Якобсит — Вікіпедія

Якобсит
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d][1]
IMA-номер IMA1982 s.p.
Абревіатура Jcb[2]
Хімічна формула Mn²⁺Fe³⁺₂O₄
Nickel-Strunz 10 4.BB.05[3]
Dana 8 7.2.2.2
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія[3]
Просторова група кристалографічна група 227d[4]
Інші характеристики
Названо на честь Jakobsberg mined[5]
Типова місцевість Jakobsberg mined[5]
CMNS: Якобсит у Вікісховищі
Якобсит, Копальня N'Chwaning Mines, Куруман, Північна Капська провінція, Південна Африка. Розмір 3,8×3,5×3,2 см

Якобсит (рос. якобсит; англ. jacobsite; нім. Jacobsit m) — мінерал, оксид мангану і оксид заліза координаційної будови. Група шпінелі (феришпінелі).

Етимологія та історія[ред. | ред. код]

Якобсит був вперше виявлений у колишній шахті залізної та марганцевої руди Якобсберг (♁59° 49′ пн. ш., 14° 6′ сх. д.) приблизно за 2 км на південь від Нордмарка у шведському муніципалітеті Філіпстад (Вермланд). Перший опис був зроблений в 1869 році французьким мінералогом Огюстеном Алексісом Дамуром (1808—1902), який назвав мінерал за типовою місцевістю.

Типовий матеріал мінералу зберігається в Музеї природознавства у Стокгольмі.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула:

  • 1. За Є. К. Лазаренком та К.Фреєм: MnFe2O4.
  • 2. «Fleischer's Glossary» (2004): (Mn, Fe, Mg)(Fe, Mn)2O4.

Утворює ізоморфні ряди з магнетитом та франклінітом. Містить (%): MnO — 30,76; Fe2O3 — 69,24. Домішки: FeO, MgO. Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Форми виділення: октаедричні і ромбоедричні кристали, щільні маси, округлі зерна. Спайність недосконала по (111). Густина 4,75-4,93. Твердість 5,5-6,5. Колір чорний до бурувато-чорного. Блиск металічний і напівметалічний. Риса червонувата або бурувато-чорна. Непрозорий. Злом раковистий. Магнітний. Ізотропний. Супутні мінерали: оксиди заліза і манґану, силікати манґану, зокрема, родохрозит, брауніт, гаусманіт, псиломелан, галаксит, брауніт, піролюзит, коронадит, гематит, магнетит.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Зустрічається в контактово-метасоматичних, гідротермальних осадових залізо-манґанових родов. Якобсберґ і Лонґбан (Швеція) разом з оксидами заліза і манґану та манґановими силікатами. Крім того, відомий в метаморфізованих осадових родовищах залізо-манґанових руд в Центральному Казахстані (Атасуйський р-н), а також в Індії (Андхра-Прадеш), Півострів Ллін, Уельс; поблизу Цумебу, район Отіваронго, Намібія; Капська провінція, Південна Африка; Брокен-Гілл, Новий Південний Уельс; Південна Австралія; в Японії, префектура Сага, префектура Івате, префектура Кочі; Байя, Бразилія. У США, Північна Кароліна. Рідкісний.

Застосування[ред. | ред. код]

Входить до складу деяких залізо-марганцевих або марганцевих руд.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • якобсит залізистий, фероякобсит (різновид якобситу, що містить до 18,68 % FeO),
  • якобсит магніїстий, магноя-кобсит (різновид якобситу з родов. Лонґбан, Швеція, який містить до 9,26 % MgO),
  • якобсит манґановий, манґаноякобсит (різновид якобситу із співвідношенням Mn2O3 : Fe2O3 = 3 : 7).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1980. — Vol. 43. — P. 1053–1055. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. ↑ mineralienatlas.de
  5. ↑ а б Damour A. Notice sur la jakobsite, nouvelle espèce minérale // C. R. Acad. Sci. — Paris: Académie des sciences, Gauthier-Villars, 1869. — Vol. 69. — P. 168–172. — ISSN 0249-6321; 2419-7610; 0001-4036; 2419-6304

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Якобсит&oldid=41742111