Алфавіти Індії — Вікіпедія

Інді́йська писемність — сім'я складових писемностей, поширених на теренах Південної та Південно-східної Азії (а раніше й Центральної Азії), походить від письма брахмі. Індійські писемності є абуґідами (консонантно-складовими), тобто кожен знак у них позначає склад із будь-якою приголосною та базовою голосною, а склади з іншими голосними чи без голосної утворюються на його основі шляхом стандартної модифікації чи додаванням спеціальних знаків.

Передісторія[ред. | ред. код]

Починаючи з III ст. до н. е. в Індії використовувались дві системи письма: брахмі та кхароштхі. Друга походить від арамейської писемності й використовувалось на північному заході Індії до III ст. н. е. та в Центральній Азії аж до VII ст., після чого була витіснена брахмі. Писалася справа наліво.

Точне походження брахмі невідоме, є гадка, що брахмі створено на основі консонантно-складової системи, використовуваної в кхароштхі (й тому в дечому пов'язана з арамейською писемністю), спеціально для едиктів царя Ашоки чи аналогічних написів. Жодного зв'язку з писемністю печаток 3—2-го тис. до н. е. з Мохенджо-Даро, Харапи та решти, знайдених у долині Інду, не прослідковується.

Решта індійських алфавітів походять від брахмі та зазвичай пишуться зліва направо.


Порівняльні таблиці[ред. | ред. код]

Нижче наведено таблиці знаків деяких основних індійських писемностей. Вимову подано в транскрипції Національної бібліотеки в Калькуті[en] й у МФА. Вимова, де можливо, вказана для санскриту; в решті випадків — для відповідної мови. Деякі знаки в таблицях не подано.

Приголосні[ред. | ред. код]

NLAC МФА деванагарі бонгаккхор ґурмукхі гуджараті орія тамілі телуґу каннада малаялам сингалі тибеті
k k क ক ਕ ક କ க క ಕ ക ක ཀ
kh kʰ ख খ ਖ ખ ଖ — ఖ ಖ ഖ ඛ ཁ
g ɡ ग গ ਗ ગ ଗ — గ ಗ ഗ ග ག
gh ɡʱ घ ঘ ਘ ઘ ଘ — ఘ ಘ ഘ ඝ -
ṅ ŋ ङ ঙ ਙ ઙ ଙ ங ఙ ಙ ങ ඞ ང
c c च চ ਚ ચ ଚ ச చ ಚ ച ච ཅ
ch cʰ छ ছ ਛ છ ଛ — ఛ ಛ ഛ ඡ ཆ
j ɟ ज জ ਜ જ ଜ ஜ జ ಜ ജ ජ ཇ
jh ɟʱ झ ঝ ਝ ઝ ଝ — ఝ ಝ ഝ ඣ
ñ ɲ ञ ঞ ਞ ઞ ଞ ஞ ఞ ಞ ഞ ඤ ཉ
ṭ ʈ ट ট ਟ ટ ଟ ட ట ಟ ട ට ཊ
ṭh ʈʰ ठ ঠ ਠ ઠ ଠ — ఠ ಠ ഠ ඨ ཋ
ḍ ɖ ड ড ਡ ડ ଡ — డ ಡ ഡ ඩ ཌ
ḍh ɖʱ ढ ঢ ਢ ઢ ଢ — ఢ ಢ ഢ ඪ -
ṇ ɳ ण ণ ਣ ણ ଣ ண ణ ಣ ണ ණ ཎ
t t̺ त ত ਤ ત ତ — త ತ ത ත ཏ
th t̺ʰ थ থ ਥ થ ଥ த థ ಥ ഥ ථ ཐ
d d̺ द দ ਦ દ ଦ — ద ದ ദ ද ད
dh d̺ʰ ध ধ ਧ ધ ଧ — ధ ಧ ധ ධ -
n n न ন ਨ ન ନ ந న ನ ന න ན
ṉ n ऩ — — — — ன — — — -
p p प প ਪ પ ପ ப ప ಪ പ ප པ
ph pʰ फ ফ ਫ ફ ଫ — ఫ ಫ ഫ ඵ ཕ
b b ब ব ਬ બ ବ — బ ಬ ബ බ བ
bh bʱ भ ভ ਭ ભ ଭ — భ ಭ ഭ භ -
m m म ম ਮ મ ମ ம మ ಮ മ ම མ
y j य য ਯ ય ଯ ய య ಯ യ ය ཡ
r r र র/ৰ ਰ ર ର ர ర ರ ര ර ར
ṟ r ऱ — — — — ற ఱ ಱ റ — -
l l ल ল ਲ લ ଲ ல ల ಲ ല ල ལ
ḷ ɭ ळ — ਲ਼ ળ ଳ ள ళ ಳ ള ළ -
ḻ ɻ ऴ — — — — ழ — ೞ ഴ — -
v ʋ व ৱ ਵ વ — வ వ ವ വ ව ཝ
ś ɕ श শ ਸ਼ શ ଶ — శ ಶ ശ ශ ཤ
ṣ ʂ ष ষ — ષ ଷ ஷ ష ಷ ഷ ෂ ཥ
s s स স ਸ સ ସ ஸ స ಸ സ ස ས
h h ह হ ਹ હ ହ ஹ హ ಹ ഹ හ ཧ

Голосні[ред. | ред. код]

У кожному стовпчику зліва представлені самостійні знаки для голосних, справа — в поєднанні з приголосним «k» (тобто ku, ko тощо).

