Яворівський повіт — Вікіпедія

Яворівський повіт

Округ	Перемиський (до 1867)
Коронний край	Королівство Галичини та Володимирії
Країна	Австрійська імперія Австро-Угорщина
Центр	Яворів
Створений	1854
Площа	1012,2 км² (1869)
Населення	61 007 (1869)
Найбільші міста	Яворів, Краківець, Великі Очі

Яворівський повіт (нім. Bezirk Jaworów, пол. Powiat jaworowski) — історична адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром повіту було місто Яворів.

Королівство Галичини та Володимирії[ред. | ред. код]

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Яворів (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Східної Галичини на противагу апеляційному суду у Кракові як критерію належності до Західної Галичини).

Сам Яворівський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі Перемиського округу.

Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Яворівського повіту (з 25 самоврядних громад-гмін) приєднані повіт Краківець (з 29 гмін) і 3 гміни (Воля-Старицька, Курники і Вишенька) Янівського повіту, однак залишились 2 повітові суди в Яворові та Краківці.

Повіт Рава-Руська складався (за переписом населення 1910 року) з 73 гмін (самоврядних громад) і 52 фільварків та займав площу 1005 км². Якщо в 1900 році населення налічувало 78002 особи, у 1910 році тут проживало 86720 осіб. В повіті, переважали українці греко-католики (78 %), євреї становили близько 7 % населення.

Поділ громад повіту між судами 1910 року:

Судовий повіт Яворів:

Судовий повіт Краківець:

У складі ЗУНР[ред. | ред. код]

Повітовим комісаром спочатку був професор гімназії Михайло Білик, його змінив учитель гімназії Дмитро Ліськевич, якого змінив адвокат Михайло Крижанівський. Головою міської УНРади (бургомістром) був обраний управитель товариства «Народний Дім» Іван Загаєвич, головою Повітової УНРади — вчитель гімназії Онуфрій Власійчук, делегатом до УНРади — о. Теодор Чайковський, сотрудник у Яворові^[1].

Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР, повітовим військовим комендантом був Хархаліс Микола^[2].

Під польською окупацією[ред. | ред. код]

У 1920 році був включений до новоутвореного Львівського воєводства після окупації поляками земель ЗУНР. Адміністративним центром повіту було місто Яворів з населенням 10690 осіб, а загальна чисельність населення повіту складала 86800 осіб (за даними перепису населення 1921 року).

Яворівський повіт
пол. Powiat jaworowski
Місто	Яворів
Найбільше місто	Яворів
Країна	Польська Республіка
Регіон	Львівське воєводство
Населення
- повне	86 800 (1921)
- густота	89
Площа
- повна	977 км²

Зміни адміністративного поділу[ред. | ред. код]

1 квітня 1930 року села Тучапи і Збадинь-Кутенберг вилучені з Яворівського повіту і включені до Грудецького^[3] та утворене село Шутова рішенням Ради міністрів 29 листопада 1929 року шляхом відділення частин від сіл Бунів і Порудно Яворівського повіту^[4].

Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 28 травня 1934 року «Про зміну кордонів Любачівського та Яворівського повітів у Львівському воєводстві» села Будомир і Грушів вилучено зі складу Яворівського повіту та приєднано до Любачівського повіту, натомість приєднано село Липовець (з присілками Лінденав і Майдан)^[5].

Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Яворівського у Львівському воєводстві на сільські ґміни»^[6], 1 серпня 1934 року у Яворівському повіті були утворені об'єднані сільські гміни.

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

• місто Яворов
• містечко Краковєц — місто з 1934 року^[7].

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість

• 1920—1929 рр. — 68;
• 1929—1930 рр. — 69;
• 1930—1934 рр. — 67;
• 1934 р. — 66;
• 1934—1939 рр. — 8.

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення[ред. | ред. код]

У 1907 році українці-греко-католики становили 79 % населення повіту^[8].

У 1939 році в повіті мешкало 92900 осіб (73 945 українців-греко-католиків — 79,6 %, 5255 українців-латинників — 5,3 %, 6545 поляків — 7,05 %, 1060 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,14 %, 5185 євреїв — 5,58 % і 970 німців та інших національностей — 0,1 %)^[9].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 86762 населення ніби-то було аж 26938 (31,03 %) поляків при 55868 (64,36 %) українців, 3044 (3,5 %) євреїв і 590 (0,68 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.

