1373 в Україні — Вікіпедія

1373
в
Україні
Десятиліття:
Див. також: Інші події 1373
Список років в Україні

Події[ред. | ред. код]

Особи[ред. | ред. код]

Призначено, звільнено[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

уявний портрет Ольгерда Гедиміновича 1578 року
  • 24 травня — Ольгерд Гедимінович, великий князь литовський, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря. Йому наслідував молодший син 15-річний Ягайло, якого через чотири роки усунув від влади його дядько Кейстут Гедимінович. (нар.. бл. 1296)[1].

Засновані, створені[ред. | ред. код]

Зникли, скасовані[ред. | ред. код]

Видання, твори[ред. | ред. код]

Пам'ятні дати та ювілеї[ред. | ред. код]

Зображення Святослава Ярославича в «Ізборнику» 1073 року
Уявний план битви на Калці за Іпатіївським літописом[13](31 травня 1223 року):
1) Кияни Мстислава Романовича; 2) Чернігівці Мстислава Святославича; 3) Курчани Олега Святославича; 4) Галичани Мстислава Удатного; 5) Волинці Данила Романовича; 6) Половці Яруна; 7) Монголи Субедея і Джебе; 8) Бродники Плоскині.

Установ та організацій[ред. | ред. код]

Видатних особистостей[ред. | ред. код]

Народження[ред. | ред. код]

Смерті[ред. | ред. код]

Фрагмент Свенської ікони Божої Матері

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Смерть великого князя Ольгерда. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. року № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України  ».
  3. Gwoździec (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 924. (пол.)…- S. 924.
  4. Betlej A. Kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Panny Marii i klasztor bernardynów w Gwoźdźcu… — S. 19.
  5. Akta grodskie e ziemskie. — Lwów, 1875. — T. V. — S. 9—10.
  6. ДЕЯНИЯ ВЕНГРОВ. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 7 січня 2022.
  7. Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
  8. Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  9. Проект вноситься народним депутатом України Фріс І. П. та іншими ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відзначення 1125-ї річниці з часу першої писемної згадки про місто Галич. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  10. а б Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
  11. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
  12. Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року[недоступне посилання]
  13. За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
  14. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007.
  15. Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  16. АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
  17. Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому Синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. — СПб, 1882. — С. 37
  18. Плахонін А. Г. Никифор II [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  19. Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
  20. Микола Жарких. Міфічне «завоювання Києва» Гедиміном. Висновки. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]