French
Deutsch1498 в Україні — Вікіпедія
| |||||
| Десятиліття: | | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: | Інші події 1498 Список років в Україні | ||||
Події[ред. | ред. код]
- князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського[1][2].
- Турецькі війська, а потім татари напали на околиці Львова. Татарський похід створив загрозу для Кракова.
- Молдавський господар Штефан III з турками пограбував та спалив Бучач, Галич, Підгайці та Теребовлю.
Особи[ред. | ред. код]
Призначено, звільнено[ред. | ред. код]
Народились[ред. | ред. код]
Померли[ред. | ред. код]
Засновані, створені[ред. | ред. код]
- 3 червня — власник міста Костянтин Острозький отримує від Литовського князя Олександра грамоту про надання Дубну статусу міста.[1][3] (нині — центр Дубенського району Рівненської області).
Зникли, скасовані[ред. | ред. код]
Видання, твори[ред. | ред. код]
Пам'ятні дати та ювілеї[ред. | ред. код]
- 600 років з часу (898 рік):
- Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії)[4].
- першої писемної згадки про місто Галич[5][6][7] — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
- 425 років з часу (1073 рік):
- розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода[8].
- укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава[8].
- 325 років з часу (1173 рік):
- другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину[9] та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем[10].
- 275 років з часу (1223 рік):
1) Кияни Мстислава Романовича; 2) Чернігівці Мстислава Святославича; 3) Курчани Олега Святославича; 4) Галичани Мстислава Удатного; 5) Волинці Данила Романовича; 6) Половці Яруна; 7) Монголи Субедея і Джебе; 8) Бродники Плоскині.
- 31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.[12].
- 175 років з часу (1323 рік):
- Ліквідації Переяславського князівства.
- 150 років з часу (1348 рік):
- вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь.
- 100 років з часу (1398 рік):
- проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
- 50 років з часу (1448 рік):
- 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату[13].
Установ та організацій[ред. | ред. код]
Видатних особистостей[ред. | ред. код]
Народження[ред. | ред. код]
- 475 років з часу (1023 рік):
- народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом. 1074).
- 75 років з часу (1423 рік):
- народження Ма́ртина Ґа́штовта[14][15] / 1505) — київського воєводу, якого 1470 року кияни не впустили у місто, а 1471 року він за допомогою війська здобув Київ та поклав кінець існуванню удільного Київського князівства.
Смерті[ред. | ред. код]
- 425 років з часу (1073 рік):
.jpg)
- смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар. 983)[16][17];
- 400 років з часу (1098 рік):
- смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
- 300 років з часу (1198 рік):
- смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)[18]
- 275 років з часу (1223 рік):
- 2 червня — смерті Мстисла́ва Рома́новича (Мстисла́ва Старого) — Великого князя Київського (1212—1223) (нар.. 1156).
- 150 років з часу (1323 рік):
- смерті Андрі́я Ю́рійовича та Лева II Ю́рійовича[19]) — галицьких князів із династії Романовичів, співправителів Королівства Русі та Галицько-Волинського князівства[20].
- 125 років з часу (1373 рік):
.jpg)
- 24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар.. бл. 1296)[21].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Історія міста Дубно. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Важливі історичні події. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Гандзілевська І. Ф., Якимчук Н. В. Історія міста Дубна від найдавніших часів до сьогодення. Навчальний посібник. — Дубно: 2010. — С. 26
- ↑ ДЕЯНИЯ ВЕНГРОВ. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
- ↑ Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Проект вноситься народним депутатом України Фріс І. П. та іншими ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відзначення 1125-ї річниці з часу першої писемної згадки про місто Галич. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ а б Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
- ↑ litopys.org.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року[недоступне посилання]
- ↑ За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
- ↑ Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007.
- ↑ cerkvarium. Архієпископ Тельміський Іов (Геча): Автокефалія – це засіб забезпечити єдність і Церкви всередині держави, і між Помісними Церквами. cerkvarium.org (uk-ua) . Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
- ↑ Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
- ↑ Gasztołdowie (01) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
- ↑ АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- ↑ Плахонін А. Г. Никифор II [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- ↑ Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
- ↑ Микола Жарких. Міфічне «завоювання Києва» Гедиміном. Висновки. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Смерть великого князя Ольгерда. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||
| ||||||||||||||