1848 в Україні — Вікіпедія

Події[ред. | ред. код]

• початок революції 1848—1849 років (відомої під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низка революцій (наймасштабніших у європейській історії хвилі революцій), що сталася в Європі у 1848 році.

• 2 травня — заснування першої української політичної організації «Головної Руської Ради» (оригінальне написання — Головна Руска Рада^[1]) — у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення та створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович.
• 15 травня:
  • початок виходу у Львові першої газета українською мовою — «Зоря Галицька» (ориг. Зоря Галицкая, Зоря Галицка) після відповідної ухвали на засіданні Головної Руської Ради 4 травня 1848 року.^[2] Фактичний друкований орган Головної Руської Ради.
  • Селянська реформа в Австрії (зокрема, у Галичині, на Буковині і Закарпатті) — скасування панщини, проведене австрійським урядом під час революції 1848 року з метою пристосування економіки до потреб капіталістичного розвитку. Здійснена під тиском революційних подій.
• 16 липня — заснування у Львові Галицько-руської матиці — культурно-освітнього товариства в Королівстві Галичини та Володимирії^[3].

Особи[ред. | ред. код]

Призначено, звільнено[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

• 11 січня Нагірний Василь Степанович (1848—1921) — український галицький архітектор та громадський діяч кінця XIX — початку XX століть. Засновник товариств «Славія», «Народна торгівля», «Сокіл», «Зоря», «Дністер», «Народна Гостиниця», «Товариство для розвою руської штуки».
• 5 лютого Алексеєнко Михайло Мартинович (1848—1917) — український вчений. Ректор Харківського університету (1890—1899).
• 18 лютого Міщенко Федір Герасимович (1848—1906) — російський історик і філолог. Професор (1889), член-кореспондент Петербузької АН (1895).
• 1 березня Борисикевич Михайло Михайлович (1848—1899) — український лікар-окуліст, доктор медицини.
• 13 березня Клопотовський Болеслав-Ієронім (1848—1903) — римо-католицький луцько-житомирський єпископ-суфраган (1897—1898), адміністратор луцько-житомирської дієцезії (1898—1899), ординарій цієї дієцезії (1899—1901) і архієпископ могильовський митрополит (1901—1903).
• 17 березня Огоновський Олександр Михайлович (1848—1891) — український правник, політик, громадський діяч.
• 10 квітня Ганкевич Володимир Іванович (1848—1880) — український галицький громадський діяч, адвокат, літератор, доктор права.
• 10 травня Чирвинський Микола Петрович (1848—1920) — український зоотехнік, один з основоположників зоотехнічної науки. Ректор Київського політехнічного інституту.
• 24 травня Дебогорій-Мокрієвич Володимир Карпович (1848—1926) — український політичний діяч, революціонер, публіцист, мемуарист.
• 29 червня Рябков Павло Захарович (1848—1926) — громадський діяч і етнограф.
• 2 липня Загорянський-Кисіль Аполлінарій Сергійович (1848 — після 1917) — російський віце-адмірал чорноморського флоту.
• 8 липня Бохановський Іван Васильович (1848—1917) український революційний діяч, з дворян Переяславського повіту Полтавської губернії.
• 13 липня Войцех Дідушицький (1848—1909) — польський граф, політичний діяч, археолог, письменник, публіцист, мистецтвознавець, драматург, містик-спіритуаліст. Прихильник порозуміння з українцями, потім — лідер «подоляків».
• 19 липня Порчинський Йосип Алоїзович (1848—1916) — російський ентомолог українського походження, один з фундаторів медичної, сільськогосподарської та лісової ентомології в Росії.
• 30 серпня Густав Бізанц (1848—1925) — архітектор, педагог, ректор Львівської політехніки.
• 31 серпня Стебельський Володимир (письменник) (1848—1891) — український письменник, журналіст, сатирик, гуморист, співробітник львівської та варшавської преси.
• 7 вересня Бродський Лазар Ізраїльович (1848—1904) — український підприємець єврейського походження, цукровий магнат, меценат і філантроп.
• 2 жовтня Завадський Михайло Ромулович (1848—1926) — визначний вітчизняний педагог, громадський діяч, редактор, видавець, один з фундаторів Єлисаветградського земського реального училища, засновник першого в Україні педагогічного часопису «Педагогічний вісник».
• 25 жовтня Францоз Карл-Еміль (1848—1904) — австрійський письменник, літературознавець і перекладач.
• 6 листопада Цегельський Михаїл (1848—1944) — церковний і громадський діяч у Галичині, греко-католицький священик, дійсний папський шамбелян (камергер), граф Римський.
• 7 листопада Маркович Дмитро Васильович (1848—1920) — український громадський і державний діяч, правник, письменник, міністр юстиції УНР.
• 14 листопада Замфір Арборе-Раллі (1848—1933) — румунський письменник, перекладач, публіцист і громадський діяч.
• 25 листопада Зубковський Іван Андрійович (1848—1933) — український лікар, відкривач миргородського джерела мінеральних вод, засновник Миргородського курорту.
• 8 грудня Ляшенко Микола Григорович (1848—1905) — офіцер Російської імператорської армії, полковник.
• 25 грудня Богаєвський Овксентій Трохимович (1848—1930) — український хірург, науковець, громадський діяч.
• 25 грудня Ковалів Степан Михайлович (1848—1920) — письменник і педагог, освітянський діяч, автор шкільних підручників, публіцист.
• 25 грудня Левицький Орест Іванович (1848—1922) — український історик, етнограф, письменник. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік УАН.
• Алексоматі Микола Харлампійович (1848—1917) — український художник часів Російської імперії.
• Кнорре Євген Карлович (1848—1917) — російський інженер-будівельник.
• Марків Теодор (1848—1919) — український суддя, керівник Бучацького повітового суду ЗУНР.
• Охримович Ксенофонт (1848—1916) — діяч українського руху в Галичині, депутат австрійського парламенту, бурмістр Дрогобича.
• Сандуляк Іван (1848—1926) — український громадський діяч, селянин за родом занять, радикал, посол до Галицького сейму 1908—1913.
• Шпачинський Еразм Корнелійович (1848—1912) — математик, фізик, редактор і видавець журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики».

