Бабаєв Агаджан Гельдийович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бабаєв.
Бабаєв Агаджан Гельдийович
туркм. Agajan Babaýew
Народився10 травня 1929(1929-05-10)[1] (95 років)
Мари
Країна СРСР
 Туркменістан
Діяльністьгеограф, політик, викладач університету
Alma materТуркменський державний педагогічний інститутd
Галузьгеографія
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий ступіньдоктор географічних наук
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Islamic World Academy of Sciencesd
Академія наук Туркменської РСР
ПартіяКПРС
Нагороди

Агаджа́н Гельди́йович Баба́єв (туркм. Agajan Babaýew, 10 травня 1929, Мари) — туркменський географ, фахівець із вивчення та освоювання пустель[2]. Дійсний член Академії наук Туркменістану (1975), член-кореспондент Російської академії наук (1976), член Ісламської академії наук (1993). Депутат Верховної ради Туркменської PCP 9-го скликання[2]. Народний депутат Туркменської РСР. Двічі обирався депутатом Ради національностей Верховної ради СРСР 10-го (1979—1984) і 11-го скликань (1984—1989) від Туркменської РСР[3][4]. Член Центральної контрольної комісії КПРС та член Президії ЦКК КПРС у 1990—1991 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 10 травня 1929 року в туркменському місті Мари в родині службовці. 1949 року закінчив географічний факультет Ашгабатського державного педагогічного інституту імені Горького[5].

У 1950—1960 роках викладав у Туркменському державному університеті імені Горького[5]. 1953 року захистив кандидатську дисертацію, 1968 року — докторську. 1954 року вступив до лав КПРС[5]. 1959 року був обраний головою Географічного товариства Туркменістану та заступником директора Інституту пустель Академії наук Туркменської РСР. Від 1960 до 1986 року займав (з перервою в 1970-ті роки) посаду директора Інституту пустель Академії наук Туркменської РСР[5]. Від 1965 року член-кореспондент, а від 1975 року академік Академії наук Туркменістану, від 1976 року — член-кореспондент Академії наук СРСР (зараз Російської академії наук)[2]. Брав участь у багатьох наукових експедиціях, географія яких охоплювала Монголію, Індію, Алжир, Лівію, Китай, Іран.

З 17 квітня 1975 по 5 квітня 1986 року — президент Академії наук Туркменської РСР. 1986 року Ніязов Сапармурат Атаєвич, перший секретар комуністичної партії Туркменської РСР, ініціював відставку Бабаєва. У добу перебудови Агаджан Бабаєв підтримував неформальні демократичні організації «Агзибірлік» та клуб «Пайхас».

Незважаючи на спротив Ніязова, був знов обраний 23 вересня 1989 року президентом Академії наук Туркменської РСР/Академії наук Республіки Туркменістан і очолював академію аж до її розпуску 1993 року. У часи правління Туркменбаші Бабаєву було заборонено виїзд із країни[6]. З 1992 року очолював Комітет з державних премій Туркменістану імені аль-Хорезмі. 1993 року обраний членом міжнародної Ісламської академії наук. На початку 2009 року обраний до Ради старійшин при президентові Туркменістану.

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Бабаєв Агаджан Гельдийович автор понад 300 наукових праць та 5 монографій. Засновник та головний редактор міжнародного журналу «Проблеми освоєння пустель».

Найвидатніші праці:

  • (рос.) Бабаев А. Г. Пустыня Кара-Кумы. — Ашхабад, 1963.
  • (рос.) Бабаев А. Г. Оазисные пески Туркменистана и пути их освоения. — Ашхабад, 1973.
  • (рос.) Бабаев А. Г., Фрейкин З. Г. Пустыни СССР вчера, сегодня, завтра. — М., 1977.
  • (рос.) Бабаев А. Г. Кладовая Каракумов (для млад и сред. школьного. возраста). — Ашхабад, 1980.
  • (рос.) Бабаев А. Г. Пустыня как она есть. — М., 1983.
  • (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира) — 100 тис. прим. — У виданні наводяться загальні відомості про пустелі земної кулі, закономірності їх утворення, географічне поширення, особливості природи, класифікація. Подається також фізико-географічна характеристика різних пустель світу. Значну частину обсягу відведено опису господарського освоєння пустель, проблематиці сучасного антропогенного впливу, процесам опустелювання і охорони природи[7].

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ідентифікатор VIAF
  2. ↑ а б в г д Лавров П. Бабаєв Агаджан Гельдійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. ↑ Депутаты Верховного Совета СССР X-го созыва 1979—1984 : [рос.] : [арх. 18 квітня 2019 року] // knowbysight.info. — Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. — Дата звернення: 18 квітня 2019 року.
  4. ↑ Депутаты Верховного Совета СССР XI-го созыва 1984—1989 : [рос.] : [арх. 18 квітня 2019 року] // knowbysight.info. — Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. — Дата звернення: 18 квітня 2019 року.
  5. ↑ а б в г д Бабаев Агаджан Гельдыевич // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  6. ↑ http://www.watan.ru/rus/view.php?nomer=591&razd=new_nov_ru&pg=157[недоступне посилання]
  7. ↑ Рецензии на книгу «Пустыни» : [рос.]. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бабаєв_Агаджан_Гельдийович&oldid=42871363