NLAC МФА деванагарі бонгаккхор гурмукхі гуджараті орія тамілі телуґу каннада малаялам сингалі тибеті
a ə अ — অ — ਅ — અ — ଅ — அ க అ — ಅ — അ — අ ක ཨ -
ā ɑː आ का আ কা ਆ ਕਾ આ કા ଆ କା ஆ கா ఆ కా ಆ ಕಾ ആ കാ ආ කා — -
i i इ कि ই কি ਇ ਕਿ ઇ કિ ଇ କି இ கி ఇ కి ಇ ಕಿ ഇ കി ඉ කි ཨི ཀི
ī iː ई की ঈ কী ਈ ਕੀ ઈ કી ଈ କୀ ஈ கீ ఈ కీ ಈ ಕೀ ഈ കീ ඊ කී — -
u u उ कु উ কু ਉ ਕੁ ઉ કુ ଉ କୁ உ கு ఉ కు ಉ ಕು ഉ കു උ කුු ཨུ ཀུ
ū uː ऊ कू ঊ কূ ਊ ਕੂ ઊ કૂ ଊ କୂ ஊ கூ ఊ కూ ಊ ಕೂ ഊ കൂ ඌ කූූ — -
e e ऎ कॆ — — — — — — — — எ கெ ఎ కె ಎ ಕೆ എ കെ එ ෙක — -
ē eː ए के এ কে ਏ ਕੇ એ કે ଏ କେ ஏ கே ఏ కే ಏ ಕೇ ഏ കേ ඒ ෙක් ཨེ ཀེ
ai ai ऐ कै ঐ কৈ ਐ ਕੈ ઐ કૈ ଐ କୈ ஐ கை ఐ కై ಐ ಕೈ ഐ കൈ ඓ ෙෙක — -
o o ऒ कॊ — — — — — — — — ஒ கொ ఒ కొ ಒ ಕೊ ഒ കൊ ඔ ෙකා — -
ō oː ओ को ও কো ਓ ਕੋ ઓ કો ଓ କୋ ஓ கோ ఓ కో ಓ ಕೋ ഓ കോ ඕ ෙකා් ཨོ ཀོ
au au औ कौ ঔ কৌ ਔ ਕੌ ઔ કૌ ଔ କୌ ஔ கௌ ఔ కౌ ಔ ಕೌ ഔ കൗ ඖ ෙකෟ — -
ṛ ɻ̣ ऋ कृ ঋ কৃ — — ઋ કૃ ଋ କୃ — — ఋ కృ ಋ ಕೃ ഋ കൃ ඍ කෘ — -
ṝ ɻ̣ː ॠ कॄ ৠ কৄ — — ૠ — ୠ — — — ౠ — — — ൠ — ඎ කෘ‌ෘ — -
ḷ ɭ̣ ऌ कॢ ঌ কৢ — — — કૄ ଌ — — — ఌ కౄ ಌ — ഌ — (ඏ)[1] — — -
ḹ ɭ̣ː ॡ कॣ ৡ কৣ - — — — ୡ — — — ౡ — ೡ — ൡ — (ඐ) — — -

Позначення цифр[ред. | ред. код]

Цифри деванагарі бонгаккхор гурмукхі гуджараті тамілі телуґу каннада малаялам тибеті
0 ० ০ ੦ ૦ ೦ ౦ ೦ ൦ ༠
1 १ ১ ੧ ૧ ௧ ౧ ೧ ൧ ༡
2 २ ২ ੨ ૨ ௨ ౨ ೨ ൨ ༢
3 ३ ৩ ੩ ૩ ௩ ౩ ೩ ൩ ༣
4 ४ ৪ ੪ ૪ ௪ ౪ ೪ ൪ ༤
5 ५ ৫ ੫ ૫ ௫ ౫ ೫ ൫ ༥
6 ६ ৬ ੬ ૬ ௬ ౬ ೬ ൬ ༦
7 ७ ৭ ੭ ૭ ௭ ౭ ೭ ൭ ༧
8 ८ ৮ ੮ ૮ ௮ ౮ ೮ ൮ ༨
9 ९ ৯ ੯ ૯ ௯ ౯ ೯ ൯ ༩

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Дирингер Д. Алфавит, пер. с англ., М., 1963.
  • Истрин В. А. Возникновение и развитие письма, М., 1965.
  • Фридрих И. История письма, пер. с нем., М., 1979.
  • Dani A.H. Indian palaeography. Oxford: Clarendon Press, 1963.
  • Daniels Peter T., Bright William (eds.). The World's Writing Systems. Oxford, UK: Oxford University Press, 1996.
  • Falk H. Schrift im alten Indien: Ein Forschungsbericht mit Anmerkungen. Tübingen: Narr, 1993.
  • Fischer Steven R. A History of Writing, Reaktion Books, 2005.
  • Rogers, Henry. Writing Systems: A Linguistic Approach. Oxford: Blackwell, 2005.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Тільки в старосингальській.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алфавіти_Індії&oldid=41058133