French
DeutschKrameria — Вікіпедія
| Krameria | |
|---|---|
 | |
| K. lappacea | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Zygophyllales |
| Родина: | Krameriaceae Dumort.[2] |
| Рід: | Krameria L.[1] |
 Вікісховище: Krameria | |
Krameria — єдиний рід у родині Krameriaceae з приблизно 18 видами[3], яких широко називають ратані. Ратані також називають корінь крамерії, ботанічний засіб, що складається з висушеного кореня Krameria argentea чи Krameria lappacea.
Крамерія зустрічається по всій Америці, більшість з них поширена в тропічних регіонах. Це багаторічні чагарники, які діють як кореневі паразити на інших рослинах. Квіти мають залози, які називаються елайофори, які виробляють ліпід, який збирають бджоли роду Centris під час запилювання квітів.
Види[ред. | ред. код]
- Krameria argentea Mart. ex Spreng.
- Krameria bahiana B.B.Simpson
- Krameria bicolor S.Watson
- Krameria cistoidea Hook. & Arn.
- Krameria cytisoides Cav.
- Krameria erecta Willd.
- Krameria grandiflora A.St.-Hil.
- Krameria ixine L.
- Krameria lanceolata Torr.
- Krameria lappacea (Dombey) Burdet & B.B.Simpson
- Krameria pauciflora DC.
- Krameria paucifolia Rose
- Krameria ramosissima S.Watson
- Krameria revoluta O.Berg
- Krameria secundiflora DC.
- Krameria spartioides Klotzsch ex O.Berg
- Krameria tomentosa A.St.-Hil.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Genus: Krameria L. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 31 січня 2005. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 28 січня 2011.
- ↑ Angiosperm Phylogeny Group (2009). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III (PDF). Botanical Journal of the Linnean Society. 161 (2): 105—121. doi:10.1111/j.1095-8339.2009.00996.x. Процитовано 6 липня 2013.
- ↑ Christenhusz, M. J. M.; Byng, J. W. (2016). The number of known plants species in the world and its annual increase. Phytotaxa. 261 (3): 201—217. doi:10.11646/phytotaxa.261.3.1.
|