334-та піхотна дивізія (Третій Рейх) — Вікіпедія

334-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
334. Infanterie-Division
Емблема 334-ї піхотної дивізії вермахту
На службі 25 листопада 1942 — 16 квітня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Тип піхота
Чисельність піхотна дивізія
У складі Див. Командування
Гарнізон/Штаб Навчальний центр Графенвер
Війни/битви

Друга світова війна
Середземноморський фронт

Командування
Визначні
командувачі
генерал артилерії Гайнц Ціглер
Знаки розрізнення
Емблема дивізії
Емблема дивізії
Емблема дивізії

Медіафайли на Вікісховищі

334-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 334. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту, що входила до складу німецьких сухопутних військ у роки Другої світової війни. Сформована 1942 році, з грудня 1942 до травня 1943 року билася у Туніській кампанії. 8 травня 1943 року розгромлена та капітулювала союзникам в районі Беджа. Вдруге відновлена літом 1943 року, відправлена на Італійський фронт, де билася до кінця війни. У квітні 1945 року залишки дивізії здалися американській 5-й армії в Доломітових Альпах.

Історія[ред. | ред. код]

1-ше формування[ред. | ред. код]

334-та піхотна дивізія почала формування 25 листопада 1942 року як зведене з'єднання типу «Крімгільда» від XIII, XVII та XVIII військових округів на полігоні Графенвер. Незвично було, що її три полки (754-й, 755-й, 756-й) формувалися у трьох різних військових округах (754-й — XIII округ — Нюрнберг, 755-й — XVII округ — Відень, 756-й — XVIII округ — Зальцбург). До того ж дивізія складалася з двох піхотних полків (754-го та 755-го) та гірського піхотного полку (756-го). З моменту формування дивізія призначалася для ведення бойових дій у Північній Африці. У січні 1943 року 334-ту дивізію перекинули морем з Неаполя в Африку і включили до складу 5-ї танкової армії в Тунісі. Перші підрозділи 754-го піхотного полку прибули до Бізерти наприкінці грудня 1942 року під командуванням командира дивізії оберста Фрідріха Вебера, решта дивізії прибула до 15 січня 1943 р.

У січні 1943 року разом з 10-ю танковою дивізією та дивізією «фон Мантойффель» вони успішно захищали північну частину Тунісу під час так званої «гонки до Туніса». У період з лютого по березень дивізія вела бої в північних туніських горах і залишалася постійно задіяною, зазнаючи серйозних втрат через серію жорстоких і кривавих боїв, які дорого коштували дивізії. 334-та піхотна дивізія брала участь у штурмі Джебель Менсон. Наприкінці квітня 1943 року тактична група «Gruppe Audorff» дивізії брала участь в атаці на височини Меджаз-ель-Баб. У ході запеклих боїв 334-та дивізія була відокремлена разом з добровольчою організацією «Африканська фаланга» режиму Віші від решти німецько-італійської групи армій. 8 травня 1943 року частини дивізії здалися військам союзників у районі Беджа, за кілька днів до падіння Тунісу.

2-ге формування[ред. | ред. код]

3 червня 1943 року на півдні Франції в Бордо почалося повторне формування 334-ї піхотної дивізії. Цього разу всі солдати прибували з XIII військового округу (Нюрнберг). 20 жовтня 1943 року генерал-лейтенант Вальтер Шеллер прийняв дивізію, яку перевели до Італії, після приблизно 3 місяців інтенсивної підготовки. З'єднання включили до LXXVI танкового корпусу групи армій «С» з дислокацією в секторі 10-ї армії на узбережжі Лігурії в районі Генуї. На початку 1944 року дивізія входила до складу LI гірського корпусу в районі на південь від Пескари до лінії Густава між Орсоньєю та Гуардіагреле на схід від масиву Маджелла.

Частини дивізії брали участь у боях біля Понтекорво в битві при Монте-Кассіно поблизу русел річок Лірі та Сакко. Після прориву союзниками лінії Густава дивізія відійшла до Умбрії. На лінії Тразімено (або лінії Альберта) 334-та піхотна дивізія утримувала позиції на південний захід від Кастільйоне-дель-Лаго на озері Тразімено. В перших числах липня 1944 року після розгрому німецької оборони на лінії Тразімено дивізія брала участь в ар'єргардних боях у Валь ді К'яна та на Пратомайо на південь від Ареццо. Потім дивізія повернулася в Геную для відпочинку та доукомплектування.

З кінця липня до кінця серпня 1944 року 334-та дивізія дислокувався в районі Реджелло-Пелаго на південний схід від Флоренції і виконувала функції з антипартизанської боротьби. Наприкінці серпня її перевели на північ від Прато. В жовтні дивізія у складі XIV танкового корпусу брала участь в оборонних боях в районі Болоньї, маючи лише близько 2600 військовослужбовців. У квітні 1945 року залишки дивізії здалися американській 5-й армії в Доломітових Альпах.

Райони бойових дій[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

1-ше формування
2-ге формування

Підпорядкованість[ред. | ред. код]

Час Корпус Армія Група армій
(округ)
Штаб
Перше формування
1942
грудень 5 ТА Німеччина
1943
4 січня корпус Фішера 5 ТА Північна Африка
2 лютого 5 ТА Північна Африка
лютий 5 ТА Група армій «Африка» Північна Африка
травень 5 ТА Група армій «Африка» Північна Африка
Друге формування
липень формування 1 А Група армій «D» Бордо
листопад LXXXVII ак Група армій «B» Генуя
грудень LXXXVII ак 14 А Група армій «C» Генуя
1944
січень LI гк 10 А Група армій «C» Адрія, Пескара
травень тактична група «Гаук» 10 А Група армій «C» Адрія, Пескара
червень LXXVI тк 10 А Група армій «C» Адрія, Пескара
липень відновлення боєздатності Група армій «C» Генуя
серпень I парашутний корпус 14 А Група армій «C» Флоренція
жовтень LI гк 10 А Група армій «C» Болонья
листопад XIV тк 10 А Група армій «C» Болонья
1945
січень XIV тк 10 А Група армій «C» Болонья
лютий I парашутний корпус 10 А Група армій «C» Болонья
квітень LI гк 14 А Група армій «C» Доломітові Альпи

Склад[ред. | ред. код]

1941[1] 1943
754-й піхотний полк 754-й гренадерський полк
755-й піхотний полк 755-й гренадерський полк
756-й гірсько-піхотний полк 756-й гренадерський полк
334-й артилерійський полк
334-й інженерний батальйон
334-й фузилерний батальйон
334-й розвідувальний батальйон
334-й протитанковий дивізіон
334-й дивізійний батальйон зв'язку
334-й запасний батальйон
334-те дивізійне управління постачання

Нагороджені дивізії[ред. | ред. код]

Нагороджені дивізії[2]
Кавалери Золотого Німецького Хреста 12
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям 1
(№ 716 генерал-лейтенант Гельмут Бельке — 25.01.1945)
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[3] 7

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. 334. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 13 липня 2021.
  2. Holders of high awards [Архівовано 13 липня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Knight's Cross Holders of 15. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 15 липня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]