ː] | |||
U | [u] | U kara | Ū | [uː] | |||
E | [e]; [ɛ] | E kara (E) Airsanya (Ai) | Ai | [aːi] | |||
O | [o]; [ɔ] | O kara | Au | [aːu] |
Балійські цифри | Арабські цифри | Назва | Балійські цифри | Арабські цифри | Назва | |
---|---|---|---|---|---|---|
0 | Bindu/Windu | 5 | Lima | |||
1 | Siki/Besik | 6 | Nem | |||
2 | Kalih/Dua | 7 | Pitu | |||
3 | Tiga/Telu | 8 | Kutus | |||
4 | Papat | 9 | Sanga/Sia |
Письмо було включено в Юнікод з виходом версії 5.0 в липні 2006 року. Виділений для балійського письма діапазон - U + 1B00-U + 1B7F:
- ↑ Fox, Richard (2013). Rival Styles of Writing, Rival Styles of Practical Reasoning [Архівовано 9 лютого 2020 у Wayback Machine.]. Heidelberg: Institut für Ehtnologie.
- ↑ Kuipers, Joel (2003). Indic Scripts of Insular Southeast Asia: Changing Structures and Functions [Архівовано 2014-05-14 у Wayback Machine.]. Tokyo: Tokyo University of Foreign Studies.
- ↑ Tinggen, p. 16