Перейменування[ред. | ред. код]

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські^[10]:

• Поток Яворовскі замість Фельбах (нім. Fehlbach)
• Станіславувка замість Мосберґ (нім. Moosberg)
• Міхалувка замість Бердікав (нім. Berdikau)
• Ліповчик замість Лінденав (нім. Lindenau)

СРСР[ред. | ред. код]

Після приєднання західно-українських земель до Українською РСР повіт включений 27 листопада 1939 року до складу новоутвореної Львівської області. Повіт ліквідований відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року у зв'язку з поділом на райони — кожен із кількох ґмін:

• Краковецький — з міської ґміни Краківець та сільських ґмін Великі Очі, Ґнойниці, Нагачув і Шутова;
• Яворівський — з міської ґміни Яворів та сільських ґмін Брухналь, Вежбяни, Ожомля Мала і Шкло.

Третій Райх[ред. | ред. код]

Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 року відновлений повіт, відновлений був також і поділ на ґміни. Яворівський повіт 11.08.1941 року разом з Городоцьким повітом підпорядковано окружному староству і об'єднанню гмін Лемберг-Гродек (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Lemberg-Land) — складовій частині Дистрикту Галичина. На чолі стояв окружний староста — крайсгауптман. В окружному старостві Лемберг-Гродек цю посаду з 15 вересня 1941 займав адвокат Штокгек (нім. Stockhoeck), який водночас був крайсгауптманом крайскомісаріату Судова Вишня. Адміністративним центром було місто Львів.

Пізніше окружне староство Лемберг-Гродек було перейменовано на окружне староство Лемберг-Ланд-Схід (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land-Ost)^[11]. 1 квітня 1942 шляхом об'єднання окружних староств Лемберг-Ланд-Схід і Лемберг-Ланд-Захід та крайскомісаріату Судова Вишня було утворено т. зв. «Львівську заміську округу» (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land) або ж «Львівське окружне староство». З 1 червня 1943 керівником об'єднаного окружного староства став оберландрат барон Йоахім фон дер Лаєн. 1 липня 1943 створено Бібрківський, Городоцький, Судововишнянський і Жовківський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Bóbrka, Gródek, Sadowa Wisznia, Zolkiew).

Після повторного захоплення території повіту радянськими військами його знову поділено на ті ж райони.

Сучасність[ред. | ред. код]

В даний час на території Яворівського повіту розташовані наступні адміністративні одиниці:

• Яворівський район, Львівської області, Україна — майже уся територія колишнього Яворівського повіту: міські ґміни Краковець та Яворів, сільські ґміни Брухналь, Вежбяни, Нагачув (крім села Майдан-Липовецький), Ожомля Мала, Шкло, Шутова повністю, ґміна Велькі Очі — села Божа Воля, Передвір'я, Руда, Руда-Краковецька, Свидниця, ґміна Ґнойніце — села Глининці та Глиницька Воля;
• частково Ярославський та Любачівський повіти, Підкарпатського воєводства, Польщі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Mielcarek A. Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej. — Warszawa: Neriton, 2008. — 231 s. — ISBN 978-83-7543-400-2. (пол.)
• Jaworowski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 524. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

• Eastern Borderlands Places (англ.)
• Gminy województwa lwowskiego 1930 (пол.)
• Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu jaworowskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 64. — poz. 544. — S. 766. — S. 1121. (пол.)
• Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów lubaczowskiego i jaworowskiego w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 48. — poz. 425. — S. 766. (пол.)

п о р Повіти ЗУНР Бережанський • Бібрський • Березівський • Богородчанський • Борщівський • Бродівський • Бучацький • Городенківський • Городоцький • Гусятинський • Добромильський • Долинський • Дрогобицький • Жидачівський • Жовківський • Заліщицький • Збаразький • Зборівський • Золочівський • Калуський • Кам'янко-Струмилівський • Коломийський • Косівський • Ліський • Львів (місто) • Львівський • Мостиський • Надвірнянський • Перемишльський • Перемишлянський • Печеніжинський • Підгаєцький • Равський • Радехівський • Рогатинський • Рудківський • Самбірський • Скалатський • Сколівський • Снятинський • Сокальський • Станиславівський • Старосамбірський • Стрийський • Сяніцький • Тернопільський • Теребовлянський • Тлумацький • Турківський • Чесанівський • Чортківський • Яворівський • Ярославський Категорія

п о р Повіти Львівського воєводства Адміністративний центр: Львів Міські повіти Львів Земські повіти Бібрський • Березівський • Грудецький • Добромильський • Дрогобицький • Жовківський • Кольбушовський • Коросненський • Ланьцютський • Ліський • Любачівський • Львівський • Мостиський • Нисківський • Перемишльський • Переворський • Равський • Рудківський • Ряшівський • Самбірський • Сяніцький • Сокальський • Старосамбірський • Стрижівський • Тарнобжезький • Турківський • Чесанівський • Яворівський • Ярославський