Antares — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Антарес (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Taurus.
Antares
Призначення Ракета космічного призначення
Виробник Orbital Sciences Corporation (констр. 1 ст. — ПівденМаш)
Країна США США
Україна Україна
Росія Росія
вартість запуску (2024) $80-85 млн. ($12,9 тис. за кг)[1]
Розміри
Висота серія:
·110/120: 40,5 м,
·130: 41,9 м,
·230: 42,5 м
Діаметр 3,9 м
Маса 230: без КВ 329'500 кг
Ступенів Від 2 до 3
Вантаж
Вантаж на
НОО 		8'000 кг
Вантаж на
МКС 		5'425 кг
Вантаж на
Нπ =600 км 		5'160 кг
Споріднені ракети
Історія запусків
Космодроми САРК, США США
Всього запусків 18 (110-2, 120-2, 130-1, 230-5, 230:-8)
Успішних 17 (110-2, 120-2, 130-0, 230-5, 230:-8)
Невдалих 1 (130)
Перший запуск 110: 21 квітня 2013
Останній запуск 230+: 2 серпня 2023[2]
Перший (100-ї серії) ступінь
Двигуни 2 Aerojet AJ26-62
Тяга 3'265 кН
Питомий імпульс рів. моря: 297 с
вакуум: 331 с
Тривалість горіння 235 с
Паливо рідкий кисень/гас RP-1
Перший (200-ї серії) ступінь
Двигуни 2 РД-181
Тяга 425,2 тс або 4'167 кН
Питомий імпульс рів. моря: 312 с
вакуум: 339,2 с
Тривалість горіння 215 с
Паливо рідкий кисень/гас RP-1
Другий Castor[en] ступінь
Довжина 6 м
Діаметр 3,9 м
Двигуни
Тяга 30A: 259 кН,
30В: 293 кН,
30XL: 474 кН
Тривалість горіння 30A: 136 с,
30В: 127 с,
30XL: 156 с
Паливо TR-H8299/алюміній
Третій(опц.) ступінь
Двигуни 1 STAR-48V
Тяга кН
Паливо тверде
Частина серії про
Космічну програму США[en]

Antares (попередня назва Taurus II) — це ракета-носій (РН), розроблена американською компанією Northrop Grumman Innovation System (колишня Orbital Sciences Corporation) за активної участі КБ «Південне», Південмаш та інших підрядників. Належить до ракет середнього класу. Вона є двоступеневою і призначена для запуску корисних вантажів масою до 8000 кг[3] (15000 фунтів) на низьку навколоземну орбіту, а саме — на МКС. Це відбувається в межах програми співробітництва Commercial Resupply Services з NASA за допомогою космічного корабля Cygnus.

НАСА надала компанії «Orbital» право участі в програмі Commercial Orbital Transportation Services (COTS) — програмі, що допомогла створити космічний корабель Cygnus (Лебідь).

Спочатку носій мав назву «Taurus II», однак, 12 грудня 2011 року назва була змінена на «Антарес». Зміну назви пояснили тим, що РН такого масштабу і значущості заслуговує свого власного імені, так само як Pegasus, Taurus, та Minotaur, які були розроблені раніше.

Історія проєкту[ред. | ред. код]

Програма COTS отримала від NASA $171 млн; Orbital Sciences планує інвестувати в проєкт ще $150 млн, крім того, з них $130 млн на носій і $20 млн для космічних апаратів.

10 червня 2008 року було оголошено, що Середньоатлантичний регіональний космопорт, на острові Воллопс у Вірджинії (США), буде основним космодромом для ракети. Запуск буде здійснюватись з майданчика 0A, який є зруйнованим стартовим майданчиком для ракети носія Conestoga та який перебудований для обслуговування ракети-носія "Антарес". Запуски з острова Воллопс дозволять доставляти вантажі на МКС та орбіту настільки ж ефективно, як і з мису Канаверал, штат Флорида, бувши менш людними. Заплановано, що ракета-носій "Антарес" здійснить перший політ з габаритно-ваговим макетом корабля Cygnus.

10 грудня 2009 року відбувся ATK тест запалювання двигуна Castor 30 для його застосування, як маршового двигуна другого ступеня ракети-носія "Антарес".

22 лютого 2013 року були успішно проведені вогневі випробування першого ступеня ракети-носія[4] Під час вогневих випробувань двигун першого ступеня працював 29 секунд. Після вогневих випробувань першого ступеня триватиме підготовка до першого запуску ракети-носія «Антарес» з габаритно-масовим макетом транспортного корабля «Cygnus».