Померли[ред. | ред. код]

• 18 січня Берлинський Максим Федорович (1764—1848) — український педагог, історик, археолог, архівіст, релігійний діяч.
• 13 березня Корніс Йоганн Йоганнович (1789—1848) — землевласник, менонітський державний і громадський діяч, засновник Старобердянського лісництва.
• 15 серпня Соколов Петро Федорович (1791—1848) — російський живописець і графік.
• 16 жовтня Маюров Олексій Іванович (1780—1848) — математик, інженер, дійсний статський радник, член-кореспондент Імператорської Академії наук.
• 27 жовтня Станіслав Скарбек (1780—1848) — граф, відомий землевласник і меценат. Заснував у Львові театр свого імені, нині це Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької.
• Абламович Ігнатій Карлович (1787—1848) — ординарний професор фізики, польський педагог.
• 3 (15) грудня 1848 — Євген Гребінка — український письменник, педагог, видавець, громадський діяч. (нар. 1812).

Засновані, створені[ред. | ред. код]

• квітень Руський Собор (комітет)
• 13 квітня Центральна національна рада
• 2 травня Головна Руська Рада
• 19-26 жовтня Собор руських учених
• Галицько-Руська матиця
• Руська національна гвардія
• Філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
• Денишівський чавуноливарний завод
• Мезенівський цукровий завод
• Михайлівський собор (Севастополь)
• Церква святого Миколая (Лапшин)
• Особняк Беретті (Київ)
• Будинок Дворянських зборів (Сімферополь)
• Парк санаторію «Карпати»
• Коломийський український аматорський театр
• Шосткинський казенний завод «Імпульс»

Зникли, скасовані[ред. | ред. код]

• Костел Пресвятої Трійці і монастир тринітаріїв (Львів)
• Костел Святого Хреста і монастир францисканців (Львів)

Видання, твори[ред. | ред. код]

• Батьківщина (львівська газета)
• Дневникъ Рускій
• Зоря Галицка
• Южный русский сборник

Пам'ятні дати та ювілеї[ред. | ред. код]

• 950 років з часу (898 рік):
  • Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії)^[4].
  • першої писемної згадки про місто Галич^[5][6][7] — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
• 775 років з часу (1073 рік):

• • розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода^[8].
  • укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава^[8].
• 675 років з часу (1173 рік):
  • другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину^[9] та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем^[10].
• 625 років з часу (1223 рік):

