Anisophylleaceae — Вікіпедія

Anisophylleaceae
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Гарбузоцвіті (Cucurbitales)
Родина:	Anisophylleaceae; Ridl. 1922
Типовий рід
	Anisophyllea; R.Br. ex Sabine. 1824
Роди
	Anisophyllea R.Br. ex Sabine 1824; Combretocarpus Hook.f. 1865; Poga Pierre 1896; Polygonanthus Ducke 1932;
Вікісховище: Anisophylleaceae

Anisophylleaceae — родина з чотирьох родів і близько 70 видів^[1] у порядку Cucurbitales, згідно з APG II. Однак він більш ізольований від інших надродинних клад у цьому порядку, хоча демонструє певну схожість у морфології квітки з родом Ceratopetalum (родина Cunoniaceae, порядок Oxalidales). Декілька особливостей деревини цієї родини більш примітивні, ніж у інших родин порядку Cucurbitales.

Це пантропічна родина чагарників і середніх і досить великих дерев, що зустрічаються у вологих тропічних лісах і болотах Америки, Африки та Азії.

Листки з пальчастими жилками мають досить шкірясту текстуру, цілі краї та часто асиметричні біля основи. Вони мають дрібні прилистки або їх просто немає. Вони чергуються; спіральні, або двосторонні, або чотирирядні (як у Anisophyllea). Парні листки можуть бути різними за розміром і формою.

Дрібні квітки правильні, від трійчастих до п’ятичленних. Зазвичай вони зібрані в пазушні китиці чи волоті. Тип квітки значно варіюється, більшість однодомні, за винятком Combretocarpus; який двостатевий, має ідеальні квіти.

Нижня, три- або чотирикуткова зав'язь розвивається в кістянку або самару (як у Combretocarpus) зазвичай з одним насінням, але з трьома або чотирма насінням у Poga.

Систематика[ред. | ред. код]

Сучасна молекулярна філогенетика передбачає такі взаємозв'язки^[2]^[3]:

Cucurbitaceae (поза групою)

Anisophylleaceae

Combretocarpus

Polygonanthus

	Poga

	Anisophyllea

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Christenhusz, M. J. M.; Byng, J. W. (2016). The number of known plants species in the world and its annual increase. Phytotaxa. Magnolia Press. 261 (3): 201—217. doi:10.11646/phytotaxa.261.3.1.
↑ Schwarzbach AE, Ricklefs RE (2000). Systematic affinities of Rhizophoraceae and Anisophylleaceae, and intergeneric relationships within Rhizophoraceae, based on chloroplast DNA, nuclear ribosomal DNA, and morphology. Am J Bot. 87 (4): 547—564. doi:10.2307/2656599. JSTOR 2656599.
↑ ((Zhang L-B)), Simmons MP, Renner SS (2007). A phylogeny of Anisophylleaceae based on six nuclear and plastid loci: Ancient disjunctions and recent dispersal between South America, Africa, and Asia (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 44 (3): 1057—1067. doi:10.1016/j.ympev.2007.03.002. PMID 17433719.

[Christenhusz-Byng2016-1] Christenhusz, M. J. M.; Byng, J. W. (2016). The number of known plants species in the world and its annual increase. Phytotaxa. Magnolia Press. 261 (3): 201—217. doi:10.11646/phytotaxa.261.3.1.

[2] Schwarzbach AE, Ricklefs RE (2000). Systematic affinities of Rhizophoraceae and Anisophylleaceae, and intergeneric relationships within Rhizophoraceae, based on chloroplast DNA, nuclear ribosomal DNA, and morphology. Am J Bot. 87 (4): 547—564. doi:10.2307/2656599. JSTOR 2656599.

[3] ((Zhang L-B)), Simmons MP, Renner SS (2007). A phylogeny of Anisophylleaceae based on six nuclear and plastid loci: Ancient disjunctions and recent dispersal between South America, Africa, and Asia (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 44 (3): 1057—1067. doi:10.1016/j.ympev.2007.03.002. PMID 17433719.

[1]

[2]

[3]