17 квітня 2013 року запланований пуск ракети-носія "Антарес" був скасований за 12 хвилин перед стартом через технічну несправність: самовільне від'єднання кабелю зв'язку від другого ступеня ракети-носія[5].

20 квітня 2013 року[6] запланований пуск було скасовано через несприятливі погодні умови: швидкість вітру перевищила безпечний дозволений рівень. Перший запуск відбувся 21 квітня 2013 року о 21:00 GMT відповідно до скорегованого плану[7] і виявився успішним[8]. Після цього відбулось три успішних запуски «Антарес»: демонстраційний політ до МКС 18 вересня 2013[9] р. і два польоти до МКС з вантажем (9 січня і 13 липня 2014 р.).

28 жовтня 2014 року, ракета-носій "Антарес" з транспортним космічним кораблем «Cygnus» і близько двох тонн вантажу для МКС мала стартувати з Середньоатлантичного космопорту на острові Уоллопс у штаті Вірджинія, США, але ракета вибухнула приблизно на 10 секунді після старту під час роботи двигунів першого ступеня[10].

15 лютого 2020 року, о 22:21 за київським часом, з Центру космічних польотів на острові Воллопс у Вірджинії (США), було здійснено успішний запуск ракети-носія «Антарес» з транспортним космічним кораблем «Cygnus», яка на замовлення NASA доставить до МКС близько чотирьох тонн вантажу, в тому числі мобільну лабораторію SpaceLab для вирощування тканин і клітин та космічну теплицю, в якій будуть вирощувати редьку[11].

20 лютого 2021 року, о 19:36 за київським часом, з Центру космічних польотів на острові Воллопс у Вірджинії (США), було здійснено перший у 2021 році успішний запуск ракети-носія "Антарес". Ракета вивела на орбіту автоматичний вантажний транспортний корабель «Cygnus», на борту якого міститься приблизно 3700 кг корисного вантажу NASA для МКС[12][13].

19 лютого 2022 року, о 19:40 за київським часом, з Центру космічних польотів на острові Воллопс, штат Вірджинія (США), відбувся успішний пуск ракети-носія середнього класу «Антарес». Ракета вивела на орбіту автоматичний вантажний транспортний корабель «Cygnus», на борту якого 3729 кг корисного вантажу NASA для МКС[14].

2 серпня 2023 року, о 03:31 за київським часом, з Центру космічних польотів на острові Воллопс відбувся ще один успішний пуск ракети-носія середнього класу Antares з вантажем для МКС. Оголошено що це був останній, сімнадцятий, запуск ракети серії 230, надалі заплановано створити оновлену версію ракети 330[2]. Зазначається, що розробкою основної конструкції першого ступеня ракети-носія і частини наземного обладнання займалось Конструкторське бюро "Південне", а виготовленням - Південний машинобудівний завод. Вони кооперували з київським підприємством "Київприлад", харківським "Хартрон-Аркос", запорізьким "Хартрон-Юком", чернігівськими "Чезара Телеметрія" та "Рапід" на замовлення американської корпорації Northrop Grumman[15].

Компонування[ред. | ред. код]

На ракетах серії 110 і 120 перший ступінь використовував гас RP-1 і рідкий кисень як компоненти палива для живлення 2-х доопрацьованих двигунів НК-33 (продаються компанією Аероджет, як двигун AJ-26-62). Оскільки Orbital мала мало досвіду з великими рідинними ступенями та кріогенними компонентами, для роботи по першому ступеню Antares був укладений контракт з ДП КБ «Південне», розробником ракет космічного призначення серії «Зеніт». Ділянка робіт «Південного» включає основний етап робіт з паливними баками та пов'язаним з ними обладнанням. Основним завданням КБ «Південне» є розробка та контроль виготовлення на заводі Південмаш місткостей для палива, баків високого тиску, клапанів, давачів, системи подачі пального та живлення, труб, дротів та іншого пов'язаного з ними обладнання. Як і «Зеніт», Antares має 3,9 метра в діаметрі.

Для серії ракет 230 через загрозу корозії й обмеженого постачання двигунів Aerojet AJ26-62, після втрати ракети у жовтні 2014 року Orbital заявила, що змінить старі двигуни на першому ступені на потужніших РД-181. На листопад 2017 року уже здійснено дві успішних місії постачання до МКС Cygnus CRS OA-5 і Cygnus CRS OA-8Е.

