Astra Space — Вікіпедія

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.
Astra Space
Галузь промисловості Космічна промисловість
Дата створення / заснування 2005
Логотип
Зображення
Засновник Adam Londond, Rory Colm Keoghd[1] і Amitav Mehrad[2]
Виконавчий директор Chris C. Kempd
Країна  США[3]
Розташування штаб-квартири Аламеда
Біржа NASDAQ: ASTR
Продукція Rocket[d]
Кількість підписників у соціальних мережах 132 218
Офіційний сайт​(англ.)
CMNS: Astra Space у Вікісховищі
Частина серії про
Космічну програму США[en]

Astra, Inc., (раніше відома як Ventions LLC) — приватна американська космічна компанія, базується в Аламіда (Каліфорнія).

Astra є підрядником і постачальником технологій для програми Агентства перспективних дослідницьких проектів в області оборони (DARPA), забезпечуючи космічні старти з повітря (ALASA) за програмою Small Air Launch Vehicle to Orbit (SALVO)[4]. Зокрема, в 2014 році компанія розробляла літак для запуску ракет-носіїв, які виводять корисні навантаження розміру кубсат на низьку навколоземну орбіту.

Astra розробила і тестує РН власного виробництва Rocket.

Також розробляє рідинні двопаливними рухові установки для DARPA і НАСА.

Історія[ред. | ред. код]

Astra була заснована як Ventions LLC в 2005 році, як компанія, що займається розробкою та обслуговуванням технологій. Первинна робота була зосереджена на новій технології, що дозволяє реалізувати тонкі форсунки і канали охолодження в ракетних двигунах розміром не більше декількох сантиметрів. За цим послідувало використання тієї ж технології для виготовлення невеликих робочих коліс відцентрових насосів з висотою лопатей всього 0,020 дюйма (0,51 мм) і демонстрація невеликих насосів на базі турбомашин для наддуву палива.

У вересні 2016 року Ventions LLC була реорганізована в Astra Inc[5].

Astra витратила 2019 рік на проектування та складання ракети-носія Rocket 3.0, інтегруючи рухові установки з електричним насосом, авіоніку і інші компоненти.

Техніка[ред. | ред. код]

Rocket 3[ред. | ред. код]

Rocket 3.0 являє собою двоступеневу ракету висотою 11,6 і діаметром 1,32 м. Носієм може виводити на 500-кілометрову сонячно-синхронну орбіту до 150 кг корисного навантаження.

Перша ступінь оснащена п'ятьма рідинними двигунами Delphin, тягою 140 кН. Паливні насоси ЖРД приводяться в дію електродвигунами подібно до того, як це зроблено в ЖРД «Резерфорд», встановлених на ракеті Electron компанії Rocket Lab. Двигуни першого ступеня названі «Дельфін» на честь дельфіноподібного грецького морського бога — вони розташовані концентрично по вершинах рівностороннього п'ятикутника, на відміну від інших п'ятидвигунних схем (так, п'ять двигунів на першому і другому ступенях «Сатурна-5» були розташовані по вершинах квадрата з одним двигуном в центрі).

Друга ступінь оснащена двигуном Aether.

За твердженням компанії, ця ракета буде найпростішим і технологічним носієм в світі. Вартість одного старту повинна становити близько 2,5 млн дол. (Для порівняння, запуск ракети важкого класу Falcon 9 компанії SpaceX оцінюється більш ніж в 60 млн дол.). Головна мета компанії — створити дуже недорогу ракету. Наприклад, стартовий розрахунок в місці запуску ракети Rocket 3.2 складався лише з 5 осіб, управління здійснюється з центру в Каліфорнії.

Ракети компанії Astra зроблені з «дуже тонкого алюмінію», на відміну від дорогих і трудомістких матеріалів, таких як вуглецеве волокно. Відпрацьована ракета майже повністю згорить в атмосфері, і все, що впаде на Землю, в кінцевому підсумку розчиниться в солоній воді океану.

Запуск Rocket 3.0 планувався в березні 2020 року, був скасований. Запуск 12 вересня 2020 РН легкого класу Rocket 3.1 закінчився невдачею, як і запуск РН легкого класу Rocket 3.2 15 грудня 2020 року.

Виробничі потужності[ред. | ред. код]

Завод компанії, розташований в околицях Сан-Франциско, за словами Кемпа, поки може виробляти поки одну-дві ракети на місяць.

Astra створить п'ять ракет Rocket 3.х, перші три з яких називаються «перша з трьох», «друга з трьох» і «третя з трьох». План в тому, щоб запустити першу і подивитися, що станеться. Якщо виникнуть проблеми, які, на думку Лондона і Кемпа, повинні виникнути, інженери визначать проблеми і виправлять їх в другій ракеті. Вони вважають, що в 2020 році буде потрібно три спроби, щоб вийти на орбіту. При цьому четверта і п'ята ракети залишаться в якості запасних.

До кінця 2020 року Astra почне роботу над Rocket 4.0 і планує випустити 25 таких ракет, щоб почати комерційні запуски. Після цього планується побудувати 100 ракет модифікації Rocket 5.0, з більш низькою вартістю і високою потужністю.

Стартові майданчики[ред. | ред. код]

Запуски проводяться з тихоокеанського космодрому Кадьяк на однойменному острові біля берегів Аляски; крім нього, Astra планує задіяти другу пусковий майданчик на Маршаллових островах. Це дозволить їм досягти орбіт з низьким нахилом. Вони також згадали про можливе місце запуску в средньоатлантичному регіональному космопорті (Марс) на острові Уоллопс в штаті Віргінія.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.scaled-power.com/our-team
  2. ↑ https://novillc.com/team
  3. ↑ Global Research Identifier Database — 2015.
  4. ↑ DARPA makes last-minute change to launch competition rules.
  5. ↑ Astra NLV. Архів оригіналу за 29 грудня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Из неизвестности в космос: что мы знаем о компании Astra Space? [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Astra_Space&oldid=38094001