357 Нініна — Вікіпедія

357 Нініна
Відкриття
Відкривач Огюст Шарлуа
Місце відкриття Обсерваторія Ніцци
Дата відкриття 11 лютого 1893
Позначення
Позначення 357 Ninina
Названа на честь невідомо[1]
Тимчасові позначення 1893 J,
1972 BN,
A907 SA
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[2]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 3,149710744694 а. о.
Перигелій 2,918578781147 а. о.
Афелій 3,380842708241 а. о.
Ексцентриситет 0,073381964974
Орбітальний період 2041,758794065 д
Середня орбітальна швидкість 0,176318574479 °/д
Середня аномалія 5,542145854590°
Нахил орбіти 15,08566356836°
Довгота висхідного вузла 137,8458744897°
Аргумент перицентру 252,2196019240°
Фізичні характеристики
Розміри 106,10 км
Період обертання 35,98 год
Альбедо 0,0510
Спектральний тип CX (Толен)
Стандартна зоряна величина 8,72
CMNS: 357 Нініна у Вікісховищі

357 Нініна (357 Ninina) — астероїд головного поясу, відкритий 11 лютого 1893 року Огюстом Шарлуа у Ніцці.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,150.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dictionary of Minor Planet Names — 6 — Springer Science+Business Media. — P. 43. — ISBN 978-3-642-29717-5
  2. База даних малих космічних тіл JPL: 357 Нініна (англ.) . Процитовано 2014.05.12. Останнє спостереження 2013.11.12.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]