Другий ступінь оснащено твердопаливним двигуном Castor-30, який розробила компанія ATK (як похідну від твердопаливної ступені Castor 120). Збільшений другий ступінь буде оснащено двигуном Castor-30XL, який в наш час[коли?] розробляється компанією АТК на замовлення Orbital для підняття важких корисних навантажень.

Третій ступінь повинен бути розроблений в Orbital, як похідний від попередніх проєктів. Передбачається, що на ньому буде двигунна установка, що працює на самозаймистих компонентах палива. Обладнання буде похідним від бортового двигуна системи OSC Star 2 bus; інші елементи будуть використовувати системи від місії космічного апарату DART, в якій Orbital була генеральним підрядником. Також є варіант третього ступеня на основі твердопаливного двигуна Star-48V, що використовувався на інших американських РН.

Версії РН[ред. | ред. код]

Перші два рейси (версія Antares 110) буде використовувати двигун Castor 30А, наступні два рейси (версія Antares 120) буде використовувати форсований Castor 30B. На другому ступені в наступних польотах може використовуватись Antares-130 з версією двигуна Castor-30XL на верхньому ступені.

Робота над ракетою Antares спрямована на досягнення 98 % або більше надійності запуску. Вона буде розроблена, виготовлена і запущена з використанням подібних підходів до керування, інженерних стандартів і виробництва й випробування процесів, використовуваних в інших засобах запусків.

Історія запусків[ред. | ред. код]

2013[ред. | ред. код]

Номер запуску Дата Серія РН Навантаження Результат
1 21 квітня 2013 Antares 110 Макет з масою Cygnus(Antares A-ONE) Успіх
Випробувальний політ з використанням другого ступеня Castor 30A, без третього ступеня і повногабарітним макетом Cygnus в якості навантаження.
2 18 вересня 2013 Antares 110 Успіх
Демонстраційний політ. Перша місія на Антарес із справжньою капсулою Cygnus, і перша місія до МКС.

2014[ред. | ред. код]

Номер запуску Дата Серія РН Навантаження Результат
3 9 січня 2014 Antares 120 Макет з масою Cygnus(Antares A-ONE) Успіх
Перша місія служби комерційного поповнення для Cygnus і перший запуск Antares за допомогою верхньої ступені Castor 30B
4 13 липня 2014 Antares 120 Успіх
Перевозка товарів для МКС, включаючи дослідницьке обладнання, провізію для екіпажу, обладнання тощо.
5 13 липня 2014 Antares 130 Невдача
Несправність турбонасоса на 6 секунді. Ракета впала на майданчик і вибухнула. Перший запуск Antares з використанням верхньої ступені Castor 30XL. На додаток до поставок МКС, корисне навантаження включало супутник Planetary Resources Arkyd-3 і місію NASA JPL/UT Austin CubeSat під назвою RACE.

Конкуренти[ред. | ред. код]

Порівняння характеристик РН легкого класу
Ракета-носій Країна Перший політ кількість запусків в рік (всього) Широта СК Старт. маса, т Маса КН, т Успішних. пусків, % Вартість пуску, млн $
НОО¹ ГПО ССО²
«Дніпро»[16] Україна Україна 21.04.1999 1-3 (17) 46° / 51° 211 3,7 2,3 94% 30,7[17]
«Рокот»[18] Росія Росія 20.11.1990 1-2 (18) 46° / 62° 107,5 2,1 1,6 89% 22,5 (€15)[19]
«Вега»[20] Європейський Союз Європейський Союз 13.02.2012 2(2) 5° 137 2,3 1,6 100% (2 пуски) 42[21]
«Циклон-4М» [22] Україна Україна ~2020[23] 0 45° 193 5,685 1,6 3,91 23³
«Союз-2.1в»[24] Росія Росія 28.02 2013 1 62° 160 2,8 1,4⁴ 100% (1 пуск)
«Ангара 1.2»[25] Росія Росія 2015 0 62° 171 3.8
«Антарес»[26] США США 21.04.2013[27] 1-2 (6) 38° 240 5,6 4,4 83,3% (6 запусків)
¹ — висота 300 км, нахил відповідає космодрому; ² — висота 300 км, нахил 98°; ³ — оцінка, 2007; ⁴ — висота 835 км