• • 31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.^[12].
• 525 років з часу (1323 рік):
  • Ліквідації Переяславського князівства.
• 500 років з часу (1348 рік):
  • вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь.
• 450 років з часу (1398 рік):
  • проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
• 400 років з часу (1448 рік):
  • 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату^[13].
• 350 років з часу (1498 рік):
  • князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського^[14][15].
• 300 років з часу (1548 рік):
  • першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області).
• 275 років з часу (1573 рік):
  • походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю.
• 250 років з часу (1598 рік):
  • Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію.
  • заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області).
  • заснування українськими козаками^[16] слободи Більської (Стара Біла^[17]) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області.
• 225 років з часу (1623 рік):
  • обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва^[6].
  • походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою.
  • морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул.
• 200 років з часу (1648 рік):

• • січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
  • березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз.
  • переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648)^[6].
• 175 років з часу (1673 рік):

• • 11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею.
  • походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл^[6].
• 125 років з часу (1723 рік):
  • ув'язнення у Петербурзі козацької старшини та обраного нею гетьмана Павла Полуботка.
• 50 років з часу (1798 рік):

• • видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського в Санкт-Петербурзі, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ»^[6][18].
• 25 років з часу (1823 рік):
  • утворення «Товариства з'єднаних слов'ян» (Слов'янський союз^[19]) — таємна революційна організація, заснована у Новограді-Волинському, що ставила собі за мету знищення Російської імперії та створення федеративного союзу демократичних республік слов'янських народів.

Установ та організацій[ред. | ред. код]

• 275 років з часу (1573 рік):
  • 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні^[6], де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар»^[20].

Видатних особистостей[ред. | ред. код]

Народження[ред. | ред. код]

• 825 років з часу (1023 рік):
  • народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом 1074).
• 425 років з часу (1423 рік):
  • народження Ма́ртина Ґа́штовта^[21][22] / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства.
• 325 років з часу (1523 рік):
  • народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом. 26 лютого 1573).
• 225 років з часу (1623 рік):
  • народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668).
  • народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703).
  • народження Іри́ни Сомко — дружини українського гетьмана Якима Сомка. (пом. бл. 1678).
• 200 років з часу (1648 рік):
  • народження Девлета II Ґерая  — кримського хана у 1699—1702, 1709—1713 рр. з династії Ґераїв. (пом. 1718).
• 175 років з часу (1673 рік):
  • народження Гази III Ґерая  — кримського хана у 1704—1707 рр. з династії Ґераї. (пом 1709).
• 150 років з часу (1698 рік):
  • народження Андрія Барятинського  — князя, генерал-майора, члена Генерального військового суду (1734—1737), члена Правління гетьманського уряду (1735—1737)^[23], представник княжого роду Барятинських (Борятинських) — нащадки Черніговського князя Михайла Всеволодича.^[24] (пом. 1750)
  • народження Митрополита Тимофі́й — релігійного діяча, митрополита Київського та Галицького (1748—1757). (пом. 1767).
• 125 років з часу (1723 рік):
  • 31 жовтня — народження Йова (Базилевича)  — ректора Переяславського і Харківського колегіумів, єпископа Переяславського та Бориспільського безпатріаршої РПЦ. (пом. 1776).
  • народження Василя Григоровича Туманського  — Генерального писаря в 1762—1781 роках, бунчукового товариша, дійсного статського радника. (пом.. 1809).
• 75 років з часу (1723 рік):
  • народження Василя Назаровича Каразіна — українського вченого, винахідника, громадського діяча. Засновника Харківського університету (1805), ініціатора створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти. (пом. 1842).
• 50 років з часу (1798 рік):
• народження Хведора Вовка — українського кобзаря та кобзарського цехмайстера у 1848—1889 рр. (пом.. 1889).
• 25 років з часу (1823 рік):
  • 3 березня — народження Костянтина Ушинського — педагога, реформатора шкільної освіти (пом. 1870).
  • 9 квітня — народження Івана Посяди — українського громадського діяча, педагога, члена Кирило-Мефодіївського Братства. (пом. 1894).
  • 22 квітня — народження Василя Ільницького — українського історика, культурного діяча, педагога, письменника, театрального критика, священика УГКЦ. (пом. 1895).
  • 3 серпня — народження Каллиника Мітюкова — професора римського права, ректора Київського університету. (пом. 1885)
  • 9 серпня — народження Олександра Навроцького — українського громадсько-політичного і культурного діяча, поета і перекладача, члена Кирило-Мефодіївського братства. (пом. 1892).
  • 18 жовтня — народження Платона Павлова — історика, освітнього та громадського діяча. (пом. 1895).
  • 29 листопада — народження Матвія Номиса (справжнє прізвище — Симонов) — українського етнографа, фольклориста, письменника і педагога. (пом. 1901).
  • 4 грудня — народження Івана Гушалевича — українського поета, письменника і драматурга, політичного діяча, журналіста, видавця, теолога. (пом. 1903).
  • народження Ізраїля Бродського — київського підприємця, засновника «цукрової імперії», мецената. (пом. 1888).