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Вартість комерційних запусків (pdf). — U.S. Government Accountability Office, . Архівовано з джерела 13 жовтня 2017. Процитовано 18 листопада 2017.(англ.)
  2. ↑ а б З космодрому США на острові Уоллопс відбувся успішний пуск ракети-носія Antares, створеної за участі українських підприємств [Архівовано 3 серпня 2023 у Wayback Machine.], 3 серпня 2023 року, Державне космічне агентство України
  3. ↑ Антарес. yuzhnoye.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 18 листопада 2017.
  4. ↑ Ракета "Антарес" успешно прошла огневые испытания (російською) . http://ria.ru/. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 23 лютого 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |6= (довідка)
  5. ↑ Orbital Reschedules Antares A-ONE Mission for April 20 (англійською) . http://www.orbital.com/. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |6= (довідка)
  6. ↑ У США запустили частково створену в Україні ракету з вантажем для МКС. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  7. ↑ Antares April 20 Launch Scrubbed, Next Attempt Set for April 21 (англійською) . http://www.orbital.com/. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 21 квітня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |6= (довідка)
  8. ↑ В США успешно стартовала космическая ракета, разработанная в Украине. Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 22 квітня 2013.
  9. ↑ КБ Южное разработали ступень для успешно запущенной ракеты Антарес. yuzhnoye.com.ua. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 5 вересня 2019.
  10. ↑ В США при старті вибухнула космічна ракета з українським двигуном. 29.10.2014, 12:11. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
  11. ↑ У США запустили ракету з українською "начинкою": опубліковано відео. 16.02.2020, 18:44 [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.]
    Українсько-американська ракета вивела в космос корабель з вантажем для МКС. 16.02.2020, 21:34 [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Українсько-американська ракета "Антарес" вивела на орбіту корабель із вантажем для МКС. 21.02.2021, 21.54. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
  13. ↑ Українсько-американська ракета вивела на орбіту транспортний корабель з вантажем для МКС [Архівовано 22 лютого 2021 у Wayback Machine.], УНІАН, 21.02.21
  14. ↑ Відбувся успішний пуск ракети-носія середнього класу «Антарес» [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.], 19 лютого 2022 року, Державне космічне агентство України.
  15. ↑ До розробки залучались українці: ракета-носій Antares успішно стартувала 17-ий раз. 02.08.2023, 11:53
  16. ↑ Днепр. Конструкторское Бюро “Южное”. Процитовано 07.04.2012.
  17. ↑ Iridium Reports Double-digit Revenue Growth in First Half of 2011 (англійською) . Space News. 8.08.2011. Процитовано 08.04.2012.
  18. ↑ Rockot User's Guide, EHB0003, Issue 5, Revision 0 (PDF). EUROCKOT Launch Services GmbH. Август 2011. Процитовано 07.04.2012.
  19. ↑ European SMOS and Proba-2 Successfully Launched by Rockot (англійською) . Space News. 9.11.2009. Процитовано 08.04.2012.
  20. ↑ Vega User’s Manual Issue 3, Revision 0, стр. 2-7 (PDF) (англійською) . ARIANESPACE. 03.2006. Процитовано 08.04.2012.
  21. ↑ Vega Expected to be Price-competitive With Russian Rockets (англійською) . Space News. 23.01.2012. Процитовано 07.04.2012.
  22. ↑ CYCLONE-4 Launch Vehicle User's Guide Issue 1 – October 2010, стр. 53-56 (PDF) (англійською) . Alcantara Cyclone Space. 10.2010. Процитовано 07.04.2012.
  23. ↑ Maritime Launch Services Selects Nova Scotia Site for Spaceport Over 13 Other Locations. SpaseQ. 20173-04-16. Процитовано 16 квітня 2017.
  24. ↑ Союз-2 этапа 1в. ГНПРКЦ "ЦСКБ-Прогресс. Процитовано 07.04.2012.
  25. ↑ Семейство ракет-носителей «Ангара». ФГУП «Государственный космический научно-производственный центр имени М.В.Хруничева». Процитовано 07.04.2012.
  26. ↑ Antares Medium-Class Launch Vehicle (PDF) (англійською) . Orbital Sciences Corporation. Процитовано 07.04.2012.
  27. ↑ Orbital Successfully Launches First Antares Rocket (англійською) . http://www.orbital.com/. Процитовано 22 квітня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Antares
Ракети-носії України
Циклон
Зеніт
Дніпро
Маяк
АКС
Міжнародні проєкти
Місії корабля Cygnus
Місії
Див. також
  • Курсивом позначено майбутні місії
    • Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Antares&oldid=41030273