Смерті[ред. | ред. код]

• 775 років з часу (1073 рік):

• • смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар 983)^[6][25];
• 750 років з часу (1098 рік):
  • смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
• 650 років з часу (1198 рік):
  • смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)^[26]
• 625 років з часу (1223 рік):
  • 2 червня — смерті Мстисла́ва Рома́новича (Мстисла́ва Старого) — Великого князя Київського (1212—1223) (нар. 1156).
• 500 років з часу (1323 рік):
  • смерті Андрі́я Ю́рійовича та Лева II Ю́рійовича^[27]) — галицьких князів із династії Романовичів, співправителів Королівства Русі та Галицько-Волинського князівства^[28].
• 475 років з часу (1373 рік):

• • 24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар. бл. 1296)^[29].
• 325 років з часу (1523 рік):
  • смерті Мехме́да I Ґера́я (крим. I Mehmed Geray, ۱محمد گراى‎) — кримського хана у 1515—1523 рр. з династії Ґераї. (нар. 1465).
• 300 років з часу (1548 рік):
  • 1 квітня смерті — Сигізмунда I, короля польського і великого князя Литовського (з 1506 р.) з династії Ягеллонів. (нар. 1 січня 1467).
  • смерті Єжи Крупського — українського^[30] шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, каштеляна м. Белз (1509 р.) та м. Львова у 1515 р., белзький воєвода в 1533 р. (нар. 1472).
• 275 років з часу (1573 рік):
  • 26 лютого — смерті Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (нар. 1523).
• 225 років з часу (1623 рік):
  • травень — смерті Богдана Конша^[31]) — гетьмана Війська Запорозького.
• 200 років з часу (1648 рік):
  • 16 травня — смерті Мики́ти Ґалаґа́на — українського національного героя, який загинув у ході Корсунської битви.
  • смерті Фе́дора Скоропа́дського — українського військового діяча 17 століття, який загинув в битві на Жовтих Водах.
• 175 років з часу (1673 рік):
  • смерті Степана Орлика — литовсько-білоруського шляхтича польсько-чеського походження, батька українського гетьмана Пилипа Орлика. (нар. 1622).
• 150 років з часу (1698 рік):

• 19 листопада — смерті Петра Дорофійовича Дорошенка — українського військового, політичного і державного діяча; Гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави на Правобережній Україні (1665—1676 рр.). (нар. 14 травня 1627 р.).
• 125 років з часу (1723 рік):
  • 23 листопада — смерті Івана Григоровича Донець-Захаржевського — українського козацького військового діяча, наказного полковника Харківського слобідського козацького полку.
  • Афанасія Олексійовича Заруцького — українського письменника-панегіриста.
• 100 років з часу (1748 рік):
  • 18 травня — смерті Селіма II Ґерая — кримського хана з династії Ґераїв (1743—1748). (нар.. 1708).
• 50 років з часу (1798 рік):
  • смерті Ієроніма (Блонського) — церковного діяча, архімандрита Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректор Києво-Могилянської академії (1791—1795). (нар.. 1735).
• 25 років з часу (1823 рік):
  • 1 квітня — смерті Модеста Гриневецького — церковного діяча (УГКЦ), богослова та історика, джерелознавеця, професора і ректора Львівського університету. (нар.. 1758).
  • 29 квітня — смерті Івана (Іринея) Фальковського (Фальківського) — українського науковця (історика, математика, географа, астронома), письменника, ректора Києво-Могилянської академії, єпископа Чигиринського, Смоленського і Дорогобузького. (нар. 1762).
  • 1 вересня — смерті Катерини Бойко (Шевченко) — матері Тараса Григоровича Шевченка. (нар. 1783).
  • 9 листопада — смерті Василя Капніста — українського поета, драматурга і громадсько-політичного діяча. (нар. 1758).
  • смерті Халіма Ґерая — принца з династії Ґераїв, кримськотатарського хроніста, історика та поета (нар. 1772).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

1848 в Україні у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	1848 в Україні у Вікісховищі?

Це незавершена стаття про Україну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.